Рішення № 8989961, 27.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/47727.01.10

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія" Дженералі Гарант" в особі Київської філії "Сіті"

до1)Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

2) Товариство з обмеженою відповідальністю “Логлаб Україна”

про стягнення 8715,69 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Малюська Д.Л. –дов. № 3477-5/14 від 24.12.2009 р.

від відповідача-1 Чабан К.І. –дов. № 08-03-14/384-09 від 22.09.2009 р.

від відповідача-2 не з'явився

Обставини справи і СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія" Дженералі Гарант" в особі Київської філії "Сіті" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товаритсва Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Укар лізинг" про стягнення 8715,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожно–транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм який застрахував свою цивільно-правову відповідальність у відповідача який відповідно до закону повинен її відшкодувати.

02.11.09 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/477, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 24.11.09.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.09 розгляд справи відкладено на 09.12.09 через неявку представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.09 продовжено строк вирішення спору та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Логлаб Україна” і розгляд справи відкладено на 13.01.10.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.10 Замінено первісного відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Укар лізинг" належним відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Логлаб Україна".

Позивачем подана заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача-1 –8212,05 грн. та з відповідача-2 –880,99 грн.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити повністю з покладенням відповідальності на відповідачів.

Представник відповідача-1 надав відзи у якому визнавав позов в частині стягнення з нього 6217,01 грн. вартості відновлювального ремонту та пені у сумі 755,47 грн.

Представник відповідча-2 у судове засідання не з’явився, вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 13.01.10 не виконав, відзив не надав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи на адресу зазначену позивачем: 02068, м. Київ, вул. А.Ахматової, 7/15, прим. 106.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

11.05.06 між Анісімовим С.Г. та позивачем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, оформлений полісом № 19-3322467 (далі - Договір). У відповідності з Договором було застраховано автомобіль "Шевроле Авео", реєстраційний номерний знак АІ1336АМ (далі - автомобіль Шевроле).

04.03.07 у місті Вишневе на вулиці Жовтневій відбулось зіткнення автомобіля ГАЗ державний номерний знак АА2561ВТ, під керуванням Рафальського О.О., із автомобілем Шевроле. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Шевроле був пошкоджений.

Зіткнення відбулося в результаті порушення Рафальського О.О. п. 10.9 Правил дорожнього руху України. Зазначена обставина підтверджується постановою Київо-Святошинського районного суду Київської області від 02.04.2007 року, справа №3-6671/07.

Згідно звіту № 259 складеного ТОВ «Експерт-сервіс Авто»01.06.07, вартість матеріального збитку завданого власнику а/м Шевроле без урахування фізичного зносу склала –6875,95 грн.

Фактична вартість ремонту автомобіля Шевроле склала 6866,48 грн. відповідно до акту виконаних робіт № ЗА-0016406 від 30.04.07.

На виконання умов договору Відкрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія" Дженералі Гарант" в особі Київської філії "Сіті" виплатило страхове відшкодування Власнику а/м Шевроле в сумі 6748,00 грн. що підтверджено платіжним дорученням № 1567 від 07.06.07.

Крім того, позивачем було сплачено 350,00 грн. за проведення дослідження для визначення вартості завданої шкоди, що підтверджується платіжним дорученням № 1566 від 07.06.07.

Таким чином, сума витрат Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія" Дженералі Гарант" в особі Київської філії "Сіті" склала 7098,00 грн.

Як свідчать матеріали справи цивільна відповідальність власника транспортного засобу ГАЗ державний номерний знак АА2561ВТ, застрахована відповідачем згідно поліса обов’язкового страхування цивільно–правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6145353 (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи). Відповідно до умов поліса обов’язкового страхування цивільно–правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6145353 відповідач-1 несе цивільно-правову відповідальність за відповідача-2 у розмірах передбачених Законом України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” за вирахуванням Франшизи у розмірі 255,00 грн.

Автомобіль ГАЗ державний номерний знак АА2561ВТ належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Укар лізинг" та переданий у володіння Товариству з обмеженою відповідальністю “Логлаб Україна” відповідно до лізингової угоди №GA011/36F і під час законного володіння відповідача-2 сталась ДТП.

