Вирок № 89873786, 16.06.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/270/20

Номер провадження 1-кп/629/243/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Каращука Т.О., за участю секретаря Котяй А.Ю., прокурора Дьолога В.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Соколової Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №12019220380001882 від 27.12.2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Катеринівка, Лозівського району, Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

24 грудня 2019 року, близько 04-00 години, більш точний час в ході судового слідства не встановлено, ОСОБА_1 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 . Достовірно знаючи, що власник домоволодіння ОСОБА_2 , яке розташоване АДРЕСА_2 відсутній, у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом вільного доступу, проник через отвір в паркані на територію домоволодіння буд. АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав металеву драбину, два фрагменти металевої сітки.

В подальшому, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, шляхом розбиття скла у вікні господарської будівлі, яка розташована на території вказаного домоволодіння, отримав доступ до майна ОСОБА_2 , після чого через вікно з середини господарської будівлі, таємно викрав металеві вироби та електрокамін побутовий «КВАРЦ-2» ГОСТ 308-78, вартість яких згідно висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС України №6/26СЕ-20 від 14.01.2020 року складає 313,07 гривень.

Після чого, ОСОБА_1 з місця злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши майнову шкоду потерпілому ОСОБА_2 на вищевказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 себе визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах. Щиросердно розкаюється у скоєному ним злочині.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу, матеріалів, що

підтверджують судові витрати по справі та місцезнаходження речових доказівпри цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище.

Суд вважає обґрунтованою таку кваліфікацію дій обвинуваченого та такою, що знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не судимий, з неповною середньою освітою, не працює, не одружений, на обліку у лікаря - нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря - психіатра з приводу легкої розумової відсталості, є інвалідом 2 групи з дитинства, за місцем проживання характеризується задовільно.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 42 від 22.01.2020 року ОСОБА_1 страждає на хронічне психічне захворювання у формі легкої розумової відсталості. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_1 перебував у стані вищевказаного хронічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Згідно досудової доповіді Лозівського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 31.03.2020 року, ризик вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення є високий, ризик небезпеки для суспільства - середній.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, сукупності усіх обставин, що його характеризують, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України і приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладанням обов`язків, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ст.ст. 69, 69-1 КК України у суду немає, так як суд застосовує до нього покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлено.

По справі є судові витрати з проведення судової товарознавчої експертизи №6/26СЕ-20 від 14.01.2020 року у розмірі 628 гривень 04 копійки, які підлягають стягненню на користь держави з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_1 винним за ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Заходи забезпечення кримінального провадження не обирати.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Катеринівка, Лозівського району, Харківської області, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №6/26СЕ-20 від 14.01.2020 року у розмірі 628 гривень 04 копійки на користь держави (код класифікації доходів бюджету - 24060300, номер рахунку UА298999980313050115000020005, код ЄДРПОУ 37999680, отримувач - УК Слобідсь/мХарСлобідськи/24060300, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету - інші надходження).

Речовий доказ по справі: металеві вироби та електрокамін побутовий «КВАРЦ-2» ГОСТ 308-78 вважати повернутим власнику ОСОБА_2 , згідно зберігальної розписки від 26.12.2019 року.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Т.О.Каращук