Постанова № 8979187, 02.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.04.10Справа №2а-932/10/1/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Дубініній А.В. за участю: представника відповідача – Кошман О.О., довіреність № б/н від 01.06.2009 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Підприємства «Бона» до Сімферопольського міського управління земельних ресурсів України про визнання незаконними дій та спонукання до виконання певних дій

                    ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом звернулося Підприємство «Бона»до Сімферопольського міського управління земельних ресурсів України про визнання незаконними дій Сімферопольського міського управління земельних ресурсів України з визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 12164 кв.м., розташованої за адресою м. Сімферополь, вул. Зелена, 7, по категорії земель за функціональним призначенням землі «Землі комерційного використання» із застосуванням коефіцієнту 2,5, та зобов’язати Сімферопольське міське управління земельних ресурсів України провести перерахунок із визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 12164 кв.м., розташованої за адресою м. Сімферополь, вул. Зелена, 7, по категорії земель за функціональним призначенням землі «Землі промисловості» із застосуванням коефіцієнту 1,2.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.01.10 року позовну заяву було залишено без руху, оскільки позивачем в позовній заяві не було правильно названо відповідача, не було додано номери засобів зв’язку позивача та відповідача, розрахунок нормативної оцінки землі, та в позовній заяві відсутня дата її підписання.

11 лютого 2010 року до суду надійшла уточнена позовна заява відповідача, в якій були виправлені недоліки, вказані в ухвалі Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.01.2010 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.02.2010 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.02.2010 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

У судових засіданнях, які відбулися 09.03.2010 року, 25.03.2010 року, представник позивача адміністративний позов підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених в адміністративному позові, та зазначив, що 18 березня 2008 року Підприємство «Бона» уклало договір оренди земельної ділянки NQ 224-р з метою несільськогосподарського використання, а саме для обслуговування та експлуатації виробничої бази та подальшого виробництва меблів. Представник позивача зазначає, що при визначенні позивачем нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунків земельного податку на 2009 рік ціна була завищена більш ніж у 2 рази у зв’язку з тим, що був неправильно застосований коефіцієнт, що характеризує функціональне використання. 23 січня 2009 року позивачем було направлено на ім’я начальника Сімферопольського міського управління Державного комітету земельних ресурсів України лист із проханням переглянути нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою м. Сімферополь, вул. Зелена, 7. 03 лютого 2009 року позивачем була отримана відповідь про те, що грошова оцінка земельної ділянки за цією адресою відповідає нормам чинного законодавства та була складена на підставі наданих позивачем документів. Розрахунок може бути перераховано за умови розробки нової землевпорядної документації. Однак позивач не погоджується з такої позицією відповідача та вказує, що вона суперечить нормам чинного законодавства з наступних причин:

1)          відповідач при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки не врахував, що у довідці з ЄДРПОУ, наданій Головним управлінням статистики в АР Крим № 05.3-06-19/1963 (якою, як основним документом при визначенні виду діяльності позивача, керувався відповідач) одним із видів діяльності підприємства «Бона» визначено будівництво;

2)          позивач має ліцензію на здійснення дослідницьких та проектних робіт у будівництві, спорудження носійних та огороджувальних конструкцій, будівництво та монтаж інженерних транспортних мереж, та ця земельна ділянка виділялася під виробничу базу;

3)          відповідно до пп. 2.1. Договору оренди земельної ділянки № 2224-Р від 18.03.2008 року, в оренду передається земельна ділянка площею 1,2164 га з метою несільськогосподарського використання відповідно п. «ж» ст.. 19 Земельного кодексу України, а саме для обслуговування та експлуатації виробничої бази;

4)          згідно висновку Управління містобудування та архітектури № 28670 від 20.11.2006 року про можливість цільового використання земельної ділянки, за умови дотримання чинного законодавства України, позивачеві в оренду на сорок дев’ять років для експлуатації та обслуговування виробничої бази.

