Рішення № 8989417, 23.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/2023.02.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротеп» До Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 13 216,10 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача - Шелуткевич М.Б. представник за довіреністю

Від відповідача - ОСОБА_3 представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 12200,00 грн. заборгованості за Договором № UF 495/11/08 від 28.11.2008р., пені 1016,10 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита 132,17 грн. та послуг інформаційно технічного забезпечення судового процесу - 236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2009р. було порушено провадження у справі № 47/20 та призначено її до розгляду на 28.01.2010р., ухвалою від 28.01.2010р. розгляд справи було відкладено на 23.02.2010р.

В судовому засіданні 23.02.2010р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити посилаючись на те, що відповідачем всупереч умов договору № UF 495/11/08 від 28.11.2008р., не було здійснено оплату за надані послуги перевезення вантажів, оскільки позивач надав послуги загалом на суму 12 200,00 грн., які відповідачем було прийнято, але не оплачено. Заборгованість яку позивач просив стягнути в судовому порядку складає 12000,00 грн. Також позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пені в сумі1016,10 грн. за порушення умов Договору № UF 495/11/08 від 28.11.2008р. щодо строків оплати.

В судовому засіданні 23.02.2010р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, проти заявлених вимог заперечував. У письмовому відзиві на позов в обґрунтування заперечень відповідач посилався на те, що позивач надав послуги перевезення за двома маршрутами на суму 6000,00 грн. та 6200,00 грн. за кожним. Стосовно заборгованості в сумі 6200,00 грн. відповідач пояснив, що після отримання оригіналів документів передбачених умовами договору перерахував грошові кошти, однак ВАТ КБ «Надра» не здійснив перерахування 6200,00 грн. на рахунок позивача, посилаючись на те, що кошти не проведені суми у звязку з переносом в картотеку платежів, що не сплачені в строк з вини банку, а тому просив змінити відповідача залучивши ВАТ КБ «Надра»у якості відповідача щодо вимог про стягнення 6200,00 грн., про що представник безпосередньо заявив і у судовому засіданні по справі.

Стосовно заборгованості в сумі 6000,00 грн. відповідач підтвердив факт отримання документів передбачених умовами договору № UF 495/11/08, але пояснив, що зазначений договір було укладено з метою належного виконання договору № 28/1 укладеного між відповідачем, як перевізником, та ПП Самойлович, як замовником, та враховуючи те, що замовник по договору № 28/1 не розрахувався, відповідач був позбавлений можливості розрахуватися за договором № UF 495/11/08, а тому просив в задоволенні позову відмовити.

Статтею 24 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

У п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 р. N 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" зазначається, що питання про достатність підстав для вчинення відповідної процесуальної дії вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин та матеріалів певної справи і з огляду на те, чи сприятиме залучення іншого відповідача з'ясуванню усього кола обставин, що входять до предмета доказування у справі, встановленню наявності або відсутності правопорушення, прийняттю законного та обґрунтованого рішення.

Представник позивача проти клопотання відповідача заперечив, посилаючись на його безпідставність.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що заявлене відповідачем клопотання задоволенню не підлягає, оскільки спір між сторонами в справі № 47/20 стосується правовідносин сторін по договору № UF 495/11/08 від 28.11.2008р., стороною якого ВАТ КБ «Надра»не являється, а правовідносини між відповідачем та ВАТ КБ «Надра»не є предметом розгляду саме у даному провадженні, а тому підстави для залучення до участі у розгляді справи у якості відповідача ВАТ КБ «Надра»- у суду відсутні.

З огляду на викладене, клопотання відповідача про залучення ВАТ КБ «Надра»у якості відповідача задоволенню не підлягає.

Розглянувши надані сторонами матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.11.2008р. між позивачем ТОВ «Агротеп», як перевізником, та відповідачем ФОП ОСОБА_1, як експедитором, було укладено договір № UF 495/11/08 на транспортне обслуговування (далі договір № UF 495/11/08 від 28.11.2008), який підписано повноважними представниками перевізника та експедитора, посвідчений печатками сторін, відповідно до умов якого перевізник здійснює перевезення вантажів, наданих експедитором, а експедитор бере на себе зобовязання оплачувати перевізнику в порядку і на умовах викладених в даному договорі. Конкретні умови перевезень вантажів, наданих експедитором зазначаються в заявках на перевезення (п. 1.1).

