Рішення № 8989082, 15.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/12015.03.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-аналітична група "Про-консалтинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Клас Юа"

про стягнення 6 869,68 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін: позивача:Цикало Ю.І. відповідача:не з’явився Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансово-аналітична група "Про-консалтинг" (надалі –ТОВ "ФАГ "Про-консалтинг") звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Клас Юа" (надалі –ТОВ "Сіті Клас Юа") про стягнення 6 869,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір №1039-20-079 від 20.07.2009 р. в порушення умов якого, відповідач не в повному обсязі розрахувався за виконані позивачем проектні роботи, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 6 300,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов’язання у розмірі 569,68 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.03.2010 р.

В судове засідання 15.03.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 27.02.2010 р. виконав, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 15.03.2010 р. не з'явився, вимог ухвали суду від 27.02.2010 р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Належне повідомлення відповідача підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №09017040 від 03.03.2010 р., яке отримане відповідачем 02.03.2010 р. та відміткою на звороті ухвали від 27.02.2010 р..

Згідно із абзацу 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2009 р. між ТОВ "Сіті Клас Юа" (замовник) та ТОВ "ФАГ "Про-консалтинг" (виконавець) укладено договір про розробку інвестиційного документу №1039-20-079 (надалі "Договір").

Відповідно до п.1.1 Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання, щодо розробки та підготовки інвестиційного проекту "Формування програми лояльності клієнта" згідно із встановленим Договором плану та передачі інформації, що міститься в зазначеному інвестиційному документі у власність замовника.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору останній є Договором підряду на проведення проектних робіт відповідно до умов якого (ст. 887 Цивільного кодексу України) підрядник зобов’язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити їх.

Згідно п.п. 2.1, 9.1 Договору роботи повинні бути здійснені виконавцем протягом 14-ти календарних днів з моменту одержання виконавцем грошових коштів від замовника та передати результати виконання робіт згідно акту виконаних робіт або акту прийому передачі інвестиційного документу.

Пунктом 3.1 Договору сторонами погоджена загальна вартість виконаних робіт у розмірі 21 000,00 грн.

Положеннями п.п. 3.2, 3.3 Договору передбачено сплату замовником протягом двох банківських днів з моменту підписання Договору та отримання відповідного рахунку-фактури попередньої оплати у розмірі 70% від вартості робіт та обов’язок замовника провести остаточну оплату виконаних робіт у розмірі 30% протягом трьох банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт або акту прийому передачі інвестиційного документу.

21.07.2009 р. відповідач перерахував позивачу на підставі Договору попередню плату у розмірі 14 700,00 грн., що підтверджується квитанцією №3-Г від 21.07.2009 р.

15.08.2009 р. сторонами підписано акт виконаних підрядних робіт, які відповідач прийняв без зауважень щодо якості та строку виконання.

Отже, враховуючи положення п. 3.3 Договору відповідач протягом трьох банківських днів від дати підписання акту виконаних робіт повинен був провести кінцевий розрахунок за Договором.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач у встановлений Договором строк не здійснив кінцеву оплату вартості виконаних робіт, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 6 300,00 грн.

30.10.2009 р. позивач звернувся до відповідача з претензією №91030-1 з вимогою протягом одного місяця здійснити кінцеву оплату вартості виконаних робіт.

Відповідач відповіді на претензію не надав, зобов’язання по оплаті існуючої заборгованості у встановлений строк не виконав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В статті 525 вказаного Кодексу зазначено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 6 300,00 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем. Доказів погашення заборгованості відповідачем не подано.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 6 300,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 569,68 грн. за прострочення грошового зобов’язання у період з 20.08.2009 по 28.01.2010 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 10.4 Договору сторони передбачили, що у разі порушення строків оплати виконаних робіт замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого зобов’язання за кожен день прострочення виконання зобов’язання.

Позивач розраховує пеню за період з 20.08.2009 р. по 28.01.2010 р.

Оскільки судом встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що останнім днем виконання відповідачем грошового зобов’язання було 19.08.2009 р., то правомірним є нарахування позивачем пені за період з 20.08.2009 р. по 28.01.2010 р.

За перерахунком суду розмір пені за період з 20.08.2009 р. по 28.01.2010 р. становить 573,21 грн. Оскільки у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог, то вимоги про стягнення пені задовольняються у розмірі, який вказаний в позовній заяві, а саме 569,68 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Сіті Клас Юа" на користь ТОВ "ФАГ "Про-консалтинг" заборгованості у розмірі 6300,00 грн., та пені у розмірі 569,68 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-аналітична група "Про-консалтинг" задовольнити повністю.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Клас Юа" (01013, м. Київ, вул. Деревообробна, 12, блок 1, офіс 2к01; ідентифікаційний код 36134675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-аналітична група "Про-консалтинг" (02160, м. Київ, пр-т. Возз’єднання, 7-А; ідентифікаційний код 33055968) основний борг у розмірі 6 300 (шість тисяч триста) грн. 00 коп., пеню у розмірі 569 (п’ятсот шістдесят девять) грн. 68 коп., державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко

Повний текст рішення підписано 22.03.2010 р.