Рішення № 89801951, 12.06.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2020 року справа № 580/1540/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гараня С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі – позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не виплати ОСОБА_1 пенсії починаючи з 29.01.2019 виходячи із розміру нарахованої пенсії в сумі 21 014,70 грн із виплатою пенсії без обмеження максимального розміру – десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести ОСОБА_1 виплату пенсії починаючи з 29.01.2019 виходячи із розміру нарахованої пенсії в сумі 21 014,70 грн, із виплатою пенсії без її обмеження максимального розміру – десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

- судові витрати покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 31.01.2019 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про перерахунок його пенсії, виходячи із розміру грошового забезпечення начальника ГУ НП в Черкаській області в званні генерала поліції третього рангу станом на січень 2019 року, що складає 30021,00 грн. Відповідно листа ГУ ПФУ в Черкаській області №151/П-10 від 14.02.2019 пенсійний фонд не вбачав підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачу. Позивач не погоджуючись із такою позицією ГУ ПФУ в Черкаській області звернувся до суду із позовом. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 у справі №580/871/19 позовні вимоги позивача задоволено повністю, зобов`язано ГУ ПФУ в Черкаській області перерахувати пенсію відповідно до довідки про грошове забезпечення визначеного станом на 29.01.2019. Після перерахунку розмір пенсії позивача становить 21014,70 грн (300121,00 грн. (грошове забезпечення) х 70%). Листом від 27.03.2020 № 2300-0801-8/12280 ГУ ПФУ у Черкаській області повідомило позивача, що перерахунок пенсії здійснено із 02.10.2020 відповідно до рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 по справі №580/871/19, що відповідає чинному законодавству. Також вказано, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Ухвалою суду від 12.05.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідачем подано відзив на позов у встановлений ухвалою суду час, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, та просив у задоволенні позову відмовити повністю, аргументуючи свою позицію тим, що відповідно ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, немає підстав для виплат позивачу пенсії перерахованої за рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 у справі №580/871/19 без обмеження її максимальним розміром.

Вивчивши доводи позивача та відповідача, викладені у позовній заяві, відзиві на позовну заяву та відповіді на відзив відповідача, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України №50 о/с від 02.02.2005р. відповідно до «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України» затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114 ОСОБА_1 звільнено у відставку за пунктом 65 «б» з вислугою років в календарному обчисленні - 26 років 05 місяців 24 дні та призначено пенсію за вислугою років.

Черкаським районним судом Черкаської області 03 жовтня 2017 року постановлено рішення, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки ліквідаційної комісії Управління МВС України від 17.05.2017 №911/07 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

31.01.2019 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про перерахунок його пенсії, виходячи із розміру грошового забезпечення начальника ГУ НП в Черкаській області в званні генерала поліції третього рангу станом на січень 2019 року, що складає 30021,00 грн.

Відповідно листа ГУ ПФУ в Черкаській області №151/П-10 від 14.02.2019 пенсійний фонд не вбачав підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачу.

Позивач не погоджуючись із такою позицією ГУ ПФУ в Черкаській області звернувся до суду із позовом.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 у справі №580/871/19 позовні вимоги позивача задоволено повністю, зобов`язано ГУ ПФУ в Черкаській області перерахувати пенсію відповідно до довідки про грошове забезпечення визначеного станом на 29.01.2019.

Після перерахунку розмір пенсії позивача становить 21014,70 грн (300121,00 грн. (грошове забезпечення) х 70%).?

Листом від 27.03.2020 № 2300-0801-8/12280 ГУ ПФУ у Черкаській області повідомило позивача, що перерахунок пенсії здійснено із 02.10.2020 відповідно до рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 по справі №580/871/19, що відповідає чинному законодавству. Також вказано, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд зазначає таке.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, врегульовано Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Таким чином, при перерахунку пенсії пенсіонерам органів внутрішніх справ має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Згідно з статтею 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», що набрав чинності 01.10.2011 року (далі Закон № 3668-VІ), максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до..., законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911- VIII частину 5 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» доповнено реченням такого змісту «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та Інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень». Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06.12.2016 (далі Закон № 1774-VIII) було внесені зміни в ч.7 ст.43 Закону № 2262-ХІІ, відповідно до яких тимчасово, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».

