Рішення № 89773645, 01.06.2020, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2425/18

Провадження № 2/163/12/20

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2020 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Чишія С.С.

з участю секретаря Філімонюк О.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виключення запису про особу як батьки дитини з актового запису про народження,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві позивач просить ухвалити рішення про виключення з актового запису про народження ОСОБА_5 запис про нього як батька та стягнути судові витрати по справі.

Заявлені вимоги обґрунтував тим, що з відповідачем перебував у шлюбі, який розірваний у 2007 році. У період шлюбу народилась дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Він був записаний батьком дитини у відповідності до ст.ст.122, 133 СК України. Упродовж усього часу, доки проживали разом однією сім`єю, турбувався про дочку, а нині сплачує присуджені рішенням суду від 01.07.2015 року аліменти на її утримання. Проте у травні 2010 року відповідач заявила про вірогідність того, що він є батьком дитини. Про це вона також розповідала серед кола їх спільних знайомих. У зв`язку із цим звернувся до суду з цим позовом для з`ясування питання свого батьківства стосовно дитини.

Представник відповідача ОСОБА_7 подала відзив на позовну заяву. У ній висловила позицію відповідача про невизнання позову та твердження про те, що ОСОБА_6 є рідною дочкою позивача. Доводи останнього вважає надуманими, оскільки відповідач категорично заперечує будь-які висловлювання з її сторони стосовно того, що дитина не є рідною дочкою позивача. Про це також свідчить відсутність жодних заперечень позивача у 2015 році при ухваленні судом рішення про стягнення з нього аліментів на утримання дитини, хоча про сумнівність свого батьківства йому згідно позову було відомо ще у 2010 році. На підставі ч.4 ст.82 ЦПК України вважає, що батьківство сторін стосовно дитини встановлене рішенням суду про стягнення з позивача аліментів на утримання дочки, тому доказуванню не підлягає.

В судове засідання сторони не з`явились, представництво їх інтересів доручили здійснювати представникам.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з наведених у ньому підстав. Як на доказ обґрунтованості позову послалась на висновок проведеної у справі судово-генетичної експертизи. Просила позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати, у тому числі на проведену експертизу. Зробила заяву про розгляд питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судом рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні вказала на категоричне невизнання позову її довірителькою, оскільки дитина народжена у шлюбі, коли позивач у неї був єдиним чоловіком. Відповідач впевнена у батьківстві позивача, в іншому випадку вона б не клопотала про призначення повторної експертизи. Наявний у справі висновок експертизи вважає неналежним доказом з аналогічних мотивів, що й заявляла в обґрунтування свого клопотання про призначення повторної експертизи, яке вирішене судом у цьому судовому засіданні. Заявила про застосування річного строку позовної давності з огляду на наявність у позивача сумнівів у батьківстві, починаючи з 2010 року. Вважає причиною подання цього позову велику заборгованість позивача по сплаті аліментів на дитину, які він тривалий час не сплачував. Просила відмовити у задоволенні позову.

Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який, як вбачається із копії свідоцтва серії НОМЕР_1 , розірваний згідно актового запису № 183 від 16.10.2007 року.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 сторони записані батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із копії рішення Любомльського районного суду від 01.07.2015 року встановлено, що з позивача в користь відповідача на утримання дочки ОСОБА_6 за рішенням цього ж суду від 17.08.2007 року стягувались аліменти в розмірі 1/3 частки усіх видів його доходу (заробітку). Цей розмір аліментів рішенням суду від 01.07.2015 року зменшений до 1/4 частки, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На підставі ухвали суду від 17.05.2019 року по справі була проведена судово-генетична експертиза.

Висновком експерта № 10/589 від 22.08.2019 року, складеного за результатами молекулярно-генетичних досліджень, стверджено, що ДНК-профіль дитини – ОСОБА_5 містить генетичні ознаки (алелі), які визначені в ДНК-профілі ОСОБА_4 та не містить генетичних ознак (алелів), які визначені в ДНК-профілі ОСОБА_3 , що виключає біологічну спорідненість останнього відносно дитини. ОСОБА_3 не може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , матір`ю якої є ОСОБА_4 .

Згідно із ст.121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

За змістом ст.133 СК України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Положення статті 136 СК України визначають, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.11 постанови від 15.05.2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.

Відсутність кровного споріднення з дитиною чоловік може доводити будь-якими передбаченими ст.76 ЦПК України доказами, серед яких суттєвим доказом у спірних правовідносинах є висновок судово-генетичної експертизи.

У цій справі ця обставина об`єктивно доводиться саме таким доказом - висновком експерта проведеної судової молекулярно-генетичної експертизи від 22.08.2019 року № 10/589, яким виключається біологічна спорідненість позивача відносно дитини ОСОБА_6 , а відтак він не може бути її батьком.

Експертиза призначена та проведена відповідно до вимог закону.

Висловлені представником відповідача доводи щодо неналежності експертного висновку як доказу були предметом розгляду суду при вирішенні заявленого нею клопотання про призначення повторної судово-генетичної експертизи та свого об`єктивного підтвердження не знайшли.

З урахуванням наданих експертом, яка проводила експертизу, відповідей на поставлені питання в режимі відеоконференції, жодних сумнівів у правильності проведеної експертизи суд не вбачає і підстав для неприйняття висновку експерта суд не має.

Заява представника відповідача про застосування строку позовної давності є безпідставною в силу вимог ч.6 ст.136 СК України, яка передбачає, що до вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

У пункті 14 постанови від 15.05.2006 року № 3 Пленум Верховного Суду України звернув увагу судів на те, що відповідно до ст.140 СК стягнення за рішенням суду з особи, записаної батьком або матір`ю, аліментів на дитину не є перешкодою для звернення до суду з позовом про виключення відомостей про них як батька або матері з актового запису про народження цієї дитини.

З огляду на такі роз`яснення та предмет спору посилання представника відповідача у відзиві на доведеність батьківства позивача стосовно дитини ОСОБА_8 рішенням суду про стягнення аліментів на підставі ч.4 ст.82 ЦПК України є помилковим.

Таким чином, за встановлених по справі обставин суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та підтвердженими належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом, через що позов підлягає повному задоволенню.

Згідно із положеннями ст.134 СК України та п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, рішення суду про виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження є підставою для внесення відповідних змін в актовий запис цивільного стану.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в сумі 704,80 гривень та оплати проведеної експертизи в сумі 7 614,00 гривень слід стягнути з відповідача.

Питання щодо витрат на професійну правничу допомогу підлягає вирішенню у відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України за клопотанням представника позивача.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Виключити із вчиненого відділом реєстрації актів цивільного стану Любомльського районного управління юстиції Волинської області актового запису № 140 від 13 грудня 2005 року про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, як батька дитини.

Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Любомльському та Шацькому районах Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) внести відповідні зміни в актовий запис про народження № 140 від 13 грудня 2005 року.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 8318 (вісім тисяч триста вісімнадцять) гривень 80 копійок судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Відповідно до п.3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки … апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Ім`я позивача – ОСОБА_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_3 .

Ім`я відповідача – ОСОБА_4 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП – НОМЕР_4 .

Дата складання повного судового рішення – 10 червня 2020 року.

Головуючий : суддя С.С.Чишій