Рішення № 8989868, 22.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/1322.03.10 За позовом Закритого акціонерного товариства «Фоззі» до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»

про стягнення помилково перерахованих коштів у сумі 53 652, 17 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники :

Від позивача Южда С.М. –представник за довіреністю № б/н від 03.08.2009 р.

Від відповідача не з»явились

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство «Фоззі»(позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» (відповідача) про стягнення помилково перерахованих коштів у сумі 53 652,17 грн. на підставі платіжного доручення № 361793 від 09.02.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2009 р. порушено провадження у справі № 39/13 та призначено справу до розгляду на 08.02.2010 р. о 10:40 год.

Представник позивача в судовому засіданні 08.02.2010 р. залучив до матеріалів справи докази на виконання вимог ухвали суду, в т.ч. витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців про позивача станом на 12.01.2010 р. Представник позивача в судовому засіданні також подав клопотання про витребування доказів. Судом клопотання задоволено.

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні 08.02.2010 р. подали спільне клопотання про продовження термінів розгляду справи. Судом клопотання задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2010 р., на підставі ст.ст. 69, 77 ГПК України, строк вирішення спору у справі № 39/13 продовжено, розгляд справи відкладено на 01.03.2010 р. о 11:00 год.

01.03.2010 р. представник відповідача через відділ діловодства суду подав клопотання про перенесення розгляду справи. Судом клопотання задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 15.03.2010 р. о 11:00 год.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.03.2010 р. подав на виконання вимог ухвал суду від 08.02.2010 р. та від 01.03.2010 р. наступні документи: банківську виписку щодо перерахування грошових коштів в розмірі 5365217 грн. за платіжним дорученням № 361793 від 09.02.2009 р. та довідку по рахунку № 26005320055301 клієнта ТзОВ «Українська пивна компанія Львів», а також Свідоцтво про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська пивна компанія Львів»(серії А00 № 3644478).

В судовому засіданні 15.03.2010 р., на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 22.03.2010 р. 10:50 год.

Представник позивача в судовому засіданні 15.03.2010 р. позовні вимоги підтримав повністю та пояснив з яких підстав заявлено позов.

Представник відповідача усно проти позову заперечував, письмовий відзив на виконання вимог попередніх ухвал суду не подав і не надіслав, а тому справа розглядалась за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 22.03.2010 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Фоззі»(позивач) стверджує, що на підставі платіжного доручення № 361793 перерахувало грошові кошти в розмірі 53652,17 грн. на користь отримувача платежу - Дочірнього підприємства «Рідна Марка»(код ЄДРПОУ 32378225). Грошові кошти було перераховано на рахунок зазначеного отримувача платежу в філії Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»Львівське регіональне управління № 26005320055301. Зазначене позивач підтверджує платіжним дорученням № 361793 від 09.02.2009 р. та банківською випискою від 09.02.2010 р., копії яких додані до матеріалів справи.

В подальшому позивачем було з'ясовано, що розрахунковий рахунок № 26005320055301, який було вказано у платіжному дорученні № 361793 від 09.02.2009 р., не належить Дочірньому підприємству «Рідна Марка», що підтверджується факсовою копією реквізитів останнього від 12.02.2009 р. (наявна в матеріалах справи). Зокрема, у Дочірнього підприємства «Рідна Марка»(код ЄДРПОУ 32378225) відкрито рахунок № 26008301004322 в ВАТ ВТБ Банк в м. Києві, МФО 321767. За таких обставин, позивач вважає грошові кошти у розмірі 53652,17 грн., що були перераховані на рахунок № 26005320055301 в філії Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»Львівське регіональне управління, помилково перерахованими.

20.02.2009 року позивачем було перераховано грошові кошти у розмірі 53652,17 грн. на користь Дочірнього підприємства «Рідна Марка»за правильними реквізитами, а саме: Дочірнє підприємство «Рідна Марка»(код ЄДРПОУ 32378225) рахунок № 26008301004322 в ВАТ ВТБ Банк в м. Києві, МФО 321767, що підтверджується платіжним дорученням № 367782 від 20 лютого 2009 року.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»(відповідач) з листом № 669 від 01.06.2009 року та до Львівської філії Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»з листом № 1131 від 20.08.2009 року з вимогою про відкликання та повернення позивачу грошових коштів у розмірі 53652,17 грн. (листи та докази їх направлення знаходяться в матеріалах справи).

