Постанова № 8991527, 14.12.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.12.09Справа №2а-7875/09/1/0170           Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Дубініной А.В.,

за участю представника позивача – Вовк В.І.,

представників відповідача – Сачок О.А.,Учневого К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод» до Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АРК про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

          До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки звернулось з адміністративним позовом Відкрите акціонерне товариство «Кримський содовий завод» до Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АРК про визнання недійсним та скасування повністю податкового повідомлення – рішення Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в АРК № 0000102304/0 від 19 червня 2009 року, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 2117010,00 гривень, прийняте на підставі Акту документальної виїзної перевірки Красноперекопської ОДПІ ДПА у АР Крим № 746/23-4/05444546/58 від 10 липня 2009 року, заявлених ВАТ «Кримський содовий завод» до відшкодування з бюджету сум; відшкодування з Державного бюджету України на користь ВАТ «Кримський содовий завод» (код ЄДРПОУ 05444546) на поточний рахунок № 260052715 у КРД ВАТ «Райффайзен банк «Аваль» м.Сімферополь (МФО – 324021) суму бюджетної заборгованості по ПДВ у розмірі 2117010,00 гривень.

У судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, просив визнати недійсним та скасувати повністю податкове повідомлення – рішення Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в АРК № 0000102304/0 від 19 червня 2009 року, прийняте на підставі Акту документальної виїзної перевірки Красноперекопської ОДПІ ДПА у АР Крим № 746/23-4/05444546/58 від 10 липня 2009 року, яким було зменшено суму податкового кредиту по ПДВ у розмірі 2117010,00 гривень, визначений ВАТ «Кримський содовий завод» за лютий 2009 року; визнати недійсним та скасувати повністю податкове повідомлення – рішення Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в АРК № 0000142304/0 від 12 серпня 2009 року, прийняте на підставі Акту документальної виїзної перевірки Красноперекопської ОДПІ ДПА у АРК № 970/23-4/05444546/95 від 31 липня 2009 року, яким було зменшено суму податкового кредиту по ПДВ у розмірі 208397,00 гривень, визначений ВАТ «Кримський содовий завод» за декларований березень та квітень 2009 року; відшкодувати з Державного бюджету України на користь ВАТ «Кримський содовий завод» (код ЄДРПОУ 05444546) на поточний рахунок № 260052715 у КРД ВАТ «Райффайзен банк «Аваль» м.Сімферополь (МФО – 324021) суму бюджетної заборгованості по ПДВ у розмірі 2325377,00 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.07.2009 року було відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.07.2009 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.12.2009 року вимоги позивача у частині стягнення з Державного бюджету України на користь ВАТ “Кримський содовий завод”(код ЄДРПОУ 05444546) на поточний рахунок № 260052715 у КРД ВАТ “Райффайзен банк “Аваль”м.Сімферополь (МФО –324021) суми бюджетного відшкодування по ПДВ у розмірі 2325377,00 гривень та визнання недійсним та скасування податкового повідомлення –рішення Красноперекопської ОДПІ № 0000142304/0 від 12.08.2009 року, прийняте на підставі Акту документальної виїзної перевірки Красноперекопської ОДПІ № 970/23-4/05444546/95 від 31.07.2009 року, яким було встановлено завищення бюджетного відшкодування по ПДВ на суму 208397,00 гривень, залишено без розгляду.

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав, пояснив, що Красноперекопською ОДПІ було проведено документальну виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування по ПДВ на розрахунковий рахунок у банку за лютий 2009 року, за результатами перевірки складено акт № 746/23-4/05444546/58 від 10 липня 2009 року.

Представник позивача зазначив, що за результатами перевірки встановлено, що платником податку завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за лютий 2009 року за рахунок негативного значення по ПДВ, що декларувався в лютому, завищена сума податкового кредиту на суму 2117010,00 гривень. Всі допущені на думку відповідача порушення по ПДВ відбулися в результаті неправомірного включення податкових накладних минулих періодів у податковий кредит при складанні декларації по ПДВ за звітний лютий місяць 2009 року.

