Рішення № 8987471, 19.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/4119.03.10 За розглядом заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідія-Тур»про скасування рішення Третейського суду при Асоціації українських банків від 09.11.2009р. № 1490/09 За позовом Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних

матеріалів»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр «Енергогаз України»

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрікс Сервіс»

4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідія-Тур»

третя особа Відкрите акціонерне товариство «Промтехмонтаж-2»

про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від заявника: Литвин А.С. (довіреність від 09.02.2010р.);

від позивача: Федяйнова О.М. (довіреність № 02-04/12 від 11.01.2010р.);

від відповідача 1: Колдоба М.В. (довіреність від 11.02.2010р.)

від відповідача 2: Литвин А.С. (довіреність від 01.02.2010р.);

від відповідача 3: Колдоба М.В. (довіреність від 11.02.2010р.);

від третьої особи: Литвин А.С. (довіреність від 28.01.2010р.);

19.03.2010р. у судовому засіданні, за згодою представників сторін у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідія-Тур»(надалі ТОВ «Лідія-Тур», заявник) звернулось до суду з заявою про скасування рішення Третейського суду при Асоціації українських банків від 09.11.2009р. № 1490/09.

В ході розгляду справи, заявником подано заяву про зміну предмету позову, згідно з якою на розгляд суду передані вимоги про скасування рішення Третейського суду при асоціації українських банків від 09.11.2009р. № 1490/09 в частині надання права банку на укладання від імені ТОВ «Лідія-Тур»договору купівлі-продажу цінних паперів та надання права банку на підписання від імені ТОВ «Лідія-Тур»розпорядження на списання з рахунку в цінних паперах ТОВ «Лідія-Тур»простих іменних акцій емітентом яких є ВАТ «Промтехмонтаж-2».

Заявлені вимоги ТОВ «Лідія-Тур»обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення третейського суду було прийнято з грубим порушенням норм процесуального права, а також норм матеріального права, і таким рішенням істотно порушуються права товариства.

Так, зокрема, вирішення питання на продаж та укладення від імені ТОВ «Лідія-Тур»договору купівлі-продажу шляхом надання права банку підписати від імені товариства розпорядження на списання з рахунку в цінних паперах, заявник вважає таким що не відповідає передбаченим законом способам захисту, суперечить умовам укладеного між сторонами договору застави акцій, у зв’язку з чим виходить за межі третейської угоди.

За твердженням заявника, згідно з положеннями Закону України «Про третейські суди»(ст. 55) рішення третейського суду, яке не було виконане добровільно підлягає примусовому порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження», тоді як в даному випадку вирішенням питання про надання банку права від імені товариства підписувати договір купівлі-продажу акцій та ставити підпис на розпорядженні по списанню коштів з рахунку в цінних паперах, відбулось порушення встановленого законом порядку виконання рішення третейського суду, що також не обумовлювалось третейським застереженням у договорі застави акцій.

Позивач у третейській справі, на користь якого винесено рішення що оскаржується, надав відзив на заяву у якому зазначив про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог, оскільки ствердження ТОВ «Лідія-Тур»про те, що третейський суд, при винесенні рішення щодо надання повноважень банку на підписання розпорядження на списання акцій та підписання договору купівлі-продажу від імені ТОВ «Лідія-Тур»вийшов за межі третейської угоди є помилковим.

АКБ «Укрсоцбанк»також не погоджується з висновком ТОВ «Лідія-Тур»щодо відсутності обґрунтування у рішенні третейського суду такого способу захисту права, як право звернення стягнення на акції шляхом надання судом права АКБ «Укрсоцбанк»на укладення договору купівлі-продажу від імені ТОВ «Лідія-Тур»на підписання розпорядження на списання з рахунку в цінних паперах ТОВ «Лідія-Тур».

