Рішення № 8988063, 22.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/4722.03.10 За позовомНавчально-виробничого підприємства «Міраж МЛО»Львівського обласного фонду соціального захисту та реабілітації інвалідів Союзу організацій інвалідів України ДоПідприємства об’єднання громадян «КМГО СОІУ «СПАС»

Простягнення 415669, 39грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача:           Стеців Б.М., дов. № 9 від 09.02.2010 р.

Від відповідача:           Бойчун Н.Д., дов. № 203 від 29.12.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Навчально-виробничого підприємства «Міраж МЛО»Львівського обласного фонду соціального захисту та реабілітації інвалідів Союзу організацій інвалідів України до Підприємства об’єднання громадян «КМГО СОІУ «СПАС»про стягнення 324645, 18 грн. основного боргу, 26637, 02 грн. інфляційних збитків, 8937, 80 грн. трьох процентів річних за користування чужими грошовими коштами, 32724, 23 грн. пені та 22725, 16 грн. штрафу у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 27 від 01.11.2008 р.

Ухвалою суду від 01.02.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/47 та призначено її розгляд на 10.02.2010 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 10.02.2010 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали від 01.02.2010 р. надав витребувані судом документи.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав, хоча був належним чином обізнаний про призначене судове засідання.

Через службу діловодства Господарського суду м. Києва 08.02.2010 р. надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю його уповноваженого представника бути присутнім у призначеному судовому засіданні.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, а також реалізації його права на захист шляхом подання відзиву на позов по суті. Проте відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався.

Враховуючи наведене, у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у призначене судове засідання, невиконанням ним вимог ухвали від 01.02.2010 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 10.02.2010 р. розгляд справи було відкладено до 22.02.2010 р.

У судовому засіданні 22.02.2010 р. представник позивача повторно позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, а також надав суду клопотання про призначення судової експертизи.

Представник відповідача пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, надав письмове заперечення на позовну заяву вих. № 19/02 від 19.02.2009 р. та додаткові документи у справі, а також надав клопотання про витребування у позивача оригіналу договору № 27 від 01.11.2008 р. У письмових запереченнях пояснив суду, що у накладних не зазначено, що поставка товару здійснювалася за договором № 27. Крім того, вказав, що борг в сумі 324645, 18 грн. є погашеним зарахуванням зустрічних однорідних вимог у зв’язку із заборгованістю позивача перед позивачем на вказану суму.

Суд зазначене клопотання представника відповідача про витребування договору відхилив, враховуючи те, що позивач надавав для огляду оригінал договору № 27 від 01.11.2008 р. у минулому судовому засіданні.

У судовому засіданні 22.02.2010 р. було оголошено перерву до 10.03.2010 р. для дослідження наданих представниками сторін доказів.

Представник позивача у судове засідання 10.03.2010 р. не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином обізнаний про призначене судове засідання.

Представник відповідача надав суду клопотання, відповідно до якого відкликав свої заперечення вих. № 19/01 від 19.02.2010 р.

Враховуючи наведене, у зв’язку з нез’явленням представника позивача у призначене судове засідання, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 10.03.2010 р. розгляд справи було відкладено до 22.03.2010 р.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Навчально-виробничим підприємством «Міраж МЛО»Львівського обласного фонду соціального захисту та реабілітації інвалідів Союзу організацій інвалідів України (продавець) та Підприємством об’єднання громадян «КМГО СОІУ «СПАС»(покупець) був укладений договір №27 від 01.11.2008 р., відповідно до пункту 1.1. якого продавець продає, а покупець купляє овочі консервовані (буряк консервований, морква консервована, капуста маринована) на умовах даного договору. Покупець зобов’язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати оплату на умовах даного договору.

В пункті 4.1. договору № 27 від 01.11.2008 р. встановлено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2009 р., або до виконання сторонами всіх зобов’язань за даним договором.

Згідно з пунктом 1.2. вищевказаного договору, кількість, розміри партій, умови поставки та ціна товару вказуються в накладних.