Умовами договору № UF 495/11/08 від 28.11.2008, сторони погодили, що оплата вартості послуг перевізника, що надаються за ним за даним договором здійснюється шляхом банківського переказу на рахунок перевізника, якщо інше не обумовлено в заявці (п. 4.1), оплата здійснюється на підставі оригіналів наступних документів рахунку перевізника, виставленого згідно умов договору, акту виконаних робіт та оригіналу СMR (п. 4.1), оплата здійснюється на підставі оригіналів наступних документів рахунку перевізника, виставленого згідно умов даного договору, акту виконаних робіт та оригіналу СMR (п. 4.2), оплата здійснюється через 7-10 днів після отримання оригіналів документів, вказаних в п. 4.2. Банківські витрати по переведенню коштів перевізнику відносяться на рахунок експедитора, якщо інше не передбачено в заявці (п. 4.3), у випадку прострочення оплати рахунків перевізника, експедитор виплачує перевізнику пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу (п. 4.4).

Відповідно до заявок № 84 від 28/11/2008 та № 85 від 28/11/2008 підписаних повноважними представниками позивача (перевізника) та відповідача (експедитора), посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), перевізник зобовязався надати послуги перевезення вантажу за маршрутом Бровари (Україна) - Москва (Росія) та Фастів (Україна) - Москва (Росія).

Умовами вищезазначених заявок сторони погодили, що вартість перевезення складає 6200,00 грн. по заявці № 84 та 6000,00 грн. по заявці № 85, та здійснюється на протязі 7 банківських днів після отримання оригіналів документів.

Згідно з міжнародною товаро-транспортною накладною (СMR) б/н від 02.12.2008, позивачем було надано послуги з перевезення вантажу за маршрутом Бровари (Україна) - Москва (Росія), що підтверджується відбитками штампу відправника, перевізника та одержувача в графах № 22-24 зазначеної накладної.

Згідно з міжнародною товаро-транспортною накладною (СMR) № 2201 від 01.12.2008, позивачем було надано послуги перевезення вантажу за маршрутом Фастів (Україна) - Москва (Росія), що підтверджується відбитками штампу відправника, перевізника та одержувача в графах № 22-24 зазначеної накладної.

Відповідно до актів приймання виконаних послуг по перевезенню вантажів, а саме: від 05.12.2008р. на суму 6200,00 грн. за здійснене перевезення за маршрутом Бровари (Україна) - Москва (Росія) та від 08.12.2008р. на суму 6000,00 грн. за здійснене перевезення за маршрутом Фастів (Україна) - Москва (Росія), підписаних повноважними представниками сторін, та посвідчених печатками сторін, а також та рахунків фактур, вартість послуг перевезення вантажу наданих позивачем та прийнятих відповідачем складає загалом 12200,00 грн.

Позивачем на підтвердження направлення відповідачу оригіналів документів згідно здійснених перевезень згідно заявок № 84 від 28/11/2008 та № 85 від 28/11/2008 було надано опис вкладеного у цінний лист на імя ФОП ОСОБА_1, направленого 13.08.2009 на адресу: 04215 м. Київ, вул. Світлицька, 26-б, в якому зазначено, що на зазначену адресу відправлено позивачем оригінал претензії, акт приймання виконаних послуг, копію договору № UF 495/11/08 від 28.11.2008, підтвердження про прибуття, заявки № 84 від 28/11/2008 та № 85 від 28/11/2008, СMR, рахунки-фактури № 2448 від 08.12.2008 на суму 6000,00 грн. та № 2443 від 05.12.2008 на суму 6200,00 грн., свідоцтво про підтвердження внутрішнього митного транзиту, книжку МПД.

