Постанова № 8990235, 18.11.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.11.09Справа №2а-2801/08/1 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Дубініній А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим

до Приватного підприємства "Кримагроснабсервис"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулася з позовом Державна податкова інспекція в м. Євпаторія АР Кримдо Приватного підприємства "Кримагроснабсервис" про стягнення заборгованості з податку на прибуток та пені у розмірі 75681,56 гривень.

В позовній заяві позивач вказує, що станом на 10.09.2008 року у відповідача ПП "Кримагроснабсервис" залишилася непогашеною сума податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 75681,56 гривень, оскільки відповідачем в добровільному порядку борг не сплачений, позивач просить суд стягнути податкову заборгованість з відповідача.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з Приватного підприємства "Кримагроснабсервис" заборгованість з податку на додану вартість та пеню у розмірі 75681,56 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.09.2008 року відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.09.2008 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.02.2009 року провадження по справі було зупинено до набрання чинності рішення по справі № 2а-9370/09 за позовом Приватного підприємства "Кримагроснабсервис"до Державної податкової інспекції в м. Євпаторія про скасування податкового повідомлення-рішення.

У зв’язку з залишенням позовної заяви ПП «Кримагроснабсервис» по справі № 2а-9370/09 без розгляду, ухвалою окружного адміністративного суду АРК від 21.08.2009 року поновлено провадження по справі.

У судове засідання представник позивача не з’явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

У судове засідання відповідач вдруге не з’явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи через засоби масової інформації, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності, заперечення на позов, будь – які докази до суду не надав.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу у відсутності представників позивача та відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2191-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб’єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб’єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що ДПІ в м. Євпаторія АР Крим є органом виконавчої влади та суб’єктом владних повноважень.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 3813 від 24.12.1993 року головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція в м. Євпаторія АР Крим уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб’єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб’єктами господарювання.

Судом встановлено, що ПП "Кримагроснабсервис" являється юридичною особою, зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності управлінням економіки Євпаторійської міської ради 07.03.2002 року, з ідентифікаційним кодом юридичної особи 31871893, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 07.03.2008 року, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ № 517664.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований у якості платника податків у Державній податковій інспекція в м. Євпаторія АР Крим з 21.03.2002 року за № 28-1/77.

Таким чином, судом встановлено, що ПП "Кримагроснабсервис" являється суб’єктом господарювання, юридичною особою, платником податків, зобов’язане виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Судом встановлено, що ПП "Кримагроснабсервис" зареєстровано у якості платника ПДВ, що підтверджується свідоцтвом № 00297021 від 28.03.2002 року.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року N 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п. 4.1.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Підпунктом 4.1.4. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Порядок, підстави та строки сплати податку на додану вартість, надання податкової звітності встановлений Законом України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР.

Відповідно до п. 7.8. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР податковим періодом є один календарний місяць.

Судом встановлено, що податковий період для ПП "Кримагроснабсервис" дорівнює місяцю, тому воно зобов’язано щомісячно протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця, подавати до ДПІ в м. Євпаторія АРК декларації з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 5.1. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

          Відповідно до п. п. 5.3.1 п.5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що ПП "Кримагроснабсервис" у податковій декларації з ПДВ за червень 2008 року самостійно визначено податкове зобов’язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 124 гривень.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Згідно абзацу «а» підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

          Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

          Згідно з підпунктом 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III встановлено, що у разі, коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги або повідомлення вважається днем її вручення.

          Такий самий порядок надіслання податкових повідомлень-рішень визначений «Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253 та «Порядком направлення органами державної податкової України податкових вимог платникам податків», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 03.07.01 року.

          Судом встановлено, що посадовими особами податкових органів було складено акт про результати невиїзної документальної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року ПП "Кримагроснабсервис" від 08.07.2008 року № 1305/15-2, в якому вказано, що 08.07.2008 року проводилася невиїзна документальна перевірка, в результаті якої встановлено завишення податкового кредиту.

          Згідно акту перевірки виявлено взаємовідносини із суб’єктами господарювання, які припинили діяльність на підставі рішення суду, у тому числі:

-          Приватне підприємство «Евеліна» ліквідовано як платник ПДВ 04.08.2004 року, скасована державна реєстрація за рішення суду від 04.08.2004 року,

-          Приватне підприємство «Стимул-агро» ліквідовано як платник ПДВ 23.11.2005 року, визнано банкрутом 04.07.2008 року.

          Оскільки зазначені контрагенти не є платниками податку на додану вартість, вони не мали права надавати податкові накладні, а тому відповідач необґрунтовано завищив податковий кредит у березні 2008 року на суму 72100 гривень.

          Зазначений акт перевірки був вручений директору ПП "Кримагроснабсервіс" Ярошу В.А. 09.97.2008 та підписаний представником платника податків без заперечень.

          Перевіряючи обґрунтованість висновків акту перевірки у зв’язку зі зменшенням ПП «Кримагроснабсервіс» податкового кредиту суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно декларації за березень 2008 року ПП «Кримагроснабсервис» визначило податкове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 1084 гривень. Податковий кредит відповідно до зазначеної декларації складає 72101 гривень.

Відповідно до розшифровки податкового зобов’язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів вся сума податкового кредиту була визначена від наступних контрагентів

-          ПП Евеліна» в розмірі 61320 гривень

-          ПП «Стимул-агро» в розмірі 10781 гривень.

          Суд зазначає, що відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Суд зазначає, що відповідно п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за N 233/2037, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за N 233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

При цьому суд зауважує, що право на складання податкової накладної має лише особа, яка зареєстрована як платник податку в відповідному податковому органі.

          Факт анулювання реєстрації платником податку на додану вартість приватного підприємства «Евеліна» 04.08.2004 року підтверджується листом ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 10.06.2008 року № 2998/7/15-214, а також витягом з реєстру платників податку на додану вартість ДПА України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ПП «Евеліна» з 04.08.2004 року не мало право складати податкові накладні .

          Факт анулювання реєстрації платником податку на додану вартість приватного підприємства 23.11.2005 року підтверджується листом Кіровоградської МДПІ від 30.05.2008 року № 793/7/1520, а також витягом з реєстру платників податку на додану вартість ДПА України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ПП «Стимул-агро» з 23.11.2005 року не мало право складати податкові накладні .

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано зменшений податковий кредит ПП «Кримагроснабсервис» за березень 2008 року в розмірі 72101 гривень.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2191-ІІІ від 21.12.2000 року у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

За результатами акту про результати невиїзної документальної перевірки було складено податкове повідомлення-рішення від 11.07.2008 року № 0000931502/0, в якому вказано, що на підставі акту перевірки від 08.07.2008 року № 1305/1502/31871893 встановлено порушення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III, у зв’язку з чим ПП "Кримагроснабсервис" визначено податкове зобов’язання в розмірі 75706 гривень, у тому числі за основним платежем – 72101 гривень та нарахована фінансова санкція в розмірі 3605 гривень.

          Це податкове повідомлення-рішення було вручено керівнику ПП "Кримагроснабсервис" Ярош В.А. 11.07.2008 року, що підтверджується його підписом на корінці податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що відповідач ПП «Кримагроснабсервис» оскаржило податкове повідомлення-рішення від 11.07.2008 року № 0000931502/0 в судовому порядку, у зв’язку з чим провадження по справі було зупинено. Але позовна заява ПП «Кримагроснабсервис» була залишена без розгляду, тому сума боргу, визначена в зазначеному податковому повідомленні-рішенні є погодженою відповідачем.

У той же час, керуючись принципом офіційності судом перевірено законність прийнятого позивачем податкового повідомлення-рішення від 11.07.2008 року № 0000931502/0 у повному обсязі, нарахування податкового зобов’язання та фінансових санкцій в розмірі 75706 гривень визнано судом законним та обґрунтованим, тому позовні вимоги в частині стягнення зазначеного податкового боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до п.п. 16.1.1. п.16.1 статті 16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом п.1.4 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що пеня –це плата у вигляді процентів, нарахованих на сум у податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Згідно з пп.16.1.2 п.16.1 ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

У відповідності до п. 16.1.2. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем нарахована пеня за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в розмірі 0,55 гривень, яка станом на день розгляду справи є непогашеною.

Таким чином, податковий борг ПП «Кримагроснабсервис» з податку на додану вартість складав 75830,55 гривень, у тому числі – податкове зобов’язання на підставі податкового повідомлення-рішення від 11.07.2008 року № 0000931502/0 у розмірі 75706 гривень; згідно декларації за червень 2008 року – 124 гривень, пеня в сумі 0,55 гривень.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

          Відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

          Отже, судом встановлено, що відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III інформація про виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк зазначається у першій податковій вимозі, у другій податковій вимозі може значиться повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Судом встановлено, що 22 липня 2008 року ДПІ в м. Євпаторія АРК була складена перша податкова вимога № 1/235 на суму податкового боргу ПП "Кримагроснабсервис" в розмірі 75697,01 гривень.

Згідно акту віл 13.08.08 № 460/24-0 встановлений факт невручення податкової вимоги у зв’язку з відсутністю відповідача за місцем реєстрації, в наслідок чого податкова вимога 13.08.2008 року була розміщена на дошці податкових оголошень.

Судом встановлено, що 12 вересня 2008 року ДПІ в Євпаторія АРК була складена друга податкова вимога № 2/287 на суму податкового боргу ПП "Кримагроснаюсервис" в розмірі 77336, 87 гривень, у тому числі податок на додану вартість в розмірі 75681, 56 гривень.

Згідно акту віл 23.09.2008 № 574 /24-0 встановлений факт невручення податкової вимоги у зв’язку з відсутністю відповідача за місцем реєстрації, в наслідок чого податкова вимога 23.09.2008 року була розміщена на дошці податкових оголошень.

Судом встановлено, що згідно особового рахунку відповідачем ПП "Кримагроснабсервис" податкове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 75830,55 гривень було погашено частково в сумі 148,99 гривень, що підтверджується розрахунком податкового боргу, тому станом на день розгляду справи суми непогашеного податкового боргу складає 75681,56 гривень.

Згідно з підпунктом 3.1.1. п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

На підставі викладеного, суд вважає, що факт несплати Приватним підприємством "Кримагроснабсервис" у передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» строки узгодженої суми податкового боргу є повністю доведеними позивачем та підтверджується доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Приймаючи до уваги, що зазначена сума заборгованості відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена, вона підлягає стягненню з Приватного підприємства "Кримагроснабсервис", тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У зв’язку зі складністю справи судом 18 листопада 2009 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 23 листопад 2009 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Уточненні позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Кримагроснабсервис"(ідентифікаційний код 31871893 ) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 75681,56 гривень.

3.          Копію постанови надіслати сторонам.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                                   Трещова О.Р.