Рішення № 8986871, 08.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/76708.02.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»

до Державного підприємства «Вугілля України»

третя яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

особа

Державне підприємство «Антрацит»

про стягнення збитків у розмірі 100982, 93 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача:          ГаврисьЯ.Б. (довіреність від 18.12.08р. №1514/22)

від відповідача:          Гаваза О.С. (довіреність від 07.04.09р. № 07-04/13-Д)

від третьої особи: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»до Державного підприємства «Вугілля України»про стягнення 100982, 93 грн. збитків. Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок постачання відповідачем неякісної продукції згідно Договору №15-02/1-П на поставку вугільної продукції від 15.02.2007р. останньому були спричинені збитки в сумі 100982, 93 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.11.2009р. було порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 21.12.2009р.

На підставі ст.27 ГПК України ухвалою господарського суду м. Києва від 21.12.2009р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство «Антрацит», у зв'язку із чим розгляд справи відкладався на 25.01.2010р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.01.2010р. у зв'язку із неявкою в судове засідання представника третіх осіб розгляд справи відкладався на 08.02.2010р.

Позивач в судовому засіданні 08.02.2010р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві. В свою чергу, відповідач в судовому засіданні подав до суду відзив на позовну заяву, яким просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає позовні вимоги необгрунтованими та безпідставними. Представник третьої особи в судове засідання повторно не з'явився, хоча про час, дату, та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§66 -69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не надано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників третіх осіб.

У судовому засідання 08.02.2010 року за згодою представника позивача та представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі наявні у матеріалах справи докази, дослідивши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

15 лютого 2007 року між ВАТ „Центренерго" (покупець) та ДП „Вугілля України" (постачальник) було          укладено Договір № 15-02/1-П на поставку вугільної продукції, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити Покупцю вугільну продукцію (Вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в цьому Договорі. Покупець зобов'язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених цим Договором. Обсяг поставки вугілля складає 6 500 000 тон, орієнтовно на суму 2 000 000 000 гривень, (п.1 договору)

Відповідно до п. 2.1 договору, вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих на піввагонах вантажною швидкістю на умовах DDР залізнична станція згідно з міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів „Інкотермс" в редакції 2000 року за реквізитами Покупця, визначеними в Додатках до Договору. Мінімальна норма відвантаження - 4 напіввагони.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що приймання вугілля по кількості і якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 та від 25.04.1966 № П-7 (з змінами та доповненнями), ГОСТ 1137-64 «Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы и брикеты. Правила приемки по качеству», ДСТУ 4083-2002 «Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови», ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторного випробування», ГТР 34.09.110-2003 «Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи»та/або іншими нормативними документами України, прийнятими на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить Договору.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що у разі виявлення розбіжностей у кількості продукції, що поставляється, виклик Вантажовідправника є обов’язковим.

Згідно п. 4.4 Договору приймання партії вугілля за якістю у Покупця здійснюється відповідно до даних хімічного аналізу атестованої хімічної лабораторії Вантажоодержувача.

Відповідно до п. 4.5 Договору, фактичні значення показників якості вугілля в партії для розрахунків за поставками визначаються на підставі посвідчення про якість вугілля в партії і результатів приймання вугілля за якістю у Покупця.

Пунктом 4.3 ДСТУ 4096-2002 визначено, що базова похибка випробування (відбору, підготовки і аналізу проб) під час визначення зольності, загальної вологи палива є такою: зольність на сухий стан палива або загальна волога на робочий стан палива до 20% Більше ніж 20% при базовій похибці випробування ±10 відносних % ±2 абсолютних %

Відповідно до п. 1.9 ГОСТ 6382-91 допустимі відхилення отриманих або розрахованих результатів за виходом летких речовин щодо вугільної продукції газової групи складають 0,5 абсолютних відсотка або 4,0 відносних відсотка від середнього результату за даними різних лабораторій.

Розділом 4 Договору передбачені умови приймання вугілля, зокрема, п. 4.9 передбачено, що у випадку, якщо показники якості вугілля, визначені в лабораторії Вантажоотримувача, відрізняються від посвідчень якості на величину більше допустимої похибки, Вантажоотримувач, протягом 24 годин з моменту отримання результатів, зобов'язаний викликати уповноваженого представника Постачальника для проведенню спільного опробування вугілля. У разі неприбуття представника Вантажовідправника на протязі 24 годин з моменту отримання повідомлення, до розрахунку приймаються показники якості визначені лабораторією Вантажоотримувача.

