Рішення № 8988242, 22.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/34222.03.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «АГРОКАП» ДоДочірнього підприємства «Яготинський консервний завод»

Простягнення 26854, 28 грн.

                    Суддя Гавриловська І.О.          

Представники сторін:

Від позивача :           Подоляк К.В., дов. № б/н від 26.04.2009 р.

Від відповідача:           Михайлик Ю.В., дов. № 1 від 24.07.2009 р.

                              Мусатенко В.С., дов. № б/н від 02.09.2009 р.

                              Рябова О.О., дов. № б/н від 22.02.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКАП»до Дочірнього підприємства «Яготинський консервний завод»про стягнення 26854, 28 грн. основного боргу у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо розрахунку за отриманий товар.

Ухвалою суду від 25.06.2009 р. було порушено провадження у даній справі № 37/342 та призначено її розгляд на 29.07.2009 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 28.07.2009 р. від позивача надійшла заява про зміни до позовної заяви.

Представник позивача у судовому засіданні 15.07.2009 р. подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача додатково 429, 66 грн. інфляційних нарахувань та 234,07 грн. пені.

Розглянувши подану заяву, суд відзначає, що відмовляє позивачу в прийнятті даної заяви до розгляду, оскільки відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (див. абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», з наступними змінами і доповненнями). Тобто, під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітись заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві.

Ретельно дослідивши зміст поданої заяви та оцінивши такий зміст з раніше заявленими позовними вимогами, суд встановив, що в поданій заяві про збільшення позовних вимог позивач додатково, крім суми основного боргу, просить ще стягнути інфляційні нарахування та пеню у відповідності до статей 549 та 625 Цивільного кодексу України, але зазначені вимоги позивачем раніше не заявлялись. Суд відзначає, що неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, про які не йшлося в позовній заяві, а тому подана заява позивача про збільшення позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань та пені судом не приймається до розгляду.

У зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також враховуючи нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання, ухвалою від 29.07.2009 р. розгляд даної справи № 37/342 був відкладений до 10.08.2009 р.

У судове засідання 10.08.2009 р. представники сторін не з’явилися, вимог ухвал суду у даній справі не виконали, витребуваних документів суду не надали, у зв’язку з чим ухвалою від 10.08.2009 р. розгляд даної справи був відкладений на 19.08.2009 р.

У судове засідання 19.08.2009 р. представник позивача не з’явився, витребуваних судом документів не надав.

Представник відповідача повідомив суду про сплату 3000, 00 грн. основного боргу, у підтвердження чого надав копію платіжного доручення № 379 від 23.07.2009 р.

У зв’язку з нез’явленням представника позивача у судове засідання та ненаданням ним витребуваних документів, ухвалою від 19.08.2009 р. розгляд справи було відкладено до 07.09.2009 р.

У судовому засіданні 07.09.2009 р. представник позивача не надав суду витребувані документи, зокрема, оригінал довіреності серії ЯПВ № 868334 від 21.08.2008 р. та оригінал видаткової накладної № АК-0000474 від 21.08.2008 р.

Представник відповідача у судове засідання 07.09.2009 р. не з’явився.

Ухвалою від 07.09.2009 р. розгляд справи було відкладено до 23.09.2009 р., повторно зобов’язано позивача надати суду оригінал довіреності серії ЯПВ № 868334 від 21.08.2008 р. та оригінал видаткової накладної № АК-0000474 від 21.08.2008 р.

23.09.2009 р. позивачем через службу діловодства суду було подано клопотання про витребування у Дочірнього підприємства «Яготинський консервний завод»журналу довіреностей, оригіналів видаткових накладних № АК-0000474 від 21.08.2008 р. та № АК-0000430 від 08.08.2008 р., а також оригінали податкових накладних від 21.08.2008 р. та від 08.08.2008 р.

Розглянувши заявлене клопотання позивача, Господарський суд міста Києва його відхилив, оскільки обов’язок надання суду зазначених документів було неодноразово покладено на позивача. Крім того, суд врахував ту обставину, що позивачем належним чином не було обґрунтовано об’єктивну неможливість Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «АГРОКАП»надати зазначені документи.

У зв’язку з цим, враховуючи, що позивач неодноразово не виконував вимог суду щодо надання необхідних документів, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність призначення у даній справі судової бухгалтерської експертизи. При цьому суд виходив з того, що ці обставини неможливо встановити без застосування спеціальних знань, тоді як вони мають суттєве значення для розгляду спору по суті.

Представники учасників судового процесу проти призначення судової експертизи заперечень не навели, виступили з пропозицією доручити проведення призначеної судової експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Приймаючи до уваги вищевикладене, Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.09.2009 р. призначив у даній справі судову бухгалтерську експертизу, виконання якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. При цьому витрати на проведення судової експертизи суд поклав на позивача, оскільки необхідність призначення даної експертизи викликана неодноразовим невиконанням позивачем вимог суду щодо надання відповідних документів.

02.02.2010 р. супровідним листом (вихідний номер 8712/229 від 15.01.10 р.) Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повернув справу № 37/342, надав висновок судово-економічної експертизи № 8712/229 та акт виконаних робіт.

Враховуючи наведене, ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2010 р. було поновлено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 10.03.2010 р., зобов’язано сторін надати письмові пояснення по справі з урахуванням висновку судової експертизи № 8712/229.

Представники сторін у судовому засіданні 10.03.2010 р. повідомили суду, що до судового засідання належним чином не підготувалися, вимог ухвали суду від 08.02.2010 р. не виконали, а також надали суду клопотання про продовження строку розгляду справи, яке суд з метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи задовольнив.

Враховуючи наведене, у судовому засіданні 10.03.2010 р. судом було оголошено перерву до 22.03.2010 р., зобов’язано сторін належним чином виконати вимоги ухвали суду від 08.02.2010 р.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «АГРОКАП»було поставлено Дочірньому підприємству «Стара фортеця»(у відповідності до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.06.2009 р. Дочірнє підприємство «Стара фортеця» змінила свою назву на Дочірнє підприємство «Яготинський консервний завод») товар у відповідності до видаткових накладних на загальну суму 121704, 28 грн.:

№ АК-0000430 від 08.08.2008 р. –на суму 45103, 28 грн.,

№ АК-0000474 від 21.08.2008 р. –на суму 44576, 00 грн.,

№ АК-0000551 від 09.09.2008 р. –на суму 32025, 00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, суд дійшов висновку про укладення між сторонами господарського договору у спрощеній формі.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З наданих суду документів вбачається, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 121704, 28 грн., тоді як Дочірнє підприємство «Яготинський консервний завод»оплатило його частково, у розмірі 94850, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких додані позивачем до позовної заяви, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 26854, 28 грн.

Таким чином, у своїй позовній заяві від Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «АГРОКАП»просить стягнути з Дочірнього підприємства «Яготинський консервний завод» 26854, 28 грн. основного боргу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати за отриманий товар 16.04.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «АГРОКАП» направило на адресу Дочірнього підприємства «Яготинський консервний завод» вимогу про оплату, в якій просило в семиденний строк перерахувати суму заборгованості в розмірі 26854, 28 грн. на розрахунковий рахунок позивача.

Зазначена вимога була отримана відповідачем 25.04.2009 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 9579385.

Судом встановлено, що терміном виконання зобов’язань є 02.05.2009 р., але відповідач у зазначений строк суму заборгованості не сплатив.

У судовому засіданні 19.08.2009 р. представник відповідача повідомив суду про сплату 3000, 00 грн. основного боргу, у підтвердження чого надав копію платіжного доручення № 379 від 23.07.2009 р.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 3000, 00 грн. основного боргу підлягає припиненню в зв’язку з відсутністю предмету спору,

У висновку № 87129/229 судово-економічної експертизи у даній справі зазначено, що борг ДП «Яготинський консервний завод»перед ТОВ «АГРОКАП»за накладними № АК-0000430 від 08.08.2008 р., № АК-0000474 від 21.08.2008 р. та № АК-0000551 від 09.09.2008 р. визначається в сумі 23854, 28 грн.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 23854, 28 грн., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКАП»про стягнення з Дочірнього підприємства «Яготинський консервний завод»основного боргу в розмірі 23854, 28 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «АГРОКАП»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства «Яготинський консервний завод»(вул. Каховська, буд. 64, м. Київ, 02002, код ЄДРПОУ 30965833) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «АГРОКАП»(вул. Вокзальна, буд. 18, с. Сопошин, Жовківський р-н, Львівська обл., 80356, код ЄДРПОУ 33775568) 23 854 (двадцять три тисячі вісмсот п’ятдесят чотири) грн. 28 коп. основного боргу, 238 (двісті тридцять вісім) грн. 54 коп. витрат по сплаті державного мита та 277 (двісті сімдесят сім) грн. 59 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження в частині стягнення 3000, 00 грн. основного боргу припинити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

           Суддя           Гавриловська І.О.