Рішення № 8989874, 23.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/58223.03.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Кредобанк»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Раціональні інвестиційні технології»

Про          стягнення 1190 285, 70 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача: Івченко А.А. –дов.          

Від відповідача: Колдоба М.В. –дов., Петльовський А.Л.-дов.          

В засіданні приймали участь:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача на свою користь суму боргу в розмірі 1190 285,70 грн., з яких:

829928, 10 грн. –сума простроченого грошового зобов’язання, з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення;

199374, 30 грн. –сума пені;

26974, 30 грн. –сума трьох відсотків річних від простроченої суми;

134008,54 –сума індексу інфляції за весь час прострочення;

          У письмовому відзиві на позовну заяву Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі.

Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників сторін та з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          05 листопада 2007 року між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір купівлі-продажу цінних паперів за № Д-230/07;Б/133-3/07.

Згідно з умовами Договору (розділ 1 «Предмет Договору»), Позивач зобов’язався передати у власність Відповідача, а останній прийняти та сплатити Позивачу загальну вартість іменних цінних цільових облігацій ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Полісся» серії «В»в розмірі 829978, 56 грн.

Підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. Договору передбачено, що Позивач зобов'язаний не пізніше 30.04.2008 р. надати розпорядження зберігачу на списання цінних паперів зі свого рахунку на рахунок у цінних паперах Відповідача.

Так, на виконання зазначених договірних умов, Позивач надав зберігачу Розпорядження за вих. № 534 від 18.04.2008р. (знаходиться в матеріалах справи) на поставку цінних паперів, виконавши тим самим покладені на нього зобов’язання.

Керуючись п. 9, гл. 2 розд. V положенням «Про депозитарну діяльність», в якому визначено, що порядок здійснення кожної депозитарної операції може передбачати, зокрема, здійснення відповідних дій щодо виконання розпорядження, Позивач в своєму Розпорядженні на поставку цінних паперів (вих. № 534 від 18.04.2008р.) включив умову про виконання цього розпорядження після оплати цінних паперів у сумі 829978, 56 грн. на свій рахунок. Також, підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Договору встановлений обов’язок Відповідача не пізніше 30.04.2008р. сплатити загальну вартість цінних паперів після їх поставки.

Всупереч, умовам Договору Відповідач не виконав покладений на нього обов’язок, а саме: не сплатив в передбачений Договором строк повну вартість цінних паперів.

В своїх письмових поясненнях Відповідач, посилаючись на ст. 612 ЦК України, вважає що він вправі відмовитись від подальшого прийняття зобов’язань від Позивача, в зв'язку з тим, що таке зобов’язання втратило для нього інтерес. Такі твердження Відповідача ґрунтуються на судженнях про те, що Позивачем не було виконано свого зобов’язання щодо передачі цінних паперів.

          Суд не погоджується з зазначеними твердженнями Відповідача, оскільки матеріали справи свідчать про виконання умов Договору Позивачем.

          Твердження Відповідача щодо тотожності таких дій учасників ринку цінних паперів, як надання розпорядження на списання цінних паперів та переказ (поставку) цінних паперів не приймається судом виходячи з наступного:

          Положенням «Про депозитарну діяльність», затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 999 від 17.10.2006р., зареєстрованого в Мінюсті України 27.11.2006р. за № 1238/13112, визначено, що розпорядження (наказ) –документ, який містить вимогу до депозитарної установи виконати одну чи декілька взаємопов’язаних депозитарних операцій, а переказ –це облікова операція, що відображає переведення цінних паперів іншого документа або клієнта або проведення операції, пов’язаних з обмеженнями в обігу (блокуванням) або відміною обмежень в обігу (розблокуванням) цінних паперів. Переказ цінних паперів здійснюється на підставі розпорядження та документів, які підтверджують наявність підстав для проведення депозитарних операцій, в порядку визначеному внутрішніми документами депозитарної установи. Переказ цінних паперів може бути здійсненим протягом трьох робочих днів з дати прийняття розпорядження та документів, що є підставою для здійснення операції.

          Виходячи з зазначеного, надання розпорядження на списання цінних паперів та переказ (поставка) цінних паперів є різними депозитарними операціями, які різняться між собою суб’єктами та часом їх виконання.

          Положеннями Регламенту «Здійснення професійної депозитарної діяльності зберігача цінних паперів ВАТ «Кредобанк», затвердженого Рішенням Правління Позивача від 30.11.2006р., зі змінами згідно Рішення Правління Позивача за № 31/2007 від 17.12.2007 р., передбачено, що розпорядження депонентів та відповідних документи, що є підставою для здійснення депозитарних операцій зберігачем, повинні повністю розкривати зміст виконання операцій з рахунками в цінних паперах. Депонент має право визначати додаткові умови щодо виконання розпорядження, зокрема, дату виконання або виконання розпорядження після настання визначеної події.

