Постанова № 8991233, 23.11.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.11.09Справа №2а-11493/09/6/0170 Окружний адміністративний суд Автономної РеспублікиКрим у складі головуючого суддіЛатиніна Ю.А. , при секретарі Лєбєдєвій О. М.,

за участю представника відповідача Букарової М. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим

до Казенного підприємства "Південний еколого-геологічний центр"

про стягнення 297,21 грн.

Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в Київському районім. Сімферополя АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Казенного підприємства "Южекогеоцентр" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 297,21 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, порушуючи вимоги Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про пенсійне забезпечення” не перерахував визначену у розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій суму, у зв’язку з чим за підприємством склалася заборгованість з даного виду платежів у розмірі 297,21 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.10.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою від 23.11.2009 року суд уточнив найменування відповідача, вказавши відповідачем уданій справі - Казенне підприємство "Південний еколого-геологічний центр".

Представник позивача у судове засідання 23.11.2009 року не з'явився, направив клопотання про розгляд справи за його відсутністю, на позовних вимог наполягав.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, звернув уваги на те, що витрати, які несе Пенсійний фонд при виплаті та доставці пенсій, вже включені у розмір збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і не є обов'язковим платежем відповідно до Законом України "Про систему оподаткування", а тому КП Південекогеоцентр" не зобов'язане перераховувати до Пенсійного фонду додаткові платежі, окрім саме збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Представник відповідача також вважає, що Пенсійний фонд неправильно тлумачить ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, оскільки одразу після вказівки про зберігання старого порядку покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій (а не особам, які зазначені в п. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону) законодавець вказує, що підприємства та організації вносять плату до Пенсійного фонду, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій особам, які працювали на посадах або роботах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, та вказує на відсотковий розмір цих витрат, тобто законодавець має на увазі зберігання старого порядку покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які працювали за списком № 1. таким чином вказівка Закону про зберігання порядку покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, який діяв до вступу цього Закону в дію, відноситься лише до осіб, які працювали за списком № 1. Крім того, відповідач зазначає, що підприємство фінансується з державного бюджету, а тому відповідно до п. 2 Постанови КМ України "Про затвердження Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умови праці від 18.07.2007 р. № 937 пільгові пенсії не можуть призначатись за рахунок його коштів. на підстав викладено просить у задоволені позову відмовити.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Підприємство знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим ( а. с. 5).

Частиною 1 ст. 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV.

Абзацом 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею 1 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до вказаної статті страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 1 статті 15 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

Як вбачається з наведених норм та підтверджується матеріалами справи, відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України.

Згідно із п. 6 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Ст. 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІY передбачає, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на роботах із шкідливими та тяжкими умовами праці (відповідно до п. "б-з"ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ) здійснюється згідно окремого законодавчого акту через професійні та корпоративні фонди.

До введення пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії назначаються згідно норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ.

При цьому зберігається порядок відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, який діяв до набрання чинності (з 01.01.2004 р.) цього Закону. Підприємства та організації також відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України"із грошових коштів, передбачених на оплату праці, вносять у Пенсійний фонд плату, яка покриває фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. Починаючи із дня набрання чинності цього Закону, у розмірі 20 % із наступним збільшенням її на 10% до 100% розміру покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Повідомлення складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах.

З матеріалів справи вбачається, що на обліку в Управління ПФУ в Київському районі м. Сімферополя АР Крим перебувають дві особи (Лащенко В. І. та Скороход А. П.), які отримують пенсію на пільгових умовах (відповідно до п. "б-з"ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення").

Згідно наданого управлінням Пенсійного фонду відповідачу розрахунку за вересень 2009 року, фактичні витрати позивача на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах склали 297,21 грн. ( а. с. 6).

Відповідач здійснені позивачем витрати останньому не відшкодував.

Посилання відповідача на те, що відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 937 "Про затвердження Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці" у нього відсутній обов'язок щодо відшкодування витрат пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій суд вважає неспроможним, оскільки підставою для нарахування пільгових пенсій є Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та те, що КП є роботодавцем осіб, визначених в Списку № 2.

Крім того, доводи відповідача відносно того, що витрати на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах не є обов'язковим платежами у розумінні Закону України "Про систему оподаткування" суд не може прийняти до уваги, оскільки до набрання чинності Закону України №1058 від 09. 07.2003 р. (тобто до 01.01.2004 року) відносини щодо відшкодування витрат органам ПФУ на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах регулювалися Законом України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"№400. В свою чергу цей збір входив до переліку податків і обов'язкових зборів, що включалися до системи оподаткування, визначеного п.п. 16 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування". Проте, Закон №400 в абз. 4 п.1 ст. 2 визначає, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (яким є відповідач), об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (пільгових пенсій).

Беручи до уваги, що збір до пенсійного фонду є обов’язковим платежем, на який не поширюються вимоги податкового законодавства, сплата обов’язкових платежів –це конституційний обов’язок, заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 297,21 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплачена, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час судового засідання, яке відбулось 23.11.2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 30.11.2009 року.

Керуючись ст. ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Казенного підприємства "Південний еколого-геологічний центр" (95007, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Беспалова, б. 47, ідентифікаційний код 23450378) на користь Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Д. Ульянова, 6, п\р 25600010045701 у ВАТ “Державний ощадний банк України” м. Сімферополь, МФО 324805, ОКПО 20725930) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за вересень 2009 року у сумі 297,21 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим в 10-ти денний строк з дня проголошення (складення в повному обсязі) постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                   Латинін Ю.А.