Рішення № 89738601, 10.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року Справа № 160/90/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області, в якій позивач просить визнати дії Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області протиправними та скасувати постанову № 05.3-12/30 від 18.12.2019.

В обґрунтування позову зазначено, що у позивача були відсутні правові підстави для розірвання договору купівлі-продажу та повернення грошових коштів за товар, а тому постанова про накладення штрафу за невиконання припису відповідача є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

До суду 03.03.2020 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що з метою усунення порушень прав споживачів, керівнику ТОВ «Алло» був виданий припис від 13.11.2019, яким зобов`язано розірвати договір купівлі-продажу та повернути споживачу сплачені кошти за телевізор в повному обсязі, про виконання припису необхідно було повідомити відповідача в термін до 20.11.2019. Проте, письмової інформації від ТОВ «Алло» щодо виконання припису на адресу відповідача не надійшло. Враховуючи викладене, відповідач вважає правомірним застосування до позивача штрафної санкції на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» за невиконання припису посадових осіб ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області.

Від позивача 03.03.2020 до суду найшла відповідь на відзив, в якій останній акцентує увагу на недоліках товару, який придбано покупцем.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 витребувано від сторін додаткові докази у справі, у зв`язку з чим провадження у справі зупинено.

До суду 13.04.2020 надійшли письмові пояснення позивача, в яких останній зазначає про відсутність підстав для розірвання договору купівлі-продажу та, як наслідок, складання постанови про застосування штрафу за невиконання припису. Також позивачем зазначено, що припис, на підставі якого винесено оскаржувану постанову, в судовому порядку не оскаржувався.

Від відповідача до суду надійшли витребувані судом докази, а саме: копія рішення за результатами розгляду скарги позивача від 25.11.2019.

У зв`язку із надходженням від учасників справи витребуваних судом документів, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 провадження у справі поновлено.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд враховує таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами відповідача 12.11.2019 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) в частині захисту прав споживачів на підставі звернення громадянки ОСОБА_1 про порушення її законних прав суб`єктом господарювання ТОВ «Алло».

З метою усунення порушень прав споживачів, ТОВ «Алло» видано припис, яким зобов`язано розірвати договір купівлі-продажу та повернути споживачу оплачені кошти за телевізор про що повідомити відповідача в термін до 20.11.2019.

Не погодившись з даним приписом позивачем подано скаргу. За результатами розгляду скарги, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів листом від 20.12.2020 №15.5-5/1/8484 повідомила ТОВ «Алло» про те, що при проведенні позапланової перевірки додержання законодавства про захист прав споживачів, посадові особи Головного управління Держпродспоживслужби у Сумській області діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому відсутні правові підстави для задоволення вимог, викладених у скарзі ТОВ «Алло».

Суд звертає увагу, що в судовому порядку припис від 13.11.2019 позивачем не оскаржено.

З метою перевірки стану виконання ТОВ «Алло» припису від 13.11.2019 проведено перевірку та складено Акт №000098, яким встановлено, що припис до акту перевірки від 12.11.2019 №000090 не виконано, письмової інформації про виконання припису до відповідача не надійшло.

Відповідачем 18.12.2019 складено Постанову №05.3-12/30, якою за невиконання припису до ТОВ «Алло» застосовано штраф в розмірі 340 грн.

Не погодившись із вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та приймаючи рішення по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правовідносини сторін, що виникають в сфері відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення права споживачів, а також визначення механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулюються Конституцією України, Законом України «Про захист прав споживачів».

Згідно зі ст.42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.

Споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.

Зазначені вимоги за місцезнаходженням споживача задовольняють також створені власником продавця торговельні підприємства та філії, що здійснюють продаж аналогічних придбаним споживачем товарів, або підприємства, на які ці функції покладено на підставі договору. Функції представників підприємств-виробників виконують їх представництва та філії, створені виробниками для цієї мети, або підприємства, які задовольняють зазначені вимоги на підставі договору з виробником.

Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

Судом встановлено, що Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 24.03.2020 у справі №591/619/20 скасовано постанову №05.3-11/55 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.188-2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 306,00 грн.

Позивач вважає, що вказане Рішення суду є підставою для скасування постанови від 18.12.2019 №05.3.-12/30 про накладення штрафу за невиконання припису.

Проте, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч.7 ст.78 КАС України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Крім того, суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості оскарження припису від 13.11.2019 в судовому порядку.

Суд зауважує, що позивачем не надано суду, а ні доказів виконання припису від 13.11.2019, а ні доказів його скасування в судовому порядку.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.23 ЗУ «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, у зв`язку з невиконанням припису, відповідачем правомірно винесено постанову про накладення стягнення на позивача, передбаченого ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів".

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи постанову, яка є предметом оскарження, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та діючими законами України.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх дій при прийнятті оскаржуваної постанови, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.

Суд зазначає, що відповідно до п.3 Прикінцевих положень КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Керуючись ст.77, 139, 243-246, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська