Постанова № 89698179, 04.06.2020, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 489/3602/15-к

1-кп/467/74/20

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2020 року смт.Арбузинка

Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Догарєвої І.О.,

судді Кологривої Т.М.,

присяжних Головешко Г.І.,

Михайлик Н.І.,

Ніколаєнко В.С.

за участю:

секретаря судових засідань Калайди К.В.,

прокурора Коніщука М.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4

захисників Гриненко Т.В.

Давиденка Є.С.

Соколіка В.Д.

Абакумова С.М.

розглянувши заяви обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Гриненко Т.В., обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника Соколіка В.Д. про відвід складу суду присяжних під час розгляду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції між Арбузинським районним судом Миколаївської області, Миколаївським апеляційним судом та ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» кримінального провадження №12014150030003470 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3, 5 ст.27, п.п.6,11,12 ч.2 ст.115 КК України; ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6,11,12 ч.2 ст.115 КК України; ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6,11,12 ч.2 ст.115 КК України; ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6,11,12,13 ч.2 ст.115, ч.2 ст.353 КК України

в с т а н о в и в :

В провадженні Арбузинського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження №12014150030003470 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3, 5 ст.27, п.п.6,11,12 ч.2 ст.115 КК України; ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6,11,12 ч.2 ст.115 КК України; ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6,11,12 ч.2 ст.115 КК України; ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6,11,12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.353 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заявив відвід всьому складу суду присяжних Арбузинського районного суду Миколаївської області, обґрунтовуючи свою заяву недотриманням суддями Бангалорських принципів поведінки суддів, не конкретизуючи ті обставини, які вказують на порушення суддями зазначених принципів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Гриненко Т.В. підтримала свого підзахисного та заявила про відвід всього складу суду присяжних Арбузинського районного суду Миколаївської області, вважаючи, що суддями, які в подальшому здійснювали відбір присяжних, не дотримано вимог Бангалорських принципів поведінки суддів з огляду на оскарження рішень суду всіма учасниками кримінального провадження крім прокурора, некоректну поведінку суддів по відношенню до прокурора в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_3 заявив відвід всьому складу суду присяжних Арбузинського районного суду Миколаївської області з огляду на те, що головуючим уточнювався у прокурора строк дії запобіжного заходу та суду відомо було про помилкове обчислення строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою Жовтневим районним судом м. Миколаєва до прийняття рішення судом апеляційної інстанції, яким встановлено зазначене порушення. Крім того, головуючий суддя проводила судове засідання не зважаючи на його скарги на біль у травмованій руці. Також головуючий суддя дозволяла прокурору Коніщуку М.В. особисто вручати клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченим, в тому числі під час судового засідання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат Соколік В.Д. підтримав свого підзахисного та заявив про відвід всього складу суду присяжних Арбузинського районного суду Миколаївської області, вважаючи, що суддями, які здійснювали відбір присяжних допущено до участі у справі присяжну, яка вказувала, що їй відомо про справу, що розглядається з публікацій в інтернеті, що є порушенням п.5 ч.2 ст.386 КПК України та дана присяжна незаконно увійшла до складу суду.

Прокурор Коніщук М.В. заперечував проти відводу суду присяжних, вважаючи заяви обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Гриненко Т.В., обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника Соколіка В.Д. безпідставними.

Обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та їх захисники Давиденко Є.С., Абакумов С.М. підтримали заявлені відводи суду присяжних Арбузинського районного суду Миколаївської області.

Проаналізувавши заяви про відвід суду присяжних Арбузинського районного суду Миколаївської області, заслухавши думку прокурора, обвинувачених, захисників, враховуючи наявні матеріали провадження, суд вважає за необхідне залишити зазначені заяви без задоволення з таких підстав.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2019 року справа №489/3602/15-к (кримінальне провадження №12014150030003470 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2014 року) передана на розгляд колегії суддів Арбузинського районного суду Миколаївської області у складі головуючого судді Догарєвої І.О., суддів Кологривої Т.М., Кірімової О.М.

Ухвалою від 08.04.2020 року за клопотанням обвинувачених прийнято рішення про здійснення розгляду кримінального провадження у складі суду присяжних. На підставі даного рішення автоматизованою системою документообігу суду визначено двох суддів для розгляду даного кримінального провадження та сімох присяжних.

В судовому засіданні 04.06.2020 року у відповідності до вимог ст.387 КПК України здійснено відбір присяжних та сформовано суд у складі двох професійних суддів, головуючого судді Догарєвої І.О. та судді Кологривої Т.М., а також основних присяжних Головешко Г.І., Ніколаєнко В.С., Михайлик Н.І. та запасних присяжних Горбенко Н.В., Рубан І.М.

Відповідно до ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Нормами частини п`ятої статті 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим. Тобто, заява про відвід має містити вказівку на підстави, що його зумовили. Особа, що заявила відвід, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує усунення слідчого судді, судді або присяжного від участі в судовому провадженні.

Заява обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід складу суду присяжних в зв`язку з порушенням суддями Бангалорських принципів поведінки суддів без вказівки на обставини, з якими обвинувачений пов`язує усунення складу суду від участі в судовому провадженні зазначеним положенням ч.5 ст.80 КПК України не відповідає.

Захисник Гриненко Т.В. у своїй заяві про відвід посилалась на ту обставину, що суддями приймаються рішення, які потім оскаржуються майже всіма учасниками кримінального провадження. Очевидно, захисник Гриненко Т.В. має на увазі судові рішення про продовження обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 строку дії запобіжних заходів у виді тримання під вартою, які оскаржуються обвинуваченими та їх захисниками в апеляційному порядку. Проте, та обставина, що обвинувачені, а також їх захисники не погодились із вказаними судовими рішеннями та реалізували своє право на їх оскарження не може бути підставою для висновку про упередженість суддів, тим більше, що судом апеляційної інстанції на даний момент не встановлено порушень з боку суду при розгляді зазначених питань.

Захисник Гриненко Т.В. також вказувала на порушення суддями Бангалорських принципів поведінки суддів, оскільки поведінка суддів в процесі розгляду справи свідчить про їх упередженість, зокрема, що їх поведінка щодо прокурора є образливою.

З цього приводу слід зауважити, що прокурор Коніщук М.В. із заявленими відводами не погодився та вважав їх необґрунтованими.

Крім того, ч.1 ст.321 КПК України передбачає обов`язок головуючого забезпечувати додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків. Врахування зауважень сторони захисту, в тому числі захисника Гриненко Т.В., та на їх підставі вимога про дотримання порядку вчинення процесуальних дій учасниками кримінального провадження, в тому числі прокурором, має на меті недопущення прав обвинувачених та не є свідченням упередженості суддів. За таких обставин позиція захисника Гриненко Т.В. видається суду непослідовною, а заявлений відвід необґрунтованим та таким, що спрямований на безпідставне затягування процесу розгляду справи.

Вирішуючи заяву про відвід, викладену обвинуваченим ОСОБА_3 суд виходить з наступних обставин.

У кримінальному провадженні №12014150030003470 щодо обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. На момент надходження даного кримінального провадження до Арбузинського районного суду Миколаївської області дію зазначених запобіжних заходів востаннє було продовжено ухвалою Жовтневого районного суду м. Миколаєва від 04.11.2019 року до 09.01.2020 року включно.

Відповідно до положень ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно ч.4 ст.199 КПК України суд повинен розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно із правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

З огляду на положення ч.4. ст.199 КПК України, зважаючи, що визначений ч.1 ст.197 КПК України шестидесятиденний строк дії зазначеної ухвали мав сплинути 02.11.2019 року, а не 09.01.2020 року, як помилково зазначено в тексті ухвали, з урахуванням святкових та вихідних днів та за наявності відповідних клопотань прокурора судом призначено підготовче судове засідання на 27.12.2019 року та вирішено питання про продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу.

При цьому відсутня необхідність суддям уточнювати у прокурора строк дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою з огляду на те, що судді є фаховими юристами, ухвалами Херсонського апеляційного суду від 10.12.2020 року у даному кримінальному провадженні встановлено неодноразове невірне обчислення строків тримання під вартою при їх продовженні Жовтневим районним судом Миколаївської області, а ухвалою від 19.12.2020 року задоволено відвід колегії суддів Жовтневого районного суду Миколаївської області, ініційований захисником ОСОБА_5 С.М. з підстав допущення судом помилки при розрахунку його підзахисному строку тримання під вартою. Правильність позиції Арбузинського районного суду Миколаївської області в подальшому підтверджена Херсонським апеляційним судом за результатом перегляду ухвали Жовтневого районного суду м. Миколаєва від 04.11.2019 року. За таких обставин дотримання судом норм Кримінального процесуального кодексу України при вирішенні клопотання прокурора жодним чином не свідчить про упередженість суддів.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_3 про розгляд справи не дивлячись на його повідомлення про неможливість участі у судовому засіданні в зв`язку з травмою руки спростовуються матеріалами справи, оскільки після підтвердження даної обставини працівником ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» судове засідання 27.05.2020 року було відкладене, а до установи попереднього ув`язнення судом направлено вимогу про надання інформації про стан здоров`я обвинуваченого.

Також в обґрунтування заяви про відвід Примаков В.В. посилається на вручення з дозволу суду обвинуваченим клопотань про продовження запобіжного заходу прокурором під час судових засідань. Як вже зазначалось вище, ч.4 ст.199 КПК України передбачає обов`язок суду розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали. Не дивлячись на те, що КПК України не містить вимог про вручення клопотань про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим особисто прокурором, обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 відмовляються отримувати клопотання прокурора за його дорученням від працівників слідчого ізолятора та конвойної служби, що обвинувачені неодноразово підтвердили в судових засіданнях. Таким чином, прокурором вживаються заходи щодо завчасного вручення клопотань обвинуваченим, які не суперечать вимогам КПК України, зокрема, ч.3 ст.135 цього Кодексу. За таких умов, вручення клопотань прокурором під час судових засідань з подальшим наданням обвинуваченим достатнього часу на підготовку до їх розгляду забезпечує дотримання прав обвинувачених та не суперечить вимогам закону. Зазначені процесуальні рішення суду зумовлені процесуальною поведінкою обвинувачених, спрямовані на належне виконання своїх обов`язків, на забезпечення здійснення прав і обов`язків в рівній мірі всіма учасниками кримінального провадження та в жодній мірі не свідчать про упередженість суддів.

Доводи захисника Соколіка В.Д. про неврахування суддями положень п.5 ч.2 ст.386 КПК України при здійсненні відбору присяжних, оскільки одна з присяжних повідомила, що їй відомо про справу, яка розглядається з мережі інтернет, також не можуть бути підставою для відводу суду присяжних з огляду на таке.

Зазначена захисником норма п.5 ч.2 ст.386 КПК України зобов`язує присяжного не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням. Дана норма означає, що оскільки кримінальний процес України є змагальним (сторони самостійно обстоюють свої інтереси і для цього можуть використовувати всі передбачені КПК України засоби (ст. 22), переконання присяжного щодо обставин кримінального провадження мають ґрунтуватися на відомостях, які надані сторонами, тому він не може збирати докази самостійно поза судовим засіданням. Цим присяжний підмінятиме сторони, виконуючи не властиві йому функції. Проте, дана норма не вимагає від присяжного не мати жодного уявлення щодо справи, до участі у якій він залучений. Деякі події, або судові процеси мають значний суспільний резонанс та активно висвітлюються в засобах масової інформації, у тому числі публікації можуть розміщуватись у мережі інтернет і перебувають в загальному доступі. Однак такі публікації не є відомостями про кримінальне провадження в розумінні КПК України і не мають властивостей, притаманних доказам. З подібними повідомленнями у засобах масової інформації можуть стикатися учасники справи, в тому числі присяжні, що не є збиранням відомостей про кримінальне провадження. Присяжна Михайлик Н.І. добросовісно повідомила, що стикалась з публікаціями, які стосуються даної справи в мережі інтернет, однак заперечила, що обсяг зазначеної інформації є таким, що може сформувати у неї певну думку щодо обставин справи. За такого, суд не вбачає підстав для відводу присяжної Михайлик Н.І. та всього складу суду присяжних.

З викладеного судом зроблено висновок, що жодної обставини, передбаченої статтею 75 КПК України, яка є підставою для відводу суддів та присяжних судом не встановлено. Висновки сторони захисту про те, що судді своєю процесуальною поведінкою нібито породжують сумніви у своїй неупередженості не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального законодавства України та спростовуються матеріалами кримінального провадження, в той час як незгода обвинувачених та їх захисників з процесуальними рішеннями суддів не може бути підставою для їх відводу. На підставі викладеного, заяви обвинувачених та захисників про відвід всього складу суду присяжних задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 75, 80, 81, 386 КПК України, суд

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні заяв обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Гриненко Т.В., обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника Соколіка В.Д. про відвід складу суду присяжних від розгляду кримінального провадження №12014150030003470 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 09.06.2020 року о 08 годині 10 хвилин.

Головуючий суддя І.О.Догарєва

Суддя Т.М.Кологрива

Присяжні Г.І.Головешко

Н.І.Михайлик

В.С.Ніколаєнко