Рішення № 8988212, 24.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/75524.02.10 За позовом Закритого акціонерного товариства «Солді і Ко»

до Приватного підприємства «Акрум»

про стягнення 19 652,67 грн.

                                                                       Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

Від позивача:           Погорілець Р.В. - предст. за довір. № 240 від 28.12.2009р.;

Від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 24.02.2010р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Солді і Ко»до Приватного підприємства «Акрум»про стягнення з відповідача на користь позивача 19 652,67 грн. заборгованості за отриманий товар, з яких: сума основного боргу –18 870,70 грн., 3% річних –310,20 грн., інфляційних нарахувань –471,77 грн. та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач взяті на себе зобов’язання щодо сплати за поставлений товар належним чином не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2009р. було порушено провадження у справі № 35/755, розгляд справи призначено на 13.01.2010р.

В судовому засіданні 13.01.2010р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/755 від 11.12.2009р.; підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 13.01.2010р. з’явився, але вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/755 від 11.12.2009р. в повному обсязі не виконав, витребуваних судом документів не надав; надав клопотання про продовження строку розгляду спору у справі №35/755.

Представник відповідача не заперечував проти позовних вимог, в усному порядку повідомив суд, що відповідачем здійснена часткова оплата заборгованості; підтримав клопотання про продовження строку розгляду спору у справі.

Представник позивача не заперечував проти продовження строку розгляду спору у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вирішив задовольнити узгоджене сторонами клопотання про продовження строку розгляду спору у справі №35/755.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2010р., на підставі ч. 4 ст. 69 ГПК України, продовжено строк вирішення спору у справі № 35/755 та, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 24.02.2010р.

В судовому засіданні 24.02.2010р. представник позивача в порядку ст. 22 ГПК України подав уточнення до позовної заяви, яким просив у зв’язку із здійсненням відповідачем часткової сплати суми заборгованості стягнути з відповідача 16652,67 грн., з яких: 15870,70 грн. –сума заборгованості за поставлений товар, 471,77 грн. –інфляційних нарахувань, 310,20 грн. –3% річних, а також покласти на відповідача судові витрати.

Представник позивача підтримав заяву про уточнення позовних вимог та просив суд задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання 24.02.2010р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез‘явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/755 від 11.12.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судове засідання 24.02.2010р. ані відповідач, ані його представники не з’явились, витребуваних судом документів не надав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Закритим акціонерним товариством «Солді і Ко»(позивачем) було поставлено Приватному підприємству «Акрум» (відповідачу) товар на підставі довіреностей: серії ЯОК № 472711 від 17.09.2007р., серії ЯОК № 472947 від 23.04.2008р. за видатковими накладними: № 023189 від 17.09.2007р. на суму 3830,52 грн., № 13862 від 23.04.2008р. на суму 18880,50 грн., всього на загальну суму 22 711,02 грн.

Зобов‘язання по оплаті поставленого товару відповідачем не виконано: відповідач товар прийняв, однак сплатив його вартість лише частково.

Строк виконання зобов‘язання відповідача у видаткових накладних: № 023189 від 17.09.2007р., № 13862 від 23.04.2008р. зазначений не був, у зв‘язку із чим 06.05.2009р. позивач направив відповідачу лист-вимогу за вих. № 96 від 05.05.2009р. з вимогою сплатити суму заборгованості за поставлений товар.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Відповідно до наданого позивачем фіскального чека №6622 від 06.05.2009р. та опису вкладення у цінний лист від 06.05.2009р. (копія в матеріалах справи) позивач направив відповідачу вказаний лист-вимогу за вих. № 96 від 05.05.2009р. –06.05.2009 року. Отже, термін виконання зобов‘язання відповідачем був визначений позивачем датою з 06.05.2009р. по 13.05.2009 року.

Відповідач вищевказаний лист-вимогу залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України. Судом встановлено, що права і обов‘язки сторін виникли в результаті передачі та прийняття товару за видатковими накладними: № 023189 від 17.09.2007р., №13862 від 23.04.2008р. на загальну суму 22 711,02 грн.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач товар за вказаними видатковими накладними прийняв, але зобов‘язання по оплаті поставленого позивачем товару виконав лише частково на суму 3 830,32 грн., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені зобов’язання в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 18 870,70 грн.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні сума заборгованості відповідачем погашена не була та становила 18 870,70 грн.

Зобов‘язання з оплати заборгованості за поставлений товар було частково виконано відповідачем в розмірі 3 000,00 грн. після звернення позивача до Господарського суду міста Києва з позовом, про що позивач зазначив в уточненні до позовної заяви та повідомлено представником позивача в судовому засіданні 24.02.2010р.

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 3 000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки зазначена сума боргу була сплачена позивачем після звернення позивача до суду з указаним позовом. Тому провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 3 000,00 грн. відповідно до вимог п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Отже, відповідач має перед позивачем заборгованість по сплаті орендної плати в розмірі 15 870,70 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків, наявних у матеріалах справи, інфляційні нарахування становлять 471,77 грн., 3% річних –310,20 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві, фактично визнавши позовні вимоги.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 15 880,70 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 471,77 грн., 3% річних в розмірі 310,20 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми боргу в розмірі 3 000,00 грн. в зв‘язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Акрум»(02094, м. Київ, вул. Магніторська, 1, код ЄДРПОУ 32346392, п/р 26002001315653 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528) на користь Закритого акціонерного товариства «Солді і Ко»(04073, м. Київ, вул. Сирецька, 28/2, код ЄДРПОУ 23162981, п/р 26002100297001 в ЗАТ «Альфа-Банк»м. Києва, МФО 300346), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 15 880,70 грн. (п'ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят гривень 70 коп.) –заборгованості за отриманий товар, 310,20 грн. (триста десять гривень 20 коп.) –3% річних, 471,77 грн. (чотириста сімдесят одну гривню 77 коп.) –інфляційних нарахувань, 197,00 грн. (сто дев’яносто сім гривень 00 коп.) – державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 15.03.2010р.