Постанова № 8979470, 13.04.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.13

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 квітня 2010 року Справа № 2а-1757/10/1270           Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Борзаниці С.В.

при секретарі: Гапоновій І.В.,

за участю представників сторін:

від позивача:                     Жданова А.В. (довіреність від 04.01.2010 року № 1)

від відповідача:           не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Антрацитшахтобуд» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2, -

ВСТАНОВИВ:

09 березня 2010 року Управління Пенсійного фонду України в м. антрациті Луганської області звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Антрацитшахтобуд» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2.

У позовній заяві позивач просив стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Антрацитшахтобуд» заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 в сумі 63055,30 грн.

Позивач зазначав, що Відкрите акціонерне товариство «Антрацитшахтобуд» зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області як страхувальник та платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач за період з 01.03.2008 року по 31.10.2009 року має заборгованість до ПФУ по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій за списком № 2 у розмірі 63055,30 грн., що підтверджується відповідними повідомленнями про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п. 12.8 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженого постановою Правління ПФУ від 19.12.2009 року № 21-1 (далі – Інструкція № 21-1) спірні питання, що виникли між страхувальниками та органами ПФУ такі як стягнення несплачених або несвоєчасно сплачених сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, вирішуються в судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, через представника позивача надав суду заяву про визнання адміністративного позову та розгляд справи за його відсутністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач— визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 статті 136 КАС України встановлено, що судове рішення у зв’язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст. 112 КАС України, у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Законом України «Про збір на загальнообов’язкове державне страхування» від 26.06.1997 року (далі - Закон) визначається порядок справляння та використання збору на обов’язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до абз.4 п.1 ст.2 Закону для платників збору, визначених п.п.1, 2 ст.1 Закону, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Абз.3 ч.1 ст.4 Закону для платників цього збору встановлено ставку збору в розмірі 100 % від об’єкта оподаткування.

В судовому засіданні встановлено, що згідно з п. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року (далі – Закон № 1058) Відкрите акціонерне товариство «Антрацитшахтобуд» зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області як страхувальник та платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач за період з 01.03.2008 року по 31.10.2009 року має заборгованість до ПФУ по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій за списком № 2 у розмірі 63055,30 грн., що підтверджується відповідними повідомленнями про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій застрахованих осіб за списком № 2 визначається п. 2 р. XV Прикінцевих положень Закону № 1058 та Інструкцією № 21-1. Відповідно до п. 6.4 Інструкції № 21-1 розмір суми по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

За таких обставин позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 15, 17, 20 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Антрацитшахтобуд» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 задовольнити в повному обсязі.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Антрацитшахтобуд» (94601, м. Антрацит, вул.. Будівельна, 14, код – 00181473) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області борг з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 в сумі 63055,30 грн. (шістдесят три тисячі п’ятдесят п’ять гривень тридцять копійок).

          Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі, а якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складено та підписано 16 квітня 2010 року.

СуддяБорзаниця С.В.