ФОП ОСОБА_1 в судовому засіданні 23.02.2010 пояснив суду, що адреса 04215 м. Київ, вул. Світлицька, 26-б є його поштовою адресою, за якою він отримує пошту та поштову кореспонденцію, а також не заперечував ту обставину, що ним були отримані документи, надіслані позивачем 13.08.2009 у наведеному вище поштовому відправленні.

Також, у відзиві безпосередньо зазначено, що відповідачем було отримано від позивача пакет документів (рахунок фактуру № 2448 від 08.12.2008 на суму 6000,00 грн., (СMR) № 2201 від 01.12.2008, складено акт приймання виконаних послуг від 08.12.2008) на оплату здійснених перевезень згідно заявки № 84 від 28/11/2008.

07.10.2009р. позивач направив на адресу відповідача, цінним листом претензію № 1-пр, в якій вимагав протягом 5 банківських днів сплатити суму боргу у розмірі 12200,00 грн. за здійснені перевезення згідно заявок № 84 від 28/11/2008 та № 85 від 28/11/2008, направлення якої підтверджується фіскальним чеком Укрпошти № 7691 від 10.10.2009.

Також відповідачем було долучено до матеріалів справи, договір № 28/1 укладений між відповідачем та ПП ОСОБА_4, претензію до ПП ОСОБА_4 № 1-кс від 11.12.2009р., виписку з банку по особовому рахунку, з відміткою ВАТ КБ «Надра»про «повернення не проведені суми у звязку з переносом в картотеку платежів, що не сплачені в строк з вини банку», заяву до тимчасового адміністратора ВАТ КБ «Надра».

Як зазначав відповідач у письмовому відзиві, договір № UF 495/11/08 від 28.11.2008 було укладено з метою належного виконання договору № 28/1 укладеного між відповідачем, як перевізником, та ПП ОСОБА_4, як замовником, та враховуючи те, що замовник по договору № 28/1 не розрахувався, а тому відповідач був позбавлений можливості розрахуватися з позивачем за договором № UF 495/11/08 від 28.11.2008.

Також, відповідачем для долучення до матеріалів справи надано постанову Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області від 26.03.2009 про відмову у порушенні кримінальної справи за матеріалами перевірки ЖРЗПЗ-3480 від 20.03.2009, згідно якої ФОП ОСОБА_1 відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ПП ОСОБА_4 за ст. 190 КК України.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

Статтею 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента) або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Вимогами статті 306 Господарського кодексу України встановлено, що перевезенням вантажів у цьому кодексі визнається господарська діяльність, повязана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Субєктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як перевізник умови договору № UF 495/11/08 від 28.11.2008р., виконав належним чином, а саме: ним було надано послуги перевезення передбачені п. 1.1 договору за маршрутами встановленими в заявках на загальну суму 12200,00 грн., що підтверджується відбитками штампів відправника, перевізника та одержувача в графах № 22-24 СMR накладних, які відповідачем було прийнято згідно з актами приймання виконаних послуг, а відповідач свої зобовязання по оплаті наданих позивачем послуг не виконав. Оплата в сумі 12200,00 грн. здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду надано не було.

Посилання відповідача на те, що заборгованість в сумі 6200,00 грн. за здійснене перевезення за маршрутом м. Бровари (Україна) м. Москва (Росія) згідно заявки № 84 від 28/11/2008 була перерахована відповідачем через систему клієнт-банк ВАТ КБ «Надра», який не здійснив перерахування 6200,00 грн. на рахунок позивача, посилаючись на те, що кошти не проведені суми у звязку з переносом в картотеку платежів, що не сплачені в строк з вини банку, а тому відсутні підстави для стягнення саме з відповідача даних коштів - судом відхиляється як необґрунтоване та таке, що суперечить вимогам закону, зокрема ст. ст. 526, 909 Цивільного кодексу України щодо виконання зобовязання, та не звільняє відповідача від виконання свого зобовязання по оплаті здійсненого позивачем перевезення згідно заявки № 84 від 28/11/2008, виконання по якому відповідачем прийнято без будь-яких заперечень та зауважень. Також, суд враховує і те, що ні умовами договору № UF 495/11/08 від 28.11.2008, ні умовами заявки № 84 від 28/11/2008 не передбачено, що розрахунок за надані послуги з перевезення вантажів має здійснюватись відповідачем виключно з рахунку, відкритого у ВАТ КБ «Надра», а правовідносини щодо розпорядження грошовими коштами на рахунку, відкритому у відповідній банківській установі, є правовідносинами між власником грошових коштів та банківською установою, і невиконання банківською установою своїх зобовязань щодо обслуговування рахунку особи не є підставою для не виконання особою своїх грошових зобовязань перед контрагентами на підставі укладених договорів, а є підставою для господарської відповідальності особи, яка порушила свої договірні зобовязання, зокрема зобовязання по обслуговуванню рахунку.