Таким чином на протязі 2011-2016 років законодавець відповідно до Законів № 3668-VІ, №911-VIII, № 1774-VIII вніс до ч.5, ч.7 ст.43 Закону № 2262-ХІІ зміни відповідно до яких максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність та тимчасово у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року та по 31 грудня 2017 року не може перевищувати 10740 гривень.

Отже, вказані зміни стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку.

Разом з тим, пенсія позивача була призначена відповідно до Закону № 2262-ХІІ в редакції Закону від 02.02.2005 чинній на момент призначення пенсії, тобто до набрання чинності Законами № 3668-VІ, №911-VIII, № 1774-VІІІ, а 02.10.2020 відповідно до довідки №29/П-13 від 29 січня 2019 року про грошове забезпечення для обрахунку пенсії, на підставі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 - ГУ ПФУ в Черкаській області проведено лише її перерахунок.

Положення про встановлення тимчасового обмеження максимального розміру пенсії на періоди з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року та з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року відповідно до п. 1 та 2 Прикінцевих положень Закону України №911-VIII, набирає чинності з 1 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року. Крім того, згідно з п. 1 Прикінцевих Положень Закону №1774-VIII цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.

З наведеного слідує, що законодавець чітко визначив коло суб`єктів, на яких поширюється дія даної норми, до якого не входить позивач, оскільки у даних правовідносинах має місце перерахунок пенсії, а не її призначення.

В той же час, згідно п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, аналіз наведених вище приписів свідчить про те, що запроваджені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» обмеження щодо виплати пенсії максимальним розміром не застосовуються до пенсій, що призначені до набрання вказаними Законами чинності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 12 листопада 2019 року у справі №360/1428/17, від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17.

У контексті викладеного, слід зазначити, що застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам ч.1 ст.58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 13.05.1997 року № 1-зп зазначив, що ст. 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів, сучасного права - закони та Інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи в громадян упевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршено прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта. Мета принципу незворотності - блокувати ущемлення прав і свобод людини з боку держави.

Така направленість тлумачення цього принципу робить його однією з важливих гарантій захисту від свавілля з боку влади, безпеки людини як громадянина, довіри до державних інституцій. Надання зворотної сили законам суперечить духу правової держави.

Крім того, звуження та обмеження змісту й обсягу права на перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром, шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст.22 Конституції України не допускається. Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005 наведено тлумачення поняття «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в ч.3 ст.22 Конституції України, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація, Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Тобто, визнання Законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина Конституційний Суд України вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року у справі №7- рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Тобто, відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України положення ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Відповідно до ст. 1-1 Закону № 2262-ХІІ зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»

Проте, варто зазначити, що ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року у справі №7-рп/2016.

Буквальне розуміння змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року з урахуванням рішення Конституційного Суду України у справі №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

За таких обставин, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Таким чином, можливо дійти висновку, що з 01 січня 2018 року законодавством не встановлено обмежень максимальним розміром виплату пенсій.

Відтак, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до ч. 7 ст. 43 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни є повторним запровадженням регулювання, яке Конституційний Суд визнав неконституційним, а тому слід констатувати, що ці зміни самі по собі не створюють підстав для обмеження максимального розміру пенсії. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17, від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі №522/3049/17, від 14 травня 2019 року у справі №591/2109/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відтак, слід зробити висновок, що відповідачем безпідставно обмежено максимальній розмір пенсії позивача, а тому дії відповідача щодо відмови проведення перерахунку, нарахування та виплати перерахованої з 01 лютого 2019 року пенсії виходячи із основного розміру грошового забезпечення для обрахунку пенсії (з встановленими надбавками та підвищеннями) відповідно до довідки №29/П-13 від 29 січня 2019 року про грошове забезпечення начальника Головного управління Національної Поліції в Черкаській області із виплатою пенсії без її обмеження максимальним розміром, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність - протиправними та незаконним, а вимоги про її перерахунок та виплату з урахуванням раніше виплачених сум пенсії є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та?інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 9, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370,371 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не виплати ОСОБА_1 пенсії починаючи з 29.01.2019 виходячи із розміру нарахованої пенсії в сумі 21 014,70 грн із виплатою пенсії без обмеження максимального розміру – десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРОПУ 21366538) провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) виплату пенсії починаючи з 29.01.2019 виходячи із розміру нарахованої пенсії в сумі 21 014,70 грн, із виплатою пенсії без її обмеження максимального розміру – десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення, з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.М. Гарань