Ухвала суду № 89754768, 10.06.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3602/20

Провадження № 2-з/204/71/20

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Мащук В.Ю., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про захист прав споживачів, визнання дій протиправними та незаконними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

09 червня 2020 року до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про захист прав споживачів, визнання дій протиправними та незаконними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.

Разом з позовною заявою до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Відповідно до поданої заяви позивач просив суд:

- зобов`язати негайно, в найкоротший термін, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» відновити газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , вул.Центральна, 90;

- зробити запит до Прокуратури Дніпропетровської області про кількість та стан звернень позивача про злочин щодо відповідача за 2019;

- витребувати повну інформацію, яка міститься у відповідача щодо домоволодіння споживача за адресою:

АДРЕСА_1 з поданою заявою, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України передбачені забезпечення позову, зокрема шляхом встановлення обов`язку вчинити певні дії.

Згідно роз`яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності (п.2); предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову (п.3); захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності (п.4); ціну позову, про забезпечення якого просить заявник (п.5); пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення (п.6); інші відомості, потрібні для забезпечення позову (п.7).

Однак, подана заява не відповідає зазначеним вимогам Закону, так як у заяві про забезпечення позову не зазначено: поштового індексу, реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, адреси електронної пошти заявника; обґрунтування необхідності застосування заходу забезпечення; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Крім того, до поданої заяви не додано доказів на підтвердження того, що відповідач дійсно припинив газопостачання у будинку позивача.

Таким чином, подана заява не відповідає вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України, та підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151,153, 260, 352-354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про захист прав споживачів, визнання дій протиправними та незаконними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди- повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Ю. Мащук