Рішення № 89671188, 04.06.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/670/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/000558/2 від 29.11.2019.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно з поданою декларацією № UA209190/2019/074827 автомобіль марки CITROEN, модель DS4, бувший у використанні, номер шассі – НОМЕР_1 , двигун дизель об`ємом 1560 cм куб., потужністю 82 к, колісна формула - 4x2, рік випуску - 2013, дата першої реєстрації 29/01/2013, призначений для перевезення пасажирів». Митну вартість декларантом визначено за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються в сумі 1 260Ј (одна тисяча двісті шістдесят англійських фунтів стерлінгів - код МВВ 1. Однак, не погоджуючись із заявленою митною вартістю, Львівська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості UA209000/2019/000558/2 від 29.11.2019, згідно з яким за кодом товару 8703239 митну вартість встановлено у розмірі 5 900,00 € (п`ять тисяч дев`ятсот євро). Також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 209190/2019/01332 у зв`язку з неможливість завершення митного оформлення, по причині необхідні внесення змін у гр.12, 45 МД (у зв`язку з коригуванням митної вартості товару № 1 після прийняття Рішення про коригування митної вартості товару UA209000/2019/000558/2). Декларантом порушено умови декларування, передбачені п. 1, п. 8 ст. 257 МК України № 4495-VI від 13.03.2012 та наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» від 30.05.2012 № 651), невірно розраховано митну вартість, неправильно заповнена графа 12, 45 ВМД, МКУ № 4495-VI від 13.03.2012, ст. 54, п. 6, п.п. 1. Позивачка стверджує, що нею подано повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, тоді як відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Відтак, позивачка покликаючись на те, що наведені в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості причини неможливості визнання задекларованої вартості товару є формальними і такими, що не відповідають правилам заповнення рішень про коригування митної вартості, вважає оскаржувані рішення протиправними.

Відповідач позов не визнає. У відзиві на позовну заяву (вх. № 9322 від 19.02.2020) зазначає, що згідно з митною декларацією від 21.11.2019 № UA209190/2019/074827 задекларовано легковий автомобіль марки CITROEN, модель DS4, бувший у використанні номер кузова - НОМЕР_1 , двигун дизельний об`ємом 2560смЗ, потужністю 82 кВт, тип кузова-хетчбек, к- сть місць-5, к-сть дверей - 5, колір - сірий, колісна формула-4х2, рік випуску - 2012, модельний рік - 2013, дата першої реєстрації 29.01.2013. Митну вартість товару декларантом визначено за 1 методом у сумі 1260,00 GBP згідно рахунку-фактури від 05.09.2019 б/н.

У органу доходів і зборів виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару (1260,00 GBP) не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу, яка згенерована відповідно до постанови КМУ №1077 від 12.12.2018 АС АУР та складає 5900,00 Євро.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що поданий до митного оформлення документ, що мав би засвідчити придбання транспортного засобу, у графі «buyer details» містить запис « ОСОБА_2 ». Аукціон, відповідно до документа, завершився 02.09.2019. Натомість, реєстраційний документ №92595040134 у графі «registered keeper» містить відомості про особу ОСОБА_3 , що набула транспортний засіб 02.09.2019; поданий до митного оформлення висновок експертного авто товарознавчого дослідження №201/19: у таблиці на с.7 встановлює процент коригування вартості КТЗ у розмірі 2% посилаючись на «підтікання масла», однак на доданих фото підтвердження такого факту відсутнє як і відсутній такий пункт у розділі «параметри стану оцінюваного колісного транспортного засобу»; відсутні також фото оббивки салону та сидінь, для яких обрано процент коригування 1%; у розділі «запасні частини» ремонтної калькуляції наявний пункт «емблема Citroen П», тоді як неушкоджена емблема наявна на фотографіях, доданих до висновку; доданий витяг з каталогу SchwackeListe» містить коригування вартості за пробігом (-3077 євро), однак при огляді транспортного засобу (акт про проведення митного огляду від 14.11.2019 №UA209020/2019/62662) показник одометра не був встановлений, тому об`єктивність такого коригування викликає сумніви; у поданій електронній декларації № 19PL402010E1305901 відправником товару зазначена та ж особа, що й отримувачем. Це свідчить про те, що декларант не мав у своєму розпорядженні документів, що вказували б на наявність іншого відправника. У переліку документів під кодом №380 зазначено «umova kupny-sprzedazy b/n 05.09.2019». Такий документ не може бути ідентифікований із жодним з поданих до митного оформлення. До того ж «umova kupny-sprzedazy b/n 05.09.2019» - це документ ОСОБА_4 держави, а у нашому випадку автомобіль було придбано на аукціоні у Великобританії. У фактурі вказано, що оплата має бути здійснена протягом 72 год, в інших випадках протермінування тягне за собою сплати пені. Методом оплати вказаний банківський переказ. Однак, касові, товарні чеки або інші документи щодо здійснення оплати до митного оформлення не подавались. Зазначає, що про неподання касових або товарних чеків щодо здійснення оплати вказано в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Відтак, провівши відповідно до вимог ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України (далі – МК України) консультацію з декларантом, послідовно розглянувши можливість застосування методів значення митної вартості, митниця встановила неможливість застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для перерахунку митної вартості в органу доходів і зборів. У зв`язку з викладеним, вартість транспортного засобу визначена Львівською митницею ДФС самостійно.