Крім того, зазначає представник позивача, в таблиці коефіцієнтів, які характеризують функціональне призначення земельної ділянки, а саме в розділі «Землі комерційного використання», не вказано такого функціонального призначення, до якого можна було б віднести цільове призначення вказаної земельної ділянки, та, при цьому, відповідний пункт є в розділі «Землі промисловості». Представник позивача вказує, що позивач планував на цій земельній ділянці побудувати промислову базу та займатися виробництвом меблів (про що вказано в листі підприємства «Бона» до заступника міського голови м. Сімферополь № 10 від 02 жовтня 2006 року), і ця діяльність аж ніяк не підпадає під «оптову торгівлю», чий коефіцієнт функціональності було застосовано відповідачем. За таких обставин представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судових засіданнях, які відбулися 09.03.2010 року, 25.03.2010 року та 02.04.2010 року, представник відповідача проти позовних вимог заперечував у повному обсязі, та вказав, що вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки коефіцієнт, що характеризує функціональне використання земельної ділянки, враховує відносну прибутковість видів економічної діяльності. У поясненнях представник відповідача зазначив, що згідно даних державної статистичної звітності, форми 6-зем , вказана земельна ділянка, надана в оренду позивачеві, значиться в графі 42 – дані про землю комерційного та іншого використання, які використовуються, головним чином, комерційними, торговими та відповідними службами, торговими центрами, комерційними банками, автозаправними станціями, ремонтними майстернями, готелями, ресторанами, барами, складами та будівельними органами управління ними. Таким чином, при розрахунку нормативно – грошової оцінки вказаної земельної ділянки, основним критерієм для розрахунку є надана довідка Головного управління статистики а АР Крим № 05.3-06-19/1963 від 21.09.2005 року, яка включає дані ЄДРПОУ, згідно якої у Підприємства «Бона» відкриті види діяльності, які не включають в себе виробництво чогось. Відповідачем були враховані матеріали БТІ, згідно яких на ділянці, що була надана позивачеві, розташовані лабораторія – літер Е, склад – літер Д, та гараж – літер Г, що ще раз підтверджує відсутність виробництва. Таким чином, виходячи з вищевказаного, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті З КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 19.03.2008 року Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони навколишнього природного середовища.

Судом встановлено, що Сімферопольське міське управління земельних ресурсів України є органом виконавчої влади АРК, яке входить до єдиної системи державних органів земельних ресурсів.

Оскільки Сімферопольське міське управління земельних ресурсів України є територіальним органом Державного комітету земельних ресурсів, та підзвітне і підконтрольне Державному комітету земельних ресурсів України, здійснюючі свої завдання та функції у правовідносинах з фізичними та юридичними особами, воно є суб'єктом владних повноважень.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо законності дій відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, зобов’язання його вчинити певні дії, суд зобов'язаний перевірити, чи здійснено такі дії на підставі закону в межах повноважень, безсторонньо та добросовісно.

Судом встановлено, що Підприємство «Бона» є юридичною особою (ідентифікаційний код 22300079), зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 22.12.1994 року, що підтверджується довідкою Головного управління статистики в АРК № 05.3-06-19/1963 від 21.09.2005 року, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 435514.

Відповідно до довідки Головного управління статистики в АРК № 05.3-06-19/1963 від 21.09.2005 року, видами діяльності позивача за КВЕД є 51.53.2 – оптова торгівля будівельними матеріалами; 52.46.0 – роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами і склом; 45.21.1 – загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи із заміни, реконструкції та відновлення).

Підприємству «Бона» було надано право здійснювати дослідницькі та проектні роботи в будівництві, спорудження носійних та огороджувальних конструкцій, будівництво та монтаж інженерних та транспортних мереж, що підтверджується ліцензією Міністерства будівельної політики, архітектури та житлово – комунального господарства АР Крим серії АБ № 179268 на період з 14 вересня 2005 року по 14 вересня 2010 року.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.