Позивачем направлена на адресу відповідача-1 претензія № 61687, у відповідності до норм ст. 35 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, яка отримана відповідачем-1 04.07.08, проте зазначена претензія, станом на день розгляду справи, залишається відповідачем без задоволення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача до відповідача-1 підлягають задоволенню у сумі 6217,01 грн. та до відповідача-2 у сумі 605,00 грн. з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до положень ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до преамбули Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” його положення регулють відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямовані на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст. 35 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

Відповідно до ст. 37 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

В порушення ст. 37 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” відповідач безпідставно та немотивовано виплату не здійснив.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Враховуючи викладене, у відповідності до вищевказаних норм Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до позивача перейшло право вимоги, яке Анісімов С.Г. мав до відповідача-1, як страховика цивільної відповідальності власника та власника джерела підвищеної небезпеки із-за взаємодії з яким завдано механічні пошкодження транспортному засобу належному страхувальнику позивача.

Таким чином позовні вимоги до відповідача-1 в частині стягнення вартості відновлювального ремонту підлягають задоволенню.

Відповідно до умов поліса обов’язкового страхування цивільно–правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6145353 відповідач-2 має відшкодувати вартість відновлювального ремонту позивачу у сумі франшизи –255,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача-2 витрати пов’язати з оплатою експертизи для визначення розміру матеріального збитку.

Зважаючи на викладене позовні вимоги до відповідача-2 підлягають задоволенню у сумі 605,00 грн.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача-1 пеню у сумі 686,36 грн., втрати від інфляції у сумі 1075,54 та три відсотки річних у сумі 233,14 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Судом встановлено, що відповідач прострочив страхове відшкодування шкоди завданої страхувальнику позивача, а тому з нього підлягає стягненню пеня у сумі 686,36 грн. за обґрунтованим розрахунком позивача.

Вимоги позивача щодо стягнення трьох відсотків річних у сумі 233,14 грн. та втрат від інфляції у сумі 1075,54 не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Однак, не всі суспільні відносини, які підпадають під поняття страхування у власному розумінні цього слова, мають форму цивільних правовідносин та підпадають під дію Цивільного кодексу України.

Відносини по обов'язковому страхуванню цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, які по своїй суті є організаційно-правовою формою гарантованого державою забезпечення права потерпілих осіб внаслідок дії (взаємодії) джерел підвищеної небезпеки на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пригоди.

Дані правовідносини, як зазначалось, врегульовані положеннями Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Відповідно до преамбули Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” його положення регулюють відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямовані на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до положень ст.22 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховик відшкодовує шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Відповідно до положень ст.29 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Норма ст.1192 ЦК України встановлює два основні способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого: - відшкодування шкоди в натурі (передача речі такого ж роду і такої ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо). Даний спосіб може бути застосований, якщо відшкодування шкоди в натурі взагалі є можливим; - відшкодування завданих збитків в повному обсязі.

Визначення збитків надається статтею 22 ЦК України, відповідно до якої збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі (реальні збитки).

Право вибору способу відшкодування шкоди належить потерпілому. Саме за його заявою суд виносить рішення про покладення на відповідальну особу обовязку відшкодувати шкоду в натурі або відшкодувати завдані збитки в грошовій формі.

Основний обов'язок відповідача - відшкодувати витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу пошкодженим внаслідок взаємодії ТЗ.

Як встановлено, до позивача на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування”, перейшло право вимоги, яке Анісімов С.Г. мав до відповідача, як страховика цивільної відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки.

За таких обставин, господарський суд, дійшов висновку про відсутність грошового зобов'язання відповідача перед страхувальником позивача, а отже і позивачем, що виключає покладення відповідальності за його порушення.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам..

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія" Дженералі Гарант" в особі Київської філії "Сіті" (01135, м. Київ, вул. Златоустівська, 35, код ЄДРПОУ 24580961) 6217 (шість тисяч двісті сімнадцять), 01 грн.- страхового відшкодування, 686 (шістсот вісімдесят шість), 36 грн. та судові витрати в розмірі 76 (сімдесят шість), 84 грн. витрат по сплаті державного мита та 177 (сто сімдесят сім), 79 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю “Логлаб Україна”(02068, м. Київ, вул. А.Ахматової, 7/15, прим. 106; код ЄДРПОУ 34183233) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія" Дженералі Гарант" в особі Київської філії "Сіті" (01135, м. Київ, вул. Златоустівська, 35, код ЄДРПОУ 24580961) 605 (шістсот п’ять), 00 грн.- страхового відшкодування та судові витрати в розмірі 7 (сім), 38 грн. витрат по сплаті державного мита та 17 (сімнадцять), 07 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. В іншій частині позову відмовити

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                 І.Д. Курдельчук          

Дата підписання: 24.03.10