Рішення № 8983448, 01.04.2010, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-2032/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2010 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

в складі: головуючої судді – Самойлової О.В.,

при секретарі – Земцової Н.В.,

за участю позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський судномеханічний завод» про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

16.11.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський судномеханічний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 32753,76 грн., компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати у сумі 9778,27 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, моральну шкоду у сумі 10000,00 грн., уточнивши свої вимоги, ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за час з 06.04.2009 року по 06.01.2010 року у сумі 20016,00 грн., моральну шкоду у сумі 10000,00 грн.

Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 працював у відповідача з 14 червня 1976 року до 06 квітня 2009 року, був звільнений на підставі ч. 1 ст. 40 КЗпроП України, але при звільненні з ним не було проведено остаточний розрахунок, не виплачена заборгованість по заробітній платі, згідно довідки відповідача, середній заробіток позивача на місяць складає 2224,11 грн., розрахунок було проведено лише у січні 2010 року, таким чином, на підставі статей 116, 117 КЗпроП України, позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за 9 місяців за період з 06.04.2009 року по 06.01.2010 року у розмірі 20016,00 грн., а також моральну шкоду, як компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати.

Ухвалою суду від 11 лютого 2010 року провадження по даній справі у частині позовних вимог стосовно стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 32753,76 грн. та компенсації за її несвоєчасну виплату у розмірі 9778,27 грн., закрито у зв’язку із відмовою позивача ОСОБА_1 від позовних вимог у зазначеної частині.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що працював у відповідача з 14 червня 1976 року по 06 квітня 2009 року, при його звільненні за ч. 1 ст. 40 КЗпроП України, відповідач не провів остаточний розрахунок та не виплатив заборгованість по заробітній платі, на тепер позивачу заборгованість виплачена 28.01.2010 року, він просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за час з 06.04.2009 року по 06.01.2010 року у сумі 20016,00 грн., діями відповідача йому також спричинена моральна шкода, яку він вважає компенсацією за несвоєчасну виплату заробітної плати.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

При таких обставинах суд вважає можливим розглянути справу у заочному порядку на підставі наявних у справі доказів, позивач не заперечує проти такого розгляду справи.

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, всебічно з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає установленими такі факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено у безспірному порядку, що позивач працював на ДП «Феодосійський судномеханічний завод» з 14 червня 1976 року по 06 квітня 2009 року на посаді слюсаря-ремонтника. Наказом від 01.04.2009 року № 25 к (а.с. 7) позивач був звільнений за скороченням штату за ч. 1 ст. 40 КЗпроП України з 06.04.2009 року, про що свідчить відповідний запис у його трудової книжці.

Згідно із ст. 115 КЗпроП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць.

Стаття 116 КЗпроП України передбачає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Відповідальність за порушення зазначеного правила встановлена статтею 117 КЗпроП України, де передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В судовому засіданні позивач стверджував, що фактично остаточний розрахунок з ним було проведено 28.01.2010 року, але він просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку по 06.01.2010 року, виходячи з принципу диспозитивності, суд розглядає цивільні справи у межах позовних вимог, тому враховує період затримки розрахунку при звільненні з 06.04.2009 року по 06.01.2010 року.

З наданої відповідачем довідки від 05.09.2009 року (а.с. 6) виходить, що середньомісячна заробітна плата позивача складає 2224,11 грн., таким чином, за затримку виплати заробітної плати при звільненні з відповідача підлягає стягненню середній заробіток позивача за 9 місяців за період з 06.04.2009 року по 06.01.2010 року у розмірі 20016,00 грн., згідно із наданим позивачем розрахунком.

З урахуванням вищезазначеного, суд находить права позивача ОСОБА_1 порушеними, а тому вважає його позовні вимоги у цієї частині обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 237-1 КЗпП України передбачає, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно із вимогами ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На думку суду, ОСОБА_1 всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України. Не надав суду належних та допустимих доказів стосовно спричинення йому діями відповідача моральної шкоди на суму 10000,00 грн., а тому для задоволення позовних вимог у цієї частині відсутні правові підстави.

Згідно зі ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню сума судового збору в дохід держави у розмірі 200.16 грн.

Витраті на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи необхідне визначити у розмірі 30,00 грн. та стягнути їх також з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 116, 117 КЗпП України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський судномеханічний завод» (м. Феодосія вул. Горького, 19, п/р 260083030116 в УСБ м. Феодосії АР Крим, МФО 324258 ОКПО 08385169) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.04.2009 року по 06.01.2010 року у сумі 20016 (Двадцять тисяч шістнадцять) грн. 00 коп.

У задоволенні решти частини вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський судномеханічний завод» (м. Феодосія вул. Горького, 19, п/р 260083030116 в УСБ м. Феодосії АР Крим, МФО 324258 ОКПО 08385169) судовий збір на користь держави у розмірі 200 грн. 16 коп.

Стягнути з з Державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський судномеханічний завод» (м. Феодосія вул. Горького, 19, п/р 260083030116 в УСБ м. Феодосії АР Крим, МФО 324258 ОКПО 08385169) на користь держави збір на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцять) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Самойлова