На час розгляду спору порядок регулювання земельних відносин встановлений у Земельному кодексі України.

Так, згідно ст. 116 Земельного Кодексу України (у редакції, яка діяла на момент укладення та реєстрації договору оренди земельної ділянки – 18 березня 2008 року та 22 квітня 2008 року відповідно) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно статті 93 Земельного кодексу України N 2768-III від 25.10.2001 року (далі - ЗК України) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, судом встановлено наступне.

02 жовтня 2006 року Підприємство «Бона» надіслало до заступника міського голови м. Сімферополь лист із проханням надати земельну ділянку площею 12441 м2, яка знаходиться у постійному користуванні підприємства «Кримська пересувна механізована колона № 6» та відчужується на користь Підприємства «Бона» для обслуговування набутих будівель та споруд, та дозволити виконати проект відведення.

Судом встановлено, що позивачем було укладено договір з колективним підприємством «Візавір» щодо підготовки проектної документації відведення земельної ділянки.

27 лютого 2007 року за № 100 Колективним підприємством «Візавір» голові Комітету з управління земельними ресурсами міської ради м. Сімферополя було направлено супровідний лист, в якому було вказано, що підприємство направляє проектну документацію для отримання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки Підприємству «Бона» для експлуатації та обслуговування виробничої бази за адресою м. Сімферополь, вул.. Зелена, 7, для винесення питання на сесію міської ради.

26 квітня 2007 року за № 267 Колективним підприємством «Візавір» начальнику Управління земельними ресурсами було направлено лист, в якому вказувалося, що підприємство направляє передпроектну документацію для отримання згоди на виконання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки Підприємству «Бона» для експлуатації та обслуговування виробничої бази за адресою м. Сімферополь, вул.. Зелена, 7 для погодження.

26 листопада 2007 року начальником Управління містобудування та архітектури було затверджено висновок № 8670 про можливість цільового використання земельної ділянки, та у цьому висновку було вказано, що функціональне використання цієї земельної ділянки – розміщення виробничої бази, та зазначалося, що розглянувши надані позивачем документи, Управління містобудування та архітектури вважає можливим оформити документи на передачу вказаної земельної ділянки в оренду на 49 років для експлуатації та обслуговування виробничої бази.

Відповідно до висновку № 352 від 11.12.2007 року про погодження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, наданого Сімферопольським міським управлінням земельних ресурсів, проект землеустрою з відведення земельної ділянки було погоджено за умови дотримання ст.. 96 ЗК України. Також у цьому висновку було вказано, що цю земельну ділянку віднесено за категорією земель до земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення земельної ділянки – інша комерційна діяльність, було вказано умови використання земельної ділянки – підприємствами іншої промисловості, та зазначено, що проектні дані за формою 6-зем: інші установи, заклади, організації (шифр рядка за формою 6-зем. – 58), у тому числі за ріллею – землі під забудовою, у тому числі, що використовуються у комерційних цілях (графа по формі 6-зем. – 34, у тому числі – 42).

Згідно наданого Республіканського комітету по земельним ресурсам АР Крим висновку державної експертизи землевпорядної документації від 25 грудня 2007 року № 8051/22 об’єктом державної експертизи є проект землеустрою з відведення земельної ділянки Підприємству «Бона» для експлуатації та обслуговування виробничої бази. Згідно підсумкової оцінки результатів державної експертизи направлений на державну експертизу проект землеустрою з відведення земельної ділянки Підприємству «Бона» для експлуатації та обслуговування виробничої бази в цілому відповідає вимогам чинного земельного законодавства, оцінюється позитивно та погоджується за умови усунення вказаних зауважень.

Згідно висновку експертизи зазначено, що земельна ділянка обліковується як землі підприємств інших галузей будівництва (шифр строки 65 форми 6-зем), за видами земельних угодій – забудовані землі, у тому числі землі промисловості (графи 34,37 ф.6-зем).

Таким чином, судом встановлено, що відповідно форми 6-зем, на момент виділення земельної ділянки, вона відносилася до земель промисловості.

Рішенням 33 сесії V скликання Сімферопольської міської ради № 464 від 25 грудня 2007 року-10 січня 2008 року підприємству «Бона» в оренду передана земельна ділянка площею 1,2164 га з метою несільськогосподарського використання згідно п. «ж» ст. 19 Земельного кодексу України, а саме для обслуговування та експлуатації виробничої бази.

Судом встановлено, що за договором між Сімферопольською міською радою (орендодавець) та Підприємством «Бона» (орендар) № NQ 224-P від 18.03.2008 року Орендодавець надав, а орендатор прийняв у термінове, оплатне користування земельну ділянку для обслуговування та експлуатації виробничої бази, яка знаходиться за адресою м. Сімферополь, вул. Зелена, 7, план – схема якого є невід’ємною частиною Договору, кадастровий номер ділянки - 01101000 00: 07: 001: 0010.

Підприємством «Бона» було направлено лист до начальника Управління земельними ресурсами м. Сімферополь з проханням видати висновок про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 1,2218 га під виробничу базу. Зазначений лист було отримано Управлінням земельними ресурсами м. Сімферополь 29.05.08 року за вхідним № 884/10-01-16.

Листом від 06.06.2008 року № 884/10-01-16 Управління земельними ресурсами м. Сімферополь Підприємство «Бона» було повідомлене про те, що Сімферопольське міське управління земельних ресурсів вважає за можливе реєстрацію договору оренди земельної ділянки для обслуговування та експлуатації виробничої бази.

Зазначений договір нотаріально засвідчений, зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 2609 та в Кримській регіональній філії Державного підприємства «Центр ДЗК при Держкомземі України», у Книзі записів реєстрації договорів оренди землі Залізничного району за № 040800100029 від 17.06.2008 року. До вказаного договору був долучений план (схема) меж земельної ділянки та акт прийому – передавання земельної ділянки від Сімферопольської міської ради до Підприємства «Бона».

Позивачеві відповідачем був наданий довідковий матеріал № 58-48 для визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок для розрахунку земельного податку на 2009 рік та довідка – розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, наданої рішенням 33 сесії міськради V скликання від 25.12.07 року – 10.10.08 року № 464, в якому було зазначено, що категорія земель – несільськогосподарського призначення, об’єкт призначений для обслуговування та експлуатації виробничої бази. Нормативна вартість 1 м2 земельної ділянки з урахуванням функціонального використання склала 102,11 грн., при цьому використано коефіцієнт функціонального призначення 2,5.

23 січня 2009 року за вихідним № 8 начальнику Сімферопольського міського управління земельних ресурсів було направлено лист про те, що при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки ціна була завищена майже вдвічі у зв’язку з тим, що був неправильно застосований коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки. Позивач вказує, що оскільки земельна ділянка була виділена для обслуговування та експлуатації виробничої бази, то коефіцієнт має бути застосований 1,2, а не 2,5, як застосувало Сімферопольське міське управління по земельним ресурсам. Виходячи із вказаного, позивач просив відповідача переглянути розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки та видати новий розрахунок у встановлений законом строк.

Згідно листа Сімферопольського міського управління земельними ресурсами від 03.02.2009 року № 38/10-01-16 Підприємство «Бона» було повідомлено про те, що грошова оцінка земельної ділянки за адресою м. Сімферополь, вул.. Зелена, 7, була розрахована згідно чинного законодавства та наданих документів, а саме рішення сесії в частині площі та функціонального призначення земельної ділянки, місця розташування земельної ділянки з урахуванням земельно – оціночного району, справи БТІ, а також довідки статистики з ЄДРПОУ. Згідно викладеного, вказує відповідач у листі, розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 06.12.2007 року № 2227/10-01-16, раніше виданий СМУЗР до проекту землеустрою, може бути перерахований у випадку розробки нової землевпорядної документації.

Суд вказує, що відповідач у запереченнях на позовну заяву вказав, що державна статистична звітність по кількісному обліку земель не передбачає їх облік по категоріям, а такий облік ведеться по площам земель та їх розподіленню по власникам землі, землекористувачам, угіддям та видам економічної діяльності. У висновку про погодження проекту землеустрою № 352 від 11.12.2007 року про погодження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки були вказані проектні дані за формою 6-зем: інші установи, заклади, організації (шифр рядка за формою 6-зем. – 58), у тому числі за ріллею – землі під забудовою, у тому числі, що використовуються у комерційних цілях (графа по формі 6-зем. – 34, у тому числі – 42). Згідно Інструкції, в графі 42 вказуються дані про землі комерційного та іншого використання, які використовуються головним чином торговими складами та будівлями органів управління ними.

Додатком 3 до Класифікації видів економічної діяльності на землях комерційного та іншого використання (графа 42) встановлено: «Оптова і роздрібна торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту». Відповідно до довідки Головного управління статистики з ЄДРПОУ № 05.3-06-19/1963 від 21.09.2005 року у Підприємства «Бона» відкриті види діяльності, які не включають у себе виробництво чого – небудь, та, навпаки, відкриті види діяльності оптової торгівлі та торгівлі у роздріб, а також будівництво. За таких обставин відповідач зробив висновок про те, що при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки потрібно застосовувати коефіцієнт функціонального призначення 2,5. Все свідчить про те, що вказана земельна ділянка буде застосовуватися для оптової торгівлі та торгівлі в роздріб, а за таких обставин СМУЗР вважає за необхідне застосовувати коефіцієнт функціонального призначення 2,5.

Проте з такими висновками відповідача суд не може погодить з наступних підстав.

Відповідно до статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 20 ЗК України).

Як зазначалося раніше, цільовим призначенням земельної ділянки площею 1,2164 га, розташованої за адресою: м. Сімферополь, вул. Зелена, 7, у тому числі за формою 6-зем є землі промисловості.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 502 "Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб" визначено, що зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться за поданням заяви (клопотання) її власника до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, або районної держадміністрації, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту.

Таким чином, судом встановлено, що зміна цільового призначення земельної ділянки після укладення договору не здійснювалась.

Згідно статті 66 ЗК України до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд. Землі промисловості можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проектної документації, а відведення земельних ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння. Надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим проектом рекультивації на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.

Отже, судом достовірно встановлено, що цільовим призначенням земельної ділянки площею 1,2164 га, розташованої за адресою: м. Сімферополь, вул. Зелена, 7, є землі промисловості.

За статтею 201 ЗК України грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону України “Про оцінку земель” N 1378-IV від 11.12.2003 року нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами;

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (стаття 5 Закону України “Про оцінку земель”).

Відповідно до статті 13 Закону України “Про оцінку земель” нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

·          розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;

·          розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою ( стаття 18 Закону України “Про оцінку земель”).

Суд зазначає, що земельна ділянка площею 1,2164 га, розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Зелена, 7, яку орендувало Підприємство «Бона», знаходиться в межах населеного пункту м. Сімферополь.

За таких обставин суд вважає правильним застосування при визначенні грошової нормативної оцінки зазначеної земельної ділянки Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом N 18/15/21/11 від 27.01.2006 року Держкомзему, Міністерства аграрної політики, Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ України, Української академії аграрних наук, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 року за N 388/12262. До того ж, зазначена земельна ділянка відноситься до земель несільськогосподарського призначення за своїм цільовим призначенням.

У розділі 3 Порядку закріплена нормативна грошова оцінка земель населених пунктів. В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель. Населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах. Нормативна грошова оцінка населених пунктів для всіх категорій земель та земельних ділянок (за винятком сільськогосподарських угідь) визначається згідно з формулою.