Твердження відповідача про безпідставність заявленої позивачем вимоги про стягнення 6000,00 грн. за надані послуги перевезення, оскільки договір № UF 495/11/08 було укладено з метою належного виконання договору № 28/1 укладеного між відповідачем, як перевізником, та ПП ОСОБА_4, як замовником, та враховуючи те, що замовник по договору № 28/1 не розрахувався, а тому відповідач був позбавлений можливості розрахуватися за договором № UF 495/11/08, судом відхиляються, оскільки предметом спору в справі № 47/20 є стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору № UF 495/11/08 від 28.11.2008р., та жодна умова зазначеного договору не повязує момент виникнення, у відповідача, обовязку по оплаті наданих послуг позивачем, з моментом отримання грошових коштів відповідачем по договору № 28/1.

А наявність постанови Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області від 26.03.2009 про відмову у порушенні кримінальної справи за матеріалами перевірки ЖРЗПЗ-3480 від 20.03.2009, згідно якої ФОП ОСОБА_1 відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ПП ОСОБА_4 за ст. 190 КК України не є обставиною, що звільняє відповідача від оплати наданих позивачем послуг з перевезення, оскільки для господарського суду саме вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору № UF 495/11/08 від 28.11.2008р. згідно здійснених перевезень по заявкам № 84 від 28/11/2008 та № 85 від 28/11/2008 існує непогашена заборгованість загалом в сумі 12 200,00 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем, але не оплачені відповідачем послуги перевезення законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 12 200,00 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу, про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобовязання по повній оплаті наданих послуг пені в сумі 1016,10 грн.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст.231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на викладене, відповідач всупереч умов договору № UF 495/11/08 від 28.11.2008 та заявок № 84 від 28/11/2008 та № 85 від 28/11/2008 свої зобовязання по оплаті наданих позивачем послуг з перевезення в сумі 12200,00 грн. у строк протягом 7 банківських днів після отримання оригіналів документів не виконав, а враховуючи те, що відповідачем отримано пакет документів на оплату наданих позивачем послуг 08.12.2008, таким чином оплата мала бути ним здійснена у строк до 17.12.2008, таким чином, прострочення відповідачем свого зобовязання по оплаті наданих позивачем послуг в сумі 12200,00 грн. відбувалось з 18.12.2008 по 18.06.2008 (згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України), що складає 182 дні, а тому суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість вимог позивача про стягнення пені згідно нижченаведеного розрахунку.

Таким чином, розмір пені складає: 12200,00 грн. х 0,1% х 182 дні /365 = 06,08 грн. і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: 12200,00 грн. основного боргу, 06,08 грн. пені. В іншій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 04108, м. Київ. АДРЕСА_1) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротеп»(код ЄДРПОУ 21496904, адреса: м. Київ, вул. Сергієнка, 11) суму заборгованості 12 200 (дванадцять тисяч двісті) грн. 00 коп., пені 06 (шість) грн. 08 коп., а також 122 (сто двадцять дві) грн. 06 коп. витрат по сплаті державного мита та 217 (двісті сімнадцять) грн. 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Станік С.Р.

Дата підписання рішення 19.03.2010