У відповідності до пункту 1.3. договору № 27 від 01.11.2008 р., загальна вартість поставленого згідно з даним договором товару становить 2000000, 00 грн.

В пункті 2.2. договору № 27 від 01.11.2008 р. зазначено, що всі розрахунки в грошовій формі згідно з договором здійснюються в українській гривні шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника по факту поставки товару.

Відповідно до пункту 3.1. вищевказаного договору, передача товару здійснюється за взаємною домовленістю сторін, але не пізніше 20 днів після заявки.

Пунктом 3.2. договору № 27 від 01.11.2008 р. передбачено, що перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару покупцю по накладній.

На виконання умов договору № 27 від 01.11.2008 р. Навчально-виробничим підприємством «Міраж МЛО»Львівського обласного фонду соціального захисту та реабілітації інвалідів Союзу організацій інвалідів України було поставлено Підприємству об’єднання громадян «КМГО СОІУ «СПАС» товару на загальну суму 951843, 88 грн., що підтверджується накладними:

№ 475 від 10.12.2008 р. - на суму 513146, 38 грн.,

№ 8 від 06.01.2009 р. - на суму 289639, 50 грн.,

№ 76 від 20.02.2009 р. - на суму 149058, 00 грн.

Пунктом 2.1. договору № 27 від 01.11.2008 р. передбачено, що ціна на партію товару, яка підлягає поставці згідно з договором, а також порядок та форма розрахунків погоджуються сторонами не пізніше 5 календарних днів до початку відгрузки, являються незмінними і оформляються в накладних.

Але ні в договорі № 27 від 01.11.2008 р., ні у вищезазначених накладних термін оплати відповідачем товару не зазначений. Тому позивач направив на адресу Підприємства об’єднання громадян «КМГО СОІУ «СПАС»претензію вих. № 230 від 09.10.2009 р., у якій просить в 5-деннний термін з моменту отримання даної претензії сплатити суму заборгованості.

Відповідач вищезазначену претензію отримав 13.10.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1290196.

Враховуючи наведене, термін виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором № 27 від 01.11.2008 р. –20.10.2009 р.

Підприємство об’єднання громадян «КМГО СОІУ «СПАС»свої зобов’язання за вищевказаним договором належним чином не виконало, оплативши поставлений товар частково, на суму 627198, 70 грн., у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем становить 324645, 18 грн.

Таким чином, Навчально-виробниче підприємство «Міраж МЛО»Львівського обласного фонду соціального захисту та реабілітації інвалідів Союзу організацій інвалідів України просить стягнути з відповідача 324645, 18 грн. основного боргу, 26637, 02 грн. інфляційних збитків, 8937, 80 грн. трьох процентів річних за користування чужими грошовими коштами, 32724, 23 грн. пені та 22725, 16 грн. штрафу у зв’язку з простроченням оплати за поставлений товар.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалося раніше, термін виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором № 27 від 01.11.2008 р. –20.10.2009 р. Проте Підприємством об’єднання громадян «КМГО СОІУ «СПАС»грошові кошти за поставлений товар своєчасно та у повному обсязі сплачені не були.

У судовому засіданні 10.03.2010 р. представник відповідача відмовився від своїх заперечень проти позову, які ґрунтувалися на зарахуванні сторонами однорідних зустрічних вимог. Натомість, наполягав на запереченнях проти позиву в частині того, що поставка відбулася не за договором № 27.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що поставка відбулася не за договором № 27, оскільки ним визнано розмір основного боргу перед позивачем в сумі 324645, 18 грн., і судом встановлено, що прострочення щодо сплати за отриманий товар розпочалося через 7 днів з моменту виставлення претензії позивачем. Таким чином, наявність у відповідача боргу перед позивачем у розмірі 324645, 18 грн. за отриманий товар не спростована.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 324645, 18 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Навчально-виробничого підприємства «Міраж МЛО»Львівського обласного фонду соціального захисту та реабілітації інвалідів Союзу організацій інвалідів України щодо стягнення з Підприємства об’єднання громадян «КМГО СОІУ «СПАС»суми основного боргу за договором № 27 від 01.11.2008 р. у розмірі 324645, 18 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Позивач просить суд також стягнути з відповідача 26637, 02 грн. інфляційних збитків та 8937, 80 грн. трьох процентів річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором № 27 від 01.11.2008 р. за період з 20.10.2009 р. –12.01.2010 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

При дослідженні наданого позивачем уточненого розрахунку інфляційних нарахувань та річних процентів Господарським судом міста Києва було виявлено помилки, у зв’язку з чим судом виконано власний розрахунок цих вимог.

