Єдиний державний реєстр судових рішень
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" квітня 2010 р.Справа № 7/267/09
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Савицького Я.Ф.
Суддів: Гладишевої Т.Я.
Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Кубік О.В.
за участю представників сторін в судових засіданнях від 30.03.2010р.та 13.04.2010р.:
від позивача: Кузовлєв В.В., довіреність №2 від 21.01.2010р.;
Шабалін М.В., довіреність №3 від 02.02.2010р.
від відповідача: не з’явилися;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Строй Бутик „Галерея Интерьера”
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 08 лютого 2010 року
по справі № 7/267/09
За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Будинок торгівлі „Південний Буг”
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Строй Бутик „Галерея Интерьера”
про стягнення заборгованості в сумі 165928,62 грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладено 13.04.2010р..
В судовому засіданні 13.04.2010р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В с т а н о в и в:
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.02.2010р. по справі №7/267/09 (суддя Семенчук Н.О.) задоволено позов ВАТ „Будинок торгівлі „Південний Буг” до ТОВ „Строй Бутик „Галерея Интерьера” про стягнення заборгованості в сумі 165928,62 грн.: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 146549,60 грн., пеню в розмірі 13297,41 грн., інфляційні втрати в розмірі 4190,34 грн., 3% річних в розмірі 1891,27 грн., 1659,29 грн. витрат по оплаті держмита, та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з посиланням на те, що ТОВ „Строй Бутик „Галерея Интерьера” (орендар) належним чином не виконувало умови договору оренди №А205-09 від 02.04.2009р., укладеного між ВАТ Будинок торгівлі „Південний Буг” (орендодавець) та ТОВ „Строй Бутик „Галерея Интерьера”, з врахуванням додаткової угоди до договору від 01.09.2009р., щодо оплати орендної плати та відшкодування експлуатаційних витрат, у зв’язку з чим у відповідача утворилася заборгованість по орендній платі та відшкодування експлуатаційних витрат під час дії договору у розмірі 146549,60 грн., що стало підставою відповідно до п. 6.2 договору для нарахування пені у розмірі 13297,41 грн., відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України - збитків від інфляції у розмірі 4190,34 грн. та 3% річних в сумі 1891,27 грн., які є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернувся позивач –ТОВ „Строй Бутик „Галерея Интерьера” з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 08.02.2010р. по справі №7/267/09, мотивуючи це тим, що господарським судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм матеріального права: господарським судом першої інстанції не прийнято до уваги той факт, що відповідачем було звільнено орендоване приміщення до кінця жовтня 2009 року, про що було складено акт здачі об’єкту оренди та передано на підпис позивачу, між тим, позивачем не було підписано вказані акти, що свідчить про ухилення позивача від підписання акту здавання приміщення; позивачем не передавалися відповідачу акти приймання-передачі прийнятих послуг з оренди приміщення за листопад 2009 року; сума позову була збільшена позивачем більше ніж на 33100 грн. безпідставно; до того, ж орендар не мав можливості використовувати орендоване приміщення через течу даху, що перешкоджало використовувати приміщення за його призначенням та здійснювати роздрібну торгівлю, таким чином, орендодавець повинен був звільнити орендаря від сплати орендної плати у зв’язку з неможливістю використовувати орендоване приміщення.
13.04.2010р. до Одеського апеляційного господарського суду від ВАТ „Будинок торгівлі „Південний Буг” надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ „Строй Бутик „Галерея Интерьера”, в якому позивач просив рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу відповідача –без задоволення.
Представник ТОВ „Строй Бутик „Галерея Интерьера” в судові засідання не з’явився, правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, при цьому, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 10.03.2010р. та 31.03.2010р..