Клопотання заявника про відкладення розгляду справи судом відхилені через відсутність підстав для відкладення розгляду справи передбачених ст. 77 ГПК України.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 09.11.2009р. у справі 1490/09 за розглядом справи за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних матеріалів», Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр «Енергогаз України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрікс Сервіс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідія-Тур», третя особа Відкрите акціонерне товариство «Промтехмонтаж-2»про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження задоволено повністю.

          Згідно з вказаним рішенням, з метою часткового стягнення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних матеріалів»перед Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»за договором кредиту № 24-12/107 від 01.06.2007р., в частині стягнення суми процентів за період з 30 червня 2009 року по 01 вересня 2009 року, в розмірі 1504964, 16 грн., звернуто стягнення, в тому числі на:

          прості іменні акції, емітентом яких є Відкрите акціонерне товариство «Промтехмонтаж-2»випущені в документарній формі, номінальною вартістю за одну акцію 0, 35 грн., у кількості 1068 086 шт., загальною номінальною вартістю 373830, 10 грн., що становлять 24, 3635% статутного фонду емітента, які обліковуються на рахунку в цінних паперах у зберігача цінних паперів Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», передані в заставу акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»за договором застави акцій № 02-10/1832 від 01.06.2007р. та є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідія-Тур»шляхом продажу та укладання від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідія-Тур»з іншою особою-покупцем договору купівлі-продажу.

Зазначеним рішенням також, надано право Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»підписати від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідія-Тур»розпорядження на списання з рахунку в цінних паперах Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідія-Тур», відкритого в Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», простих іменних акцій у кількості 1068086 шт., випущених в документарній формі, емітентом яких є Відкрите акціонерне товариство «Промтехмонтаж-2», що становлять 24, 3635% статутного фонду емітента.

Позивач згідно з поданою заявою про оскарження прийнятого третейським судом рішення (з врахуванням поданої заяви про зміну предмету позову), стверджує про неправомірність вирішення питання щодо реалізації права звернення на заставлене майно саме шляхом надання банку права на укладання від імені товариства договору купівлі-продажу та права на підписання від імені товариства розпорядження на списання з рахунку в цінних паперах, оскільки виконання судового рішення прийнятого третейським судом, в силу положень Закону України «Про третейські суди»(ст. 56), здійснюється на підставі виконавчого документа, який видається компетентним судом на підставі заяви про видачу такого документа, а порядок звернення стягнення на цінні папери визначений Законом України «Про виконавче провадження».

Тобто, за прийнятим у відношенні ТОВ «Лідія-Тур»рішенням третейського суду, товариство позбавлено права його виконання, як в добровільному так і у примусовому порядку, тоді як договором застави чітко передбачено, що реалізація права заставодержателя стосовно звернення стягнення на предмет застави здійснюється через Державну виконавчу службу у відповідності до чинного законодавства України (п. 4.2 договору застави).

Вирішення питання щодо надання права Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»підписати від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідія-Тур»розпорядження на списання з рахунку в цінних паперах Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідія-Тур»акцій, які обліковуються на рахунку у зберігача цінних паперів Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», виходить за межі третейської угоди, оскільки врегульоване іншим договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди»рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:

1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;

5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Відповідно до п. 1.6 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 04-5/639 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України «Про третейські суди»господарським судам необхідно мати на увазі, що наведений у частині третій статті 51 Закону перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Поряд з цим, відповідно до п. 1.6 Рекомендацій у заяві про скасування рішення третейського суду має бути зазначено, зокрема відомості про наявність передбачених Законом підстав скасування рішення третейського суду.

Частиною 5 п. 1.14 Рекомендацій передбачено, що господарський суд розглядає питання про скасування рішення третейського суду лише з підстав, викладених у заяві.

          Враховуючи, заявлені підстави з яких, на думку заявника має бути скасованим рішення третейського суду у оскаржуваній частині, судом встановлено наступне.

