Рішення № 8991918, 11.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/6211.03.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівне

підприємство "Курс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Така-Сервіс"

про                     стягнення 36 000 євро. (за офіційним курсом НБУ 100 євро = 1 180,59 грн.)

Суддя В.С. Катрич

Представники:           

Від позивача юрисконсульт –Мухін О.І.(дов. № 41 від 10.02.10)

Від відповідача не з`явились

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 36000 євро перерахованих позивачем за контрактом № 2007/02 на транспортне-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних вантажів від 18.12.2007р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2009р. порушено провадження у справі №8/62, розгляд справи призначений на 04.02.2010р.

Через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з знаходженням генерального директора відповідача у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2010р. розгляд справи відкладений на 11.03.2010р., у зв’язку з нез’явленням представників сторін у судове засідання, неподанням ними витребуваних доказів; звернуто увагу відповідача на те, що у відповідності до положень ст.75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

У судове засідання, призначене на 11.03.2010р. з‘явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Від відповідача через канцелярію суду клопотань та заяв не надходило.

Представник позивача у судовому засіданні подав документи на вимогу ухвали суду, заяву про поновлення строку позовної давності, підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

18.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Україна Така-Сервіс»- «експедитор»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Машингобудівельне підприємство «Курс»- «замовник»був укладений контракт №2007/2 на транспортно-експедиційне обслуговування перевезень зовнішньоторговельних вантажів (надалі - контракт), відповідно до п.1.1 якого «замовник»доручив, а «експедитор»прийняв на себе зобов’язання організувати міжнародні перевезення зовнішньоторговельних вантажів «замовника»та прийняти їх до перевезення на умовах, обумовлених в даному контракті.

Маршрут перевезення, вартість, характер вантажу, терміни доставки тощо, обумовлюються в додатках до контракту по кожному конкретному перевезенню та є невід’ємною його частиною.

Згідно додатку № 1 від 18.12.2007р. до контракту, відповідач зобов’язався прийняти до перевезення на експорт вантаж: комбайн прохідницький КП-21, 2 шт., в комплекті с ЗІП від м.Копейськ (Росія) до порту Ношахр (Іран).

Вартість перевезення вантажу одним автомобілем TIR по вказаноум маршруту склала 6000 євро. Загальна вартість перевезення та транспортно-експедиційного обслуговування з урахуванням виписки та розсилки FBL, а також з урахуванням винагороди експедитора склала 36000 євро (п.4.1 додатку № 1 до контракту).

Згідно з п.4.2 додатку № 1 від 18.12.2007р. до контракту, позивач зобов’язався здійснити 100% попередню оплату даного перевезення та послуг на підставі рахунку відповідача.

На підставі виставленого відповідачем рахунку від 18.12.2007р., позивач перерахував на рахунок відповідача попередню оплату в сумі 36000 євро., що підтверджується заявою на здійснення переводу в іноземній валюті № 2 від 20.12.2007р. з відміткою банку від 21.12.2007р.

Сторонами за контрактом була укладена додаткова угода № 1 від 18.01.2008р. до контракту, відповідно до умов якої відповідач зобов’язався організувати подачу автотранспорту під завантаження на адресу позивача до 02.06.2008р. (п.2.2 викладений в редакції додаткової угоди № 1 від 18.01.2008р. до контракту).

Умовами п.2 додаткової угоди № 1 від 18.01.2008р. до контракту сторони погодили, що у випадку невиконання «експедитором»своїх зобов’язань в терміни вказані в п.2.2 даного додатку, «експедитор»повертає «замовнику»грошові кошти в розмірі 36000 євро, сплачених «замовником»«експедитору», протягом 10-днів з дати відрахування строку, вказаного в п.2.2.

Позивач звернувся до відповідача з вимогами від 03.05.2008р., від 02.06.2008р. та з претензією від 04.06.2008р. повернути не пізніше 11.06.2008р. на його рахунок грошові кошти в розмірі 36000 євро.