Відповідно до п. 4.13. Договору, Постачальник і Покупець мають право погодити мі»собою та залучити до контролю якості і кількості Вугілля, що поставляється, незалежного експерта, проводити взаємні перевірки справності ваг, хімічних приладів, правильності відбору проб Вугілля. При участі у прийманні Вугілля за кількістю та якістю у Покупця незалежного експерта, результати його експертизи приймаються до розрахунку беззаперечно обома Сторонами.

Згідно п. 6.5 Договору, у випадку виклику представника Постачальника для проведення спільного зважування, відбору проб, їх аналізу і підтвердження за їх результатами відхилень показників кількості чи якості понад норми, визначені в п. 4.3 та п 4.5 цього Договору, Постачальник відшкодовує витрати Покупця за користування вагонами за час їх простоювання в очікуванні прибуття представника Постачальника, в т.ч. якщо він не прибув і не повідомив про це в термін, визначений п. 4.9 (24 години з моменту отримання повідомлення).

Судом встановлено, що виконання договору від 15.02.2007 № 15-02/1 -П, зі сторони ДП „Вугілля України" було допущено невідповідність постачаємого вугілля по кількості умовам договору, що призвело до необхідності здійснення зі сторони ВАТ «Центренерго» додаткових витрат, при прийнятті вугілля.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов Договору на адресу Вантажоутримувача протягом березня 2007 року від ЦЗФ «Нагольчанська»ДП «Антрацит»надійшли вагони № 66724113, 67887216, 66559659, 66723263, 67674077, 65960809, 68534056, 65483570, 65031411, 65695827, 66941535, 67701037, 64352677, 68602481, 67887562, 68615947, 68060326, 68710707, 68148949, при зважуванні яких виникли розбіжності, які підтверджуються наявними в матеріалах справи актами прийняття палива за кількістю № 621 від 05.03.07р., № 631 від 06.03.07р., № 619 від 05.03.07р., № 617 від 05.03.07р., № 618 від 05.03.07р., підписаними обома сторонами.

Сторонами було прийнято рішення про прийняття вантажу за результатами зважування на вагах ТЕС, чим підтверджується вина Вантажовідправника.

Таким чином, неправомірними діями відповідача позивачу було спричинено збитки, які складаються з суми нарахованої за користування вагонами у розмірі 2368, 68 грн., що підтверджується відомістю плати за подачу, користування і забирання вагонів №3/07-9.

В матеріалах справи міститься також претензія позивача до відповідача про вимогу сплати 2368, 68 грн. збитків № 13-2593 від 29.05.07р., відповідь на яку відсутня.

Також, судом встановлено, що виконання договору від 15.02.2007 № 15-02/1 -П, зі сторони ДП „Вугілля України" було допущено невідповідність показників якості постачаємого вугілля умовам договору, що призвело до необхідності здійснення зі сторони ВАТ «Центренерго» додаткових витрат, при прийнятті вугілля, що не відповідає якісним показникам, встановленим Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов Договору, на адресу Вантажоотримувача в період з 2 по 5 липня 2007 року від Вантажовідправника ЦЗФ «Донецька»надійшли вагони № 68506757, 68503382, 65772816, 60920501, 66933870, 68701333, 68701879, 6874260, 67897108 невідповідної якості.

П. 5.1 Договору, визначено показники, яким має відповідати якість вугільної продукції, що поставляється.

Відповідно до п.3.1. Договору, якість вугільної продукції, що поставляється за цим Договором, повинна відповідати ДСТУ 4083-2002 «Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови», ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторного випробування», ДСТУ 3472-96.

Трипільською ТЕС були відібрані проби поставленого вугілля, що підтверджується актами відбору проб № 2386 від 03.07.07р., № 2387 від 03.07.07р., №2388 від 03.07.07р., № 2402 від 04.07.07р., якими було визначено невідповідність якості вугілля припустимо-граничним показникам за договором постачання.

В матеріалах справи наявне погодження Вантажовідправника з невідповідністю поставленого товару за якістю та надано згоду на пере адресацію отриманого товару та оплату витрат пов’язаних з пере адресацією.

Суд звертає увагу на те, що в результаті поставки вугілля, що не відповідає базовим показникам якості, з вини відповідача позивачу було спричинено збитки, які складаються з суми по оплаті залізничних тарифів по поверненні вантажу 54426, 00 грн., суми зборів пов’язаних з пере адресацією продукції в розмірі 778, 85 грн., що підтверджуються наявними матеріалами справи.

Також, 19.07.07р. від Вантажовідправника ЦЗФ «Донецька»надійшли вагони № 63784672, 64683501, 64683501 невідповідної якості.

П. 5.1 Договору, визначено показники, яким має відповідати якість вугільної продукції, що поставляється.

Відповідно до п.3.1. Договору, якість вугільної продукції, що поставляється за цим Договором, повинна відповідати ДСТУ 4083-2002 «Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови», ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторного випробування», ДСТУ 3472-96.

Трипільською ТЕС були відібрані проби поставленого вугілля, що підтверджується актом відбору проб № 2590 від 20.07.07р., якими було визначено невідповідність якості вугілля припустимо-граничним показникам за договором постачання.

В матеріалах справи наявне погодження Вантажовідправника з невідповідністю поставленого товару за якістю та надано згоду на пере адресацію отриманого товару та оплату витрат пов’язаних з пере адресацією.

Суд звертає увагу на те, що в результаті поставки вугілля, що не відповідає базовим показникам якості, з вини відповідача позивачу було спричинено збитки, які складаються з суми по оплаті залізничних тарифів по поверненні вантажу 10069, 20 грн., суми зборів пов’язаних з пере адресацією продукції в розмірі 391, 84 грн., що підтверджуються наявними матеріалами справи.

21.07.07р. від Вантажовідправника ЦЗФ «Донецька»надійшли вагони № 63840151, 67607515 невідповідної якості.

П. 5.1 Договору, визначено показники, яким має відповідати якість вугільної продукції, що поставляється.

Відповідно до п.3.1. Договору, якість вугільної продукції, що поставляється за цим Договором, повинна відповідати ДСТУ 4083-2002 «Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови», ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторного випробування», ДСТУ 3472-96.

Трипільською ТЕС були відібрані проби поставленого вугілля, що підтверджується актом відбору проб № 2652 від 22.07.07р., якими було визначено невідповідність якості вугілля припустимо-граничним показникам за договором постачання.

В матеріалах справи наявне погодження Вантажовідправника з невідповідністю поставленого товару за якістю та надано згоду на пере адресацію отриманого товару та оплату витрат пов’язаних з пере адресацією.

Суд звертає увагу на те, що в результаті поставки вугілля, що не відповідає базовим показникам якості, з вини відповідача позивачу було спричинено збитки, які складаються з суми по оплаті залізничних тарифів по поверненні вантажу 6763, 20 грн., суми зборів пов’язаних з пере адресацією продукції в розмірі 405, 31 грн., що підтверджуються наявними матеріалами справи.

Разом з тим, позивачем було понесено збитки, які складаються з оплатою послуг залізничних станцій щодо подачі, збирання та користування вагонами у розмірі 25779, 49 грн., що підтверджується відомістю про надання послуг № 7/06-28.

Враховуючи вищевикладене, вугільна продукція була переадресована, а простій вагонів відбувся за наявності вини Постачальника. В результаті поставки вугілля, що не відповідає базовим показникам якості, за час проведення лабораторних досліджень, відбувся простій вагонів з вугіллям.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 100982, 93 грн.

Суд встановив, що позивач 07.09.2007р. направив на адресу відповідача претензію № 13-4474, проте відповіді на зазначену вимогу у встановлений у строк відповідач не надав, збитки не відшкодував.

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Стаття 268 ГК України визначає, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Згідно стаття 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1)втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права(реальні збитки); 2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків (ч.З ст. 225 ГК України).

Судом враховано те, що згідно з ст. 623 ЦК України для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вищеперелічених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.

Статтею          4-3          ГПК України передбачено,          що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 100982, 93 грн. збитків правомірними та обгрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України»(01601, м.Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929) на користь Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»(02660, м.Київ, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 22927045) 100982 (сто тисяч дев’ятсот вісімдесят дві) грн. 93 коп. - збитків, 1 009 (одну тисячу дев?ять) грн. 83 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко