Рішення № 8989414, 25.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/12225.02.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Граф» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Граніт»

про стягнення 25967,49 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача Шульган Д.Ю. –представник за довіреністю

Вд відповідача Рогач В.К. - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 24000,00 грн. заборгованості по договору № 2007-G/07 від 19.11.2007р., пені –1967,49 грн., а також відшкодування витрат по сплаті держмита 259,68 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2010р. було порушено провадження в справі № 47/122 та призначено до розгляду на 25.02.2010р.

В судовому засіданні 25.02.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що відповідачем всупереч умов Договору № 2007-G/07 від 19.11.2007р. не було здійснено оплату виконаних робіт, оскільки позивач виконав роботи на суму 104 000,00 грн., з яких позивачем було частково оплачено роботи на суму 80000,00 грн. Заборгованість яку позивач просив стягнути в судовому порядку складає 24 000,00 грн. та складається з 3200,00 грн. заборгованості по авансовому платежу та 20800,00 грн. заборгованості по акту № 3 від 17.09.2009. Також позивачем було заявлено до стягнення з відповідача за порушення умов Договору щодо строків виконання грошових зобов’язань неустойки в сумі 1967,49 грн.

В судовому засіданні 25.02.2010р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти заявлених позовних вимог заперечував в повному обсязі, просив суд у позові відмовити. В обгрунтування заперечень відповідач посилався на те, що позивачем на виконання умов договору було надано 2 акти, а саме: від 01.07.2008р. на суму 83200,00 грн. та № 3 від 17.09.2007р. на суму 24000,00 грн., отже загальна сума виконаних робіт складає 107200,00 грн., що перевищує погоджену умовами договору ціну робіт 104 000,00 грн., а тому відповідачем акт № 3 підписано не було, про що позивача було повідомлено листом, і роботи по ньому не оплачені.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на позовну заяву, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

          ВСТАНОВИВ:           

19.11.2007р. між позивачем –ТОВ «Граф», як виконавцем, та відповідачем –ТОВ «БКФ «Граніт», як замовником, було укладено Договір № 2007-G/07 (далі –Договір № 2007-G/07 від 19.11.2007р.), відповідно до умов якого в порядку та в строки, визначені згідно з цим договором, замовник (відповідач) доручає та зобов’язується оплатити, а виконавець (позивач) приймає зобов’язання виконати проектні роботи з розроблення документації стадії проект щодо будівництва об’єкту, погодити документацію у відповідних державних органах у встановленому чинимо законодавством порядку відповідно до ДБН А 2.2-3-2004 (п. 1.1).

Умовами Договору № 2007-G/07 від 19.11.2007р. сторони погодили, що строки виконання робіт 30 календарних днів з дати підписання договору та перерахування авансу (п. 2.1), вартість робіт (стадія П) за згодою сторін становить 104000,00 грн. (п. 3.1), після укладення даного договору протягом 5-ти банківських днів замовник (відповідач) перераховує виконавцю (позивачу) аванс у сумі 83200,00 грн., що становить 80% від вартості проектних робіт за договором (п. 3.3.1), наступні розрахунки на виконану документацією проводяться у такій послідовності: - 10 відсотків після передачі проекту на експертизу; - 10 відсотків після зняття зауважень експертизи (п. 3.3.2), за порушення сторонами строків виконання зобов’язань за договором більш ніж на 5 (п’ять) календарних днів, винна сторона виплачує іншій стороні неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення (п. 6.2).

Згідно з актами приймання виконаних робіт по Договору № 2007-G/07 від 19.11.2007р., а саме: від 01.07.2008р. на суму –83200,00 грн., що складає 80% договору, а до сплати 3200,00 грн., та акт № 3 від 17 вересня 2009р. на суму 104000,00 грн., що складає 100% загального виконання та 20% по даному акту, а до сплати згідно підсумкового розрахунку 24000,00 грн., підписаними повноважними представниками позивача (виконавця) та відповідача (замовника), посвідченими печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт складає 104000,00 грн.

Суд дослідивши зазначені акти, встановив що роботи по розробці проектної документації, виконані по даним актам виконані позивачем в межах кошторису та прийняті відповідачем, погоджені у відповідних держаних установах з отриманням позитивного висновку. Будь яких заперечень з боку відповідача, щодо якості або кількості виконаних робіт по зазначеним актам суду надано не було.

23.02.2010р. відповідач повернув не підписаний акт № 3 від 07.12.2009р. та направив на адресу позивача лист № 210-1/22/1-167, яким повідомив що акт № 3 не підписано, оскільки позивач направив два акти, а саме: від 01.07.2008р. на суму 3200,00 грн. (до сплати), який було підписано з обох сторін, та акт № 3 від 07.12.2009р на суму 104000,00 грн., який підписано не було оскільки загалом по двом актам вартість робіт складає 107 200,00 грн., що перевищує ціну договору.

Згідно з актом звірки взаєморозрахунків, підписаним відповідачем та з проставленою печаткою відповідача, сальдо на користь позивача станом на 22.02.2010р. за розрахунками відповідача складає 3 200,00 грн.

