Рішення № 8989691, 24.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/12724.03.10 За позовом          Дочірнього підприємства "ТОП-інструмент", м. Київ До          Товариства з обмеженою відповідальністю "АБВ Строй", м. Київ

Про          визнання право власності на об’єкт нерухомого майна

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача          Савицький А.О. –пред. по довір.

Від відповідача          Груша С.М. –пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна, а саме, групу приміщень № 2 загальною площею 1872,8 кв.м., що розташована у нежитловому будинку № 8, літера «Б»по вул. Будіндустрії у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 18.03.2010р.

В судовому засіданні 18.03.2010р. було оголошено перерву до 24.03.2010р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав та проти задоволення позову не заперечував.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          Відповідно до Договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 25 травня 2007 року, ДП «ТОП - інструмент»придбало у власність нежилі приміщення загальною площею 618,90 кв.м. в літ. Б, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії. 8. Вказаний договір був нотаріально посвідчений та у встановленому порядку зареєстрований у Державному реєстрі правочинів, таким чином, позивач набув право власності на вказане нерухоме майно.

          25 жовтня 2007 року позивач, як замовник, уклав з відповідачем, як підрядником, Договір підряду № 2510-2007, згідно з яким підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати роботи по реконструкції з надбудовою нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 8 та передати у власність замовника результат виконаних робіт, а замовник зобов'язується прийняти завершений будівництвом об'єкт та оплатити підрядні роботи на умовах, передбачених даним Договором.

          Відповідно до п. 1.1. та 1.2. Договору, після завершення реконструкції нежитлова будівля за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 8 повинна мати наступні техніко-економічні показники: поверховість - 5 поверхів + технічний поверх; загальна площа об'єкта -1 900,0 кв.м. (допускається відхилення до 5%).

          Відповідно до п.п. 2.1. Договору, загальна вартість робіт за цим договором узгоджена сторонами та визначена у сумі 700 000грн. (сімсот тис. грн. 00 коп.) в т.ч. ПДВ 20% 116666, 67 грн. (сто шістнадцять тис. шістсот шістдесят шість грн. 67 коп.).

          Пунктом 3.2. Договору було встановлено обов'язок підрядника після завершення будівництва передати замовнику документи, необхідні для оформлення останнім права власності на завершений будівництвом об'єкт.

          10 лютого 2010 року позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив повідомити про стан виконання робіт та термін, в який буде можливо оформити право власності на завершений будівництвом об'єкт.

          У відповідь на вказане звернення відповідач направив лист, в якому повідомив про те, що роботи по реконструкції з надбудовою нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 8 згідно Договору підряду № 2510-2007 від 25 жовтня 2007 р. виконані повністю. Загальна площа приміщень після проведених робіт становить 1872,8 кв.м., з яких 1344,2 кв.м. - основні та 528,6 кв.м. - допоміжні приміщення. Проте, одночасно відповідач зазначив, що передача приміщень на сьогоднішній момент є неможливою, оскільки у зв'язку із здорожченням цін на витратні матеріали та коливанням курсу іноземної валюти необхідно буде здійснити доплату за збудований об'єкт, про що буде повідомлено додатково. До матеріалів справи залучено копію листа № 71 від 12.02.2010р. оригінал якого був предметом судового дослідження, а згадана копія засвідчує проведене сторонами листування.

          За наслідками проведеної технічної інвентаризації на замовлення позивача працівниками КМ БТІ був складений техпаспорт, з якого вбачається, що в результаті відокремлення приміщень та проведеної реконструкції з надбудовою утворилася група приміщень, якій присвоєно №2. Загальна площа приміщень по групі №2 становить 1872,8 кв.м., площа основних приміщень - 1344,2 кв.м., допоміжних - 528,6 кв.м. Вказаний технічний паспорт прийнятий судом як належний доказ, яким засвідчується поверховий план будівлі та її площі.

          Довідкою від № 67 від «29»грудня 2009р. відповідач підтвердив, що грошову суму у розмірі 700000 грн. (сімсот тис. грн. 00 коп. ) в т.ч. ПДВ 20% 116666, 67 грн. (сто шістнадцять тис. шістсот шістдесят шість грн. 67 коп.) отримало від позивача в якості оплати за послуги згідно Договору підряду № 2510-2007 від 25 жовтня 2007 р. Тобто обумовлену договором ціну замовник сплатив повністю.

          Оскільки взаємо погоджених змін до договору підряду в частині вартості робіт сторони не вносили, то вимога про здійснення доплати за виконані роботи, викладена у вищезазначеному листі є безпідставною.

          Відповідно до п.п. 8.1., 8.2. Договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом виконаних робіт у відповідності із узгодженою проектно-кошторисною документацією протягом 3-х робочих днів з дати повідомлення замовника про готовність об'єкту до приймання.

          При передачі виконаних робіт підрядник зобов'язаний надати замовнику всю передбачену чинним законодавством України документацію для оформлення останнім права власності на об'єкт підряду.

          Таким чином, фактична відмова відповідача у виконанні взятого на себе зобов'язання призводить до практичної неможливості оформлення позивачем свого права власності на збудоване нерухоме майно, у зв'язку з чим виникла необхідність звернутися за захистом порушених прав та законних інтересів до суду.

          Статтею 331 ЦК України визначено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

          Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

          Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

          Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

          Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду докази, які б спростовували доводи позивача, підтвердив фактичний розрахунок за виконаніроботи, відповідно до умов Договору.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 15, 16, 321, 331, 392 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати за Дочірнім підприємством «ТОП-інструмент»(ЄДРПОУ 30606877) право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме групу приміщень №2 загальною площею 1872,8 кв.м., що розташована у нежитловому будинку № 8, літера «Б»по вул. Будіндустрії у м. Києві.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АБВ Строй»(фактична адреса: м. Київ, вул. Кільцева дорога. 8. оф.4; юридична адреса: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 31/27 літ А, код ЄДРПОУ 35209325) на користь Дочірнього підприємства «ТОП-інструмент»(04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4-А, ЄДРПОУ 30606877), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 85 (вісімдесят п’ять) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                              Н. І. Качан