Рішення № 8988228, 15.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/3215.03.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Київгаз»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «БорисЛаВ»

Простягнення 14 729, 09 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: Полішко Ю.О., дов. № Д-03/10 від 10.02.2010 р.

Від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Київгаз»до Товариства з обмеженою відповідальністю «БорисЛаВ»про стягнення 14729, 09 грн. суми завданих позивачу збитків, що виникли у зв’язку з ліквідацією аварії.

Ухвалою суду від 22.01.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/32 та призначено її розгляд на 22.02.2010 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 22.02.2010 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали від 22.01.2010 р. надав витребувані судом документи частково, зокрема, не надав суду довідку з органів статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України станом на день розгляду справи в суді.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про призначене судове засідання, відзиву на позов не надав.

Через службу діловодства Господарського суду м. Києва 18.02.2010 р. надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю його представника бути присутнім у призначеному судовому засіданні.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив.

Враховуючи наведене, у зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали від 22.01.2010 р., ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 15.03.2010 р.

У судовому засіданні 15.03.2010 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав суду витребувані ухвалою документи.

Представник відповідача повторно у судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав. Про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на зворотному боці ухвали від 22.02.2010 р., відповідно до якої ця ухвала була направлена відповідачу службою діловодства суду 23.02.2010 р.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті за наявними в ній документами, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2008 р. року відповідач під час виконання земляних робіт при прокладці водопроводу підземним методом прокладки в охоронюваній зоні газопроводу пошкодив підземний поліетиленовий газопровід ДУ 110 низького тиску за адресою: м. Київ, вул. Степана Руданського,2, в результаті чого позивач відповідно до заявки № 5420 від 20.08.2008 змушений був ліквідувати вказану аварію.

Відповідно до п.4.3.40 Правил безпеки систем газопостачання України, організація, яка виконує будівельні і земляні роботи, повинна представляти СПГГ проект виконання робіт, складений з урахуванням відповідних вимог.

Будівельні та земляні роботи на відстані менше 15 м від газопроводу допускаються тільки на підставі письмового дозволу СПГГ, в якому повинні бути зазначені умови і порядок їх проведення, а також до дозволу додається схема розташування газопроводу з прив’язками про які, зокрема, зазначено в п. 10 Правил виконання робіт на підземних спорудах та надземному інженерному обладнанні в м. Києві затверджених рішенням виконкому Київської міської ради № 125 від 04.02.1980.

Розриття здійснювалось відповідачем без необхідних на те дозволів та документів, оскільки доказів звернення до позивача за дозволом на проведення вказаних робіт суду не надано.

Пунктом 4.3.41. Правил безпеки систем газопостачання України передбачено, що перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу організація, яка виконує земляні роботи, зобов'язана виявити фактичне місцезнаходження газопроводу шляхом відкриття шурфів вручну і в присутності представника СПГГ.

Ударні механізми для розпушування ґрунту можуть застосовуватися на відстані не ближче ніж 3 м від підземного газопроводу, а механізми, здатні значно відхилятися від вертикальної осі - на відстані не ближче ніж 5 м., забивання паль (шпунтів) дозволяється проводити на відстані не ближче ніж 30 м від газопроводу.

За необхідності забивання паль (шпунтів) па відстані менше ніж 30 м від газопроводу (але не ближче ніж на 10 м) стики газопроводу повинні бути відкриті на всій довжині забивання паль (шпунтів) плюс по 20 м від крайніх паль.

Після закінчення виконання робіт із забивання паль (шпунтів) всі відкриті зварні стики сталевого газопроводу повинні бути перевірені фізичними методами контролю.

Те, що відповідач виконував роботи без дозволу та в порушення Правил виконання робіт на підземних спорудах та надземному інженерному обладнанні в м. Києві та Правил безпеки систем газопостачання України, свідчить Технічний акт №17 від 20.08.2008.

У зв’язку з ліквідацією аварії та втратою газу внаслідок розриву газопроводу, позивачу були завдані збитки в сумі 14 729 грн., що засвідчується актом виконання робіт по ліквідації пошкодження ПЕ газопроводу н/т Ду 110 № 152 від 12.09.2008 р., який підписаний обома сторонами.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України визначено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 3 ст. 22 ЦК України встановлено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, позивач, як особа, що ліквідувала аварію, набув права зворотної вимоги до особи винної у пошкодженні газопроводу, в межах своїх витрат на ліквідацію пошкодження.

Позивач 22.08.2008 р. звернувся до відповідача з претензією щодо оплати робіт пов’язаних з ліквідацією аварії та вартості витрат газу з пошкодженого газопроводу, однак оплати від відповідача не отримав. Таким чином, позивачем було вжито заходів з метою досудового врегулювання спору.

У зв’язку з цим позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення з відповідача 14729, 09 грн. суми завданих позивачу збитків.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на встановлені вище обставини та враховуючи вимоги чинного законодавства, оскільки матеріали справи свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 14 729, 09 грн. збитків, а відповідач в установленому законом порядку обставин, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то позов Відкритого акціонерного товариства «Київгаз» стосовно стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БорисЛаВ»в сумі 14 729,09 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 16, 22, 1166, 1172, 1191 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,–

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БорисЛаВ»(04050, м. Київ, вул. Білоруська, 30, код ЄДРПОУ 32050213) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київгаз»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 4-б, код ЄДРПОУ 03346331) 14 729 (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять дев’ять) грн. 09 коп., 147 (сто сорок сім) грн. 29 коп. витрат по сплаті державного мита та 256 (двісті п’ятдесят шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                           Гавриловська І.О.