Розрахунок розміру інфляційних нарахувань

Сума заборгованостіПеріодІндекс інфляціїСума інфляційних нарахувань

324645, 18 грн.01.11.2009 р.-30.11.2009 р.101, 13571, 09 грн.

324645, 18 грн.01.12.2009 р.-31.12.2009 р.100, 92921, 80 грн.

Всього6492, 89 грн.

Розрахунок розміру 3% річних

Сума заборгованостіПеріод простроченняКількість днів простроченняСума річних

324645, 18 грн.20.10.2009 р.-12.01.2010 р.852268, 07 грн.

Таким чином, стягненню з Підприємства об’єднання громадян «КМГО СОІУ «СПАС»за прострочення виконання зобов’язання за договором № 27 від 01.11.2008 р. підлягають стягненню 6492, 89 грн. інфляційних нарахувань та 2268, 07 грн. трьох процентів річних.

          Також позивач просить стягнути з відповідача 32724, 23 грн. пені та 22725, 16 грн. штрафу за порушення договірного зобов’язання, посилаючись на пункт 5.2. договору № 27 від 01.11.2008 р., відповідно до якого покупець за несвоєчасну оплату сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу та штраф в розмірі 7 відсотків від вартості неоплаченого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку пені судом було встановлено, що позивачем було допущено помилки, у зв’язку з чим судом було виконано власний розрахунок, у відповідності до якого стягненню з Підприємства об’єднання громадян «КМГО СОІУ «СПАС»підлягає пеня в розмірі 15498, 45 грн., виходячи з наступного.

Розрахунок розміру пені

Сума заборгованостіПеріод простроченняОблікова ставка НБУКількість днів простроченняСума пені

324645, 18 грн.20.10.2009 р.-12.01.2010 р.10, 25 %8515498, 45 грн.

Крім того, відповідно до розрахунку позивача, перевіреного судом, стягненню з Підприємства об’єднання громадян «КМГО СОІУ «СПАС»підлягає штраф в розмірі 7 відсотків від вартості неоплаченого товару, що становить 22725, 165 грн.

Враховуючи вищевикладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю Навчально-виробничого підприємства «Міраж МЛО»Львівського обласного фонду соціального захисту та реабілітації інвалідів Союзу організацій інвалідів України підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Підприємства об’єднання громадян «КМГО СОІУ «СПАС»(01103, вул. Кіквідзе, 13, м. Київ; код ЄДРПОУ 34730674) на користь Навчально-виробничого підприємства «Міраж МЛО»Львівського обласного фонду соціального захисту та реабілітації інвалідів Союзу організацій інвалідів України (79052, вул. Гніздовського, б. 4, м. Львів; код ЄДРПОУ 30649947) 324 645 (триста двадцять чотири тисячі шістсот сорок п’ять) грн. 18 коп. основного боргу, 6492 (шість тисяч чотириста дев’яносто дві) грн. 89 коп. інфляційних нарахувань, 2 268 (дві тисячі двісті шістдесят вісім) грн. 07 коп. річних відсотків, 15 498 (п'ятнадцять тисяч чотириста дев’яносто вісім) грн. 45 коп. пені та 22725 (двадцять дві тисячі сімсот двадцять п’ять) грн. 16 коп. штрафу.

3.          Стягнути з Підприємства об’єднання громадян «КМГО СОІУ «СПАС»(01103, вул. Кіквідзе, 13, м. Київ; код ЄДРПОУ 34730674) в дохід Державного бюджету України 3 716 (три тисячі сімсот шістнадцять) грн. 30 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.          Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.