У свою чергу, позивач подав відповідь на відзив (вх. №10155 від 24.02.2020), де наводить спростування тверджень відповідача, зазначених у відзиві. Водночас зауважує, що суть недоліків в оформленні документів, на які посилаються представники відповідача були розкриті виключно у відзиві на позовну заяву, що подавався до суду першої інстанції, а не у самому рішенні.

Відносно процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.

Ухвалою судді від 03.02.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі.

24.02.2020 ухвалою суду проведено заміну відповідача Львівську митницю ДФС на Галицьку митницю Держмитслужби.

13.05.2020 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив такі задовольнити.

Представники відповідачів у судовому засіданні позовні вимоги заперечили, просили у задоволенні таких відмовити.

25.05.2020 судом за згодою представників сторін ухвалено продовжити розгляд справи у письмовому проводженні.

Заслухавши вступне слово представника позивача, представників відповідачів, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач, ОСОБА_1 , на аукціоні, що проходив 2 вересня 2019 року на сайті аукціону «Trents» компанії «Charles Trent LTD», Великобританія, розмістила кінцеву ставку на лот «CITROEN DS4 E-HDI DSTYLE AIRDREAM» марки CITROEN моделі DS4, яка становить 1 080 Ј (одна тисяча вісімдесят англійських фунтів стерлінгів) без ПДВ (а.с. 37).

Відповідно до Інвойсу від 2 вересня 2019 року (а.с. 38), збір аукціону становить 95, 00 Ј (дев`яносто п`ять англійських фунтів стерлінгів) та відповідно ПДВ в розмірі 19,00 Ј (дев`ятнадцять англійських фунтів стерлінгів), адміністративний збір становить 55,00 Ј (п`ятдесят п`ять англійських фунтів стерлінгів) та відповідно ПДВ в розмірі 11,00 (одинадцять англійських фунтів стерлінгів). Загальна сума згідно з Інвойсу торгів становить 1, 260 Ј (одна тисяча двісті шістдесят англійських фунтів стерлінгів).

Покупцем легкового автомобіля CITROEN DS4 сірого кольору, рік випуску 2013 року, вартістю 1,260 Ј (одна тисяча двісті шістдесят англійських фунтів стерлінгів) є ОСОБА_5 , продавцем - «Charles Trent LTD».

Згідно з Договором комісії на оплату автотранспортного засобу від 29 серпня 2019 року (а.с. 30-33), укладеного між ОСОБА_1 як комітентом та ОСОБА_6 як комісіонером, комісіонер зобов`язується за дорученням комітента за винагороду вчинити від свого імені за рахунок комітента - оплатити вартість автотранспортного засобу CITROEN DS4 E-HDI DSTYLE AIRDREAM 2012 року випуску на аукціоні «Trents» компанії «Charles Trent LTD» від імені Комітента за ціною, яка не може перевищувати 1 500 Ј (одна тисяча п`ятсот англійських фунтів стерлінгів). Прийняте на себе доручення комісіонер зобов`язаний виконати відповідно до цього Договору послуги з оплати автомобіля у строк не пізніше 10 вересня 2019 року з моменту укладення цього Договору та при умові сплати комітентом коштів у розмірі та в строки, які передбачені цим Договором.

