Ухвала суду № 89801953, 15.06.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

15 червня 2020 року справа № 580/1779/20

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., перевіривши матеріали позовної заяви Дочірнього підприємства “Жашківський машинобудівний завод” Публічного акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Більшовик” до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування постанови,

встановив:

21.05.2020 Дочірнє підприємство “Жашківський машинобудівний завод” Публічного акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Більшовик” звернулось позовом до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, в якому просить:

1) визнати протиправними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вельган Оксани Василівни у зведеному виконавчому провадженні № 57429008 щодо проведення опису нерухомого майна загальною площею 17 784 кв. м., що складаються з адміністративної триповерхової будівлі загальною площею 2808 кв. м. і виробничих приміщень загальною площею 14976 кв. м. і знаходяться за адресою: Черкаська область, Жашківський район, м. Жашків, вул. Маслозаводська, 3;

2) скасувати постанову про опис нерухомого майна загальною площею 17 784 кв. м., що складаються з адміністративної триповерхової будівлі загальною площею 2808 кв. м. і виробничих приміщень загальною площею 14976 кв. м. і знаходяться за адресою: Черкаська область, Жашківський район, м. Жашків, вул. Маслозаводська, 3 у зведеномувиконавчому провадженні № 57429008.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 26.05.2020 вказану позовну заяву залишено без руху і надано позивачу десятиденний строк із моменту отримання зазначеної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Черкаського окружного адміністративного суду:

- оригінал документа про сплату судового збору в сумі 4204,00 грн;

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

На виконання вимог ухвали суду 26.05.2020 позивачем надано клопотання (вх. №13726/20 від 09.06.2020), до якої позивачем додано квитанцію про сплату судового збору в сумі 4204,00 грн та заяву про поновлення строку звернення до суду.

Обгрунтовуючи заяву про поновлення строку звернення до суду позивач зазначив, що оскаржувану постанову в установленому законом порядку він не отримував. В даній постанові зазначено, що її копію отримав Бабенко В.М., проте позивач зазначає, що Бабенко В.М. не діяв від його імені та не був наділений жодними процесуальними правами та довіреність ДП «Жашківмаш» ПАТ «НВП «Більшовик» не видавало довіреності Бабенко В.М.

Ознайомившись з вказаною заявою, суддя зазначає таке.

В адміністративному позові позивач оскаржує дії та просить скасувати постанову про опис нерухомого майна державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вельган Оксани Василівни від 06.12.2018. Позивач акцентує увагу на тому, що оскаржувана постанова ним не отримана. 20.12.2019 Господарським судом Черкаської області винесено ухвалу про закриття провадження у справі за скаргою позивача на дії органу ВДВС щодо проведення опису. Вищезазначену ухвалу позивач не отримав та ознайомився з її змістом 17.05.2020.

Адміністративний позов подано до суду 21.05.2020.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У пункті 1 частини другої статті 287 КАС України визначено, що позовну заяву позовну заяву у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Отже, законодавством регламентовано спеціальний десятиденний строк оскарження до суду рішення, дій чи бездіяльності органу ДВС (його посадової особи), який обчислюється з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів або повинна була дізнатися про таке порушення.

При цьому, при оскарженні рішень державного виконавця у судовому порядку особою - стороною виконавчого провадження, остання має керуватися саме відповідною нормою КАС України.

Аналогічний правовий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 826/6149/17, від 02.08.2018 у справі № 807/851/17, від 03.10.2018 у справі № 826/14749/17, від 25.10.2018 у справі № 813/3950/17.

Встановлення адміністративним процесуальним законодавством часових меж реалізації особою її права на судове оскарження обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.

При цьому, підставами для визнання поважними причин пропуску строку звернення з адміністративним позовом є виключно обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи, що звернулась до суду, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасної реалізації нею свого права та підтверджені належним чином. Тобто такі обставини повинні виключати будь-яку практичну можливість особи бути обізнаною з існуванням певних фактів, щоб вона не повинна була і не могла дізнатися про порушення свої прав, свобод чи інтересів до певного моменту.

Разом з тим, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справи “Стаббігс на інші проти Великобританії”, “Девеер проти Бельгії”).

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 28.10.1998 по справі “Осман проти Сполученого королівства” та від 19.06.2001 по справі “Круз проти Польщі” зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Більш того, у рішенні від 07.07.1989 у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії” ЄСПЛ наголосив на тому, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У свою чергу, в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 по справі “Смірнова проти України” визначено, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” Конвенція та практика ЄСПЛ є джерело права.

Перевіряючи доводи позивача викладені в заяві про поновлення строку звернення до суду, суддя звертає увагу на те, що предметом цього спору є рішення державного виконавця, тобто ця справа належить до категорії термінових і особливості звернення з таким позовом та прийняття його до розгляду судом визначаються ст. 287 КАС України, якою регламентовано скорочений десятиденний процесуальний строк на судове оскарження.

Разом з тим, перевіряючи доводи позивача суддя встановила, що позивач є боржником у виконавчому провадженні № 57429008.

Відповідно до ухвали Господарського суду Черкаської області у справі №925/604/15 від 20.12.2019, 06 грудня 2018 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Вельган О.В. при виконанні зведеного виконавчого провадження №57429008, об`єднаного 16.10.2018, виніс постанову про опис та арешт майна боржника дочірнього підприємства "Жашківський машинобудівний завод" публічного акціонерного товариства "Науково виробниче підприємство "Більшовик", який (опис) розпочато о 13 год. 30 хв. та закінчено о 14 год. 15 хв.

Суддею встановлено, що Дочірнє підприємство "Жашківський машинобудівний завод" публічного акціонерного товариства "Науково виробниче підприємство "Більшовик", як боржник, звернулося до Господарського суду Черкаської області зі скаргою від 25.02.2019 №1-58 на дії та дві постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вельган О.В. про опис та арешт майна боржника від 06.12.2018 у зведеному виконавчому провадженні №57429008 для розгляду її (скарги) у справі №925/604/15.

Ухвалою від 02.12.2019 Господарський суд Черкаської області прийняв скаргу дочірнього підприємства "Жашківський машинобудівний завод" публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" від 25.02.2019 №1-58 до розгляду і призначив її розгляд у судовому засіданні на 15 год. 00 хв. 11.12.2019 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

Таким чином, суддя зазначає, що про оскаржувану постанову позивачеві було відомо ще 25.02.2019, а тому твердження про те, що оскаржувана постанова йому не надсилалась та про її існування йому не було відомо, суддею оцінюються критично.

Ухвалою від 20.12.2019 Господарський суд Черкаської області закрив провадження за скаргою дочірнього підприємства "Жашківський машинобудівний завод" публічного акціонерного товариства "Науково виробниче підприємство "Більшовик" від 25.02.2019 №1-55 на дії та постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вельган О.В. про опис та арешт майна боржника від 06.12.2018 у зведеному виконавчому провадженні №57429008, подану скаржником для її розгляду у справі №925/604/15, оскільки вказану справу слід розглядати за правилами адміністративного судочинства. Дана ухвала 23.12.2019 надіслана судом до ЄДРСР та оприлюднена там 24.12.2019.

Отже, позивач дізнався про обставини, що як він вважає, вказують на порушення його прав та інтересів, 25.02.2019, оскільки спірна в даній справі постанова була оскаржена позивачем до Господарського суду Черкаської області.

Водночас, реалізація особою наданих їй прав залежить від її власного волевиявлення і тягар наслідків, які настають у разі пропуску певних темпоральних меж, покладається на власника відповідного права.

Отже, позивач своєчасно не скористався наданими йому правами та звернувся до суду за захистом з пропуском спеціального десятиденного строку звернення з адміністративним позовом.

Доводи позивача про те, що представник позивача ознайомився з ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі №925/604/15 від 20.12.2019 лише 17.05.2020, що надало йому підстави для звернення до суду з цим позовом, суддя до уваги не приймає, оскільки суду позивачем не було надано жодних доказів, які підтверджували наявність об`єктивних обставин, що унеможливлювали ознайомлення позивача з відповідною ухвалою до 17.05.2020, тобто, позивачем не доведено, що він не міг дізнатися про порушення своїх прав та інтересів до вказаної дати та своєчасно звернутися до суду з цим позовом.

Таким чином, доводи представника позивача, що строк пропущений з поважних причин в наслідок того, що оскаржувана постанова ним отримана постанови, нівелюється правами наданим Законом боржнику.

Суддя наголошує, що позивач дізнався про існування оскаржуваної постанови 25.02.2019, а до Черкаського окружного адміністративного суду з даним позовом звернувся лише 21.05.2020, тобто з пропуском строку встановленого КАС України більше ніж на 1 рік.

Відповідно до статті 9 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, повязаної з його або її правами та обовязками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom) від 21 січня 1975 року (п. 36). На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним. Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб". Встановлюючи такі правила, держава користується певною свободою розсуду.

Як зазначено у Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" 19 червня 2001 року (Kreuz v. Poland) (заява N 28249/95), "Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обовязків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі “Плахтєєв та Плахтєєва проти України” (заява №20347/03, §35) визначено, що “…пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом ... Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності…”.

В питаннях пов`язаних із застосуванням строків давності Європейський суд з прав людини висловив свою позицію в справі “Олександр Волков проти України” (Заява N 21722/11 остаточне рішення від 27 травня 2013 року, §137), вказавши, що “… строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними ... Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.”

Таким чином право особи на звернення до суду не є необмеженим.

У даному випадку для звернення до суду із позовною заявою законодавцем встановлений десятиденний строк і такий обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Посилання позивача на те, що вій дізнався про порушення прав з 17.05.2020 дати ознайомлення з ухвалою Господарського суду Черкаської області про закриття провадження у справі від 20.12.2019, суддя розцінює як штучне створення ситуації, за допомогою якої позивач вказує на те, що ним строк звернення до суду не пропущений.

За таких обставин, пояснення позивача щодо строку звернення до адміністративного суду, вказані в клопотанні, не вбачаються суддею поважними причинами пропуску строку, а тому відсутні підстави для поновлення строку звернення до суду.

Частиною 1 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. (ч. 2 ст. 123 КАС України).

З викладеного вбачається, що вимоги ухвали у встановлений судом строк позивачем не виконані.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Суддя звертає увагу позивача на те, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина 8 статті 169 КАС України).

Керуючись статтями 169, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ухвалив:

Позовну заяву Дочірнього підприємства “Жашківський машинобудівний завод” Публічного акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Більшовик” до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування постанови – повернути позивачеві разом із усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням особливостей п. 15.5 Розділу VII “Перехідні положення” п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко