Постанова № 9023845, 06.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.04.10Справа №2а-638/10/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М. , при секретарі судового засідання Тарасовій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Кримсоюздрук”

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання рішення протиправним

за участю представників сторін:

від позивача – Костюков І.М. –дов. 385 від 26.02.10р., Стельмашова О.П. –дов. № 16 від 11.01.10р.

від відповідача – не з'явився;

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство “Кримсоюздрук” (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення № 0024872303 від 16.12.09р. про застосування до ВАТ «Кримсоюздрук» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки, що викладені працівниками ДПІ в м. Феодосія, відповідачем у акті перевірки від 08.10.09р., на підставі якого було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій, помилкові, оскільки відповідно до п. 10 ст. 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” позивач звільнений від застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.01.10 відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просять задовольнити адміністративний позов з підстав заявлених в позові.

Відповідач проти позову заперечував та у запереченні на позов зазначив, що при проведенні перевірки працівниками Державної податкової інспекції в м. Феодосії 08.10.09р. встановлено порушення позивачем вимог п. 5 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме невикористання при здійснені розрахункової операції розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, у зв’язку з чим на підставі п. 3 ст. 17 цього Закону були застосовані штрафні (фінансові) санкції. Також відповідач зазначає, що тютюнові вироби, які є підакцизним товаром, відносяться до продовольчої групи товарів, їх продаж може здійснюватись без застосування РРО та розрахункових книжок через кіоски, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати лише при дотриманні умов, встановлених пунктом 10 ст. 9 зазначеного Закону.

Представник відповідача у судове засідання, яке відбулось 06.04.2010 р., не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав клопотань про відкладення розгляду справи не надав..

Суд, враховуючи викладене, керуючись ст. 128 КАС України, з тих підстав, що відповідач є суб’єктом владних повноважень, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частинами 1, 3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року №509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 пункту 2.1 статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів; тобто вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 даного Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб’єктами господарювання, фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим є суб’єктом владних повноважень, та уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які він повинен дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави.

Відкрите акціонерне товариство «Кримсоюздрук» зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 31.01.1997 р., має статус юридичної особи, внесено до Єдиного державного реєстру і ідентифікаційним кодом - 03347388, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 436648 та довідкою з ЄДРПОУ (а.с. 12,13).

Відповідно до КВЕД до основний видів економічної діяльності позивача відносяться:

- роздрібна торгівля книгами, газетами та канцелярськими товарами;

- роздрібна торгівля папером, картоном, книгами, журналами та канцелярським приладдям.

Працівниками ДПІ в м. Феодосії АР Крим 08.10.2010 року було проведено перевірку господарської одинці позивача за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме, проведена перевірка кіоску № 2, який належить позивачу.

Торгівля в зазначеному кіоску № 2, що розташований за адресою – м. Феодосія, вул.Назукіна, 2, та здійснює свою діяльність на підставі торгового патенту Серії ТПБ № 526959, виданого Державною податковою інспекцією в м. Феодосія АР Крим.

Під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем п.5 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, яке виразилось у невикористанні при здійснені розрахункової операції розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій.

Реалізація тютюнових виробів здійснюється на підстав ліцензії Серії АГ № 087096, яка міститься в матеріалах справи.

За результатами перевірки складений акт від 08.10.09р. (а.с.8), відповідно до якого за допущене порушення до позивача були застосовані фінансові санкції на загальну суму 340,00 грн., про що винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0024872303 від 16.12.09р (а.с.7).

Дослідивши подані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі Закон про РРО).

Відповідно до статті 1 Закону про РРО реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунками в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадською харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти. Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається. Стаття 9 Закону про РРО містить вичерпний перелік операцій, при проведенні яких дозволяється не застосовувати реєстратори розрахункових операцій. Згідно з пунктом 10 цієї статті вказана норма поширюється на операції з продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену.

Як вбачається з матеріалів справи розрахунок питомої ваги тютюнових виробів у загальному товарообігу кіоску № 2, що перевірявся, склав у вересні 2009 року –9,6%, у жовтні 2009 року –7,8%. (а.с.10,11). Зазначене також підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 6 Листа ДПА України № 3842/5/16-1516 від 02.04.09р. зазначено, що відповідно до Номенклатури продукції промисловості, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 30.08.2002 № 320, із змінами, затвердженими наказом Державного комітету статистики України від 29.12.2005 № 439, містить підсекцію DA "Харчові продукти, напої та тютюнові вироби".

Таким чином, тютюнові вироби, які є підакцизним товаром, відносяться до продовольчої групи товарів. Їх продаж може здійснюватися без застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок через кіоски, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати лише при дотриманні умов, встановлених пунктом 10 статті 9 Закону про РРО.

У зв’язку з чим, висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог п. 5 ст. 3 Закону про РРО, відповідно до якого у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, є необґрунтованими та безпідставними. Отже і застосування штрафних (фінансових) санкцій є безпідставним.

Будь-яких доказів, що спростовують зазначені висновки, представником відповідача під час розгляду справи не надано.

Згідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірного рішення, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення № 0024862303 від 16.12.09р. про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340,00 грн. не може бути визнане таким, що прийняте на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 06.04.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАСУ постанову складено та підписано 12.04.2010 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд -

          ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0024872303 від 16.12.09р. про застосування до ВАТ «Кримсоюздрук» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.

3. Стягнути з державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства “Кримсоюздрук”(95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Горького, 5: ЄДРПОУ 03347388) 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                   Котарева Г.М.