Рішення № 8989562, 22.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/86122.02.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «А.С. «Г.Р.У.П.П.»

доКомунального підприємства «Підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно –будівельне управління»

простягнення 180157,74 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Сидоренко Ю.В. –дов. № б/н від 01.10.2009 року;

від відповідача: Шевченко В.С. –дов. № 612 від 08.12.2009 року;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «А.С. «Г.Р.У.П.П.»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно –будівельне управління» про стягнення 168151, 80 грн. –основного боргу, 1883,30 грн. –пені, 7809,77 грн. –інфляційних втрат та 2312,87 грн. –3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленого товару за Договором поставки № 06/04 від 06 квітня 2009 року.

Ухвалою від 17.12.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.01.2010 року.

В судовому засіданні 18.01.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 08.02.2010 року.

В судовому засіданні 08.02.2010 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.02.2010 року подав додаткові документи по справі.

Крім того, в судовому засіданні 08.02.2010 року сторони подали клопотання про продовження строку вирішення спору, яке судом задоволено.

У зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи було відкладено на 19.02.2010 року.

11 лютого 2010 року представник позивача через канцелярію суду подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 138151,80 грн. –основного боргу, 17439,62 грн. –інфляційних втрат, 3895,39 грн. – 3% річних, 1547,30 грн. –пені та судові витрати.

В судовому засіданні 19.02.2010 року представник позивача подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 17439,62 грн. –інфляційних втрат, 3895,39 грн. –3% річних, 1547,30 грн. –пені та судові витрати.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.02.2010 року подав клопотання про витребування додаткових доказів та про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 19.02.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 22.02.2010 року.

Представники сторін в судовому засіданні 22.02.2010 року надали усні пояснення по суті спору.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 22.02.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06 квітня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «А.С. «Г.Р.У.П.П.», іменоване надалі «Постачальник»(позивач) та Комунальним підприємством «Підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно –будівельне управління», іменоване надалі «Покупець»(відповідач) був укладений договір поставки № 06/04 (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов’язався в строк в порядку та на умовах, передбачених дійсним Договором, передати (поставити) покупцю гранітну продукцію відповідно до специфікації (Додаток № 1), що є невід’ємною частиною цього Договору (далі –товар), а покупець зобов’язався прийняти товар та оплатити його в строки, на умовах і в порядку, що визначені цим Договором.

Розділом 3 Договору сторони передбачили, що загальна вартість цього Договору складає 620000,00 грн. в тому числі ПДВ 103333,00 грн. Ціна за кожну одиницю товару зазначена в специфікації (Додаток № 1), яка є невід’ємною частиною даного Договору та може бути змінена тільки за згодою сторін.

Відповідно до пункту 4.1 Договору розрахунок за поставлений товар проводиться в наступному порядку: сплачується в строк 20 банківських днів з дати підписання сторонами акта приймання –передачі товару (далі –акт).

Згідно з пунктом 4.2 Договору покупець оплачує поставлений постачальником товар відповідно до цін узгоджених в специфікації, яка є невід’ємною частиною даного Договору.

Пунктом 4.3 Договору сторони передбачили, що оплата проводиться покупцем в строки, вказані в пункті 4.1 даного Договору на підставі рахунків, виставлених постачальником, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до пункту 5.6 Договору право власності на товар та ризик випадкової загибелі або пошкодження товару переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 248151,80 грн., що підтверджується видатковими накладними № 01 від 13 квітня 2009 року на суму 47832, 38 грн., № 02 від 16 квітня 2009 року на суму 49788,46 грн., № 03 від 21 квітня 2009 року на суму 50330,95 грн., № 04 від 24 квітня 2009 року на суму 50929,25 грн., № 05 від 29 квітня 2009 року на суму 49270,76 грн., актами приймання –передачі товару № 01 від 13 квітня 2009 року на суму 47832,38 грн., № 02 від 16 квітня 2009 року на суму 49788,46 грн., № 03 від 21 квітня 2009 року на суму 50330,95 грн., № 04 від 24 квітня 2009 року на суму 50929,25 грн., № 05 від 29 квітня 2009 року на суму 49270,76 грн. та актом звірки взаєморозрахунків від 05.05.2009 року, проте відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 80000,00 грн., що засвідчується банківськими виписками від 23.06.2009 року на суму 70000,00 грн. та від 17.09.2009 року, у зв’язку з чим у останнього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 168151,80 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повністю погасив заборгованість перед позивачем в сумі 168151,80 грн., з яких 30000,00 грн. було погашено до подачі позову, що засвідчується банківськими виписками від 03.11.2009 року на суму 10000,00 грн., від 28.10.2009 року на суму 10000,00 грн. та від 01.12.2009 року на суму 10000,00 грн. та 138151,80 грн. було погашено під час розгляду справи, що підтверджується банківською випискою від 10.02.2010 року на суму 138151,80 грн., у зв’язку з чим 19.02.2010 року позивач подав уточнення, відповідно до якого просив стягнути з відповідача лише 17439,62 грн. –інфляційних втрат, 3895,39 грн. – 3% річних, 1547,30 грн. –пені та судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 7.2 Договору за прострочення оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня від простроченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше 20 днів прострочення.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 7.2 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1547,30 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пунктів 4.1 та 7.2 Договору, дат поставок та проплат, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю в сумі 1547,30 грн. відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 3895,39 грн. та 17439,62 грн. –інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням пункту 4.1 Договору, здійснених поставок та проплат, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме, інфляційні втрати в сумі 10493,58 грн. та 3% річних в сумі 3508,66 грн. перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 49 ГПК України передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

У зв’язку з тим, що частина основного боргу була погашена відповідачем лише після подачі позову, незважаючи на уточнення позовних вимог, судові витрати в частині основного боргу (138151, 80 грн.) покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно –будівельне управління»(місцезнаходження: 03061, м. Київ, Солом’янський р-н, вул. Пост –Волинська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03333937) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С. «Г.Р.У.П.П.»(місцезнаходження: 03164, м. Київ, Шевченківський р –н, вул. Прорізна, буд. 10; фактична адреса: 03142, м. Київ, вул. Вернадського, буд. 71, кв. 30, код ЄДРПОУ 34001630) 1547 (одну тисячу п’ятсот сорок сім) грн. 30 коп. –пені, 10 493 (десять тисяч чотириста дев’яносто три) грн. 58 коп. –інфляційних втрат, 3 508 (три тисячі п’ятсот вісім) грн. 66 коп. –3% річних, 1 537 (одну тисячу п’ятсот тридцять сім) грн. 01 коп. - державного мита та 225 (двісті двадцять п’ять) грн. 25 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

24.03.2010 року