          Питання щодо врегулювання можливих спорів по договору застави акцій № 02-10/1832 від 01.06.2007р. сторони погодили у розділі 5, згідно з п. 5.1 якого визначили, що у разі виникнення між сторонами договору спорів чи розбіжностей щодо виконання умов договору чи у зв’язку із його виконанням, сторони зроблять все необхідне для урегулювання зазначених розбіжностей шляхом переговорів та взаємних консультацій.

          У разі, якщо сторони не дійдуть згоди зі спірних питань шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків… (п. 5.2 договору застави).

          Враховуючи, що між сторонами договору виник спір у зв’язку з його виконанням, зокрема щодо звернення стягнення на заставлене майно в рахунок існуючої заборгованості по договору кредиту, банк у відповідності з наведеними положеннями звернувся за вирішенням спору до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

          Натомість, у вказаному договорі застави у п. 4.2 сторони чітко обумовили, що реалізація права заставодержателя стосовно звернення стягнення на предмет застави здійснюється через державну виконавчу службу у відповідності до чинного законодавства, а вирішення судом питання про надання права банку укласти від імені товариства угоду купівлі-продажу цінних паперів, а також підписати від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідія-Тур»розпорядження на списання з рахунку в цінних паперах Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідія-Тур», відкритого в Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», виходить за межі третейської угоди, оскільки відносини банку та ТОВ «Лідія-Тур» з приводу зберігання цінних паперів, обслуговування операцій за рахунком визначені Договором про відкриття рахунку у цінних паперах № 2004/07 від 22.02.2007р., який не передбачає врегулювання спору з приводу прав та обов’язків сторін, що виникають з договору третейським судом.

          Згідно з п. 9.2 Договору про відкриття рахунку у цінних паперах № 2004/07 від 22.02.2007р. у випадку, якщо сторони не зможуть дійти згоди зі спірних питань шляхом переговорів, такий спір передається на розгляд господарського суду згідно з чинним законодавством України.

При цьому, третейським судом фактично розглянуто питання щодо порядку виконання рішення про звернення стягнення на прості іменні акції, без врахування того, що: згідно зі ст. 50 Закону України «Про третейські суди»рішення третейського суду є обов’язковим до виконання і має виконуватись добровільно в порядку та строки, що встановлені в рішенні, і у разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов’язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі ст. 116 ГПК та п.3 ст. 18-1 Закону України «Про виконавче провадження»є наказ.

Зобов’язаною стороною, за прийнятим третейським судом у справі 1490/09 рішенням про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, є саме ТОВ «Лідія-Тур», і відповідно при невиконанні в добровільному порядку рішення суду про звернення стягнення на заставлене майно, банк наділений правом на звернення до суду з заявою про видачу виконавчого документу з метою пред’явлення такого до примусового виконання і реалізації права заставодержателя стосовно звернення стягнення на предмет застави, як те передбачено п. 4.2 договору, через державну виконавчу службу у відповідності до чинного законодавства.

Тому, слід прийняти до уваги доводи заявника, що викладені ним в заяві (в редакції заяви про зміну предмету позову).

В силу п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди»рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване з таких підстав: справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди.

Враховуючи наявність вищевказаних підстав рішення третейського суду у оскаржуваній частині не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідія-Тур»задовольнити.

2. Скасувати рішення Третейського суду при Асоціації українських банків від 09.11.2009р. № 1490/09 в частині вирішення судом питання про надання права Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»(03150, м. Київ, вул. Ковпака 29, ідент. код 00039019) на укладання від імені ТОВ «Лідія-Тур»(юрид. адреса: 02091, м. Київ, вул. Харківське шосе 152, ідент. код 32766821) договору купівлі-продажу цінних паперів та надання права Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»на підписання від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідія-Тур»розпорядження на списання з рахунку в цінних паперах Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідія-Тур»простих іменних акцій емітентом яких є Відкрите акціонерне товариство «Промтехмонтаж-2»(ідент. код 01414034).

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 22.03.2010