Ухвала суду № 8968028, 23.03.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9028/09/1/0170

23.03.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІлюхіної Г.П.,

суддів Курапової З.І. , Лядової Т.Р. секретар судового засіданняСипало Т.Й.

за участю сторін:

від позивача: Попович Наталя Олександрівна, паспорт НОМЕР_1, виданий Київським РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим 16.06.05, довіреність № 01 від 13.01.10;

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р.) від 07.10.09 у справі № 2а-9028/09/1/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Оздоровчий комплекс "Автомобіліст" (Севастопольське шосе, буд. 2А, с. Чистеньке, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97570)

до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим (вул. Бєлова, буд. 2, с. Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 07.10.2009 позов задоволено в повному обсязі: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Кримвід 20.07.2009 № 0001012301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 45220,00 грн. до Відкритого акціонерного товариства "Оздоровчий комплекс "Автомобіліст".

Суд першої інстанції дійшов висновку, що висновки відповідача про порушення Відкритим акціонерним товариством "Оздоровчий комплекс "Автомобіліст" статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання i валютного контролю" не відповідають чинному законодавству, оскільки розрахунки між позивачем та резидентом країни рубльової зони проведені готівкою в касу підприємства у валюті України гривні, а пункт 7 Декрету має застосовуватися, коли нерезидент знаходиться поза Україною і тому має здійснювати розрахунки лише через банк на розрахунковий рахунок і як наслідок за таких обставин виключно в іноземній валюті.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Державна податкова інспекція в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим, звернувся з заявою про апеляційне оскарження та апеляційною скаргою, просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволені позову (арк.с.84,87-89).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, оскільки при здійсненні господарської операції з Молодіжним спортивно оздоровчим центром «ТИМ-СПОРТ»позивач мав використовувати у якості засобу платежу іноземну валюту та лише через уповноважені банки.

В судовому засіданні 23.03.2010 представник позивача наполягав на відмові в задоволенні апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, з підстав, викладених в запереченні.

В судове засідання, призначене на 23.03.2010, відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно (арк.с.96), про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не зявився, про дату та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

08.07.2009 заступником начальника відділу податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим проведена невиїзна документальна позапланова перевірка Відкритого акціонерного товариства "Оздоровчий комплекс "Автомобіліст" щодо фактів, викладених у приписі Прокуратури Автономної Республіки Крим від 03.07.2009 № 7/23-212 “Про усунення порушень вимог законодавства”.

За результатами перевірки складено Акт від 09.07.2009 № 1258/23-02/24038199 (арк.с.12-17).

Перевіркою встановлено порушення статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання i валютного контролю" №15-93 від 19.02.1993 в частині здійснення розрахунків між резидентами та нерезидентами в межах торговельного обороту не через уповноважений банк у розмірі 45220,00 грн.

На підставі Акту перевірки Державною податковою інспекцію в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим20.07.2009 прийнято Рішення №0001012301 про застосування до Відкритого акціонерного товариства "Оздоровчий комплекс "Автомобіліст" штрафних (фінансових) санкцій в сумі 45220,00 грн. (арк..с.11).

Судовою колегією встановлено, що Відкритим акціонерним товариством "Оздоровчий комплекс "Автомобіліст"(виконавець) та Автономною некомерційною організацією Молодіжний спортивно - оздоровчий центр “ТИМ-СПОРТ”(замовник) (м.Москва) 01.07.2009 укладено Договір (арк.с.18), відповідно до пункту 3.1 якого оплата здійснюється замовником протягом 10-ти календарних днів з моменту підписання договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця (арк..с.15-18).

Додатковими угодами від 02.07.2009 передбачена оплата замовником протягом 18-ти календарних днів з моменту підписання договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця або готівковим розрахунком в касу виконавця (арк.с.20-21).