За п. 3.3 Порядку в цій формулі використовується коефіцієнт, який враховує функціональне використання земельної ділянки (Кф), табл. 1.1 (додаток 1 до Порядку).

Таблиця 1.1 визначає коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки, за якою категорії земель за функцією використання розподілено на 10 видів, одним із яких є землі промисловості. При цьому критерієм поділу визначено склад категорії земель (код розділу - за КВЕД).

За допомогою значеної класифікації і визначається значення коефіцієнта Кф – у даному випадку суд вказує, що його значення для земель промисловості складає 1,2.

Суд окремо звертає увагу сторін по справі на те, що згідно всіх наданих позивачем та відповідачем документів функціональне призначення землі було визначене як обслуговування та експлуатація виробничої бази, вказана ділянка за категорією земель відноситься до земель промисловості, та, до того ж, представник позивача вказував, та це підтверджується наданими ним документами, що вказану виробничу базу позивачем планується використовувати для виробництва меблів.

Судом встановлено, що відповідно довідки Головного управління статистики в АРК № 05.3-06-19/1963 від 21.09.2005 року, видами діяльності позивача за КВЕД є 51.53.2 – оптова торгівля будівельними матеріалами; 52.46.0 – роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами і склом; 45.21.1 – загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи із заміни, реконструкції та відновлення).

Представник відповідача у судових засіданнях, та відповідач у запереченнях на позов вказували, що діяльність позивача за КВЕД відноситься до оптової торгівлі будівельними матеріалами, роздрібної торгівлі залізними виробами, фарбами і склом, тобто до секції G розділу 51 «Оптова торгівля і посередництво у торгівлі» та до розділу 52 «Роздрібна торгівля побутовими товарами та їх ремонт», а тому, оскільки діяльність позивача класифікується як діяльність секції G, то земельна ділянка, яка орендується позивачем, відноситься до земель комерційного використання і тому до неї має застосовуватися коефіцієнт функціональності 2,5. Але суд не погоджується із цими висновками відповідача з наступних підстав.

Відповідно до довідки Головного управління статистики в АРК № 05.3-06-19/1963 від 21.09.2005 року, видом діяльності позивача за КВЕД є також 45.21.1 – загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи із заміни, реконструкції та відновлення). Зазначена діяльність класифікується за КВЕД як діяльність секції F – і тому повністю відповідає категорії земель за функцією використання – «землі промисловості», а отже й необхідності використання коефіцієнта, який враховує функціональне використання земельної ділянки - 1,2. Крім того, у всіх документах, що надавалися позивачем до державних органів для розробки проекту відведення земельної ділянки та технічної документації, було вказано функціональне призначення цієї земельної ділянки – експлуатація та обслуговування виробничої бази, та у подальшому виробництво меблів, що повністю спростовує протилежну позицію відповідача стосовно функціонального призначення земельної ділянки для оптової торгівлі.

До того ж, суд не погоджується з висновками відповідача про віднесення земельної ділянки до категорії земель комерційного призначення, оскільки такі висновки базуються на безпідставній кваліфікації діяльності позивача до секції G (оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту) за КВЕД та використанню у зв’язку з цим невірного коефіцієнта, який не враховує справжнє функціональне використання земельної ділянки.

Суд зазначає, що віднесення, на думку відповідача, земельної ділянки за категорією до земель комерційного призначення взагалі суперечить матеріалам справи, не підтверджується жодними доказами та є лише припущенням відповідача - навпаки, всі наявні докази доводять та визначають призначення землі, як землі промисловості.

Фактично відповідач самостійно та безпідставно змінив функціональне призначення землі на землі комерційного призначення.

Більш того, в графі 42 форми 6-зем, до якої відповідач самостійно відніс земельну ділянку при здійснення її грошової оцінки, обліковуються дані про землю комерційного та іншого використання, які використовуються, головним чином, комерційними, торговими та відповідними службами, торговими центрами, комерційними банками, автозаправними станціями, ремонтними майстернями, готелями, ресторанами, барами, складами та будівельними органами управління ними.

Будівництво виробничої бази, розміщення такої бази, для якої виділяється земельна ділянка позивачу, не може обліковуватися за графою 42 форми 6-зем, так як такий вид використання землі в зазначеній графі не передбачений.

Відповідачем також вказувалося, що відповідно до матеріалів справи, наданої БТІ, згідно яких на ділянці, що була надана позивачеві, розташовані лабораторія – літер Е, склад – літер Д, та гараж – літер Г, що, на думку відповідача, ще раз підтверджує відсутність виробництва.

Суд відзначає, що наявність чи відсутність на території земельної ділянки, що буде орендована, будь-яких споруд, не може свідчити про нездійснення позивачем виробничої діяльності на цій земельній ділянці у майбутньому, оскільки саме для будівництва бази і отримується земельна ділянка.

Отже, судом встановлено, що оскільки цільове та функціональне використання земельної ділянки, що передана в оренду позивачу, повністю співпадає та ці землі відносяться до земель промисловості, застосування під час здійснення оцінки землі коефіцієнта комерційного використання землі є безпідставним.

Суд також враховує, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Сімферопольське міське управління земельних ресурсів є органом державної влади і, відповідно, його діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та інших нормативно-правових актів.

Суд зазначає, що на момент розроблення відповідної нормативної грошової оцінки земельної ділянки а також на момент судового розгляду справи у відповідача відсутні будь-які підстави визначати функціональне призначення земельної ділянки як комерційне.

Таким чином, застосування відповідачем коефіцієнту функціонального використання як для земель комерційного призначення при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки за даних умов є протиправним, дії Сімферопольського міського управління земельних ресурсів в частині застосування коефіцієнту функціонального використання для земель комерційного призначення –2,5 при здійсненні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який знаходиться у користуванні позивача на підставі договору оренди земельної ділянки від 18.03.2008 року не можна визнати такими, що відповідають діючому законодавству, тому позовні вимоги позивача в частині визнання цих дій протиправними підлягають задоволенню.

Суд враховує, що рішення, дії суб’єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, суб’єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб’єкта, визначених законом.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для застосування коефіцієнту функціонального використання для земель комерційного призначення 2,5 та необхідності застосування коефіцієнту функціонального використання –1,2.

З цих мотивів суд вважає, що позовні вимоги про зобов’язання відповідача провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 12164 м2, розташованого за адресою м. Сімферополь, вул.. Зелена, 7, із застосуванням коефіцієнта функціонального призначення для земель промисловості, що дорівнює 1,2, підлягають задоволенню у повному обсязі.

У той же час суд враховує, що, якщо позивач змінить цільове чи функціональне призначення землі з обслуговування та експлуатації виробничої бази чи буде фактично використовувати земельну ділянку за комерційним призначенням, відповідач не позбавлений можливості змінити нормативну грошову оцінку землі, тому інтереси держави у даному випадку не порушені.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Судом 02.04.2010 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 02.04.2010 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98,160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Визнати протиправними дії Сімферопольського міського управління земельних ресурсів в частині застосування коефіцієнту функціонального використання для земель комерційного призначення – 2,5 при здійсненні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, загальною площею 12164 кв. м., розташованої за адресою м. Сімферополь, вул. Зелена, 7, яку орендує підприємство «Бона» на підставі договору оренди земельної ділянки від 18.03.2008 року.

3.          Зобов’язати Сімферопольське міське управління земельних ресурсів провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 12164 кв. м., розташованої за адресою м. Сімферополь, вул. Зелена, 7, із застосуванням коефіцієнта функціонального призначення для земель промисловості, що дорівнює 1,2.

4.          Стягнути на користь позивача Підприємства «Бона» з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 гривень 40 копійок.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                   Трещова О.Р.