Рішення № 89717249, 09.06.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 червня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1818/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича (далі - Клименко Р.В., приватний виконавець, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" (далі ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс"), в якому позивач просив суд: визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича від 16.04.2020 ВП № 61854557 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що приватним виконавцем 16.04.2020 прийнято постанову ВП 61854557 про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" заборгованості у розмірі 25223,42 гривень. Вважає, що дану постанову прийнято в порушення положень статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавче провадження відкрито не за місцем проживання, перебування позивача, тому ця постанова є протиправною та має бути скасована.

Судом по справі вчинено наступні процесуальні дії:

- ухвалою суду від 06.05.2020 позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 27-28).

- ухвалою суду від 15.05.2020 продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви (арк. спр. 58-59).

- ухвалою суду від 25.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі (арк. спр. 71-72).

- ухвалою суду від 05.06.2020 заяву адвоката Старовойтова О.В. в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.04.2020 ВП № 61854557 з примусового виконання виконавчого напису 2912 від 10.03.2020, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" заборгованості в розмірі 25223,42 грн. Заборонено приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Клименку Роману Васильовичу вчиняти будь-які дії в рамках виконавчого провадження ВП № 61854557 (арк. спр. 102-103).

Позивач та його представник в судове засідання не прибули, про місце, дату та час повідомлені належним чином. 09.06.2020 до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) суду за вхідним реєстраційним номером 22450/2020 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутністю позивача та його представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі (арк. спр. 34, 108).

Відповідач в судове засідання не прибув, про місце, дату та час повідомлений належним чином. 17.04.2020 до відділу діловодства та обліку звернень (канцелярію) суду за вхідним реєстраційним номером 15558/2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав правомірності прийняття оскаржуваної постанови відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» (арк. спр. 109-111).

Третя особа в судове засідання не прибула, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялася належним чином. Правом надання пояснень щодо позовної заяви не скористалася.

Згідно із частиною дев`ятою статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення частини дев`ятої статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд дійшов висновку обґрунтованості позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами наступні обставини справи.

В провадженні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича знаходиться виконавче провадження № 61854557 щодо примусового виконання виконавчого напису № 2912, виданого 10.03.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем про стягнення з боржника, яким є: ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" заборгованості у розмірі 25223,42 гривень (арк. спр. 122, 125).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 16.04.2020 відповідачем прийнято постанову ВП 61854557 про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" заборгованості, копію якої направлено позивачу 16.04.2020 за вихідним реєстраційним номером 8637 (арк. спр. 123). Дану постанову позивачем отримано 22.04.2020.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

З урахуванням положень наведеного вище пункту суд вважає, що позивачем строк звернення до суду з даним позовом не пропущений.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 цього Закону визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини другої статті 5 Закону № 1404 приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім:

1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною;

2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;

3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;

4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи;

5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини;

6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;

7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб;

8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;

9) рішень про конфіскацію майна;

10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;

11) інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 10 Закону № 1404 визначені заходи примусового виконання рішень, а саме:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 24 Закону № 1404 визначено місце виконання рішень.

Так, відповідно до частини другої статті 24 Закону № 1404 приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Таким чином, даною нормою визначено місце вчинення приватним виконавцем виконання рішень щодо боржника - фізичної особи - місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи.

Щодо місця виконання рішення за місцезнаходженням майна боржника, суд зазначає, що саме за місцезнаходженням майна боржника виконуються рішення стосовно майна боржника: вилучення, вжиття запобіжних заходів у судових провадженнях тощо.

Відповідно до частини другої 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Як вбачається зі змісту заяви від 06.04.2020 про примусове виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем про стягнення з боржника, яким є: ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" заборгованості у розмірі 25223,42 гривень, зазначена адреса реєстрації боржника: АДРЕСА_3, адреса проживання: АДРЕСА_2 (арк. спр. 112).