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ „Строй Бутик „Галерея Интерьера”, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення, з огляду на таке.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 02.04.2009р. між ВАТ „Будинок торгівлі „Південний Буг” (орендодавець) та ТОВ „Строй Бутик „Галерея Интерьера” (орендар) укладено договір оренди №А_205_09, відповідно до умов якого орендодавець зобов’язався передати, а орендар - прийняти у строкове платне користування нежитлові торгівельні приміщення площею 810 кв.м., розташовані на другому поверсі „Торговельного комплексу Будинок Торгівлі „Південний Буг” (м. Миколаїв, пр. Леніна, 259 та 259/1), а також 1/3 зовнішньої частини стіни балкону та бокова сторона центральних сходів до другого поверху будівлі Торгівельного комплексу, які використовуються орендарем для розміщення вивісок та рекламних матеріалів, зовнішня стіна з боку вулиці Комсомольської, яка співпадає із зовнішніми межами об’єкту оренди для розміщення рекламних матеріалів –рекламна площа –передається у тимчасове користування за додаткову орендну плату (п. 1.2.1 договору).
Згідно з п. 2.1 договору строк дії даного договору оренди встановлювався сторонами 12 місяців з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі, при цьому умовами договору передбачалося право сторін на продовження дії даного договору.
Пунктом 3.1 договору сторони визначили, що об’єкт оренди передається у користування орендарю за актом прийому –передачі протягом 21 календарного дня з моменту укладення даного договору.
Відповідно до п.п. 5.2., 5.3. договору розмір щомісячної орендної плати за 1 кв.м. нежитлових приміщень, що передані в оренду, з урахуванням податку на додану вартість, становив 40 грн., загальний розмір щомісячної орендної плати за оренду нежитлових приміщень становив 32400 грн. з урахуванням податку на додану вартість, за оренду рекламної площі орендар повинен був сплачувати плату в розмірі 700 грн. з урахуванням податку на додану вартість, загальний розмір орендної плати становив 33100 грн.. Орендна плата сплачується не пізніше 15 числа кожного календарного місяця, за який здійснюється платіж за користування об’єктом оренди на підставі рахунку орендодавця, рахунок передається орендарю не пізніше 5 числа місяця, в якому має відбуватися оплата.
Пунктом 5.4 договору встановлено, що орендна плата за перший місяць оренди сплачується протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі об’єкта оренди, авансовий платіж за останній місяць оренди сплачується орендарем частинами протягом шести місяців з моменту підписання акту приймання-передачі об’єкту оренди до 15 числа кожного поточного місця по 5516,67 грн..
Пунктом 5.8. договору встановлено обов’язок орендаря відшкодувати орендодавцеві не пізніше 10 числа кожного місяця експлуатаційні витрати з оплати фактично спожитих послуг по газопостачанню, електропостачанню, каналізації, водопостачанню, опаленню фактично спожитих відповідачем при користуванні об’єктом оренди.
Орендодавець надає орендарю для оплати окремі рахунки на оплату оренди та оплату спожитих експлуатаційних послуг, до яких мають бути додані розрахунки спожитих орендарем послуг, ініціатива підготовки та оформлення окремих рахунків на оплату оренди та оплату спожитих експлуатаційних послуг покладена на позивача (п. 5.9 договору).
На виконання умов договору оренди ВАТ „Будинок торгівлі „Південний Буг” передало, а ТОВ „Строй Бутик „Галерея Интерьера” прийняло об’єкт оренди, що підтверджується актом прийому-передачі від 02.04.2009р. (арк. спр. 24).
01.09.2009р. між ВАТ „Будинок торгівлі „Південний Буг” (орендодавець) та ТОВ „Строй Бутик „Галерея Интерьера” (орендар) укладено додаткову угоду до договору оренди №А 205-09, згідно з якою сторони дійшли згоди викласти п.п. 1.2.4 та п. 5.2.1, 5.2.2. договору оренди в наступній редакції: „1.2.4. Загальна площа об’єкту оренди –300 кв.м.”; „5.2.1. за 1 кв.м. нежитлових приміщень, що передані в оренду, з урахуванням податку на додану вартість, становить 30 грн.”; „5.2.2. Загальний розмір щомісячної орендної плати становить 9000 грн.” (арк. спр. 25).
Таким чином, з 01.09.2009р. загальний розмір орендної плати склав 9700,00 грн., 9000,00 грн. за оренду торговельних приміщень та 700,00 грн. за оренду рекламних площ.
Додатковою угодою від 26.10.2009р. до договору оренди №А 205-09 від 02.04.2009р. (арк. спр. 26) сторони вирішили розірвати договір оренди з 01.11.2009р..
Як вбачається з матеріалів справи, орендодавцем зобов’язання за договором були виконані належним чином, а саме згідно з актом прийому-передачі від 02.04.2009р. (а.с. 24) передано орендарю об’єкт оренди, та щомісячно надавались акти здачі-приймання робіт за договором, в яких фіксувалися факти оренди нежитлових приміщень, рекламних площ та споживання комунальних послуг у відповідний період, підтверджувався розмір орендної плати та визначалася сума відшкодування експлуатаційних витрат, а саме: 1)№ДТ0001038 від 30.04.2009р. на суму 32400 грн., 2) № ДТ0001040 від 30.04.2009р. на суму 700 грн., 3) № ДТ0001075 від 30.04.2009р. на суму 3002,51 грн., 4) № ДТ0001470 від 31.05.2009р. на суму 3039,70 грн., 5) № ДТ0001335 від 31.05.2009р. на суму 32400 грн., 6)№ ДТ0001336 від 31.05.2009р. на суму 700 грн., 7) № ДТ0001841 від 30.06.2009р. на суму 7547,65 грн., 8) № ДТ0001807 від 30.06.2009р. на суму 700 грн., 9) № ДТ0001806 від 30.06.2009р. на суму 32400 грн., 10) № ДТ0001999 від 31.07.2009р. на суму 32400 грн., 11)№ ДТ0002000 від 31.07.2009р. на суму 700 грн., 12) № ДТ0002102 від 31.07.2009р. на суму 6858,06 грн., 13) № ДТ0002382 від 31.08.2009р. на суму 5090,93 грн., 14)№ДТ0002310 від 31.08.2009р. на суму 32400 грн., 15) № ДТ0002311 від 31.08.2009р. на суму 700 грн., 16) № ДТ0002917 від 30.09.2009р. на суму 3061,55 грн.., 17) № ДТ0002662 від 30.09.2009р. на суму 700 грн., 18) № ДТ0002939 від 30.09.2009р. на суму 9000 грн., 19)№ ДТ0003034 від 30.10.2009р. на суму 1009,60 грн., 20)№ ДТ0003033 від 30.10.2009р. на суму 700 грн., 21)№ ДТ0002987 від 30.10.2009р. на суму 9000 грн. (арк. спр. 34-54). При цьому слід зауважити, що вказані акти підписані орендарем без зауважень.
Між тим, як свідчать матеріали справи, орендар зобов’язання за договором із внесення орендної плати та відшкодування експлуатаційних витрат виконував несвоєчасно та неналежним чином, внаслідок чого у орендаря утворилась заборгованість перед орендодавцем у розмірі 146549,60 грн., що і зумовило ВАТ „Будинок торгівлі „Південний Буг” звернутися до ТОВ „Строй Бутик „Галерея Интерьера” з вимогою про сплату заборгованості (лист від 30.10.2009р. за №2985), на яку орендар відповіді не надав та заборгованість не оплатив, що стало підставою для звернення ВАТ „Будинок торгівлі „Південний Буг” до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до ТОВ „Строй Бутик „Галерея Интерьера” про стягнення 165928,62 грн., при цьому ВАТ „Будинок торгівлі „Південний Буг” посилалося на невиконання ТОВ „Строй Бутик „Галерея Интерьера” умов договору оренди нежитлового приміщення № А 205-09 від 02.04.2009р. та додаткової угоди до договору від 01.09.2009р., та ст. ст. 526, 612, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України та ст. ст. 193, 285, 286 Господарського кодексу України.
За ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.
За ст.204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендар зобов’язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Статтею 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Оскільки матеріалами справи підтверджено належне виконання орендодавцем зобов’язань за договором оренди №А205-09 від 02.04.2009р. щодо надання в строкове платне користування нежитлових приміщень, та неналежне виконання орендарем зобов’язань за вказаним договором щодо повної та своєчасної оплати орендної плати та відшкодування експлуатаційних витрат, наявність заборгованості по орендній платі та відшкодуванню експлуатаційних витрат у відповідача перед позивачем в сумі 146549,60 грн., господарським судом першої інстанції цілком правомірно задоволено позовну вимогу ВАТ „Будинок торгівлі „Південний Буг” про стягнення з ТОВ „Строй Бутик „Галерея Интерьера” заборгованості у розмірі 146549,60 грн.
