Постанова № 8979186, 13.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.04.10Справа №2а-3067/10/4/0170 о 12:57

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Антоновій А.В., за участі представників сторін:

від позивача - Воропай О.В.;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керч-Шиппінг"

про стягнення

Суть спору: Державна податкова інспекція в м. Керчі АР Крим (далі – позивач) звернулась до адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керч-Шиппінг» (далі – відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 1362,09 грн. Позов мотивовано наявністю у відповідача податкового боргу за податком на додану вартість, положеннями п. 11 ст. 10 Законів України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні».

Ухвалами суду від 04.03.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, через засоби масової інформації, причин неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового розгляду не надав.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставину у справу, суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою, ідентифікаційний код 34227783 (а.с. 31), є платником податків і зборів, в тому числі податку на додану вартість (а.с. 18).

Станом на день судового розгляду, заборгованість, про стягнення якої просить позивач, дорівнює 1362,09 грн., в тому числі податковий борг з податку на додану вартість у сумі 1162,03 грн. та пеня – 200,06 грн.

Судом встановлено, що посадовими особами позивача проведено документальні невиїзні перевірки відповідача з питання не подання податкової декларації з податку на додану вартість за періоди: лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2009 року, за наслідками перевірок складено відповідні акти (а.с. 40, 47, 55, 62). Також було проведено невиїзну документальну перевірку відносно факту неповернення анульованого свідоцтва платника ПДВ, за результатами якої також складено відповідний акт (а.с. 65).

Під час проведених перевірок було встановлено порушення відповідачем вимог пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яке полягало у ненаданні податкової декларації з податку на додану вартість за вищевказані податкові періоди. Також встановлено порушення п. 9.8 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» щодо неповернення до податкового органу свідоцтва про реєстрацію у якості платника ПДВ у встановлений законом строк від дня прийняття рішення про анулювання реєстрації.

Відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво, якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

Відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

На підставі актів перевірок, відповідно до пп. «а» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивач прийняв податкові повідомлення-рішення про визначення сум податкового зобов'язання з ПДВ з штрафних (фінансових) санкції: №0000961502/0 від 17.04.2009 року на суму 170,00 грн. (а.с. 38); № 0001121502/0 від 06.05.2009 року на суму 170,00 грн. (а.с. 43); №0001341502/0 від 02.06.2009 року на суму 170,00 грн. (а.с. 51), №0002161502/0 від 21.10.2009 року на суму 510,00 грн. (а.с. 59); №0002171502/0 від 21.10.2009 року на суму 170,00 грн. (а.с. 62).

Згідно із пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку із неможливістю вручення податкових повідомлень-рішень №0000961502/0 від 17.04.2009 року; № 0001121502/0 від 06.05.2009 року; №0001341502/0 від 02.06.2009 року, №0002161502/0 від 21.10.2009 року; №0002171502/0 від 21.10.2009 року вони розміщені на дошці податкових повідомлень (оголошень) (а.с. 36, 42, 50, 57, 63).

Відповідно до п. п. 1.2, 1.3 ст. 1 Закону №2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно із пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до абзацу 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до пп. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону №2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно із пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 цього Закону нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Відповідно до пп. 16.4 ст. 16 Закону №2181 пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством.

Судом встановлено, що із загальної суми заборгованості за податком на додану вартість, станом на день судового розгляду відповідачем погашено борг на суму 27,97 грн., що підтверджується документами наданими позивачем, в тому числі даними картки особового рахунку (а.с. 33-35), розрахунком суми заборгованості (а.с. 68).

Разом із тим, у зв'язку із несвоєчасним погашенням суми заборгованості, на її суму нараховано пеню у розмірі 200,06 грн., заборгованість за пенею не погашено.

Відповідачем в порядку, встановленому ст. 71 КАС України не надано доказів погашення суми заборгованості у повному обсязі, оскарження у встановленому порядку податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, зазначене є належним доказом наявності заборгованості відповідача, яка підлягає погашенню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону №2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Таким чином, законодавець передбачив такий спосіб примусового стягнення податкового боргу, як звернення стягнення на активи платника податків за рішенням суду.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керч-Шиппінг» (ідентифікаційний код 34227783) в дохід Держбюджету м. Керч податковий борг з податку на додану вартість (код платежу 14010100, р/р 31118029700019 в УДК АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740946) у сумі 1362,09 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення постанови у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня проголошення постанови через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя                                         Циганова Г.Ю.