Відповідач відповіді на лист позивача № 669 від 01.06.2009 року не надав, грошові кошти у розмірі 53652,17 грн., як помилково перераховані, позивачу не повернув.

25.09.2009 року позивачем було отримано від філії Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»Львівське регіональне управління лист № 11-5536 від 23.09.2009 року, в якому зазначалося, що платіжним дорученням № 361793 від 09.02.2009 року грошові кошти на суму 53652,17 грн. були перераховані на закритий рахунок ТзОВ «Українська пивна компанія Львів», код ЄДРПОУ 32378225, МФО 325978, р/р № 26005320055301 (копія лист наявна в матеріалах справи).

Позивач вважає, що відповідачем не було дотримано вимог п. 22.6 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», зокрема, при відсутності збігу номера рахунка отримувача (Дочірнього підприємства «Рідна Марка») і його коду (ідентифікаційного номера), зараховано грошові кошти на рахунок іншої юридичної особи (ТзОВ «Українська пивна компанія Львів»), ніж зазначено у платіжному дорученні № 361793 від 09.02.2009 р. У разі недотримання вищезазначеної норми Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує отримувача. А тому позивач вважає, що відповідач заподіяв позивачу шкоду у розмірі 53652,17 грн., які позивач повторно перерахував на користь Дочірнього підприємства «Рідна Марка»за правильними реквізитами, та зобов»язаний повернути позивачеві грошові кошти у вищезазначеній сумі.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина 1), кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частина 2 ).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Згідно ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до п. 32.8. ст. 32 Закон України від 05.04.2001, № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»(надалі –Закон України) передбачено, що спори, пов'язані із здійсненням банками переказу, розглядаються у судовому порядку.

Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також встановлення відповідальності суб'єктів переказу визначається нормами вищенаведеного Закону України.

Зокрема, стаття 1 Закону України містить визначення наступних термінів і понять:

отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі;

неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі;

переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою;

помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі;

платник - особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом внесення до банку або іншої установи - члена платіжної системи документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів.

Відповідно до п. 22.6 ст. 22 Закону України обслуговуючий отримувача банк зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка отримувача і його коду (ідентифікаційного номера, за його наявності, тощо), що містяться в розрахунковому документі, та зараховувати кошти на рахунок отримувача виключно у разі їх збігу. У противному разі банк, що обслуговує отримувача, має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів для встановлення належного отримувача цих коштів. У разі неможливості встановлення належного отримувача банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини їх повернення. У разі недотримання вищезазначеної вимоги відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує отримувача.

Пунктом 32.1. ст. 32 Закону України встановлено, що банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

Суд враховує приписи п. 32.2 ст. 32 Закону України, згідно яких банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону.

Пунктом 32.3.1. ст. 32 Закону України визначено, що у разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов'язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу. У противному разі отримувач має право у встановленому законом порядку вимагати від банку-порушника ініціювання переказу йому суми переказу за рахунок власних коштів, сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення починаючи від дати завершення помилкового переказу, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу. Одночасно банк-порушник зобов'язаний після виявлення помилки негайно повідомити неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом трьох робочих днів від дати надходження такого повідомлення. Форма повідомлення банку про здійснення помилкового переказу встановлюється Національним банком України.

Проаналізувавши вищенаведені норми Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та задоволення їх в сумі і 53652,17 грн. з огляду на наступне.

Фактично позивач (платник) при переказі грошових коштів у сумі 53652,17 грн. платіжним дорученням № 361793 від 09.02.2009 р. зазначив отримувача платежу - Дочірнє підприємство «Рідна Марка»та код ЄДРПОУ 32378225 цього підприємства.

Належність коду ЄДРПОУ 32378225 Дочірньому підприємству «Рідна Марка»підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 115047 (копія в матеріалах справи).

Проте, позивач у платіжному дорученні № 361793 від 09.02.2009 р. помилково зазначив рахунок отримувача платежу № 26005320055301 в філії Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»Львівське регіональне управління.

З матеріалів справи вбачається, що правильним рахунком Дочірнього підприємства «Рідна Марка»є наступний рахунок: № 26008301004322 в ВАТ ВТБ Банк в м. Києві, МФО 321767.

