Рішення № 89748301, 11.06.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2020 р. Справа№200/4454/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Зінченка О.В., секретаря судового засідання - Реви О.Ю.,

за участю:

представника позивача - не з`явився,

представника відповідача - не з`явився,

представника третьої особи - не з`явився,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс»

про визнання протиправними та скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича (далі за текстом - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс», в якій просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження від 09 квітня 2019 року за № 61781300, з виконання Виконавчого напису № 2798, виданого 06 березня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс» заборгованості в розмірі 11730,32 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 09 квітня 2020 року приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженню № 61781300 на суму 300,00 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 09 квітня 2020 року приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні №61781300 на суму 1173,03 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 09 квітня 2020 року приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №61781300 на суму 13203,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15 квітня 2020 року, ним отримано постанови про відкриття виконавчого провадження №61781300, постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 61781300; постанови про стягнення з боржника основної винагороди; постанови про арешт коштів боржника.

Згідно інформації про виконавче провадження з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень за № 61781300 вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» отримало виконавчий напис № 2798 від 06 березня 2020 року, у приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика Володимира Вікторовича, Броварського районного нотаріального округу Київської області на суму 11730,32 грн.

09 квітня 2020 року відповідачем винесено постанови щодо примусового виконання Виконавчого напису № 2798 від 06 березня 2020 року, а саме: постанову про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором); постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на суму 300,00 грн.; постанову про стягнення з боржника основної винагороди на суму 1173,03 грн.; постанову про арешт коштів боржника на загальну суму 13203,35 грн.

Вважає, що вищевказані постанови винесені в порушення вимог частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», а саме щодо місця відкриття виконавчого провадження, оскільки приватним виконавцем Клименком Р.В. відкрито виконавче провадження у місті Київ, у межах власного виконавчого округу, усупереч того, що його місце проживання в м. Покровську Донецької області, а також все майно, що належить йому знаходиться в м. Покровську Донецької області, а банківський рахунок також відкритий саме в м. Покровську.

Крім того зазначив, що будь-яких правовідносин з ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» у нього не було та будь-яких рахунків у цьому банку ним не відкривалось та коштів на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» ніколи не вносились.

Ухвалою від 04 травня 2020 року суд визнав поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновив пропущений строк, прийняв до розгляду позовну заяву відкривши провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив справу до розгляду на 14 травня 2020 року.

Ухвалою від 14 травня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 01 червня 2020 року суд після усунення позивачем недоліку позовної заяви, продовжив розгляд справи та призначив справу до судового розгляду на 11 червня 2020 року.

28 травня 2020 року від відповідача надійшли матеріали виконавчого провадження, яке відкрито у відношенні позивача.

09 червня 2020 року відповідач надав відзив на позов, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.

В судове засідання сторони не з`явились.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

06 березня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. вчинено виконавчий напис за реєстраційним №2798 про стягнення з позивача - ОСОБА_1 (адреса реєстрації АДРЕСА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37/41) заборгованість у сумі 11730,32 грн.

09 квітня 2020 приватним виконавцем Клименком Романом Васильовичем виконавчого округу міста Києва на підставі заяви ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №61781300 про стягнення з позивача на користь ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" заборгованості у сумі 11730,32 грн.

09 квітня 2020 року приватним виконавцем Клименком Романом Васильовичем при примусовому виконанні виконавчого напису №2798 виданого 06 березня 2020 року прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №61781300 у сумі 300 грн.

09 квітня 2020 року приватним виконавцем Клименком Романом Васильовичем при примусовому виконанні виконавчого напису №2798 виданого 06 березня 2020 року прийнято постанову про стягнення з боржника (позивача) основної суми винагороди у розмірі 1173,03 грн.

09 квітня 2020 року приватним виконавцем Клименком Романом Васильовичем при примусовому виконанні виконавчого напису №2798 виданого 06 березня 2020 року прийнято постанову про арешт коштів боржника (позивача), якою накладено арешт на грошові кошти, що містять на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладання арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

У всіх перелічених постановах державного виконавця вказано дві адреси боржника: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.