Оплата за послуги відпочинку здійснена Автономною некомерційною організацією молодіжний спортивно - оздоровчий центр “ТИМ-СПОРТ” шляхом внесення готівкових коштів у гривні в касу Відкритого акціонерного товариства "Оздоровчий комплекс "Автомобіліст" на підставі прибуткових касових ордерів:

-№ 8 від 02.07.2009 року в сумі 10000,00 грн.;

-№ 9 від 04.07.2009 року в сумі 10000,00 грн.;

-№ 10 від 05.07.2009 року в сумі 10000,00 грн.;

-№ 11 від 06.07.2009 року в сумі 10000,00 грн.;

-№ 12 від 07.07.2009 року в сумі 5220,00 грн.(арк.с.52-54)

Всього через касу Відкритого акціонерного товариства "Оздоровчий комплекс "Автомобіліст" сплачено 45220,00 грн.

Спір виник у звязку з тим, що відповідач вважає неправомірною оплату послуг відпочинку, здійснену Автономною некомерційною організацією молодіжний спортивно - оздоровчий центр “ТИМ-СПОРТ” шляхом внесення готівкових коштів у гривні в касу Відкритого акціонерного товариства "Оздоровчий комплекс "Автомобіліст".

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На правовідносини сторін, що виникли поширюються положення Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000, Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" № 959-ХІІ від 16.04.1991, Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання i валютного контролю" №15-93 від 19.02.1993 (далі - Декрет), Інструктивного листа Кабінету міністрів України та Національного банку України №19029/730 від 26.04.1993 "Про порядок розрахунків з країнами зони функціонування рубля" (далі - Лист).

Суд першої інстанції здійснив аналіз вищезазначеного діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Режим здійснення валютних операцій на території України, визначення загальних принципів валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства встановлені Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Статтею 3 Декрету передбачено, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань.

Відповідно до частини першої статті 7 цього Декрету, у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки проводяться тільки через уповноважені банки. Пунктом 1 Інструктивного листа Кабінету міністрів України та Національного банку України №19029/730 від 26.04.1993 "Про порядок розрахунків з країнами зони функціонування рубля" передбачено, що положення першого абзацу статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" про використання в розрахунках між резидентами та нерезидентами іноземної валюти не розповсюджується на розрахунки з резидентами країн зони функціонування рубля, які можуть здійснюватись і в українських карбованцях, якщо це передбачено контрактом.

Пунктом 2 Листа Національного банку України від 14.04.1998 №13/110/655-2651 встановлено, що дія спільного Інструктивного листа Кабінету Міністрів України та Національного банка України від 26.04.1993 за №10046/19029/730 (із змінами) щодо порядку розрахунків з країнами зони функціонування рубля розповсюджується тільки на розрахунки в гривнях між резидентами України та резидентами країн СНД і Балтії.

Відповідно до пункту 4 статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право, в тому числі, самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам (абзац 2 частини 1 статті 14 вказаного Закону України).

Отже, чинне законодавство України не обмежує контрагентів за зовнішньоекономічними контрактами у виборі та порядку розрахунків між ними.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що положення про обов'язок провадити розрахунки через уповноважені банки у випадку здійснення розрахунків в національній валюті України, стаття 7 вказаного Декрету не містить, до того ж контрагент за договором був резидентом країни - зони функціонування рубля, тому положення про використання в розрахунках між резидентами та нерезидентами іноземної валюти не розповсюджується на спірні правовідносини.

Таким чином, висновки відповідача про порушення ВАТ "Оздоровчий комплекс "Автомобіліст" статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання i валютного контролю" не відповідають чинному законодавству, спростовуються матеріалами справи, оскільки розрахунки між позивачем та резидентом країни рубльової зони проведені готівкою в касу підприємства у валюті України гривні обґрунтовано та законно.

Таким чином, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову в зазначеній частині.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.09 у справі № 2а-9028/09/1/0170 залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.09 у справі № 2а-9028/09/1/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 березня 2010 р.

Головуючий суддяпідписГ.П.Ілюхіна

Судді підпис З.І.Курапова підпис Т.Р.Лядова З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна