Ухвала суду № 8983536, 10.06.2008, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 10-176 /08 р.

Головуючий у І інстанції - Стефанюк Б.Р.

Доповідач -Леон О.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2008 року.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Леона О.І.

суддів: Волинця М. М., Вовка А.С. з участю прокурора: Іваника Т.Я. адвоката: ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу відносно ОСОБА_2 за апеляцією прокурора у справі Іваник Т.Я. на постанову Галицького районного суду м. Львова від 12 травня 2008 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Даною постановою задоволено скаргу ОСОБА_2 і скасовано постанову старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Львівській області Кручка B.C. від 30.01.2008 р. про порушення кримінальної справи відносно головного бухгалтера З AT "Завод комунального транспорту" ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, та відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно неї.

В апеляції прокурор у справі Іваник Т.Я. вказує на те, що постанова суду є незаконною та не відповідає наданим суду матеріалам, які містять в собі, не лише достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, але також і привід для порушення кримінальної справи.

Тому, просить постанову Галицького районного суду м. Львова від 12 травня 2008 року скасувати, а справу направити в суд першої інстанції на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката, який вважає постанову суду законною та обгрунтованою, міркування прокурора на підтримку апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що така до задоволення не підлягає.

Відмовляючи в порушенні кримінальної справи суд першої інстанції послався на те, що на момент винесення постанови від 30.01.2008 p., 3AT "Завод комунального транспорту" неправильно визначило балансову вартість груп основних засобів станом на 01.01.2006 р. Згідно довідки наданої до перевірки, суд першої інстанції встановив, що розбіжності виникли внаслідок збою в програмі 1С бухгалтерія, внаслідок чого у формулі виведення залишків основних засобів станом на 01.01.2006 р. по податковому обліку були взяті дані з бухгалтерського обліку, що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_2 заздалегідь обдуманого прямого умислу на ухилення від сплати податків. Субєктивна сторона злочину передбаченого ст. 212 ч.3 КК України, за яким винесено постанову про порушення кримінальної справи передбачає обовязкову наявність прямого умислу.

Крім того, як видно з матеріалів справи приводом для порушення кримінальної справи стали матеріали перевірки про ухилення від сплати податків службовими особами З AT "Завод комунального транспорту", зокрема акт № 204/23-2/32483661 від 24.12.2007 р. "Про результати виїзної планової перевірки ЗАТ "Завод комунального транспорту" з питань дотримання вимог податкового законодавства.

Відповідно до ст. 236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти не тільки наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, а і законність джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.

Так, в матеріалах справи є експертне заключения аудиторської фірми „Алма-аудит" від 14 лютого 2008 р. стосовно відповідності висновків Акту ДТП у м. Львові № 204/23-2/32483661 від 24.12.2007 р. вимогам чинного законодавства (а.с. 9). За наслідками проведеного аналізу аудитором було встановлено, що висновки Акту є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства з наступних підстав:

1.Актом зазначено, що Підприємством допущено порушення п.п.8.3.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме завищено розмір амортизаційних відрахувань за 2006 рік та 1-ше півріччя 2007 року на загальну суму 4897132, 00 гривень. Вибірковою перевіркою обчислення амортизаційних відрахувань за четвертий квартал 2006 р. та перше півріччя 2007 р. дані, наведені в Акті, аудитором не підтвердились.

Крім того, Актом не зазначено, по яких саме групах основних фондів та в яких розмірах здійснювалось донарахування. Ненаводяться відомості щодо фактичної балансової вартості груп основних фондів за формулою, визначеною в Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств" та Акті.

2.Актом зазначено, що Підприємством допущено порушення пп..5.9 ст. 9 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", а саме занижено скоригований валовий дохід та завищено валові витрати на загальну суму 6009204, 00 гривень внаслідок помилки у відображенні обсягів ТМЦ при обчисленні приросту, убутку балансової вартості запасів.

Дані вибіркової перевірки не дали аудитору підставі підтвердити наведені висновки Акту. Окрім того, Актом не наведено відомостей щодо методу, який був застосований перевіряючи ми для визначення обсягів запасів ТМЦ в складі незавершеного виробництва та готової продукції. Актом чітко зазначено, що наведені відомості грунтуються на поясненнях керівництва Підприємства. Тому, наведена в Акті сума розбіжностей є такою, що не грунтується на фактичних обєктивних даних.

3.Актом зазначено, що Підприємством допущено порушення пп..5.3.1, 5.6.1, 5.7.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого безпідставно включено до складу валових витрат 1384843, 00 гривень компенсаційних витрат за невикористані відпустки та 538981, 00 гривень сум нарахувань.

Аудитор вважає, що оскільки Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств" є законом прямої дії і довільне тлумачення його норм не допускається, то з врахуванням наведеного положення пп..5.3.1, 5.6.1, 5.7.1 ст. 5 зазначеного Закону є абсолютно неповязаними з фактом, на підставі якого здійснено зменшення валових витрат Підприємства. Виплата компенсацій за невикористану відпустку не відноситься до категорії фінансування особистих потреб фізичних осіб, оскільки відносяться до категорії витрат, повязаних з трудовими відносинами та оплатою праці.

Таким чином, твердження в апеляції прокурора у справі про те, що згідно акту прийому передачі від 02.10.2005 р. головний бухгалтер товариства ОСОБА_2 повинна була зменшити суму вартості переданих основних засобів та припинити нарахування амортизаційних відрахувань на них спростовуються матеріалами справи.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність у старшого слідчого прокуратури Залізничного району м. Львова Деньковича М. В. приводів та підстав, передбачених ст. ст. 94, 97, 98 КПК України, для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 через відсутність достатніх даних, що вказували б на наявність в її діях ознак злочину, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України.

Тому, колегія суддів вважає, що доводи викладені в апеляції є необгрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 367, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Галицького районного суду м. Львова від 12 травня 2008 року залишити без змін, а апеляцію старшого прокурора відділу управління нагляду прокуратури Львівської області - без задоволення.