          Керуючись вищезазначеними положеннями, Позивач скористався своїм правом та включив у додаткові умови Розпорядження на Поставку цінних паперів (вих. № 534 від 18.04.2008 р.) умову про виконання цього розпорядження після оплати цінних паперів у сумі 829978, 56 грн. на свій рахунок. В зв'язку з відсутністю оплати цінних паперів Відповідачем, підстави для виконання зазначеного Розпорядження були відсутні.

          У своєму Відзиві Відповідач посилається на те, що при укладенні Договору він діяв від власного імені як компанія з управління активами Пайового венчурного інвестиційного фонду «Альфа»недиверсифікованого виду закритого типу, і тому виконання зобов’язання за зазначеним Договором має відбуватись за рахунок ПВІФ «Альфа»НВЗТ.

          Зазначене твердження Відповідача суперечить чинному законодавству виходячи з наступного:

          Відповідно до ст. 22 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», пайовий інвестиційний фонд - це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності.           Тобто, пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою.

          Згідно зі ст. 29 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», управління активами інституту спільного інвестування здійснює компанія з управління активами. Компанією з управління активами є господарське товариство у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, що створюється відповідно до законодавства України.

          У відповідності до ст. 23 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», укладаючи договори за рахунок активів пайового інвестиційного фонду, компанія з управління активами діє від свого імені, з обов'язковим зазначенням в таких договорах реквізитів такого пайового інвестиційного фонду.

          Статтею 33 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)»передбачено, що компанія з управління активами несе майнову відповідальність за збитки, що були завдані ІСІ її діями (бездіяльністю), згідно з законом та відповідно до умов договору. Якщо компанія з управління активами перевищить свої повноваження або укладе договір не від імені ІСІ (корпоративного інвестиційного фонду), то вона несе відповідальність за зобов'язаннями, які виникають внаслідок виконання таких договорів, лише майном, що належить їй на праві власності, якщо інше не встановлено законом.

          Виходячи з зазначеного, та зважаючи на те, що ПВІФ «Альфа»НВЗТ не є юридичною особою, а за Договором, укладеним між Позивачем та Відповідачем, покупцем цінних паперів є Відповідач, слідує, що останній зобов'язаний нести відповідальність за виконання умов Договору.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Відповідно до ст. 526 ЦК України та ч. 1, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України, передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, аналогічне положення зазначено в ч. 7, ст. 193 ГК України.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В зв'язку з простроченням виконання Відповідачем своїх зобов’язань за Договором, Позивач надіслав Відповідачу Лист, вих. № 18-6119/08 від 30.05.2008р. (знаходиться в матеріалах справи), з вимогою термінової сплати вартості облігації по Договору та неустойку у вигляді пені.

Однак, Відповідач тільки 02.07.2008 р. надіслав Позивачу Лист за № 107-03-07/08 (знаходиться в матеріалах справи), з повідомленням про свої тимчасові фінансові труднощі та висловив намір здійснити виконання зобов’язання до 31.07.2008 р., але до цього часу Відповідач своїх зобов’язань не виконав.

Господарським кодексом України, а саме ст. 229, встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.          

Відповідно до положень ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до даних Держкомстату України індекс інфляції за період з травня 2008 року по травень 2009 року становить 1, 1614.

Таким чином, сума простроченого грошового зобов’язання в сумі 829978, 56 грн., яка підлягає до сплати, з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення становить 963937, 10 грн.

Сума трьох процентів річних від простроченої суми 829978, 56 грн. становить 26974, 30 грн.

Крім того, відповідально до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Пунктом 4.2 Договору, передбачено, що у випадку несплати або несвоєчасної оплати Відповідачем загальної вартості цінних паперів, Відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від несплаченої або несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Виходячи з зазначеного, Відповідач повинен сплати на користь Позивача пеню в розмірі 199374, 30 грн. відповідно до розрахунку позивача.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

23.02.2010р. закінчено розгляд справи, в судовому засіданні оголошувалася перерва для підготовки повного тексту рішення, відповідно до ст.85 ГПК України, до 23.03.2010р.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Раціональні інвестиційні технології»(04116, м. Київ, вул. В. Васильківська/вул. Кирило-Мефодіївська, 12/16, офіс 70; Код ЄДРПОУ 33105814) на користь Відкритого акціонерного товариства «Кредобанк»(79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78; Код ЄДРПОУ 09807862) 829928,56 грн. –суму простроченого грошового зобов’язання, 134008,54грн. суму індексу інфляції за весь час прострочення; 26974, 30 грн. –сума трьох відсотків річних від простроченої суми, 199374, 30 грн. –сума пені; 11902, 86 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312, 50 грн.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                       Борисенко І.І.