Ухвала суду № 89709344, 03.06.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №1/359/6/2020

Справа №1005/4078/2012

УХВАЛА

03 червня 2020 м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонним суд Київської області в складі колегії суддів:

головуючого судді Кабанячого Ю.В.,

суддів Бондаренка І.А., Муранової-Лесів І.В.,

при секретарі судового засідання Вітківському Є.О.,

за участю:

прокурора Динника І.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Березуцького Ю.В., Федоренка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Знам`янка Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого: вироком Знам`янського окружного суду Кіровоградської області від 18 лютого 1993 року за ст.94 та ч.3 ст.81, ст.42 КК України в редакції 1960 року до позбавлення волі строком на 8 років; вироком Березанського міського суду від 10 грудня 2003 року за ч.1 ст.185 КК України до штрафу в розмірі 510 гривень; вироком Березанського міського суду від 20 серпня 2004 року, зміненим ухвалою Верховного Суду України від 19 січня 2006 року, за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, звільненого 19 серпня 2006 року у зв`язку з відбуттям покарання,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Македони Миронівського району Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого: вироком Березанського міського суду від 13 серпня 2003 року за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з призначенням іспитового строку тривалістю 2 роки; вироком Березанського міського суду від 11 грудня 2003 року за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі, звільненого 24 травня 2005 року умовно-достроково на 1 рік 7 місяців,

у вчиненні злочинів передбачених ч.4 ст.187, пунктами 6, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України,

встановив:

Прокурор Динник В.І. подав клопотання про продовження строку тримання підсудних під вартою. Обґрунтовуючи клопотання, зазначив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обвинувачуються у розбійному нападі та умисному вбивстві ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується доказами в кримінальній справі, як показаннями свідків, так і письмовими доказами. Тобто у злочинах, віднесених до категорії особливо тяжких, що свідчить про високу ступінь суспільної небезпеки вказаних злочинів та особи підсудних, а саме дають підстави вважати, що підсудні можуть переховуватись від суду, а також незаконно впливати на потерпілих та свідків шляхом погроз, умовляння, залякування чи їх підкупу, з метою зміни ними своїх показань чи дачі неправдивих показань, вчинити інший злочин, строк їх тримання під вартою необхідно продовжити.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.

Підсудний ОСОБА_1 просив при розгляді клопотання прокурора врахувати подані ним клопотання, відповідно до яких звертає увагу суду на те, що безпідставно по сфабрикованому обвинуваченню незаконно утримується під вартою вже тривалий час, просить звільнити його з-під варти негайно.

Захисник підсудного ОСОБА_1 - адвокат Березуцький Ю.В. просив відмовити у задоволенні вказаного клопотання прокурора, як заявлене безпідставно, а ризики не вмотивовані. В даному випадку всі ці обґрунтування повторюються з попередніми і жодним чином не обґрунтовані.

Підсудний ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора з тих підстав, що ризики лише повторюються у кожному клопотанні, але жодним доказами не обґрунтовуються. Він жодним чином не впливав до даного часу і не має підстав впливати ні на свідків, які безпосередньо не вказували на його причетність до вчинення злочинів. Просив суд розглянути клопотання відповідно до норм чинного законодавства.

Захисник підсудного ОСОБА_2 - адвокат Федоренко М.О. підтримав позицію свого підзахисного та просив відмовити у задоволенні вказаного клопотання в зв`язку з його необґрунтованістю та безпідставністю та обрати запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, за нормами КПК України в редакції 1960 року.

Заслухавши доводи учасників процесу, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ст.274 КПК України в редакції 1960 року, під час розгляду справи суд, при наявності до того підстав, може своєю ухвалою (постановою) змінити, скасувати або обрати запобіжний захід відносно підсудного. При обранні запобіжного заходу у вигляді застави або тримання під вартою суд повинен керуватись відповідними статтями Глави 13 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.148 КПК України в редакції 1960 року запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений (підсудний) буде намагатися ухилитися від слідства та суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

Відповідно до ст.150 КПК України в редакції 1960 року при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім обставин, зазначених у статті 148 цього Кодексу, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров`я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 травня 2019 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був продовжений строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 13 липня 2019. В подальшому ухвалами Бориспільського міськрайонного суду Київської області строк дії запобіжного заходу підсудним був продовжений.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, санкція одного з яких передбачає покарання у виді довічного позбавлення волі. Ця обставина свідчить про те, що під впливом особливої тяжкості покарання, підсудні з великою ймовірністю будуть переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також в інший спосіб перешкоджати встановленню істини по справі.