Відповідно до Протоколу-Квитанції SWIFT (ACK) від 3 вересня 2019 року за вхідним номером 1740 190902PBANUA2XAXXX8505979338, ОСОБА_6 здійснено оплачу відповідного автомобіля, про що у графі 70 (інформація про переказ) Протоколу-Квитанції здійснено запис про оплату авто, CITROEN DS4, Ref: GV62LHR (а.с. 41).

Згідно з поданою декларацією № UA209190.2019.074827 (а.с. 42), за кодом товарів 87032390 «Легковий автомобіль марки CITROEN, модель DS4, бувший у використанні, номер шассі - НОМЕР_1 , двигун дизель об`ємом 1560 смД потужністю 82 к, колісна формула - 4x2, рік випуску - 2013, дата першої реєстрації 29/01/2013, призначений для перевезення пасажирів» митну вартість декларантом визначено за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються в сумі 1 260Ј (одна тисяча двісті шістдесят англійських фунтів стерлінгів) - код МВВ 1.

29.11.2019 Львівською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості UA209000/2019/000558/2 (а.с. 17), згідно з яким за кодом товару 8703239 митну вартість встановлено у розмірі 5 900, 00 € (п`ять тисяч дев`ятсот євро).

Згідно з п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/000558 від 29.11.2019, обставинами прийняття рішення та джерелами інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості товару, зазначено: “Відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом від 11.09.15 №689 у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС та складає 5 900 Євро. Згідно ч. 3 ст. 53 МКУ та враховуючи положення пп. 1 ч. 5 ст. 54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ. декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: - якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару за наявності -інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Також відповідно до ч. 6 ст. 53 декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження митної вартості товару. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Митну вартість визначено за резервним методом у зв`язку з наявністю у митного органу цінової інформації з системи АСАУР ДФС. Виходячи із вищезазначеного, митна вартість товару становитиме 5 900 евро. Джерелом інформації для визначення митної вартості використано ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначену за результатами спрацювання АСАУР.»

На підставі рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/000558 від 29.11.2019 прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209190/2019/01332 з таких причин: «Неможливість завершення митного оформлення, по причині необхідні внесення змін у гр.12, 45 МД (у зв`язку з коригуванням митної вартості товару № 1 після прийняття Рішення про коригування митної вартості товару UA209000/2019/000558/2). Декларантом порушено умови декларування, передбачені п. 1, п. 8 ст. 257 МК України № 4495-VI від 13.03.2012 та наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» від 30.05.2012 № 651), невірно розраховано митну вартість, неправильно заповнена графа 12, 45 ВМД, МКУ № 4495-VI від 13.03.2012, ст. 54, п. 6, п.п. 1.

02.01.2020 декларантом, ОСОБА_1 , подано заяву про надання додаткових документів до Галицької митниці Держмитслужби/Львівської митниці ДФС, в якій просила на підставі поданих документів скасувати рішення про коригування митної вартості UA209000/2019/000558/2 від 29.11.2019.

Разом із заявою для підтвердження заявленої митної вартості органу доходів і зборів додатково надано Договір комісії на оплату автотранспортного засобу від 29 серпня 2019 року, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .

Листом від 16.01.2020 №7.4-/15/1-12/1137 у відповідь на заяву декларанта, Галицька митниця Держмитслужби, повідомила, що залишає рішення про коригування митної вартості UА209000/2019/000558/2 від 29.11.2019 без змін, посилаючись на «неналежність документів для підтвердження митної вартості».

Покликаючись на протиправність коригування Львівською митницею ДФС розрахованої декларантом митної вартості автомобіля, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався такими нормами законодавства.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями МК України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012 та Генеральною угодою про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994).

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. (ГААТ).

Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4 та 5 ст. 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 1 та ч. 2 ст. 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу ч.ч. 1, 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим п. 3.16 та п. 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України від 15.02.2011 р. № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Так, як вбачається з картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209190/2019/01332 (а.с. 29), на підтвердження заявленої митної вартості автомобіля позивачем одночасно з митною декларацією подано наступні документи:

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice), Б/Н, від 05.09.2019;

- Декларація про походження товару (Declaration of origin) Б/Н, від 05.09.2019;

- Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA209020/2019/62662 від 14.11.2019;

- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № 9259 504 НОМЕР_2 від 16.09.2019;

- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 201/19 від 18.11.2019;

- Договір про надання послуг митного брокера Б/Н від 12.11.2019: Інші некласифіковані документи - Довідка від 19.11.2019-117; Інші некласифіковані документи фото від 18.11.2019;

- копія митної декларації країни відправлення 19PL402010E1305901 від 13.11.2019 Паспортний документ фізичної на перетин державного кордону особи, України що дає право FN139348 від 11.04.2018;?

- Паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України КС 781 133 від 11.10.2010;

- Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA209190.2019.074827 від 21.11.2019.

З огляду на викладене, можна зробити висновок, що декларантом до митного оформлення надано усі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що дають змогу визначити вартість товару за ціною договору.

Втім, як вбачається з оскаржуваного рішення, у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки, як стверджує відповідач, заявлена митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС та складає 5 900 Євро.

Відтак, декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларантом на вимогу про надання додаткових документів надано банківське платіжне доручення щодо здійснення оплати ТЗ, а саме Протокол-Квитанція SWIFT (ACK) від 3 вересня 2019 року за вхідним номером 1740 190902PBANUA2XAXXX8505979338, ОСОБА_6 здійснено оплату відповідного автомобіля, про що у графі 70 (інформація про переказ) Протоколу-Квитанції здійснено запис про оплату авто, CITROEN DS4, Ref: НОМЕР_3 .

Такий Протокол-квитанція є підтвердженням здійснення переказу через АТ ПБ «ПриватБанк», про що зазначено у супровідному листі до такого Протоколу - квитанції, що надсилається платнику на електронну пошту.

Поряд з цим, варто зауважити, що ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, витребування документів, передбачених положенням ч. 3 ст. 53 МК України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Згідно з положенням ч. 4 вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у ч. 2 і ч. 3 цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі №809/946/17.

Втім, відповідач не довів наявності розбіжностей у документах, поданих позивачем, які зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, також не довів ознак підробки в них або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості даного автомобіля, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сила ті за автомобіль.

Представник відповідача покликається на те, що стороною договору комісії на оплату автотранспортного засобу від 29 серпня 2019 року комісіонером, є ОСОБА_8 , адреса проживання Республіка Польща, м.Юзефув. У договорі відсутні паспортні дані особи, що унеможливлює її однозначну ідентифікацію. Натомість, у документі на оплату автотранспортного засобу, платником виступає ОСОБА_9 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Також у платіжному документі відсутні відомості для ідентифікації автомобіля, а саме: номер НОМЕР_4 -коду, номер лоту, за який вноситься платіж, номер інвойсу.

У судовому засіданні з приводу наведеного зауваження представник позивача пояснив, що договір містить технічну помилку, стороною договору є ОСОБА_10 , місце його постійного проживання в Республіці Польща є саме: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 воєводство, АДРЕСА_3 . Відповідно ним здійснена оплата вартості транспортного засобу, що підтверджується Протоколом- Квитанцією ОСОБА_11 (ACK) від 3 вересня 2019 року за вхідним номером 1740 190902PBANUA2XAXXX8505979338.

Переказ здійснено саме за декларований автомобіль про що у графі 70 (інформація про переказ) Протоколу-Квитанції здійснено запис про оплату авто, CITROEN DS4, Ref: НОМЕР_3 . Відомості щодо номер НОМЕР_4 -коду, номеру лоту не є необхідними для ідентифікації оплати вартості автомобіля працівниками аукціону «Trents» компанії «Charles Trent LTD» (Великобританія).

