Рішення № 8989249, 03.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/43303.02.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дікергофф(Україна)"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудінвест - Епос"

Про стягнення 29 443,59 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Пляс С.А. - предст. (дов. у справі);

Від відповідача: не з”явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 20736,46 грн. основного боргу, 3110,47 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 766,96 грн., 4829,70 грн. пені та судових витрат.

Ухвалою від 24.09.2009 порушено провадження у справі №47/433, розгляд якої призначено на 28.10.2009.

28.10.2009 у зв»язку із знаходженням судді Станіка С.Р. на лікарняному розгляд справи не відбувся.

Ухвалою від 20.11.2009 справу №47/433 було призначено до розгляду на 09.12.2009.

Ухвалою від 09.12.2009 у відповідності до вимог ст.77 ГПК України, у зв’язку з неявкою відповідача, розгляд справи відкладено на 03.02.2010.

Представник позивача у судове засідання 03.02.2009 з’явився, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ним було поставлено відповідачу товар та надано послуги, за які останній розрахувався частково, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вартості зазначеного товару та наданих послуг. Також, представник позивача у судовому засіданні зазначив, що просить суд стягнути з відповідача заборгованість за накладною №СвРН-3911 від 20.06.2008.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду від 24.09.2009, 20.11.2009 та від 09.12.2009 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судових засідань 09.12.2009 та 03.02.2010 був повідомлений належним чином.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, розглянувши у судових засіданнях матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.01.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дікергофф(Україна)", в якості постачальника та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київбудінвест - Епос", в якості покупця, було укладено договір поставки № 085-08/П, відповідно до умов п.1.1. якого постачальник (позивач) зобов”язався передати у власність (поставити) покупцю (відповідачу) бетон товарний в кількості та на умовах, зазначених в цьому договорі, а покупець (відповідач) зобов”язався прийняти бетон і оплатити його вартість на умовах цього договору.

Згідно п. 5.7. зазначеного договору, в разі постачання бетону без попередньої оплати, як це зазначено в п.5.2. цього договору, а також, якщо вартість поставленого бетону перевищує розмір попередньої оплати, сплаченої покупцем, покупець зобов»язаний здійснити оплату за фактично поставлений бетон протягом 3-х банківських днів з моменту його одержання.

Відповідно до п. 6.1. даного договору за прострочення терміну оплати кожної отриманої партії бетону, покупець сплачує постачальнику пеню за кожен день прострочення оплати, виходячи з подвійного розміру облікової ставки НБУ, яка діяла під час прострочення оплати, пеня нараховується на розмір несплачених покупцем грошових сум з першого дня прострочення оплати, нарахування пені здійснюється до моменту повного виконання покупцем своїх зобов»язань щодо оплати поставленого бетона.

Відповідно до накладної №СвРН-3911 від 20.06.2008 (за період з 11.06.2008 –20.06.2008), яка підписана уповноваженими представниками позивача (постачальника) та відповідача (покупця) (належним чином засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні), позивач передав у власність покупця, а відповідач належним чином, відповідно до довіреності серії НАС №196581 від 01.06.2008 (дійсна до 30.06.2008) прийняв бетон на суму 61660,80 грн.

Як стверджує позивач у позовній заяві, станом на 11.06.2008 у відповідача існувала переплата у розмірі 922,40 грн., а відповідно до прибуткових касових ордерів позивача та виписки банку з особового рахунку останнього, відповідачем було сплачено позивачу 40001,94 грн. за поставлений останнім бетон.

Відповідно до пояснень представника позивача, оскільки відповідач, свого обов’язку по повній оплаті поставленого позивачем (постачальником) та прийнятого відповідачем (замовником) бетону не виконав, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 20736,46 грн. основного боргу, 3110,47 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 766,96 грн., 4829,70 грн. пені та судових витрат.

Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття.

Відповідно до ст. 549 неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст.231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, умови договору поставки № 085-08/П від 14.01.2008 виконав належним чином, що підтверджується відповідною накладною, яка підписана уповноваженими представниками позивача (постачальника) та відповідача (покупця) (належним чином засвідчена копія знаходяться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні), а відповідач, свого обов”язку щодо оплати в повному обсязі поставленого позивачем бетону в строк не виконав, оплативши лише частково вартість бетону, що у визначений законом спосіб відповідачем не заперечувалось, доказів протилежного станом на день розгляду справи відповідачем суду не надано, отже, у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість у розмірі 20736,46 грн. (61660,80 вартість поставленого товару – 922,40 грн. переплата відповідача –40001,94 оплата відповідача), яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку.

Враховуючи наведене, суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений в строк але повністю не оплачений відповідачем товар згідно укладеного між сторонами договору у розмірі 20736,46 грн. законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім цього, судом розглянуто позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3110,47 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 766,96 грн., 4829,70 грн. пені.

Суд, враховуючи, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобовязання по повній та своєчасній оплаті поставленого позивачем бетону, станом на день розгляду справи в суді у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість у розмірі 20736,46 грн., стягнення з відповідача пені передбачено умовами укладеного між сторонами договору (п.6.1.), а тому суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені законними та обґрунтованими.

Згідно доданих позивачем до позовної заяви розрахунків пені, витрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в період прострочення відповідачем виконання зобов’язання по оплаті за поставлений позивачем товар, які судом перевірені та з якими суд погоджується, сума 3% річних яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 766,96 грн., сума витрат з урахуванням індексу інфляції – 3110,47 грн., а пені –4829,70 грн.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 20736,46 грн. основного боргу, 3110,47 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 766,96 грн., 4829,70 грн. пені.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню на користь позивача –294,44 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі ст.47 ГПК України поверненню з Державного бюджету України на користь позивача підлягають витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 76,50 грн. зайво сплачені останнім згідно платіжного доручення № 21026 від 28.05.2009.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 47, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудінвест - Епос" (код ЄДРПОУ 34046011, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 32-В) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дікергофф(Україна)" (код ЄДРПОУ 31029255, місцезнаходження: 03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 26) 20 736 (двадцять тисяч сімсот тридцять шість) грн. 46 коп. основного боргу, 3110 (три тисячі сто десять) грн. 47 коп. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 766 (сімсот шістдесят шість) грн. 96 коп., 4829 (чотири тисячі вісімсот двадцять дев»ять) грн. 70 коп. пені, 294 (двісті дев»яносто чотири) грн. 44 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.          На підставі ст.47 ГПК України, повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дікергофф(Україна)" (код ЄДРПОУ 31029255, місцезнаходження: 03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 26) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 76 (сімдесят шість) грн. 50 коп. зайво сплачені останнім згідно платіжного доручення № 21026 від 28.05.2009.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                               С.Р.Станік

підписано: 19.03.10