У відповідь відповідач гарантував повернення грошових коштів в розмірі 36000 євро, перерахованих позивачем на рахунок відповідача за заявою на переведення № 2 від 20.12.2007р. в рамках виконання контракту № 2007/2 на транспортно-експедиційне обслуговування перевезень зовнішньоторговельних вантажів від 18.12.2007р. до 12.06.2008р. (копія гарантійного листа в матеріалах справи).

Проте, всупереч прийнятим на себе зобов’язанням щодо повернення позивачу перерахованої останнім попередньої оплати в сумі 36000 євро, відповідач кошти в розмір 36000 євро позивачу не перерахував.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 124 ГПК України, підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Згідно з положеннями ст. 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України.

Відповідно до ч. 2 п.3 ст. 20 Конвенції, Країни - учасниці, від 22.01.1993, "Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах", позови до перевізників, що випливають з договорів перевезення вантажів, пасажирів і багажу, пред’являються за місцем знаходження управління транспортної організації, до якої у встановленому порядку була пред’явлена претензія.

При цьому виключна компетенція, що випливає з пункту 3 ст. 20 вищевказаної конвенції, не можу бути змінені угодою сторін (ч. 2 п.1 ст. 21 "Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах" від 22.01.1993р.)

Крім того, як свідчать матеріали справи, Арбітражним судом Челябинської області від 04.03.2009р. провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівне підприємство "Курс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Така-Сервіс"про стягнення 36 000 євро. було припинено, оскільки вказаний спір не підлягає розгляду в суді Російської Федерації.

Таким чином, у відповідності до положень ст. 35 ГПК України, факти, встановлені ухвалою Арбітражного суду Челябінської області від 04.03.2009р. не доводяться знову при вирішенні даної справи, в якій беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Станом на день розгляду справи відповідач сплачену позивачем попередню оплату в розмірі 36000 євро не повернув, доказів перерахування позивачу коштів в сумі 36000 євро не надав, отже заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 36000 євро, інше не доведено відповідачем.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами погоджений строк повернення авансового платежу (п.2.6 в редакції додаткової угоди № 1 від 18.01.2008р.), проте відповідач в порушення прийнятих на себе зобов’язань кошти в сумі 36000 євро позивачу не перерахував.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, отже суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 36000 євро правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

У відповідності до положень ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, при задоволенні позову.

Крім того, враховуючи те, що відповідно до ст. 471 ГПК України розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009р. № 825 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258" внесено зміни до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року № 361). У господарських справах для всіх інших позивачів встановлено розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за ставкою 236,00 грн.

Таким чином, з 13.08.2009р. витрати з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ сплачуються за ставкою 236,00 грн.

Згідно листа Вищого господарського суду України від 29.04.2009р. № 01-08/271 Про постанову Кабінету Міністрів України від 14.04.2009р. № 361 "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ" сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається на день подання позовної заяви.

З огляду на викладене, з позивача в доход Державного бюджету України додатково підлягає стягненню 118,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст. 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», ст. ст. 20, 21 Конвенції, Країни - учасниці, від 22.01.1993, "Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах", ст. ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 123, 124, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 34, 35, 44, 47, 49, 53, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Така-Сервіс"(01103, м.Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18-А; код 23745814) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівне підприємство "Курс" (456600, Росія, Челябінська область, м. Копєйськ, вул. Леніна, 24; ЗКПО 21510461) 36000 (тридцять шість тисяч) євро, 360 (триста шістдесят) євро державного мита

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Така-Сервіс"(01103, м.Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18-А; код 23745814) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівне підприємство "Курс" (456600, Росія, Челябінська область, м. Копєйськ, вул. Леніна, 24; ЗКПО 21510461) 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівне підприємство "Курс" (456600, Росія, Челябінська область, м. Копєйськ, вул. Леніна, 24; ЗКПО 21510461) в доход Державного бюджету України 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич Дата підписання: 25.03.2010р.