Рішення № 8990264, 19.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/1819.03.10

За позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Сінтегріс”

Простягнення 18 000,00 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаОСОБА_2 —представник за довіреністю від 06.07.2009 р. б/н

Від відповідача не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2010 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сінтегріс”18000,00 грн. заборгованості з оплати надати юридичних та консультаційних послуг за договором від 05.01.2008 р.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/18 від 19.01.2010 р., яку призначено до розгляду на 22.02.2010 р.

22.02.2010 р. розгляд справи було відкладено на 19.03.2010 р. зважаючи на неявку в засідання представника відповідача та не належне виконання сторонами вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

У судове засідання, призначене на 19.03.2010 р., відповідач повторно уповноваженого представника не направив, вимоги ухвал суду у справі № 46/18 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Під час розгляд спору по суті представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача заборгованість, що складається з наданих, але не оплачених юридичних послуг.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано договір, акт виконаних робіт, що підтверджує надання послуг позивачем.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.01.2009 р. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в якості виконавця та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сінтегріс” в якості замовника було укладено договір про надання юридичних та консультативних послуг (надалі —договір), за умовами якого виконавець за завданням замовника надає юридичні послуги, а замовник їх сплачує на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до п. 1.2 договору виконавець зобов’язується надавати замовникові наступні юридичні послуги: перевіряти внутрішні документи замовника щодо їх відповідності вимогам чинного законодавства, надавати допомогу замовнику з підготовки та правильного оформлення зазначених документів, розробляти зміни до установчих документів; брати участь у підготовці та укладенні різного роду договорів, що укладаються замовником з іншими підприємствами та громадянами, надавати допомогу з організації контролю за виконанням цих договорів; здійснювати абонентське обслуговування, надавати консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у діяльності замовника, приймати участь у переговорах; інформувати замовника про зміни в законодавстві, організовувати спільно з іншими підрозділами вивчення керівними працівниками та спеціалістами замовника нормативних актів, що стосуються їх діяльності, регулярно здійснювати особистий прийом працівників замовника та консультувати їх з правових питань; виконувати іншу правову роботу за дорученням замовника.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивачем на виконання договору були надані відповідачеві юридичні послуги, що підтверджується підписаним актом виконаних робіт від 06.07.2009 р.

Зауважень та претензій щодо наданих послуг з боку відповідача не надходило.

Згідно з п. 3.1 договору вартість послуг складає 18 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору оплата наданих послуг проводиться у розмірі 50 % на протязі 3-х календарних днів після підписання договору авансовим платежем на розрахунковий рахунок виконавця, а повний розрахунок замовник зобов'язується сплатити після підписання акту виконаних робіт, підписаного обома сторонами, протягом 3 календарних днів після підписання акту.

Відповідач надані послуги не оплатив.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку, що встановлені договором.

Позивач 15.07.2009 р. направив відповідачу претензію з вимогою погасити заборгованість.

У відповіді на зазначену претензію відповідач листом від 08.09.2009 р. повідомив, що визнає заборгованість у сумі 18 000,00 грн., але пояснює, що затримка в оплаті виникла в зв'язку зі зміною керівництва, що потягло за собою тимчасову відсутність коштів на рахунку. Відповідач також зазначив, що заборгованість буде погашена протягом 5 банківських днів.

Але і в цей строк відповідач заборгованість не погасив.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, з наявних в матеріалах справи письмових доказів та пояснень представника позивача судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом позивачем було надано юридичні послуги на суму 18 000,00 грн., але відповідач зазначені послуги не оплатив, чим порушив умови договору та чинне законодавство і його борг перед позивачем становить 18 000,00 грн.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 18 000,00 грн. за договором про надання юридичних та консультативних послуг від 05.01.2009 р. документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сінтегріс” (03151, м. Київ, вул. Волинська, 42, ідентифікаційний код 34541049) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн. основного боргу, 180 (сто вісімдесят) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                       Л.В. Омельченко