Окрім цього, представник відповідача покликається на те, що Рахунок-фактура з аукціону Великобританії датована 05.09.2019, а оплата згідно з чеку була здійснена 03.09.2019. Зазначає, що дані документи не взаємопов`язані і підтверджують різні обставини. Тому і виникли сумніви належності та достовірності цих документів. А саме, як позивач могла здійснити оплату згідно чеку на два дні раніше проведеного аукціону.

Вказані митним органом обставини є помилковими, оскільки рахунок-фактура не датована 05.09.2019, а містить положення про те, що на покупця покладається обов`язок здійснити оплату до 5 вересня 2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи, саме 2 вересня 2019 року позивач на сайті аукціону «Trents» компанії «Charles Trent LTD», Великобританія, розмістила кінцеву ставку на лот «CITROEN DS4 E-HDI DSTYLE AIRDREAM» марки CITROEN моделі DS4, яка становить 1 080 Ј (одна тисяча вісімдесят англійських фунтів стерлінгів) без ПДВ.?

Таким чином, зауваження відповідача щодо розбіжностей у поданих декларантом документах не знаходять належного підтвердження матеріалами справи.

Поряд з цим, слід зауважити, що суть недоліків в оформленні документів, на які посилаються представники відповідача розкриті виключно у відзиві на позовну заяву, а не в оскаржуваному рішенні.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); т) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Саме перший метод - за ціною договору обрав позивач під час декларування автомобіля, однак відповідачем застосовано резервний метод.

Так, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України. За правилами ч.ч. 3, 8 згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МК України. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 МК України.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

Статтею 64 МК України, якою регламентовано застосування резервного методу, визначено - у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Проте, в оскаржуваному рішенні не вказано про раніше визначену органами доходів і зборів митну вартість товару, якою б керувався відповідач при визначенні вартості імпортованого мною транспортного засобу (тобто відсутнє конкретне посилання на митну декларацію з вартістю попередньо імпортованого товару іншими особами).

Як наслідок, відповідачем порушено вимоги наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», який зазначає, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено лише про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим, а також джерело інформації, що також не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України.

Відповідачем не обґрунтовано підстави незастосування другого-п`ятого методів при визначенні митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу, оскільки не надано доказів, що підтверджують проведення посадовою особою Митниці консультацій з позивачем щодо наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як того вимагають положення ч. 4 ст. 57 МК України, а також відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 5 900,00 Євро, внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом.

Відповідач в ході судового розгляду доказів на підтвердження того, що ним використовувались конкретні дані, чи які б спростовували формальний підхід щодо встановлення неможливості застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості товару, не надав.

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР. Джерелом інформації для визначення митної вартості використано ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначену за результатами спрацювання АСАУР.

Таким чином, визначаючи вартість товару за другорядним методом, митний орган не навів жодних розрахунків визначеної ним митної вартості та не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі та які складові вплинули на формування зазначеної вартості.

На необхідність з`ясування вказаних обставин при прийнятті рішення про корегування митної вартості вказав також Верховний Суд у постановах від 23 квітня 2019 року по справі №810/1479/16 та від 26 лютого 2019 року у справі №808/454/18.

Покликання відповідача на спрацювання системи управління ризиками АСАУР не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

При цьому, суд звертає увагу на те, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 08.02.2019 справа №825/648/17, 24.01.2019 справа №820/636/17, від 19.02.2019 справа №805/2713/16-а.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас митниця не довела наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого товару та протиправність оскаржуваного рішення про таке коригування.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що оскаржуване рішення митниці про коригування митної вартості не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України.

Таким чином, встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, тоді як відповідач всупереч встановленому ч. 1 ст. 77 КАС України обов`язку доказування правомірності оскаржуваного рішення не довів, а відтак останнє підлягає скасуванню, а позов – задоволенню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДПС про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/000558/2 від 29.11.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Галицької митниці Держмитслужби 1447 (одна тисяча чотириста сорок сім) гривень 66 коп. сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до або через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.

Відповідно до п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цим рішенням, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач: Галицька митниця Держмитслужби (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка,1; код ЄДРПОУ 43348711).

Суддя Сидор Н.Т.