Ухвала суду № 89779144, 11.06.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

11 червня 2020 року м. Житомир справа № 240/6735/20

категорія 111060000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Токарева М.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування вимог, визнання безпідставним стягнення, стягнення коштів,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування вимоги №Ф-92100-50 від 19.11.2018 про сплату боргу в сумі 15819,49 грн. та вимоги №Ф-166210-50 від 21.11.2019 про сплату боргу в сумі 8617,98 грн.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 07.05.2020 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу 10-ти денний строк, з дня вручення ухвали, для усунення її недоліків шляхом подання до суду:

- доказу доплати судового збору (оригінал) в розмірі 840,80 грн.;

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску;

- оригінал квитанції про сплату судового збору.

23 травня 2020 року позивач особисто отримав ухвалу суду від 07.05.2020 про залишення позовної заяви без руху, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивач надіслав до суду клопотання про поновлення строку на звернення до суду та визнати поважними причини пропуску строку.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із даним позовом зазначає, що не отримувала від податкового органу оскаржувані вимоги (можливо, по причині того, що на момент їх винесення позивач проживала та працювала в м.Києві, а оскаржувані вимоги надсилалися на її адресу в м. Бердичеві Житомирської області). Копією вимоги №Ф-166210-50 від 21.11.2019 позивач не володіє і до цього часу. Не отримала відповіді по суті скарги, поданої позивачем наприкінці квітня 2019 року до Бердичівської ДПІ ГУ ДФС у Житомирській області, ГУ ДФС у Житомирській області, ГУ ДФС у м.Києві, у зв`язку з чим ОСОБА_1 тривалий час (до березня 2020 року) вважала, що її вимоги задоволено за принципом "мовчазної згоди" та її права не порушуються. Не мала можливості звернутися до суду відразу після того, як позивач дізналася про існування Вимоги №Ф-166210-50 від 21.11.2019, та про те, що її скаргу, подану у 2019 році (про не нарахування штрафних санкцій та повернення безпідставно сплачених коштів) не задоволено, у зв`язку із запровадженням карантинних заборон на здійснення міжміських пасажирських перевезень та забороною на роботу закладів, що надають друк документів.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 ст.122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 9 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Згідно абзацами 1, 2, 4 частини чотирнадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення. Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Положеннями абзаців 5-7, 9 частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Таким чином, платник єдиного внеску може оскаржити вимогу контролюючого органу протягом 10 календарних днів з дня її отримання.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 31.01.2019 року у справі №802/983/18-а, від 31.01.2019 у справі №802/983/18-а та від 17.07.2019 у справі №0740/1050/18 та повинна застосовуватись до спірних правовідносин, в силу положень ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як зазначалося судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позивач просить визнати протиправною та скасувати вимоги №Ф-92100-50 від 19.11.2018 про сплату боргу в сумі 15819,49 грн. та вимоги №Ф-166210-50 від 21.11.2019 про сплату боргу в сумі 8617,98 грн., про які, як зазначає позивач дізналася 03.03.2020, проте до суду за захистом своїх прав звернувся лише 04.05.2020.

Суд критично ставиться до доводів позивача в обґрунтування поважності підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, про те що була позбавлена можливості підготувати документи для подачі позову до суду у зв`язку із запровадженням у країні карантинних заходів та відсутністю скористатися послугами друку.

Суд, звертає увагу, що відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 13.03.2020 р., № 87/2020, Постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 р., № 211 по всій території України запроваджено карантин з 12 березня 2020 року. Тобто позивач не була позбавлена можливості підготувати документи до суду до запровадження карантину в країні. Також суд, зазначає, що карантинні обмеження не стосувалися до державних органів, тому отриманню копій оскаржуваних вимог протикарантинні заходи не перешкоджали. Крім того, позивач не була позбавлена можливості отримати оскаржувані вимоги засобами поштового зв`язку у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що, позивач звернувся до суду з пропуском 10-ти денного строку.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою та п`ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.

Встановлення строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Інститут строків звернення до суду в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що вказані позивачем у заяві підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із даною позовною заявою, є неповажними.

Відповідно до пунктів 1 та 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху та у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на викладене, оскільки наведені позивачем обставини пропуску строку звернення до адміністративного суду не є поважними та дійсно непереборними, позовну заяву необхідно повернути позивачу.

Крім того, необхідно зазначити, що позивачем також не було усунуто інших недоліків позовної заяви, які вказані в ухвалі від 07.05.2020.

Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Визнати неповажними, вказані ОСОБА_1 у клопотанні підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування вимог, визнання безпідставними стягнення, стягнення коштів.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування вимог, визнання безпідставним стягнення, стягнення коштів повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Встановлений судом строк продовжується до закінчення встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) у відповідності до п.3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, який доповнено Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 N 540-IX, що набрав чинності 02.04.2020.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.С. Токарева