Рішення № 8964890, 22.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/46422.02.10 За позовомКомунального підприємства "Севастопольське міське ринкове господарство" Севастопольської міської ради

до

про Севастопольської міської ради

визнання договору поновленим на умовах додаткової угоди

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

від відповідача Малахов В.І. представник

не зявились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Севастопольське міське ринкове господарство" Севастопольської міської ради до Севастопольської міської ради про визнання договору оренди землі, зареєстрованого 14.01.2002 за № 66, поновленим та визнання дійсною додаткової угоди від 28.07.2009 про внесення змін до вказаного договору.

Позивач заявою від 05.02.2010 уточнив позовні вимоги та просить суд визнати договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Лосицей І.А., зареєстрований Севастопольської міською державною адміністрацією 14.01.2002 за № 66, поновленим на умовах додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 28.07.2009.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.07.2009 між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки від 05.10.2001, якою строк дії договору було продовжено. У звязку з тим, що основний договір був нотаріально посвідчений, то додаткова угода також підлягає нотаріальному посвідченню, проте вчинення нотаріальних дії є неможливим, оскільки додаткова угода була укладена 28.07.2009, тобто вже після закінчення строку дії основного договору, а саме 01.07.2009. За таких обставин, такий договір підлягає визнанню дійсним в судовому порядку.

Крім того, позивач зазначає, що після закінчення строку дії договору оренди від 05.10.2001, позивач продовжує користуватись земельною ділянкою без будь-яких заперечень з боку відповідача, строк дії договору продовжений рішенням Севастопольської міської ради, а тому на підставі ст. 33 Закону України «Про оренду землі»договір оренди є поновленим.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що спір виник не з вини відповідача, а у звязку з відмовою нотаріуса від нотаріального посвідчення додаткової угоди. Відповідач зі свого боку вчинив всі необхідні дії для продовження дії договору оренди земельної ділянки, додаткову угоду визнає, будь які дії на витребування у позивача земельної ділянки не здійснює.

Відповідач подав додаткові пояснення на відзив, в якому проти задоволення позову не заперечує та просить його задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до положень ст.ст. 116, 123, 124 Земельного кодексу України право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності на умовах оренди набувається за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Стаття 9 Земельного кодексу України встановлює, що до повноважень Севастопольської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 Кодексу).

Пунктом 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

05.11.2001 між Севастопольською міською радою, як орендодавцем, та Комунальним підприємством "Севастопольське міське ринкове господарство" Севастопольської міської ради, як орендарем, укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець відповідно до рішення Севастопольської міської ради від 24.12.1998 № 145 та від 10.07.2001 № 814 передає, а орендар приймає у тимчасове користування земельну ділянку площею 2,6156 га, що знаходиться на перехресті на 5 км Балаклавського шосе в Ленінському районі міста Севастополя, для розміщення оптового продовольчого ринку.

Відповідно до п. 1.5 договору оренди, останній укладений строком до 01.07.2009.

Договір оренди нотаріально посвідчений 05.11.2001, про що внесено запис за № 1639 та зареєстрований в Севастопольській державній адміністрації 14.01.2002 за № 66.

20.05.2009 Севастопольською міською радою прийнято рішення № 6989, яким:

- Комунальному підприємству "Севастопольське міське ринкове господарство" Севастопольської міської ради продовжено договір оренди земельної ділянки від 05.11.2001 площею 2,6156 га, що знаходиться на перехресті на 5 км Балаклавського шосе, для розміщення оптового продовольчого ринку, без зміни цільового призначення, на умовах, що були визначені раніше рішенням міської ради, строком на 10 років (п. 1);

- внесено зміни в договір оренди земельної ділянки від 05.11.2001, виключивши з тексту слова "продовольчого" (п.2);

- зобовязано Комунальне підприємство "Севастопольське міське ринкове господарство" Севастопольської міської ради продовжити договір оренди землі шляхом укладення з міською Радою додаткової угоди до договору оренди (п. 3).

28.07.2009 між Севастопольською міською радою, як орендодавцем, та Комунальним підприємством "Севастопольське міське ринкове господарство" Севастопольської міської ради, як орендарем, укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі.

Цією додатковою угодою сторони погодили внести наступні зміни до договору оренди від 05.11.2001:

- п. 1.1. договору викладено в наступній редакції: "орендодавець відповідно до рішення Севастопольської міської ради від 24.12.1998 № 145, від 10.07.2001 № 814, від 20.05.2009 № 6989 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 2,6156 га, з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та громадської забудови, що знаходиться на перехресті на 5 км Балаклавського шосе в Ленінському районі міста Севастополя, для розміщення оптового ринку";

- п. 1.5 договору викладено в наступній редакції: "цей договір укладений строком на 10 років з моменту закінчення строку дії договору (до 01.07.2019)".

Також додатковою угодою внесені зміни до п. 2.1, п. 2.1.1 договору оренди стосовно ставки орендної плати (замість 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначено 3%), строків сплати орендної плати (замість до 15 числа наступного за звітним місяцем, зазначено: протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного періоду місяця).

Згідно з п. 10 додаткової угоди, остання набирає чинності після її підписання, державної реєстрації та є невідємною частиною договору оренди, зареєстрованого 14.01.2002 за № 66.

Додаткова угода від 28.07.2009 до договору оренди, нотаріально не посвідчена та у встановленому порядку не зареєстрована.

У звязку з тим, що здійснити нотаріальне посвідчення додаткової угоди до договору оренди, сторони не можуть, то позивач звернувся до суду з позовом, з урахуванням уточнень позовних вимог від 05.02.2006, про визнання договору оренди землі, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Лосицей І.А., зареєстрованого Севастопольської міською державною адміністрацією 14.01.2002 за № 66, поновленим на умовах додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 28.07.2009.

Господарський суд розглянувши матеріали справи дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Враховуючи положення ст. 116, ч. 1 ст. 124 Земельного Кодексу України та рішення відповідача від 20.05.2009 № 6989 про поновлення терміну дії договору на 10 років, судом встановлено, що дію договору оренди від 05.11.2001, зареєстрованого 14.01.2002 за № 66 поновлено.

Відповідно, позовні вимоги в частині визнання договору оренди від 05.11.2001, зареєстрованого 14.01.2002 за № 66 поновленим, визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про визнання договору оренди від 05.11.2001, зареєстрованого 14.01.2002 за № 66, поновленим саме на умовах додаткової угоди про внесення змін до договору оренди від 28.07.2009 задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Питання щодо ухилення відповідача від виконання умов додаткової угоди щодо її нотаріального посвідчення не ставиться. Відповідач не заперечує проти нотаріального посвідчення додаткової угоди, додаткову угоду визнає, правовідносини щодо оренди земельної ділянки продовжують існувати між сторонами.

Разом з цим, відповідно до ст. 18, ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Вимога щодо державної реєстрації угод про поновлення договору оренди землі передбачена пунктом 17 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073, відповідно до ст. 18 Закону України "Про оренду землі".

Зі змісту ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України вбачається, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Отже, за правилами ч. 1 ст. 210 Цивільного кодексу України правочини, що потребують нотаріального посвідчення та державної реєстрації, є вчиненими з моменту їх державної реєстрації.

Норм, якими б передбачалась можливість визнання судом дійсним правочину в разі недодержання сторонами вимоги закону про його обов'язкову державну реєстрацію, Цивільний кодекс України не містить.

Таким чином, у суду відсутні підстави для визнання договору оренди поновленим саме на умовах додаткової угоди від 28.07.2009 до договору оренди, оскільки в розумінні норм Цивільного кодексу України додаткова угода є вчиненою з моменту її державної реєстрації, а в даному випадку державна реєстрація угоди не проведена.

Крім того, у додатковій угоді до договору сторони зазначили, що орендодавець відповідно до рішень Севастопольської міської ради від 24.12.1998 № 145, від 10.07.2001 № 814, від 20.05.2009 № 6989 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 2,6156 га, з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та громадської забудови. Тобто фактично сторонами змінено цільове призначення земельної ділянки, наданої в оренду, оскільки рішенням відповідача від 20.05.2009 земельна ділянка надавалася позивачу для розміщення оптового ринку, а не для житлової та громадської забудови.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена можливість зміни умов договору у разі його поновлення. Це стосується умов щодо розміру орендної плати, порядку внесення орендної плати тощо, що і було передбачено сторонами у додатковій угоді.

Однак, зміна цільового призначення земельної ділянки можлива лише на підставі відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст. 20 Земельного кодексу України), в той час як такого рішення сторони суду не надали. У рішенні відповідача від 20.05.2009 №6989 прямо вказується, що договір оренди продовжується без зміни цільового призначення (п. 1).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково - в частині визнання договору оренди земельної ділянки від 05.11.2001, зареєстрованого 14.01.2002 за № 66, поновленим. Решту вимог позивача суд залишає без задоволення.

Судові витрати покладаються на сторони в рівних частинах відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати договір оренди земельної ділянки укладений 05.11.2001 між Севастопольською міською радою та Комунальним підприємством "Севастопольське міське ринкове господарство" Севастопольської міської ради, зареєстрований 14.01.2002 за № 66, поновленим.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Севастопольської міської ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 5, ідентифікаційний код 24872845) на користь Комунального підприємства «Севастопольське міське ринкове господарство»Севастопольської міської ради (99055, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 233,ідентифікаційний код 30026321) 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення:19.03.2010