Як зазначав позивач у позові, відповідачем всупереч умов Договору № 2007-G/07 від 19.11.2007р., не було здійснено оплату виконаних робіт, оскільки позивач виконав роботи на суму 104 000,00 грн., які відповідачем в повному обсязі прийнято, але оплачено частково в сумі 80000,00 грн., а тому заборгованість відповідача за розрахунками позивача складає –24000,00 грн.

Як зазначив відповідач у відзиві на позовну заяву, позивачем на виконання умов договору було надано 2 акти, а саме: від 01.07.2008р. на суму 83200,00 грн. та № 3 від 17.09.2007р. на суму 24000,00 грн., отже загальна сума виконаних робіт складає 107200,00 грн., що перевищує погоджену умовами договору ціну робіт 104000,00 грн., а тому відповідачем акт № 3 підписано не було, про що позивача було повідомлено листом.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно статті 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Вимогами статті 844 Цивільного кодексу України визначено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як підрядник умови Договору № 2007-G/07 від 19.11.2007р. виконав, а саме: ним було виконано роботи передбачені умовами договору загалом на суму 104 000,00 грн., виконання яких підтверджується актом приймання виконаних робіт від 01.07.2008р. на суму 83 200,00 грн. з посиланням на те, що дана сума складає 80% договору, до сплати 3200,00 грн. (з урахуванням оплати 80000,00 авансу), та актом № 3 від 17.09.2009р. на суму 10400,00 грн. з зазначенням що дана сума складає 100%договору, до сплати 24000,00 грн. з урахуванням акту від 01.07.2008р., а загалом залишок по договору до сплати 24 000,00 грн., підписаними в двосторонньому порядку. Будь яких належних доказів наявності зауважень з боку відповідача щодо якості або кількості виконаних позивачем робіт – суду станом на момент вирішення спору не надано не надано.

Суд прийшов до висновку, що відповідач на виконання умов договору № 2007-G/07 від 19.11.2007р., перерахував позивачу аванс у сумі 8 0000,00 грн., що підтверджується твердженнями позивача у позовній заяві, та підтверджується відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Твердження відповідача про те, що акт № 3 від 07.12.2009р. не підписано, оскільки позивач направив два акти з урахуванням часткової оплати 80 000,00 грн., а саме: від 01.07.2008р. на суму 83200,00 грн., а до сплати - 3200,00 грн., та акт № 3 від 07.12.2009р. на суму 104000,00 грн., а до сплати 24 000,00 грн., а загалом по двом актам вартість робіт складає 107 200,00 грн. та перевищує ціну договору, судом відхиляється, оскільки в матеріалах справи знаходиться акт № 3 від 17.09.2009р., підписаний позивачем та відповідачем, та з проставленими печатками сторін. В акті № 3 зазначена сума 104 000,00 грн. яка складає 100% договору з урахуванням акту від 01.07.2008р. Також в акті № 3 зазначено, що сума 24 000,00 грн. виставлена до сплати є підсумковим рахунком за договором № 2007-G/07 від 19.11.2007р.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору № 2007-G/07 від 19.11.2007р. існує непогашена заборгованість в сумі 24 000,00грн. (104 000,00 (сума виконаних робіт) –80 000,00 грн. (часткова оплата) = 24 000,00 грн.), а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за виконані позивачем, але не оплачені відповідачем у повному обсязі роботи - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 24 000,00 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу, про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання по повній оплаті виконаних робіт по договору неустойку в сумі 1967,49 грн.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Суд враховуючи те, що відповідач своєчасно не виконав свого зобов’язання по оплаті виконаних робіт по договору № 2007-G/07 від 19.11.2007р. у строк передбачений п. 3.3.1 та п. 3.3.2 Договору, тобто - 10 відсотків після передачі проекту на експертизу; - 10 відсотків після зняття зауважень експертизи, а судом встановлено що відповідачем було прийнято роботи погоджені у відповідних держаних установах з отриманням позитивного висновку, без будь яких зауважень з боку відповідача, оплата в сумі 24 000,00 грн. - здійснена відповідачем не була, а позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню, на різні суми, а саме: 3 200,00 грн. (заборгованість по оплаті авансу) та 2 0800,00 грн. (заборгованість по оплаті виконаних робіт), з зазначенням періоду існування боргу, та з посиланням на конкретні документи, з урахуванням часткової оплати, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню. Відповідно до розрахунків неустойки наданих позивачем, які судом перевірені і з якими суд погоджується, розмір неустойки складає 1 967,49 грн., і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, позивач, при подачі позову звернувся до суду вимогою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача. Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заявлена вимога не є обґрунтованою, оскільки позивачем крім самої заяви не надано жодного належного та допустимого доказу, в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а тому заява про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: 24000,00 грн. –основного боргу, неустойки –1967,49 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Граніт»(код ЄДРПОУ 30023823, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 11; 03062 (поштова адреса); 03062 м. Київ, вул. Стрийська, 4 (юридична адреса)) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Граф»(код ЄДРПОУ 32491646, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Московська, 24, кв. 21 (юридична адреса); 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 9-Б, офіс № 233 (поштова адреса)) суму боргу в розмірі 24 000 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп., пені –1967 (одна тисяча дев’ятсот шістдесят сім) грн. 49 коп., а також судові витрати по сплаті державного мита –259 (двісті п’ятдесят дев’ять) грн. 68 коп. та витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг –236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення –19.03.2010