Рішення № 8985639, 24.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/45324.12.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттика стиль" до 1) Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Володимирський"

2) Акціонерного комерційного банку "Європейський"

про           зобов'язання вчинити дії

Суддя В.С. Катрич

Представники:           

Від позивача представник –Трушківська Л.В. (дов.72 від 23.10.09)

Від відповідача-1 не з`явились

Від відповідача-2 в.о.начальника юридичного відділу –Манчуленко А.В. (дов. № 17/Л від

18.12.2009р.)

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов’язання Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Володимирський»вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2009р. порушено провадження у справі № 8/453, розгляд справи призначений на 17.12.2009р.

До прийняття рішення у справі, позивач уточнив позовні вимоги, просив суд визнати кредитний договір № КЛ/12/2601 від 27.04.2007р. припиненим та зобов’язати Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Володимирський»надати Товариству з обмеженою відповідальністю «АТТИКА»довідку про припинення дії кредитного договору № КЛ/12/2601 від 27.04.2007р.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, суд приймає до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог.

Відповідач-1 наголосив, що згідно наказу Тимчасового адміністратора ВАТ «КБ «Володимирський»№ 60 від 21.08.2009р. найменування Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Володимирський»було змінено на Публічне акціонерне товариством «Комерційний банк «Володимирський». У зв’язку зі зміною найменування, до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський»переходять в повному обсязі всі права та обов’язки перейменовано Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський».

Вказані обставини враховані судом при прийнятті рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2009р. розгляд справи відкладений на 24.12.2009р., у зв’язку з нез’явленням представника відповідача-2 у судове засідання, неподанням сторонами усіх витребуваних доказів; звернуто увагу відповідачів на те, що у відповідності до положень ст.75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

У судове засідання, призначене на 24.12.2009р. з‘явилися представники позивача та відповідача-2. Представник відповідача-1 у судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Від відповідача-1 клопотань та заяв не надходило.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд з урахуванням поданих уточнень задовольнити позов повністю.

Представник відповідача-2 подав письмові пояснення по справі, підтвердив списання з поточного рахунку позивача на підставі платіжних доручень № 13, № 14 від 05.06.2009р. грошових коштів в сумі 6332634,75 грн. і 67305,91 грн. та їх зарахування на кореспондентський рахунок відповідача-1.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача-1 відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача-2 ознайомлено з їх правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

27.04.2007р. між Акціонерним комерційним банком «Європейський»в особі Київської філії –«банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аттика стиль»- «позичальник»був укладений кредитний договір № КЛ/12/2601 (надалі –кредитний договір), відповідно до п.1.1 якого «банк»зобов’язався надати «позичальнику»грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, у розмірі, на строк та на умовах, передбачених у цьому договір, а «позичальник»зобов’язався повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобов’язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1055 Цивільного кодексу України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Пунктом 9.1 кредитного договору передбачено, що будь-які зміни та доповнення до цього договору дійсні лише у тому випадку, якщо вони оформлені як додаткові угоди до цього договору у письмовому вигляді за належними підписами обох сторін, крім випадків, передбачених в цьому договорі. Такі додаткові угоди будуть невід’ємною частиною цього договору. Усі усні обмовлення по цьому договору юридичної сили не мають.

Сторонами за кредитним договором був укладений додатковий договір № 7 від 05.02.2009р. про внесення змін та доповнень до кредитного договору № КЛ/12/2601 від 27.04.2007р., згідно з яким сторони встановили, що «банк»не має право повністю або частково відступити свої права та зобов’язання по цьому договору, а також по правочинам, пов’язаним із забезпеченням виконання «позичальником»своїх зобов’язань за цим договором, третій особі без попередньої письмової згоди «позичальника».

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

В порушення прийнятих на себе зобов’язань за кредитним договором, Акціонерним комерційним банком «Європейський»08.05.2009р. був укладений договір з Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Володимирський»про відступлення права вимоги (надалі –договір про відступлення права вимоги) за кредитним договором №КЛ/12/2601 від 27.04.2007р., укладеним між АКБ «Європейський»та ТОВ «Аттика Стиль».

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

12.05.2009 року відповідач - 1 надіслав позивачу повідомлення №09-04\915-04 про те, що 08.05.2009 року між АКБ «Європейський»та ВАТ «КБ «Володимирський»–8 травня 2009 року був укладений договір про відступлення прав вимоги (купівлі –продажу боргових зобов’язань) за кредитним договором № КЛ/12/2601, укладеним 2 квітня 2007 року між АКБ «Європейський»та ТОВ «Аттика Стиль».

В зазначеному повідомленні відповідач - 1 також повідомив позивача про дані нових реквізитів рахунку, за яким позивач повинен сплачувати кошти основних сум кредиту та реквізитів рахунку для оплати процентів за користування кредитними коштами по кредитному договору № КЛ/12/2601 від 27 квітня 2007 року.

02 червня 2009 року позивач звернувся з листом (вих. № 28) до відповідача-2 з проханням надати інформацію про нові реквізити за якими позивач має здійснювати платежі за кредитним договором № КЛ/12/2601.

03 червня 2009 року відповідач –2 листом №02\05-1054/1 від 03.06. 2009 року повідомив позивача, що 14 травня 2009 року відповідачем –1 було направлено листа позивачу про відступлення прав вимоги за кредитним договором № КЛ/12/2601, укладеним 2 квітня 2007 року між АКБ «Європейський»та ТОВ «Аттика Стиль»на користь ВАТ «КБ «Володимирський», і відповідні реквізити можуть бути повідомлені позивачу виключно відповідачем - 1.

04 червня 2009 року відповідач - 1 надає позивачу довідку, що станом на 04 червня 2009 року заборгованість позивача перед відповідачем -1 за кредитним договором № КЛ/12/2601 складає - 6332634,75 грн. основного боргу та 159139,77 грн. - процентів.

05 червня 2009 року позивач сплатив відповідачу-1 за кредитним договором № КЛ/12/2601 від 27 квітня 2007 року, згідно з платіжним дорученням № 13 від 05.06.2009р. на розрахункові рахунки відповідача - 1 суми коштів у розмірі 6332634,75 грн. основного боргу та процентів за користування кредитними коштами, згідно платіжного доручення № 14 від 05.06.2009р., у розмірі 67305,91 грн.

Як вбачається з листа відповідача-2 № 2855 від 15.07.2009р. кошти платіжними дорученнями №13, 14 від 05.06.2009 року були перераховані за призначенням по реквізитам зазначеним в платіжних дорученнях.

З матеріалів справи вбачається, що між Акціонерним комерційним банком «Європейський»- «банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Володимирський»- «кореспондент» був укладений договір № 1600304-UAN про відкриття та ведення кореспондентського рахунку банка-резидента в грошовій одиниці України від 28.07.2005р., відповідно до п.1.1 якого «банк»відкрив «кореспонденту»кореспондентський рахунок типу «ЛОРО»№ 1600304 в грошовій одиниці України на підставі заяви «кореспондента»і зобов’язався здійснювати за дорученням «кореспондента»операції, дозволені чинним законодавством України, положеннями і нормативно-правовими актами НБУ, а також цим договором.

Згідно з пунктом 9.1 договору № 1600304-UAN про відкриття та ведення кореспондентського рахунку банка-резидента в грошовій одиниці України від 28.07.2005р., цей договір набуває чинності з дати підписання його сторонами та укладений на невизначений термін.

У судовому засіданні представник відповідача-2 підтвердив списання з поточного рахунку позивача на підставі платіжних доручень № 13, № 14 від 05.06.2009р. грошових коштів в сумі 6332634,75 грн. і 67305,91 грн. та їх зарахування на кореспондентський рахунок відповідача-1, про що також надав довідку вих. № 6164 від 23.12.2009р. (довідка вих. № 6164 від 23.12.2009р. знаходиться в матеріалах справи).

Як вбачається з файлу-відповіді Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва суми у розмірах 6332634,75 грн. та 67305,91 грн. були списані з рахунку Позивача, а сам рахунок закритий.

10 червня 2009 року цінним листом позивач повідомив відповідача-1 про погашення відповідних сум по кредитному договору № КЛ/12/2601 у розмірі 6332634,75 грн. основної суми кредиту та процентів у розмірі 67305,91 грн., а також звернувся з проханням розрахувати залишену поточну суму кредитних зобов’язань за нарахованими процентами для можливості їх оплати та припинення договору № КЛ/12/2601.

Позивач цінним листом № 42 від 22 липня 2009 року від 22.07.2009р. звернувся до відповідача-1 з проханням повідомити про зарахування коштів перерахованих у відповідності до платіжних доручень № 13 та № 14 від 05.06.2009р., але відповіді від відповідача-1 не отримав, що не спростовано відповідачем-1.

07 серпня 2009 року згідно до платіжного доручення № 365 від 07 серпня 2009 позивач сплатив відповідачу–1 за кредитним договором № КЛ/12/2601 від 27 квітня 2007 року проценти за оспорюваним кредитним договором у сумі 513,34 гривень та згідно платіжного доручення №364 від 07 серпня 2009 проценти у сумі 1000,00 гривень.

09 листопада 2009 року відповідно до платіжного доручення №229 від 09.11.2009р. позивач перерахував відповідачу-1 за кредитним договором №КЛ/12/2601 від 27 квітня 2007 року проценти у сумі 90320,52 грн.

Згідно платіжних доручень №13 від 05.06.09р, №14 від 05.06.09р., № 364 від 07.08. 2009р, № 365 від 07.08. 2009р, №229 від 09.11.09р. позивач перераховував кошти на відповідні рахунки відповідача-1, оскільки саме ці реквізити рахунків, відповідно до листа відповідача-1 за №02\05-1054/1 від 03.06.2009 року, були надані позивачу відповідачем-1 для оплати коштів за кредитним договором № КЛ/12/2601 від 27 квітня 2007 року.

Вищевказані дії позивача, свідчать про визнання ним договору відступлення права вимоги.

Судом встановлено, що позивач сплатив відповідачу-1 за кредитним договором №КЛ/12/2601 від 27 квітня 2007 року станом на 05.06.2009 року основну суму кредиту у розмірі 6332634,75 грн., а станом на 09.11.2009 р. всю суму процентів за користування кредитними коштами у розмірі 159139,77 грн.

Як вбачається з матеріалів справи (лист відповідача–1 від 04 червня 2009 року) саме ці суми були заявлені відповідачем–1, як суми що підлягають сплаті позивачем за кредитним договором № КЛ/12/2601 від 27 квітня 2007 року.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно п.1.1. кредитного договору № КЛ/12/2601 від 27.04.2007 року «позичальник»зобов’язується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобов’язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 10.7. кредитного договору № КЛ/12/2601 від 27.04.2007 року - договір діє до повного погашення кредитної лінії, сплати процентів, комісій, можливих штрафних санкцій і до повного виконання усіх умов цього договору.

Отже кредитний договір № КЛ/12/2601 від 27.04.2007 року є припиненим з моменту повного погашення кредитної лінії та сплати позивачем процентів.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено що позивач 05.06.2009 року у повному обсязі погасив кредитну лінію по оспорюваному договору, сплативши відповідачу-1 6332634,75 грн., а станом на 09.11.2009року сплатив всю суму процентів у розмірі 159139,77 грн., отже належним чином виконав вимоги оспорюваного кредитного договору.

За таких обставин суд вважає заявлену позивачем вимогу про визнання кредитного договору № КЛ/12/2601 від 27 квітня 2007 року припиненим такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов’язання відповідача –1 надати позивачу довідку про припинення дії кредитного договору № КЛ/12/2601 від 27 квітня 2007 року суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналогічні положення містяться в ст. 20 ГК України.

Позивачем пред’явлено позов про зобов’язання відповідача –1 надати позивачу довідку про припинення дії кредитного договору № КЛ/12/2601 від 27 квітня 2007 року без дотримання норм діючого законодавства, а саме у спосіб захисту цивільних прав та інтересів не передбачений законодавством.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Керуючись ст. ст. 512, 514, 525, 526, 598, 599, 629, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 33, 49, 75, 82- 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Визнати кредитний договір № КЛ/12/2601 від 27 квітня 2007 року, укладений між Акціонерним комерційним банком «Європейський»в особі Київської філії та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аттика стиль»припиненим.

Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Європейський»(04070, м.Київ, вул. Почайнинська, 38/44; код ЄДРПОУ 19359904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аттика Стиль»(04176, м.Київ, вул. Електриків, 26; код ЄДРПОУ 33746207) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Володимирський" (40030, м.Суми, пл. Незалежності, 10; код ЄДРПОУ 26120084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аттика Стиль»(04176, м.Київ, вул. Електриків, 26; код ЄДРПОУ 33746207) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич Дата підписання: 25.12.2009р.