Постанова № 8980699, 23.03.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.03.10 місто СевастопольСправа №2а-470/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді Прохорчук О.В.;

секретар судового засідання - Іванов Д.Б.,

за участю:

позивач - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1,

представник відповідача - не з'явився,

третя особа ОСОБА_2 - не з'явився,

представник третьої особи - Садівницького товариства "Сапун-гора" - Гутман Віктор Милентійович, довіреність б/н від 02.10.09,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя, 3 особи: ОСОБА_2, Садівницьке товариство «Сапун-Гора», про визнання розпорядження частково втратившим силу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя про скасування розпорядження № 1307 від 18.08.1999 в частині передачі в приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки № НОМЕР_2, яка розташована на території Садівницького товариства «Сапун-Гора».

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 не скористався правом приватизації земельної ділянки, державний акт на землю не отримав. Позивач користується вказаною ділянкою з 13.04.2007.

Ухвалою суду від 26.02.2010 відкрито провадження в адміністративній справі, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 та Садівницьке товариство «Сапун-Гора».

Іншою ухвалою від 26.02.2010 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

У судому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, просить суд визнати розпорядження Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя № 1307 від 18.08.1999 втратившим силу в частині передачі в приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки № НОМЕР_2, яка розташована на території Садівницького товариства «Сапун-Гора».

Представник третьої особи у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував та підтвердив, що зазначеною земельною ділянкою з 1997 року користується ОСОБА_1

Представник відповідача в судове засідання не зявився, повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив, у звязку з чим суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Поштове відправлення про виклик до суду третьої особи ОСОБА_2, повернулось з відміткою «помер».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до частин 2, 3 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, поряд з іншим, у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з положеннями статей 22, 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII, що діяв на момент прийняття оскаржуваного розпорядження, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Розпорядженням Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя № 1307 від 18.08.1999 земельна ділянка № НОМЕР_2 загальною площею 0,0751 га була передана у приватну власність ОСОБА_2 для ведення індивідуального садівництва за адресою: місто Севастополь, Садівницьке товариство «Сапун-Гора».

Пунктами 2.1, 2.2 вказаного розпорядження ОСОБА_2 був зобов'язаний у місячний строк надати до Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя паспорт або документ, що його замінює, для внесення відповідної відмітки про безоплатну передачу земельної ділянки в приватну власність; в чотирьох місячний термін виконати через відповідну землевпорядкувальну організацію встановлення та уточнення меж в натурі (на місцевості), а також інші узгодження для отримання державного акту на право приватної власності на землю.

Вказані умови розпорядження ОСОБА_2 не виконав, державний акт на право власності зазначеної земельної ділянки не отримав, що підтверджується відповіддю Севастопольської міської філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» № 6/1243 від 22.03.2010.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 13.04.2007 і на теперішній час користується зазначеною земельною ділянкою та має намір приватизувати земельну ділянку, однак, оскільки до даного часу розпорядження Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя № 1307 від 18.08.1999 силу не втратило, відомості про нього не виключено з Державного реєстру земель, позивач, як користувач цієї земельної ділянки, не може оформити право власності.

Судом встановлено, що розпорядження № 1307 від 18.08.1999 прийнято Нахімовською районною державною адміністрацією міста Севастополя законно, в межах її повноважень та у спосіб, що передбачений законом.

Але враховуючи те, що ОСОБА_2 не набув права власності на земельну ділянку № НОМЕР_2 загальною площею 0,0751 га Садівничого товариства “Сапун-Гора”, в цій частині вказане розпорядження підлягає визнанню таким, що втратило чинність.

Як визначено положеннями частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, з наведеного випливає, що позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, який не заборонено законом, а суд повинен захистити таке право, якщо буде встановлено його порушення.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати розпорядження Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя № 1307 від 18 серпня 1999 року втратившим силу в частині передачі в приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва № НОМЕР_2 загальною площею 0,0751 га за адресою: місто Севастополь, Садівницьке товариство «Сапун-Гора».

3. Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в ГУДКУ у м.Севастополі, одержувач Державний бюджет Ленінського району м.Севастополя, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, інших реквізитів у матеріалах справи немає) витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачи заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяО.В. Прохорчук Постанову складено та підписано в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 29 березня 2010 року.