Як вбачається з Єдиного реєстру приватних виконавців України приватний виконавець Клименко Р.В. діє у виконавчому окрузі м. Київ.

Спірні постанови про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди та про арешт коштів боржника у виконавчому провадженню №61781300 згідно супровідного листа були направлені позивачу, у тому числі, за адресою у м. Красноармійськ (Покровськ), де отримані ним 15 квітня 2020 року.

Не погодившись із даними постановами позивач звернувся до суду із цим позовом.

Спірним питанням даної справи є правомірність відкриття відповідачем постанов у виконавчому провадженні №61781300 у місті Києві, у межах власного виконавчого округу усупереч того, що місце проживання позивача є місто Покровськ.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд вказує на наступне.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (далі Закон № 1404-VIII).

Згідно із статтею 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно частини 1 статті 19 Закону № 1404-VIII, право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Відповідно до статті 24 Закону № 1404-VIII, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Згідно пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VІІІ, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

З матеріалів справи судом встановлено, що у виконавчому написі за реєстраційним №2798 про стягнення з боржника - ОСОБА_1 вказано дві адреси, а саме адреса його реєстрації: АДРЕСА_1 , а також місце його проживання: АДРЕСА_2 ), так само як і в заяві про примусове виконання рішення стягувач зазначив дві адреси боржника. Одна із адрес територіально відноситься до виконавчого округу міста Києва, в якому здійснює діяльність приватний виконавець Клименко Роман Васильович.

При цьому, суд звертає увагу, що положеннями Закону № 1404-VІІІ на приватного виконавця не покладено обов`язку щодо перевірки місцезнаходження боржника зазначеного у виконавчому документі і у нього відсутні такі повноваження.

Позивачем доказів визнання недійсним виконавчого напису нотаріуса або визнання його таким, що не підлягає виконанню, суду не надано. Такі обставини судом також не встановлені.

Окрім зазначеного вище, суд вказує, що положення частини 3 статті 26 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Відповідно до статті 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно абзацу 5 статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Як зазначено у статті 6 вказаного Закону, реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію міст проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Таким чином, фактичне місце проживання особи може відрізнятися від зареєстрованого у встановленому законом порядку. Проте ні стягувач, ні виконавець не можуть зобов`язати боржника зареєструвати чи перереєструвати адресу свого місця проживання у разі розбіжностей між фактичною та зареєстрованою адресами.

Отже, положення частини 2 статті 24 Закону №1404-VІІІ у взаємозв`язку з частиною 3 статті 26 того ж Закону, щодо відомостей про «місце проживання», «місце перебування» чи «місцезнаходження» особи не можна тлумачити виключно як вказівку на зареєстроване місце проживання, адже в Законі України «Про виконавче провадження» застосовуються всі три окремих поняття.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 25 січня 2019 року у справі №511/1342/17.

На підставі зазначеного вище, 09 квітня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Романом Васильовичем правомірно керуючись приписами Закону України «Про виконавче провадження» та виходячи із місця проживання боржника вказаного у виконавчому написі нотаріуса та зазначеної стягувачем у заяві про примусове виконання рішення інформації про місце проживання боржника, відкрито виконавче провадження за місцем проживання боржника та винесені у виконавчому провадженні №61781300 оскаржувані позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженню та про арешт коштів боржника.

Відповідно до вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем доведено правомірність прийнятих ним постанов, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням відмови в задоволенні позову повністю, судові витрати, сплачені позивачем, не стягуються.

Керуючись ст. ст. 134, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс», про визнання протиправними та скасування постанов, - відмовити у повному обсязі.

Повний текст судового рішення складено та підписано 11 червня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження, передбачений ст. 295 КАС України, продовжуються на строк дії такого карантину.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.В. Зінченко