Представник позивача пояснив, що за результатами перевірки позивачу спрямовано податкове повідомлення – рішення № 0000102304/0 від 19 червня 2009 року, з яким позивач не згоден.

Представник позивача пояснив, що при перевірці ПДВ відповідачем не виявлено та не констатовано в акті перевірки випадків подвійного віднесення позивачем в податковий кредит податкових накладних на додану вартість, які заявлені платником у перевіряємому періоді до відшкодування та наявних у нього або ж непідтверджених ними.

Представник позивача зазначив, що у випадку, коли підприємство отримує товари, але не має податкової накладної від постачальника, воно не має права включити суму ПДВ у податковий кредит по другій події. Але, при одержанні податкової накладної таке право у покупця виникає, яким він і може скористатися на протязі 1095 днів.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, зазначили, що позивачем в податковій декларації з ПДВ за лютий 2009 року задекларовано податковий кредит минулих періодів по 87 податковим накладним. Об’єм постачання складає 10585050,00 гривень, сума ПДВ складає 2117010,00 гривень, періоди виписки податкових накладних – квітень 2008 року, червень 2008 року, вересень – грудень 2008 року, січень 2009 року.

Представники відповідача пояснили, що відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Згідно з п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу її отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Представники відповідача зазначили, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення одержувач таких товарів має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Представники відповідача підкреслили, що від позивача скарги про відмову постачальників надати податкові накладні або про порушення ними порядку їх заповнення до ДПІ не надходило.

Вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні”).

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2191-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Виходячи із аналізу статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету.

Згідно з пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2005, № 983 "Про утворення урядового органу державного управління у складі Міністерства фінансів" Державне казначейство України являється урядовим органом державного управління, утвореним у складі Міністерства фінансів України. Відповідно до п. 1 Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 4 квітня 2006 р. № 332, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 квітня 2006 р. за № 454/12328Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальним органом Державного казначейства України, який утворюється Державним казначейством України за погодженням з Міністром фінансів України.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Красноперекопська ОДПІ в АР Крим, Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим є суб’єктами владних повноважень, які у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізують надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Красноперекопської ОДПІ в АР Крим та Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення, суд зобов’язаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача – Красноперекопської ОДПІ в АРК у зв’язку прийняттям такого повідомлення –рішення.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб’єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб’єктами господарювання.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Кримський содовий завод» є юридичною особою, яка 03.08.1998 року зареєстрована виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради АРК, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 448007, Довідкою з ЄДРПОУ № 051251 від 07.05.2008 року.

Суд зазначає, що Відкрите акціонерне товариство «Кримський содовий завод» є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 00385253 від 20 жовтня 2006 року.

Таким чином, судом встановлено, що ВАТ «Кримський содовий завод» являється суб’єктом господарювання, юридичною особою, зобов’язане виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 19.05.2009 року № 95/23-04, виданого Красноперекопською ОДПІ, в.о. завідувачем сектору контролю за відшкодуванням ПДВ відділу податкового контролю юридичних осіб Красноперекопської ОДПІ Бризгаловой Г.Г. та старшим державним податковим ревізором – інспектором сектору контролю за відшкодуванням ПДВ відділу податкового контролю юридичних осіб Красноперекопської ОДПІ Фініковськой М.М. згідно зі ст. 11-1 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХII «Про державну податкову службу в Україні», п.п. 7.7.5 п.7.5 ст.7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та відповідно до наказу Красноперекопської ОДПІ від 19.05.2009 року № 169 проведено позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 4948813,00 гривень за березень 2009 року на розрахунковий рахунок в банку, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось за лютий 2009 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами проведення позапланової виїзної перевірки складено Акт перевірки за № 746/23-4/05444546/58 від 10.06.2009 року.

В Акті перевірки зазначено, що направлення та копії наказів органу ДПС вручені 19.05.2009 року під розписку головному бухгалтеру ВАТ «КСЗ» Криштоп Т.І. Перевірку проведено з відома голови правління Халіна О.С. та в присутності готовного бухгалтера Криштоп Т.І.

Перевірка проводилася з 19.05.2009 року по 01.06.2009 року включно.

Судом встановлено, що відповідно до висновку до акту перевіркою підтверджено відображене ВАТ «Кримський содовий завод» у декларації за березень 2009 року бюджетне відшкодування у сумі 2831803,00 гривень.

Встановлено, що на порушення вимог п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7; п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7; п.7.3 ст.7; п.п.7.5.1 п.7.5; п.п.7.7.5 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ВАТ «КСЗ» завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок в банку за березень 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось за лютий на суму 2117010,00 гривень.

В акті перевірки зазначено, що за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за березень 2009 року на суму 2117010,00 гривень.

          Судом встановлено, що акт перевірки підписано головою правління та головним бухгалтером позивача з запереченнями.

Суд зазначає, що позивачем на адресу податкового органу надіслані заперечення до акту перевірки № 746/23-4/05444546/58 від 10.06.2009 року, в яких позивач зазначив, що висновки Акту перевірки № 746/23-4/05444546/58 від 10.06.2009 року є неправомірними, такими, що не відповідають діючому законодавству України.

          Судом встановлено, що за результатами розгляду заперечень до акту позапланової виїзної перевірки № 746/23-4/05444546/58 від 10.06.2009 року відповідачем на адресу ВАТ «Кримський содовий завод» направлено Лист про результати розгляду заперечень № 239/10/23-4 від 16.06.2009 року, в якому зазначено, що висновки акту перевірки № 746/23-4/05444546/58 від 10.06.2009 року є правомірними та обґрунтованими.

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки Красноперекопською ОДПІ прийнято податкове повідомлення –рішення № 0000102304/0 від 19.06.2009 року, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 2117010,00 гривень.

          Судом встановлено, що позивачем отримано зазначене податкове повідомлення –рішення.

Суд зазначає, що позивач в уточненому адміністративному позові просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення –рішення Красноперекопської ОДПІ № 0000102304/0 від 19.06.2009 року.

Перевіряючи правомірність винесення Красноперекопською ОДПІ податкового повідомлення –рішення № 0000102304/0 від 19.06.2009 року, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що відповідно до декларації з ПДВ за березень 2009 року позивачем задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 4948813,00 гривень.

Суд зазначає, що перевіркою встановлено та зазначено в Акті перевірки, що ВАТ «Кримський содовий завод» завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок в банку за березень 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось за лютий на суму 2117010,00 гривень.

В акті перевірки зазначено, що за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за березень 2009 року на суму 2117010,00 гривень.

Перевіряючи висновки акту перевірки щодо завищення позивачем суми податкового кредиту суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, судом встановлено, що отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Щодо фактичного придбання товарів, відносно яких ВАТ «Кримський содовий завод» нарахувало та включило до податкового кредиту лютого 2009 року ПДВ у розмірі 2117008,64 гривень, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що проведеною по справі експертизою встановлено, що ПДВ в сумі 2117008,64 гривень, включений до податкового кредиту ВАТ «Кримський содовий завод» за лютий 2009 року за податковими документами, виписаними до 01.02.2009 року, складається з:

-          ПДВ в сумі 1347700,43 гривень, нарахованого (сплаченого) на вартість товарів, придбаних ВАТ «Кримський содовий завод» (додаток № 5 до висновку експертизи);

-          ПДВ в сумі 768246,39 гривень, нарахованого (сплаченого) на вартість послуг (робіт), придбаних ВАТ «Кримський содовий завод» (додаток № 6 до висновку експертизи);

-          ПДВ в сумі 1061,82 гривень, нарахованого (сплаченого) на вартість послуг, придбаних ВАТ «Кримський содовий завод» в складі витрат на відрядження працівників (додаток № 7 до висновку експертизи).