Судом було встановлено порядок дослідження доказів. Відповідно до клопотання підсудного ОСОБА_1 , останній був допитаний та повністю заперечував свою винуватість у вчиненні даних злочинів та звинуватив у причетності до них ОСОБА_2 та ОСОБА_5

Підсудний ОСОБА_2 виявив бажання давати показання після дослідження всіх доказів.

Зважаючи на вказані обставини, суд вважає, що перебуваючи на волі, підсудні можуть впливати як безпосередньо, так і через інших осіб, на свідків, які ще не допитані, та потерпілих.

Зважаючи на вимоги Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу щодо встановлення мінімальних стандартів забезпечення прав, підтримання та захисту жертв злочинів від 25 жовтня 2012, вказує на обов`язок держав здійснювати захист вразливих учасників кримінального процесу не лише від фізичного, а й від емоційного та психічного впливу.

Крім того, існує ризик, що не маючи джерела доходів, будучи неодноразово засуджені за вчинення умисних корисливих злочинів та перебуваючи на волі, підсудні продовжать вчиняти нові злочини. Сам факт тривалого перебування підсудних під вартою не усуває даного ризику, оскільки жодних даних, що сімейний стан, матеріальне становище підсудних змінилось, або вони отримали можливість гарантованого працевлаштування, суду не надано.

Суд, при вирішенні вказаного клопотання, не бере за основу докази, як зі сторони обвинувачення, так і зі сторони захисту, про наявність чи відсутність вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проте приходить до переконання, що ступінь вказаних ризиків не зменшилася, менш суворий запобіжний захід, об`єктивно не спроможний запобігти наведеним ризикам за відсутності цілодобового контролю за належною процесуальною поведінкою підсудних. Так, особисте зобов`язання, підписка про невиїзд та застава, не можуть бути застосовані судом, враховуючи вищенаведені наявні у суду дані про особу підсудних. Щодо можливого застосування до підсудних запобіжного заходу у виді особистої поруки, суд констатує, що на даний час відсутні особи, які б виявили бажання поручитись за належну поведінку підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зважаючи на відсутність заяв поручителів та необхідних доказів, що характеризують їх особу.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

З урахуванням викладеного, суд дійшов переконання, що встановлені ризики і на даний час не зменшилися, що було підставою для залишення підсудних під вартою під час розгляду даної справи апеляційною та касаційною інстанціями.

А тому, не зважаючи на тривалий термін тримання підсудних під вартою, такий запобіжний захід і на даний час залишається єдиним можливим дієвим заходом, який запобігає вищенаведеним ризикам.

Вжиття цього процесуального заходу вкрай необхідно з метою забезпечення кримінального судочинства та правопорядку, досягнення яких становить суспільний інтерес, який превалює над принципом поваги до свободи підсудних.

З огляду на це суд вважає допустимим і необхідним продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою ще на 60 днів.

Керуючись ч.2 ст.148, ст.150, ч.4 ст.165, 237, 240,244, 245, 246, 274 КПК України в редакції 1960 року, а також рішенням Конституційного Суду України №4-р/2019 від 13 червня 2019 року, суд,

ухвалив:

Клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підсудним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк тримання під вартою на 60 днів до 24 години 00 хвилин 01 серпня 2020.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити строк тримання під вартою на 60 днів до 24 години 00 хвилин 01 серпня 2020.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 утримувати в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Копії ухвали суду невідкладно вручити учасникам процесу.

Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий: Ю.В. Кабанячий

Судді: І.А.Бондаренко

І.В. Муранова-Лесів