Рішення № 8991928, 22.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/50922.01.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/509

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Елітком"

прозобов'язання виконати зобов'язання в натурі та стягнення суми

за участю представників сторін: від позивача- Колодяжний К.В. від відповідача- не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (надалі –ВАТ "ММК ім. Ілліча") звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітком" (ТОВ –"Елітком") про зобов'язання виконати зобов'язання в натурі шляхом доукомплектування обладнання (монітор кол. 15 JVС LM-15G) в десятиденний строк з моменту набранням рішенням господарського суду законної сили та стягнення 23800,06 грн. неустойки, 92,36 грн. відсотків річних, 690,20 грн. інфляційних нарахувань, 6592,70 грн. вартості відповідального зберігання.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем належним чином не виконані умови договору № 2383 від 17.04.2008 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.09.2009 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 21.10.2009 р. з викликом представників сторін, яких зобов’язав виконати певні дії.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 21.10.2009 р., 06.11.2009 р., 11.11.2009 р. розгляд справи відкладався.

У судове засідання 30.11.2009 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.2009 р. відкладено розгляд справи на 22.01.2010 р.

У судове засідання 22.01.2010 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В даному судовому засіданні представник позивача подав суду заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить суд зобов’язати відповідача виконати зобов'язання в натурі шляхом доукомплектування обладнання (монітор кол. 15 JVС LM-15G) в десятиденний строк з моменту набранням рішенням законної сили та стягнути з відповідача на користь позивача 6592,70 грн. вартості відповідального зберігання, 23800,06 грн. неустойки.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в т.ч. за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 17.04.2008 р. між ВАТ "ММК ім. Ілліча" (покупець) та ТОВ –"Елітком" (продавець) укладено договір № 2383 (надалі –Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити, а покупець зобов’язався прийняти і оплатити обладнання відповідно до специфікацій, складених відповідно до заявок покупця.

Відповідно до Специфікації № 2 до Договору відповідач зобов'язався поставити позивачу обладнання на суму 50530,92 грн.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що продавець поставляє обладнання після надходження 100% передплати на рахунок продавця.

Так, на виконання умов Договору позивач в повному обсязі перерахував на рахунок відповідача грошові кошти відповідно до рахунку-фактури № ВК-1009-03 від 10.09.2008 р., що підтверджується платіжним дорученням № 46387 від 11.09.2008 р. на суму 50530,92 грн.

Сторони погодили, що продавець поставляє обладнання на умовах СРТ –склад покупця у відповідності з вимогами "ІНКОТЕРМС-2000" в строк, що не перевищує 10 календарних днів після надходження передплати на розрахунковий рахунок продавця (п. 6.1 Договору).

Позивач відповідно до видаткової накладної № ЕК-2309-01 від 23.09.2008 р. прийняв обладнання за Договором на суму 50530,92 грн., через свого представника Савченко С.І., який діяв на підставі довіреності серія НБИ № 714650 від 23.09.2008 р. виданої ВАТ "ММК ім. Ілліча".

Так, в специфікації № 2 до Договору визначено перелік обладнання, яке поставляється відповідачем позивачу.

Проте, відповідач не поставив обладнання, яке визначено в специфікації № 2 до Договору, а саме не поставив монітор кол. 15" JVС LM-15G.

В свою чергу, відповідач листом № 121 від 30.10.2008 р. визнав порушення умов Договору стосовно комплектності обладнання, а також зазначив, строк поставки монітора кол. 15" JVС LM-15G збільшено до 20.11.2008 р. та гарантував, що допоставить обладнання до 20.11.2008 р.

Станом на день подання позову та розгляду справи відповідачем не виконано умов Договору, а саме обладнання (монітор кол. 15 JVС LM-15G) недоукомплектовано.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 270 ГК України у разі поставки некомплектних виробів постачальник (виробник) зобов'язаний на вимогу покупця (одержувача) доукомплектувати їх у двадцятиденний строк після одержання вимоги або замінити комплектними виробами у той же строк, якщо сторонами не погоджено інший строк. Надалі до укомплектування виробу або його заміни покупець (одержувач) має право відмовитися від його оплати, а якщо товар уже оплачений, вимагати в установленому порядку повернення сплачених сум. У разі якщо постачальник (виробник) у встановлений строк не укомплектує виріб або не замінить його комплектним, покупець має право відмовитися від товару. Прийняття покупцем некомплектних виробів не звільняє постачальника (виробника) від відповідальності.

Згідно ст. 684 ЦК України. у разі передання некомплектного товару покупець має право вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) доукомплектування товару в розумний строк. Якщо продавець у розумний строк не доукомплектував товар, покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати заміни некомплектного товару на комплектний; 2) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої грошової суми. Наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються також у разі порушення продавцем обов'язку передати покупцеві комплект товару (стаття 683 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Отже, з огляду на те, що відповідачем поставлено недоукомплектоване обладнання, що підтверджується матеріалами справи, а відповідачем не спростовано, позивач вправі вимагати від відповідача доукомплектувати обладнання.

Також, позивач у зв’язку з відповідальним зберіганням обладнання за період з 26.09.2008 р. по 25.02.2009 р. просить суд стягнути з відповідача 6592,70 грн. вартості відповідального зберігання.

Сторони в п. п. 5.1. 5.2 Договору погодили, що у випадку виявлення факту поставки обладнання, яке не відповідає по якості вимогам покупця, останній приймає дане обладнання на відповідальне зберігання, про що повідомляється продавець протягом доби з моменту прийняття обладнання на відповідальне зберігання. За послуги по тимчасовому відповідальному зберіганню обладнання продавець виплачує покупцю 0,1 % вартості обладнання, яке знаходиться на зберіганні, за кожен повний чи неповний календарний день зберігання.

Позивачем прийнято відповідно до приходного ордеру № 2138 від 26.09.2008 р. на відповідальне зберігання обладнання, яке передане за видатковою накладною № ЕК-2309-01 від 23.09.2008 р.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення вартості відповідального зберігання є обґрунтованими, а тому за перевіреним судом розрахунком стягненню підлягають 6592,68 грн. вартості відповідального зберігання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 23800,06 грн. пені за прострочення поставки обладнання за Договором.

Сторони передбачили в п. 8.1 Договору відповідальність продавця у вигляді пені за прострочення поставки обладнання.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Крім того, відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" № 2921-III від 10.01.2002 р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" передбачено, що розмір пені, який обчислюється від суми прострочення платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, за перевіреним судом розрахунком, стягненню підлягають 5203,11 грн. пені.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Враховуючи викладені обставини, суд задовольняє позов частково.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітком" (04060, м. Київ, вул. Щусєва, 36, код 32375292) виконати зобов'язання в натурі шляхом доукомплектування обладнання (монітор кол. 15 JVС LM-15G) в десятиденний строк з моменту набранням рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітком" (04060, м. Київ, вул. Щусева, 36, код 32375292) на користь Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, буд. 1, код 00191129) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 6592 (шість тисяч п'ятсот дев’яносто дві) грн. 68 коп. вартості відповідального зберігання, 5203 (п’ять тисяч двісті три) грн. 11 коп. пені, 153 (сто п’ятдесят три) грн. 98 коп. державного мита, 121 (сто двадцять одну) грн. 28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 15.02.2010 р.