          Згідно з висновком експертизи фактичне придбання товарів, відносно яких ВАТ «Кримський содовий завод» нарахувало (сплатило) та включило до податкового кредиту лютого 2009 року ПДВ в сумі 1347700,43 гривень (виключений у наступному за Актом ДПІ):

-          підтверджується первісними бухгалтерськими документами відносно ПДВ в сумі 1336440,72 гривень (додаток № 5 до висновку експертизи);

-          відкориговане на підставі п.п.4.5.1 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість” у зв’язку зі змінами кількісних показників постачання відносно ПДВ в сумі 11259,71 гривень згідно з:

1) розрахунком № 10062/5419 коригування кількісних та якісних показників до податкової накладної від 31.01.2009 року № 5419, який включено до декларації з ПДВ за лютий 2009 року – ПДВ 2430,17 гривень;

2) розрахунком № 5/45 коригування кількісних та якісних показників до податкової накладної від 31.01.2009 року № 45, який включено до декларації з ПДВ за березень 2009 року – ПДВ 8829,54 гривень.

          Експертизою встановлено, що фактичне придбання послуг, відносно яких ВАТ «Кримський содовий завод» нарахувало (сплатило) та включило до податкового кредиту лютого 2009 року ПДВ в сумі 768246,39 гривень (виключений у подальшому за Актом ДПІ), підтверджується первісними бухгалтерськими документами у повному обсязі (додаток № 7 до висновку експертизи).

          Відповідно до висновку експертизи фактичне придбання послуг у складі витрат на відрядження, відносно яких ВАТ «Кримський содовий завод» нарахувало (сплатило) та включило до податкового кредиту лютого 2009 року ПДВ в сумі 1061,82 гривень (виключений у подальшому за Актом ДПІ), підтверджується первісними бухгалтерськими документами у повному обсязі (додаток № 7 до висновку експертизи).

          Таким чином, експертизою встановлено, що товари (послуги) відносно яких ВАТ «Кримський содовий завод» нарахувало (сплатило) та включило до податкового кредиту лютого 2009 року ПДВ в сумі 2117008,64 гривень (виключений у подальшому за Актом ДПІ) були фактично придбані (отримані) відносно ПДВ, нарахованого в сумі 2105748,93 гривень; відкориговані на підставі п.п.4.5.1 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість” у зв’язку зі змінами кількісних показників постачання відносно ПДВ в сумі 11259,71 гривень.

          Суд зазначає, що експертизою встановлено, що ВАТ «Кримський содовий завод» фактично сплатило постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах ПДВ, включений до податкового кредиту за лютий 2009 року в сумі, яка перевищує 917360,80 гривень, що підтверджено виписками банків (додаток № 3 до висновку експертизи).

          В висновках експертизи зазначено, що заявлене в березні 2009 року бюджетне відшкодування в сумі 4948813,00 гривень повністю відповідає вимогам п. «а» п.п.7.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, у тому числі відносно суми 2117008,64 гривень (виключеної у подальшому за Актом ДПІ).

          Відповідно до висновку експертизи виписками банку за рахунками ВАТ «Кримський содовий завод» підтверджується сплата постачальникам товарів (послуг) за період до 01.03.2009 року ПДВ в розмірі 2117010,00 гривень, включеного до ціни таких товарів (послуг).

Суд також зазначає, що експертизою встановлено, що товари (послуги), відносно яких ВАТ «Кримський содовий завод» нарахувало (сплатило) та включило до податкового кредиту лютого 2009 року ПДВ в сумі 2117008,64 гривень (виключеного у подальшому за Актом ДПІ), були використані (зберігаються з метою використання) в господарській діяльності ВАТ «Кримський содовий завод» відносно ПДВ в сумі 2105748,93 гривень; були обґрунтовано включені до податкового кредиту у лютому 2009 року, але відкориговані у лютому – березні 2009 року на підставі п.п.4.5.1 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість” відносно ПДВ в сумі 11259,71 гривень у зв’язку зі змінами кількісних показників постачання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що ПДВ, що включено позивачем до податкового кредиту за лютий 2009 року, було фактично сплачено ВАТ «Кримський содовий завод» контрагентам в ціні товару. Суд зазначає, що проти цього факту, відповідач не заперечує.

Таким чином, суд погоджується з висновками експертизи стосовно того, що бюджетне відшкодування, заявлене позивачем за березень 2009 року в сумі 2117008,64 гривень підтверджується первісними бухгалтерськими та податковими документами позивача в повному обсязі в сумі 2117008,64 гривень.

Посилання відповідача на той факт, що позивач не мав права включати в податковий кредит за лютий 2009 року податкові накладні інших звітних періодів, суд вважає необґрунтованим, з приводу чого зазначає наступне.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Згідно з п.п.7.2.6 п.п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

          Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 165“Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення”податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Таким чином, суд зазначає, що податковий кредит повинен нараховуватися тільки в періоді отримання платником податкової накладної.

Суд зазначає, що, як зазначено в висновках експертизи, в Реєстрах отриманих податкових накладних ВАТ «Кримський содовий завод» за лютий 2009 року в графі «дата отримання» відносно спірних податкових накладних вказана дата отримання – 01.02.2009 року.

Таким чином, суд зазначає, що ВАТ «Кримський содовий завод» включено до податкового кредиту за лютий 2009 року податкові накладні, які виписані до 01.02.2009 року у зв’язку з тим, що отримані зазначені податкові накладні були саме у лютому 2009 року.

Отже, ВАТ «Кримський содовий завод» обґрунтовано керувалось п.п.7.2.6 та п.п.7.4.1 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

При цьому, проведеною по справі експертизою встановлено, що за даними податкового обліку позивача сума ПДВ у розмірі 2117008,64 гривень, яка включена ВАТ «Кримський содовий завод» до податкового кредиту за лютий 2009 року за податковими накладними, які виписані до 01.02.2009 року, не включалася позивачем до податкового кредиту до 01.02.2009 року.

Суд також зазначає, що в даному випадку необхідно враховувати терміни позовної давності, встановлені ст. 15 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Норми цієї статті застосовуються до порядку визначення податкових зобов'язань, а також повернення надміру сплачених або відшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів). Оскільки податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та виписується у момент виникнення податкового зобов'язання, то до неї також застосовуються норми зазначеного вище Закону. Аналогічне правило застосовується і під час формування податкового кредиту.

Суд також зазначає, що в стовпці № 3 “Період виписки”розділу II “Податковий кредит” Додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість“Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту”до форми податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.97 N 166 (в редакції до 28.04.2009 року) вказано, що до податкового кредиту звітного періоду включаються будь-які податкові періоди в межах установлених Законом строків давності (1095 днів).

Суд зазначає, що зазначена позиція також викладена в Листі ДПА України “Щодо відображення в податковій декларації податкових накладних, які були отримані покупцем із запізненням”№ 8799/6/16-1515-10 від 10.08.2006 року, Листі ДПА України “Щодо актуальних питань з податку на додану вартість”№ 7681/7/16-1117 від 14.04.2008 року.

Згідно висновку експертизи всі податкові накладні, що були включені до бюджетного відшкодування, були виписані протягом 2008 – 2009 року, тобто включені позивачем до кредиту в межах встановленого законом строку – протягом 1095 днів, що також не заперечується відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що висновки акту перевірки стосовно завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за березень 2009 року на суму 2117010,00 гривень є необґрунтованими.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно було зменшено позивачеві бюджетне відшкодування з ПДВ на суму 2117010,00 гривень.

Суд враховує, що рішення, дії суб’єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що спірне податкове повідомлення - рішення не може бути визнано таким, що прийняте на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

          Таким чином, податкове повідомлення –рішення Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим № 0000102304/0 від 19.06.2009 року є протиправним та підлягає скасуванню.

          Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Таким чином, уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 14.12.2009 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 21.12.2009 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Уточнені позовні вимоги задовольнити.

2.          Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим № 0000102304/0 від 19.06.2009 року.

3.          Стягнути на користь позивача ВАТ «Кримський содовий завод» з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3,40 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання її у повному обсязі, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої, протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                   Трещова О.Р.