Проте, оглядом копії паспорту ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 вбачається, що місцем реєстрації позивача є: АДРЕСА_3 (арк. спр. 9-10).

При цьому, відповідачем до матеріалів справи не надано доказів в підтвердження місця реєстрації або проживання позивача у місті Києві.

Тобто, на час винесення оскаржуваної постанови про відкриття ВП № 61854557 у відповідача були відсутні докази, що у боржника, який проживає у м. Сєвєродонецьку, Луганської області, наявне майно в виконавчому окрузі міста Київ.

З огляду на те, що боржник - ОСОБА_1 , місце проживання якого є АДРЕСА_3 , відноситься до виконавчого округу Луганської області, суд дійшов висновку про порушення відповідачем - положень статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", а саме місце виконання рішення, та наявність підстав для скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича знаходиться виконавче провадження № 61854557 про примусове виконання виконавчого напису № 2912, виданого 10.03.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем про стягнення з боржника, яким є: ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" заборгованості у розмірі 25223,42 гривень.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням вимог частини першої статті 139 КАС України судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом у розмірі 840,80 гривень, що підтверджується квитанцією від 29.04.2020 № 0.0.1691358279.1, підлягає стягненню з відповідача.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд виходить із такого.

Судом встановлено, що 29.04.2020 ОСОБА_1 та адвокат Старовойтов О.В., що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №19/04-7 від 19.04.2019 уклади договір про надання правової допомоги (арк. спр. 19-20).

Відповідно до пункту 2.2.2 даного договору адвокат має право вимагати сплату гонорару та компенсації фактичних витрат на надання правової допомоги в рогмірі та в порядку, передбаченому договором.

Згідно пункту 2.3 вказаного договору клієнт зобов`язується сплатити гонорар адвокату в розмірі та в строк окремо погоджені між ними.

Пунктом 5.1 договору визначено, що детальний перелік послуг, а також розмір та порядок оплати клієнтом адвокату гонорару та фактичних витрат пов`язаних із виконанням даного договору, окремо обумовлюються сторонами та може визначатися додатково (ми) угодою (ми) до цього договору.

Вивченням змісту акту виконаних робіт (наданих послуг) від 30.04.2020 судом встановлено, що адвокат надав, а клієнт прийняв (отримав) правову допомогу у формі: усної консультації з вивченням документів, вартість - 500 гривень; складання заяви до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича , вартість - 500 гривень; пошук та аналіз судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання стратегії представництва інтересів клієнта в судовому засіданні, вартість - 1000 гривень; складання позову, вартість - 2000 гривень. Загальна сума, яка підлягає оплаті - 4000 гривень. Фактично сплачено станом на 30.04.2020 - 4000 гривень (арк. спр. 22, зворотній бік арк. спр. 22).

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належить, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі. За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім нього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України.

Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатиним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена па вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

При цьому, розмір витрат позивача не підтверджено згідно з умовами договору про надання професійної правничої допомоги.

Документи, які були надані представником ОСОБА_1 - є розрахунковими, вони не є доповненнями до договору та не замінюють собою умови останнього щодо порядку обчислення гонорару, вартості послуг, які в договорі відсутні. Разом з цим, в договорі про надання адвокатом правничої допомоги не зазначено конкретного номеру судової справи за яким адвокат надає вказану правничу допомогу ОСОБА_1.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, необхідного умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

На підтвердження понесення таких витрат позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги; копію додаткового договору, копію акта виконаних робіт. Проте, жодних доказів фактичного понесення витрат на правову допомогу (їх оплати) позивачем до матеріалів справи надано не було, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 гривень.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича (місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, офіс 31), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" (код ЄДРПОУ: 39508708, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 37/41) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження -задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича від 16.04.2020 ВП № 61854557 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 2912, виданого 10.03.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем про стягнення з боржника, яким є: ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" заборгованості у розмірі 25223,42 гривень.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_4 ) за рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича (місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, офіс 31) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя Є.О. Кисельова