Рішення № 8989573, 26.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/1626.02.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Київгаз»

ДоКиївська міська клінічна лікарня № 2

Простягнення 42935,76 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Заєць О.А. –дов. № Д –87/09 від 31.12.2009 року;

від відповідача : не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Київгаз»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської клінічної лікарні № 2 про стягнення 38347,20 грн. –основного боргу, 508, 96 грн. –інфляційних втрат, 158,01 грн. –3% річних, 1922,42 грн. –0,1% пені та 1999,17 грн. –7% штрафу.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору № 232034 від 01.01.2009 року не виконав свої зобов’язання щодо оплати коштів за поставлений природний газ.

Ухвалою від 20.01.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 08.02.2010 року.

В судовому засіданні 08.02.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.02.2010 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позову в повному обсязі заперечував. Крім того, представник відповідача надав докази на підтвердження часткового погашення заборгованості.

В судовому засіданні 08.02.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 26.02.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 26.02.2010 року подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 508,96 грн. –інфляційних втрат, 158,01 грн. –3% річних, 1922,42 грн. –0,1% пені, 1999,17 грн. –7% штрафу та судові витрати.

В судове засідання 26.02.2010 року представник відповідача не з'явився, проте подав клопотання, відповідно до якого просив припинити провадження у справі в частині сплаченої заборгованості, а решту заборгованості зобов’язався погасити по мірі надходження коштів на його розрахунковий рахунок.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.02.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Київгаз»(далі –ВАТ «Київгаз»постачальник) (позивач) та Київською міської клінічної лікарнею № 2 (далі - споживач) (відповідач) був укладений договір поставки природного газу та надання послуг з його транспортування бюджетним споживачам № 232034 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1) сторони погодили, що ВАТ «Київгаз»зобов’язується поставити природний газ, а також виконати послуги з його транспортування розподільними газопроводами від ГРС магістрального газопроводу до ГРП споживача, а споживач зобов’язується прийняти газ і оплатити його на умовах Договору ВАТ «Київгаз»вартість газу та послуги з його транспортування.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що вартість послуг за місяць визначається обсягами газу, протранспортованого у даному місяці, за послуги. Загальна сукупна вартість послуг за договором складається із сум вартості місячних обсягів усіх послуг з газопостачання.

Відповідно до пункту 6.1 Договору оплата вартості газу та послуг з його транспортування проводиться споживачем виключно грошовими коштами в такому порядку:

- перший платіж споживач здійснює до 15 числа поточного місяця, у розмірі 100% вартості газу та послуг з його транспортуванням передбачених договором на місяць поставки газу;

- остаточний розрахунок здійснюється протягом п’яти календарних днів наступного місяця після надання послуг, виходячи з вартості фактично отриманих, але не сплачених ВАТ «Київгаз», послуг за звітний місяць.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що в платіжних дорученнях споживач повинен обов’язково зазначати призначення платежу: за послуги з газопостачання, номер договору, дату його підписання. При наявності заборгованості споживача за даним договором, ВАТ «Київгаз»наділяється правом зараховувати кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за послуги, надані в минулі періоди за договором, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення черговості платежу.

Позивач на виконання умов договору за період з серпня по листопад 2009 року поставив відповідачу природний газ на суму 46675,15 грн., що підтверджується актами прийому –передачі природного газу та прийняття послуг з його транспортування розподільними газопроводами від 31.08.2009 року на суму 12892,23 грн., від 30.09.2009 року на суму 13023,79 грн., від 31.10.2009 року на суму 10971,55 грн., від 30.11.2009 року на суму 9787,58 грн.

Однак відповідач в порушення умов договору з позивачем розрахувався частково на суму 8327,95 грн. у зв’язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 38347,20 грн., що підтверджується розрахунком позивача та не заперечується відповідачем.

Під час розгляду справи відповідач повністю погасив заборгованість за поставлений природний газ в сумі 38347,20 грн., що засвідчується банківськими виписками, платіжними дорученнями, оборотно –сальдовою відомістю за період з 15.12.2009 року по 23.02.2010 року та випискою з журналу оплат, у зв’язку позивач подав уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якого просить стягнути з відповідача лише 508,96 грн. –інфляційних втрат, 158,01 грн. –3% річних, 1922,42 грн. –0,1% пені та 1999,17 грн. –7% штрафу.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за надані послуги з газопостачання у строки, зазначені у п. 6.1 даного договору, споживач сплачує на користь ВАТ «Київгаз», крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Позивач керуючись пунктом 7.3 Договору нарахував та просить стягнути пеню у сумі 1922,42 грн. та 7% штраф у сумі 1999,17 грн.

Здійснивши перерахунок штрафу та пені з урахуванням пункту 6.1 та 7.3 Договору, а також дат поставок та проплат, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню повністю в сумі 1999,17 грн., а позовні вимоги в частині стягнення пені з урахуванням обмеження нарахування пені подвійною обліковою ставкою НБУ підлягають задоволенню частково в сумі 1079,71 грн. перерахунок яких здійснено з межах періодів визначених позивачем.

При розрахунку розмір пені обмежено подвійною обліковою ставкою Національного банку України відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», так як розмір пені встановлений статтею 231 ГК України до даних правовідносин не застосовуються, оскільки ні позивач, ні відповідача не мають ознак суб’єкта господарювання державного сектору економіки в розумінні статті 22 ГК України, а фінансування по Договору поставки природного газу та надання послуг з його транспортування бюджетним споживачам № 232034 від 01 січня 2009 року здійснюється з місцевого бюджету.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 158,01 грн. та 508,96 грн. інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних витрат господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, а в частині стягнення 3% річних частково в сумі 158,00 грн., перерахунок яких здійснено відповідно до розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 49 ГПК України передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

У зв’язку з тим, що основний борг було погашено відповідачем лише після подачі позову, незважаючи на уточнення позовних вимог, судові витрати в частині основного боргу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,–

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Київської міської клінічної лікарні № 2 (місцезнаходження: 02094, м. Київ, Дніпровський р –н, вул. Краківська, буд. 13, код ЄДРПОУ 25637595) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київгаз»(місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 4-Б, код ЄДРПОУ 03346331) 508 (п’ятсот вісім) грн. 96 коп. –інфляційних витрат, 158 (сто п’ятдесят вісім) грн. 00 коп. –3 % річних, 1 079 (одну тисячу сімдесят дев'ять) грн. 71 коп. - пені, 1 999 (одну тисячу дев’ятсот дев’яносто дев'ять) грн. 17 коп. –штрафу, 420 (чотириста двадцять) грн. 93 коп. - державного мита та 231 (двісті тридцять одну) грн. 37 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

24.03.2010 року