Ухвала суду № 89914509, 02.06.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/1552/20

Провадження № 4-с/204/14/20

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 червня 2020 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Дубіжанської Т.О.

за участю секретаря Єфімової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі справу за скаргою ОСОБА_1 , зацікавлена особа Чечелівський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції м.Дніпро на дії державного виконавця щодо відмови в скасуванні арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2020 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі в якій він просив: зняти арешт з нерухомого майна стосовно ОСОБА_1 , накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП 30302966, 18.09.2012 року, яка винесена державним виконавцем Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції та скасувати відповідний запис у Державному реєстрі. В обґрунтування скарги зазначено, що Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська 08.12.2006 року було видано ТОВ «Оптіма Телеком» виконавчий лист по справі № 1-407/06 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Оптіма Телеком» 22 197 грн., на момент надходження виконавчого листа сума боргу, яка підлягала стягненню складала 21 709,98 грн. На підставі даного виконавчого листа державним виконавцем Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №30302966 від 05.12.2011 року та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.09.2012 року. Під час звернення до Чечелівського ВДВС у місті Дніпрі було з`ясовано, що матеріали виконавчого провадження № 30302966 відсутні, у зв`язку з їх знищенням за спливом терміну зберігання, у зв`язку з чим, вирішення питання про зняття арешту є неможливим. Однак, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 198641102 від 03.02.2020 року міститься запис про обтяження № 13009468 від 18.09.2012 року на підставі постанови, винесеної державним виконавцем Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Грековим А.В.. Матеріали виконавчих проваджень відсутні, оскільки знищені, а арешти з майна скаржника не зняті, що створює перешкоди у здійсненні права володіти, користуватись та розпоряджатись майном. У зв`язку з викладеним ОСОБА_1 звернувся до суду з даною скаргою.

Скаржник та його представник у судове засідання не з`явилися, 02.06.2020 року надали суду клопотання, в якому підтримали скаргу, наполягали на її задоволенні та прохали розглянути скаргу за відсутності сторони скаржника.

Представник державної виконавчої служби в судове засідання не з`явився, 04.05.2020 року надав суду заяву у якій прохав розгляд скарги проводити без його участі, окрім того, 14.05.2020 року надав суду заперечення на скаргу, у яких, звертав увагу суду на дотримання держвиконавцем вимог закону під час здійснення виконавчого провадження.

У зв`язку з реформуванням системи органів примусового виконання та органів державної виконавчої служби, зміною підпорядкування та найменування відділів державної виконавчої служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 17 від 21.01.2015 року "Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції", постанови Кабінету Міністрів України №99 від 11.02.2016 року "Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги", наказів Міністерства юстиції України №569/5 від 01.03.2016 року "Про відділи державної виконавчої служби та відділи державної реєстрації актів цивільного стану", №571/5 від 01.03.2016 року "Про Типову структуру головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі", №1056/5 від 07.04.2016 року "Про затвердження Переліку районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних відділів державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі" та постанови Кабінету Міністрів України № 870 від 9.10.2019 року «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції», правонаступником Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції у спірних правовідносинах є Чечелівський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро).

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги скаржника підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська 08.12.2006 року видано виконавчий лист у цивільній справі №1-407/06 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Оптіма Телеком» матеріальної шкоди в розмірі 22 197 грн.

З відповіді Чечелівського ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро) на запит скаржника від 28.01.2020 року № 152 вбачається, що за зазначеним виконавчим листом державним виконавцем 05.12.2011 року було відкрито виконавче провадження № 30302966 з накладенням арешту на майно боржника.

З відповідей Чечелівського ВДВС у м. Дніпрі № 2319 від 20.12.2019 року, № 152 від 28.01.2020 року та письмових заперечень державної виконавчої служби вбачається, що виконавче провадження перебувало на виконанні протягом періоду 07.12.2011 року по 22.05.2013 року, постановою державного виконавця Грекова А.В. від 22.05.2013 року, відповідно до п.2 ч.1 ст.47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі Закон), виконавчий документ повернуто стягувачеві за п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону, виконавчий лист направлено на адресу стягувача, зазначену у заяві. Станом на 14.05.2020 року на виконанні у відділі виконавче провадження № 30302966 та виконавчий лист №1-407/06 не перебувають. Повторно виконавчий документ на виконання не надходив. Також з зназначених документів встановлено, що матеріали виконавчого провадження знищені, відповідно до вимог «Правил ведення діловодства та архіву в органах виконавчої служби та приватними виконавцями».

Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, який діяв на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, тобто станом на 22 травня 2013 року, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

При цьому, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, який діяв на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Але, по закінченню виконавчого провадження та повернення виконавчого документу стягувачеві державним виконавцем не було скасовано арешт на майно ОСОБА_1 , накладений постановою головного державного виконавця Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Грековим А.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.09.2012 року у виконавчому провадженні ВП №30302966.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 1986441102 від 03.02.2020 року міститься запис про обтяження № 13009468 від 18.09.2012 року, відповідно до якого на все нерухоме майно ОСОБА_1 накладено арешт на підставі постанови державного виконавця Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Грекова А.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12 вересня 2013 року В-10 у виконавчому провадженні ВП №30302966.

У частині 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання (п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»).

Як вже встановлено судом, на виконанні в органі ДВС відсутні відкриті виконавчі провадження, в межах яких можливе звернення стягнення на майно позивача.

Відтак, наведені обставини свідчать, по-перше, про відсутність правових підстав у органу ДВС зберігати накладений ним арешт на майно позивача, в силу неможливості виконавчого органу надати документ, яким відповідний арешт було застосовано, по-друге, існування арешту майна позивача при визнанні виконавчим органом факту завершення всіх виконавчих проваджень відносно скаржника порушує саму мету застосування відповідної процедури. Так, наразі, механізм забезпечення виконання рішення існує, проте провадження в рамках якого його було застосовано завершено, а провадження знищено за строками зберігання.

Враховуючи викладене, оскільки виконавчий лист № 1-407/06, виданий Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська 08.12.2006 року, було повернуто стягувачеві 22 травня 2013 року, та при цьому на виконання вимог статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», який діяв станом на 22.05.2013 року року, державним виконавцем не було знято арешт, накладений на майно ОСОБА_1 , а також з урахуванням закінчення встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд вважає за необхідне скасувати арешт на майно ОСОБА_1 , накладений постановою державного виконавця Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Грековим А.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18 вересня 2012 року у виконавчому провадженні ВП № 30302966, а отже вимоги скарги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимог ОСОБА_1 про скасування запису про обтяження в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, суд виходить з наступного.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність державного виконавця на їх відповідність вимогам закону, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єктів владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання судового контролю за виконанням рішень полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено закріплений Конституцією України принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням суду є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію суду й виходить за межі завдання цивільного судочинства.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно — офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першої статті 2 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року №1952-IV.

Згідно статті 13 Закону, Державний реєстр прав складається з розділів, спеціального розділу, бази даних заяв та реєстраційних справ в електронній формі. Невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек.

Пунктом 5 частини першої статті 19 закону №1952-IV визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

За змістом п.1 ч.2 статті 27 цього закону, державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

В даному випадку, суд дійшов висновку про необхідність скасування обтяження накладеного на майно скаржника, зазначене судове рішення, як виконавчий документ, є підставою для внесення відповідних змін до Державного реєстру прав суб`єктом уповноваженим на здійснення реєстраційних дій (державним реєстратором), таким чином, вимоги скарги, окрім скасування обтяження, про скасування самого запису про обтяження, є формою втручання в дискреційні повноваження суб`єктів державної реєстрації прав та виходить за межі завдань цивільного судочинства, а тому в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до переконливого висновку, що скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 452 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Оскільки судом скаргу задоволено частково, то з Чечелівського ВДВС м. Дніпра Південно-Східного МУМЮ (м.Дніпро), на користь держави, підлягають стягненню судові витрати в розмірі 840 грн. 80 коп. пов`язані з розглядом скарги.

На підставі викладеного та ст. ст. 47, 49, 50 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 12, 13, 19, 76-82, 141, 259, 263-265, 447-452 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ), зацікавлена особа Чечелівський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції м. Дніпро (адреса місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, буд. 100) на дії державного виконавця щодо відмови в скасуванні арешту майна – задовольнити частково.

Скасувати арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), накладений постановою державного виконавця Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Грековим А.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.09.2012 року у виконавчому провадженні ВП № 30302966 з виконання виконавчого листа № 1-407/06, виданого Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська 08.12.2006 року.

В задоволенні решти вимог скарги - відмовити.

Стягнути з Чечелівського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь держави судовий збір за подачу скарги у розмірі 840 грн. 80 коп.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повного тексту ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки на апеляційне оскарження, визначені статтею 354 ЦПК України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Т.О. Дубіжанська