Проте відповідач, в порушення норми п. 22.6 ст. 22 Закону України, при відсутності збігу номера рахунка отримувача (Дочірнього підприємства «Рідна Марка») і його ідентифікаційного коду (32378225), зарахував грошові кошти у сумі 53652,17 грн. на рахунок іншої юридичної особи, ніж зазначено у платіжному дорученні № 361793 від 09.02.2009 р., а саме - Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська пивна компанія Львів», ідентифікаційний код 33572610, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 364478 (копія в матеріалах справи).

Вищенаведене також підтверджується наданою відповідачем банківською випискою від 09.02.2009 р. щодо спірного платіжного доручення № 361793, з якої вбачається саме помилковість дій відповідача при одночасному зазначенні «коду»отримувача: 33572610 (ідентифікаційний номер Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська пивна компанія Львів»- неналежного отримувача) та «коду у файлі»: 32378225 (ідентифікаційний номер Дочірнього підприємства «Рідна Марка»- належного отримувача), тоді як позивач зазначив у платіжному дорученні № 361793 виключно ідентифікаційний код Дочірнього підприємства «Рідна Марка».

Крім того, з огляду на подану відповідачем довідку по рахунку № 26005320055301 клієнта ТзОВ «Українська пивна компанія Львів»(ідентифікаційний код 33572610) вбачається обізнаність відповідача про ідентифікаційний код клієнта а також той факт, що станом на час здійснення спірного переказу (09.02.2009 р.) рахунок клієнта ТзОВ «Українська пивна компанія Львів»був закритий, а датою закриття зазначено 16.12.2008 р.

Зарахування грошових коштів у сумі 53652,17 грн. згідно платіжного доручення № 361793 від 09.02.2009 р. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська пивна компанія Львів», відповідач не заперечує з огляду на вищенаведений лист № 11-5536 від 23.09.2009 року.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що з вини відповідача був здійснений помилковий переказ, внаслідок якого відбулося зарахування грошових коштів у сумі 53652,17 грн. на рахунок неналежного отримувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська пивна компанія Львів».

Суд враховує, що у разі недотримання п. 22.6 ст. 22 Закону України відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує отримувача, а отже в даному випадку, на відповідача.

Відповідно до п. 32.3.1. ст. 32 Закону України у разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов'язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу.

Відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження переказу грошових коштів у сумі 53652,17 грн. за рахунок власних коштів отримувачу платежу, визначеному позивачем у платіжному дорученні № 361793 від 09.02.2009 р. - Дочірньому підприємству «Рідна Марка».

Суд також приймає до уваги, що позивач перерахував грошові кошти у розмірі 53652,17 грн. на користь Дочірнього підприємства «Рідна Марка»за правильними реквізитами останнього (рахунок № 26008301004322 в ВАТ ВТБ Банк в м. Києві, МФО 321767), що підтверджується платіжним дорученням № 367782 від 20.02.2009 року.

Таким чином, вищевстановленими винними діями відповідача стосовно здійснення ним помилкового переказу у розмірі 53652,17 грн. на рахунок неналежного отримувача платежу, відповідач заподіяв позивачу майнову шкоду у наведеній сумі.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Зокрема визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1).

Юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди (деліктного правопорушення) є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв»язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Зібрані у справі докази свідчать, що всі елементи спірного деліктного правопорушення відповідача мають місце.

У ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачена презумпція вини особи, а саме: особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов»язання (ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України).

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних доказів, які б свідчили, що майнову шкоду позивачу в розмірі 53652,17 грн. завдано не з його вини, а рівно, що ним вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов»язання щодо переказу спірних грошових коштів отримувачу платежу, визначеному позивачем у платіжному дорученні № 361793 від 09.02.2009 р. - Дочірньому підприємству «Рідна Марка».

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 219,68 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

За таких обставин, на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в розмірі 536,53 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 20, 614, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15; ідентифікаційний код 20025456) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Закритого акціонерного товариства «Фоззі»(08132, Київська обл., Києво –Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5; ідентифікаційний код 25294089) 53652,17 грн. (п»ятдесят три тисячі шістсот п»ятдесят дві гривні 17 коп.) помилково перерахованих коштів, 536,53 грн. (п»ятсот тридцять шість гривень 53 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О.В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 22.03.2010 р.