Крім того, ВАТ „Будинок торгівлі „Південний Буг” у позовній заяві просило стягнути з ТОВ „Строй Бутик „Галерея Интерьера” пеню у розмірі 13297,41 грн., посилаючись при цьому на п. 6.2 договору оренди.
Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).
Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов’язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочини щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі, правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно з п. 6.2. договору за прострочення сплати орендної плати та інших платежів за розділом 5 цього договору, орендар сплачує орендодавцю за кожен день прострочки пеню за кожен день прострочення за весь період прострочення в розмірі, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на період прострочення.
Сума пені за порушення відповідачем термінів оплати розрахована позивачем з врахуванням подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 13297,41 грн.., наданий позивачем розрахунок пені (арк. спр. 27-33) цілком відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а отже господарським судом цілком правомірно задоволено позовну вимогу ВАТ „Будинок торгівлі „Південний Буг” та стягнуто з ТОВ „Строй Бутик „Галерея Интерьера” пеню у розмірі 13297,41 грн.
Крім того, ВАТ „Будинок торгівлі „Південний Буг” у позовній заяві просило стягнути з ТОВ „Строй Бутик „Галерея Интерьера” 3% річних у сумі 1891,27 грн. та інфляційні втрати у розмірі 4190,34 грн. з посиланням на ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що складені ВАТ „Будинок торгівлі „Південний Буг” розрахунки 3% річних та інфляційних втрат (арк. спр. 27-33) цілком відповідають вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а отже позовні вимоги ВАТ „Будинок торгівлі „Південний Буг” про стягнення з ТОВ „Строй Бутик „Галерея Интерьера” 3% річних у сумі 1891,27 грн. та інфляційні втрати у розмірі 4190,34 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Не приймаються до уваги колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду доводи ТОВ „Строй Бутик „Галерея Интерьера”, викладені в апеляційній скарзі, оскільки акти здачі-приймання робіт по договору за весь період строку дії договору, які наявні в матеріалах справи, підписані відповідачем без зауважень, а акт щодо неможливості використовувати об’єкт оренди з 15.05.2009р. до кінця червня 2009 року через течу даху складений лише представниками орендаря без участі представників орендодавця, тобто є одностороннім.
Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 09.03.2010р. та 30.03.2010р. по справі №7/267/09 ТОВ „Строй Бутик „Галерея Интерьера” зобов’язувалося надати до апеляційного господарського суду докази оплати державного мита у встановлених чинним законодавством порядку та розмірі, оскільки скаржником не було надано до апеляційної скарги доказів оплати державного мита, між тим, ТОВ „Строй Бутик „Галерея Интерьера” не надало до апеляційного господарського суду витребуваних доказів оплати державного мита за подання апеляційної скарги, таким чином відповідно до ст. ст. 44, 49 державне мито за розгляд апеляційної скарги слід покласти на відповідача –ТОВ „Строй Бутик „Галерея Интерьера”, з тих підстав, що його апеляційну скаргу залишено без задоволення.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Миколаївської області від 08.02.2010р. по справі №7/267/09 слід залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 –103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –
П о с т а н о в и в :
Рішення господарського суду Миколаївської області від 08.02.2010р. по справі №7/267/09 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Строй Бутик „Галерея Интерьера” ( 54002, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108, п/р № 26005129800994 у ФВАТ „Кредитпромбанк” у м. Миколаїв, МФО 326007, код 36057088) до Державного бюджету України (Отримувач: ГУДКУ в Одеській області, рах № 31114095700008, банк - ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460, код платежу 22090200, символ звітності банку 095) державне миту у розмірі 829 (вісімсот двадцять дев’ять) грн. 65 коп.
Зобов’язати господарський суд Миколаївської області видати наказ із зазначенням відповідних реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Гладишева Т.Я.
Суддя Лавренюк О.Т.
Судове рішення № 8967021, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 13.04.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 7/267/09. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: