Рішення № 89855746, 16.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2020 року м. Київ № 640/832/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛМАН ПЛЮС" до Державної фіскальної служби України Головного правління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛМАН ПЛЮС" із позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної або відмову в такій реєстрації №936244/35837526 від 01.10.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 14.09.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних; визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №936245/3583752684 01.10.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 14.09.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних; визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1010917/35837526 від 03.12.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 14.11.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних; визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1035136/35837526 від 26.12.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 14.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №3 від 14.09.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку на додану вартість 65 688, 26 грн., складену ТОВ "ЕЛМАН ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 35837526); зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №4 від 14.09.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку на додану вартість 54 908, 10 грн., складену ТОВ "ЕЛМАН ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 35837526); зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №4 від 14.11.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку на додану вартість 83 333, 33 грн., складену ТОВ "ЕЛМАН ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 35837526); зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 14.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку на додану вартість 25 000, 00 грн.

Крім того, позивачем було подано також клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2019 залучено Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві в якості співвідповідача в адміністративній справі №640/832/19.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем відповідно до приписів п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України було складено податкові накладні №4 від 14.11.2018, №1 від 14.12.2018, №4 від 14.09.2018, №3 від 14.09.2018 , які в подальшому направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно квитанцій від 26.09.2018, від 27.11.2018, від 20.12.2018 податкові накладні прийнято, але реєстрацію зупинено на підставі п. 201.16, ст. 201 Податкового Кодексу України, відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. У зв'язку з цим, позивачем було направлено пакет первинних документів та письмові пояснення до них, однак оскаржуваними рішеннями Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації протиправно відмовлено у реєстрації податкових накладних. Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач оскаржив рішення до Комісії з розгляду скарг ДФС України, однак Комісія з розгляду скарг ДФС України залишила скарги позивача залишено задоволення, а оскаржувані рішення без змін, що стало підставою для звернення останнього до суду.

У відзиві на позовну заяву, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві проти задоволення позовних вимог заперечив з огляду на те, що подані позивачем документи не є достатніми для прийняття відповідного рішення.

У відзиві на позовну заяву, Державна фіскальна служба України проти позову заперечило, з огляду на те, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві прийнято оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, в результаті чого в останнього відсутні підстави для їх реєстрації.

У відповіді на відзив позивач посилався на обов'язок контролюючого органу витребувати у платника податків конкретні документи та чітко вказувати, які документи не були подані платником. У той же час, у квитанції про зупинення накладної відповідачем не вказано, якому саме критерію ризикованості не відповідає позивач, що в подальшому стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Крім того, позивачем було подано копії всіх первинних документів, перелік яких, зазначений у п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які підтверджують реальність господарських операцій

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

13.08. 2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркасон" , як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛМАН ПЛЮС", як виконавцем укладено Договір підряду № 169/08-18 на будівельно-монтажні роботи по переоснащенню внутрішніх силових та слабострумних систем (електрифікація та освітлення) складського приміщення розташованого за адресою: м. Бровари, вул. Олега Онікієнка, 134.

Відповідно до п.3.1. Договору Ціна Договору та відповідно загальна вартість Робіт являє собою суму вартостей Робіт згідно усіх підписаних Сторонами Угод до Договору і не може перевищувати загальну вартість Робіт, зазначену у прайсі. Вартість виконуваних Робіт за даним Договором є фіксованою (твердою), зазначається в Угодах до Договору та/або Додатку "Договірна ціна" до такої Угоди згідно прайсу, та не може бути переглянута. Дана вартість Робіт включає відшкодування витрат Генпідрядника та плату за виконану ним роботу.

13.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркасон", як замовником та позивачем укладено Угоду №1 від 13.08.2018 р. відповідно до п. 2.2. якої замовник зобов'язаний до 28.09.2018 згідно п. 3.7.2. Договору сплатити аванс у розмірі і 900 923, 39 грн.

між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркасон", як замовником та позивачем укладено Угоду № 2 від 13.08.2018 відповідно до п. 2.2. якої замовник зобов'язаний до 28.09.2018 згідно п. 3.7.2. Договору сплатити аванс у розмірі 394 129, 55 грн. та Угоду №3, відповідно до умов якої (п. 2.2) замовник зобов'язаний до 28.09.2018, згідно п. 3.7.2. Договору сплатити аванс у розмірі 329 448, 60 грн.

На виконання умов перелічених в п. 1.3. даної позовної заяви Угод та Договору Позивачем на адресу ТОВ "Маркасон" було направлено Рахунок № 62 від 23.08.2018 року, Рахунок № 63 від 23.08.2018 року, Рахунок на оплату № 84 від 06.11.2018 року та Рахунок № 92 від 13 грудня 2018 року.

14.09.2018 ТОВ "Маркасон" на користь позивача здійснено оплату за переоснащення систем складського приміщення згідно рахунку № 62 від 23.08.2018 в розмірі 394 129, 55 грн. та рахунку № 63 від 23.08.2018 в розмірі 329 448, 60 грн., що підтверджується банківською випискою від 14.09.2018.

14.11.2018 ТОВ "Маркасон" на користь позивача здійснено оплату за переоснащення систем складського приміщення, згідно рахунку № 84 від 06.11.2018 в розмірі 500 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 56104 від 14.11.2018.

ТОВ "Маркасон" на користь позивача здійснено оплату за переоснащення систем складського приміщення згідно рахунку № 92 від 13.12.2018 року в розмірі 150 000 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №78350 від 14.12.2018.

позивачем у зв'язку з отриманням авансу за договором підряду № 169/08-18, виписано податкову накладну № 3 від 14.09.2018 на загальну суму 394 129, 55 грн. та податкову накладну № 4 від 14.09.2018.

14.11.2018 позивачем у зв'язку з отриманням авансу в рамках Договору підряду № 169/08-18 виписано податкову накладну № 4 від 14.11.2018 та податкову накладну №1 від 14.12.2018 .

26.09.2018 позивач надіслав податкові накладні № 3 та № 4 від 14.09.2018 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

27.11. 2018 позивач надіслав податкову накладну № 4 14.11.2018 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

20.12.2018 позивач надіслав податкову накладну №1 від 14.12.2018 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанції від 26.09.2018, податкову накладну №3 від 14.09.2018 прийнято, але реєстрацію зупинено. Підставою зупинення є те, що ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п. і "Критеріїв ризиковості платника податку.

Згідно квитанції від 26.09.2018, податкову накладну №4 від 14.09.2018 прийнято, але реєстрацію зупинено. Підставою є те, що ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п. і "Критеріїв ризиковості платника податку.

Згідно квитанції від 27.11.2018, податкову накладну №4 від 14.11.2018 прийнято, але реєстрацію зупинено. Підставою зупинення є ПН/РК від 14.11.2018 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п. і "Критеріїв ризиковості платника податку».

Згідно квитанції від 20.12.2018, податкову накладну №1 від 14.12.2018 прийнято, але реєстрацію зупинено. Підставою зупинення реєстрації є ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п. і "Критеріїв ризиковості платника податку».

В подальшому, позивачем подано документи на підтвердження реальності здійснення господарської операцій по ПН № з та № 4 від 14.09.2018 , №4 від 14.11.2018, №1 від 14.12.2018.

01.10.2018 комісія Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення №936244/35837526 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 14.09.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку із не надання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, а також розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

01.10.2018 комісія Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення №936245/35837526 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 14.09.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку із не надання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, а також розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

03.12.2018 комісія Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення №1010917/35837526 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 14.11.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку із не надання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, а також розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

26.12.2018 комісія Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення №1035136/35837526 про відмову у реєстрації податкової накладної №і від 14.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку із не надання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, а також розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Вважаючи вказані рішенням про відмову у реєстрації податкових накладних протиправними, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

З 01.01.2017 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, якими запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю (Закон № 1797-VIII від 21.12.2016р.).

Так, відповідно до пункту 74.2 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положеннями пункту 20.2 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 201.16 ПК України (в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017 р., який набрав чинності 01.01.2018 р.), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання приписів зазначеної правової норми постановою Кабінету Міністрів від 21.02.2018 р. № 117, яка набрала чинності 22.03.2018 р., затверджено: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок-1); Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок-2); Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок-3).

Згідно з пунктом 12 Порядку-1, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 13 Порядку-1).

Відповідно до пунктів 10 і 11 Порядку-1, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

ДФС розраховує показники для визначення позитивної податкової історії платника податку щомісяця до 10 числа місяця, що настає за звітним. Розраховані показники стають доступними для платника податку в електронному кабінеті.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачений пунктом 14 Порядку-1 та включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація зазначених вище податкових накладних була зупинена у зв`язку з її відповідністю, як зазначено, підпунктові 1.6 пункту 1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків.

Відповідно до п.п 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку (Лист Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018р.) платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Суд звертає увагу, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Натомість, платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством.

Враховуючи наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, суд вважає, що зупинення реєстрації податкової накладної позивача є безпідставною.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 02.04.2019 по справі № 822/1878/18.

Згідно з положеннями п.п. 201.16.2 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: - реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; - відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Слід зазначити, що відповідно до п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено.

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що і рішення Комісії Державної фіскальної служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог пунктів 201.16.1- 201.16.2 статті 201 Податкового кодексу України позивачем були надані документи, якими підтверджується реальність здійснення господарських операцій по зупиненим податковим накладним. Перелік наданих документів відповідає вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, з оскаржуваного рішення Комісії з розгляду скарг вбачається, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних є надання позивачем копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено позивачем при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, кожної окремо.

Оскаржувані рішення відповідача не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, породжують його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача.

Суд звертає увагу, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом за договором, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Так, ефективним захистом прав позивача у відповідності до ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є зобов`язання відповідача-суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме комісією ДФС України.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо клопотання позивача про відшкодування витрат на правову допомогу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом пункту 1 ч. 3 с. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження складу та розміру судових витрат на правничу допомогу позивачем надано суду копію договору про надання правової допомоги №08/01/19-01 від 08.01.2019, додаткові угоди до договору №1 та №2, рахунок-фактуру №ДПП 01/02/19-01/З-1 від 01.02.2019 та №ДПП/08/01/19-01/З-2 від 06.08.2019, акт прийому передачі наданих послуг від 26.09.2019, звіт про надані послуги та платіжне доручення №1283 від 12.06.2019.

Таким чином, суд дійшов висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань, солідарно з відповідачів підлягають стягненню документально підтверджені витрати на правову допомогу в розмірі 11 550,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛМАН ПЛЮС" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, кор. 8, оф. 113, код ЄДРПОУ 35837526) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної або відмову в такій реєстрації №936244/35837526 від 01.10.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 14.09.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №936245/3583752684 01.10.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 14.09.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1010917/35837526 від 03.12.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 14.11.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1035136/35837526 від 26.12.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 14.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №3 від 14.09.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ "ЕЛМАН ПЛЮС", датою її отримання.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №4 від 14.09.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ "ЕЛМАН ПЛЮС", датою її отримання.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №4 від 14.11.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ "ЕЛМАН ПЛЮС", датою її отримання.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 14.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ "ЕЛМАН ПЛЮС", датою її отримання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛМАН ПЛЮС" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, кор. 8, оф. 113, код ЄДРПОУ 35837526) за рахунок за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України ( 04053, м. Київ, Львівська пл.8, код ЄДРПОУ 39292197) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 7984 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. та 5775 (п'ять тисяч сімсот сімдесят п'ять) грн. витрат на правову допомогу.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛМАН ПЛЮС" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, кор. 8, оф. 113, код ЄДРПОУ 35837526) за рахунок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 7984 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. та 5775 (п'ять тисяч сімсот сімдесят п'ять) грн. витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу

Суддя А.С. Мазур