Рішення № 8964337, 12.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/2212.03.10

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Кейсінг Груп”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнайтед Кар Лиз”

Проспонукання до укладення договору

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаМажара О.Є. —представник за довіреністю від 28.12.2009 р.

Від відповідача Охватенко О.О. —представник за довіреністю від 12.02.2010 р. 12.03.2010 р. у судовому засіданні за згодою представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Кейсінг Груп” звернулося до суду з позовом від 19.01.2010 р. № 01/10-СП, відповідно до якого просить суд спонукати відповідача до укладення з ним договору купівлі-продажу автомобілю Mitsubishi Grandis, державний номер АА 5042 ЕР у поданій позивачем редакції.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/22 від 25.01.2010 р., яку призначено до розгляду на 12.02.2010 р.

12.02.2010 р. розгляд справи було відкладено на 12.03.2010 р. зважаючи на неявку в судове засідання представника відповідача та неподання витребуваних судом документів.

У судове засідання, призначене на 12.03.2010 р., з’явилися представники сторін, які надали суду документи відповідно до вимог ухвали про порушення провадження у справі.

В ході розгляду спору по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити, посилаючись на ст. 20 Господарського кодексу та ч. 2 ст. 649 Цивільного кодексу України і вказуючи на порушення відповідачем умов лізингової угоди від 10.12.2007 р., якою передбачено право позивача на викуп у відповідача предмету лізингу за вставленою сторонами ціною. За твердженнями позивача, після сплати всіх лізингових платежів він звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір купівлі-продажу предмету лізингу відповідно до поданого проекту, яка була відхилена відповідачем. Зважаючи на неправомірність відмови відповідача, позивач звернувся до суду для захисту порушених прав шляхом спонукання відповідача до укладення такого договору.

Представник відповідача підтримав викладені у відзиві на позовну заяву заперечення проти позову та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що між сторонами був укладений договір оперативного лізингу, що відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не може мати своїм наслідком купівлю-продажу предмету лізингу. Також відповідач вказує на те, що сплачені позивачем лізингові платежі не покривають у повному обсязі витрат відповідача на придбання об’єкту лізингу та його вартість, а тому лізингові платежі слід вважати орендною платою за користування переданим у лізинг автомобілем.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.12.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Перша автомобільна лізингова” в якості лізингодавця та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кейсінг Груп” в якості лізингоодержувача укладено лізингову угоду № FCL-OL-071210-012 оперативного лізингу транспортного засобу, марка і рік випуску якого, а також розміри та порядок сплати лізингових платежів визначаються додатками до даної угоди.

Додатковою угодою № 1 від 03.06.2008 р. до вказаної лізингової угоди сторонами було внесено зміни в реквізити лізингодавця, зокрема його найменування, у зв’язку зі зміною назви Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша автомобільна лізингова” на Товариство з обмеженою відповідальністю “Юнайтед Кар Лиз”.

Виходячи з умов лізингової угоди обов’язком лізингоодержувача є сплата лізингових платежів, розмір та строк внесення яких встановлені в у додатку № 1.1 (лізинговий протокол) від 11.12.2007 р. Так, згідно з лізинговим протоколом відповідач передає, а позивач приймає один транспортний засіб —автомобіль Mitsubishi Grandis 2.4 Sport AT 7 seater на 24-х місячний строк на умовах сплати 24-х лізингових платежів загальною сумою 221493,00 грн. (33439,08 грн. —перший лізинговий платіж та 7835,58 грн. —наступні 23-и щомісячні платежі). При цьому перший лізинговий платіж сплачується не пізніше 20.12.2007 р., а наступні —не пізніше 5-го числа кожного місяця.

У п. 8 та п. 9 лізингового протоколу сторони погодили, що вартість транспортного засобу на момент підписання угоди складає 32673,47 доларів США, що еквівалентно 165001,00 грн., а ціна його викупу —3310,80 доларів США, що еквівалентно 16719,54 грн.

Згідно з п. 11.3 лізингової угоди після закінчення строку лізингу лізингоодержувач, за умови повної сплати лізингових платежів, має право викупити транспортний засіб за ціною, що вказана у додатку до лізингової угоди.

11.12.2007 р. сторони підписали акт додаток № 3.1 до лізингової угоди —акт приймання-передачі автомобілю Mitsubishi Grandis 2.4 Sport AT, державний номер АА 5042 ЕР 2007 року випуску, свідоцтво про реєстрацію ААС № 444709 від 18.12.2007 р., відповідно до якого датою отримання об’єкту лізингу є 21.12.2007 р., а датою повернення —21.12.2009 р.

За твердженнями позивача, що були підтвердженні його представником у судовому засіданні та не запереченні у відзиві на позовну заяву, Товариство з обмеженою відповідальністю “Кейсінг Груп” своєчасно та у повному обсязі сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю “Юнайтед Кар Лиз” лізингові платежі.

22.12.2009 р. позивач звернувся до відповідача з листом від 21.12.2009 р. № 213/09, яким підтвердив свій намір викупити автомобіль Mitsubishi Grandis 2.4 Sport AT, державний номер АА 5042 ЕР на умовах, погоджених у договорі лізингу та надав підписаний зі свого боку договір купівлі-продажу автомобіля за ціною 3310,80 доларів США, що еквівалентно 26387,10 грн. станом на 21.12.2009 р.

Листом від 24.12.2009 р. № 24/12/02 відповідач повідомив позивача про відсутність згоди на підписання наданого договору купівлі-продажу на запропонованих умовах, посилаючись на те, що до Законами України “Про оподаткування прибутку підприємств” та “Про фінансовий лізинг” не передбачено можливості викупу об’єкту лізингу після закінчення строку лізингової угоди про оперативний лізинг. Крім того, відповідач вказував на те, що п. 11.3 лізингової угоди веде мову про право лізингоодержувача на першочергове придбання об’єкту лізингу, а не про його викуп. Також, відповідач повідомив позивача про те, що він не заперечує проти продажу автомобілю, проте за справедливою ринковою ціною.

Вважаючи неправомірною відмову відповідача від укладення договору купівлі-продажу, позивач звернувся до суду для захисту свого порушеного права.

Вивчивши всі суттєві моменти спірних правовідносин, суд вважає заявлені вимоги правомірними та обґрунтованими, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених законодавством.

Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний (ч. 2 ст. 292 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 806 Цивільного кодексу України особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Наведена норма є відсилочною до Закону України “Про фінансовий лізинг”, відповідно до ст. 1 якого фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі (ч. 2 ст. 1 Закону України “Про фінансовий лізинг”).

Частиною 1 ст. 2 Закону України “Про фінансовий лізинг” встановлено, що відносини, що виникають у зв’язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Аналіз діючого законодавства дає підстави стверджувати, що придбання у власність майна, яке є предметом лізингу, після закінчення строку дії договору не є критерієм, за яким слід розрізняти фінансовий лізинг від оперативного. Поряд з цим, слід відмітити, що відносини лізингу, крім цивільно-правового регулювання, піддаються регулюванню публічним законодавством, як-то податковим і бухгалтерським.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” оперативний лізинг (оренда) — це господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає відповідно до договору оперативного лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем на умовах інших, ніж передбачаються фінансовим лізингом (орендою).

Фінансовим лізингом (орендою) є господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає відповідно до договору фінансового лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.

Згідно з ч. 1 ст. 809 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором або законом.

Укладена сторонами лізингова угода від 10.12.2007 р. не передбачає іншого розподілу ризиків щодо предмету лізингу, ніж той, що встановлений ч. 1 ст. 809 Цивільного кодексу України.

Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” також визначено умови, за наявності яких лізинг (оренду) слід вважати фінансовим, а саме: якщо об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75 відсотків його первісної вартості за нормами амортизації, визначеними статтею 8 цього Закону, та орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі; якщо сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує первісну вартість об'єкта лізингу; якщо у лізинг передається об'єкт, що перебував у складі основних фондів лізингодавця протягом строку перших 50 відсотків амортизації його первісної вартості, загальна сума лізингових платежів має дорівнювати або бути більшою 90 відсотків від звичайної ціни на такий об'єкт лізингу, діючої на початок строку дії лізингового договору, збільшеної на суму процентів, розрахованих виходячи з облікової ставки Національного банку України, визначеної на дату початку дії лізингового договору на весь його строк; якщо майно, яке передається у фінансовий лізинг, є виготовленим за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Як вище вказувалося, укладена сторонами угода передбачає порядок та підстави придбання лізингоодержувачем предмету лізингу, а саме: визначає умови (повне внесення всіх лізингових платежів), ціну (3 310,80 доларів США) та строки (після закінчення строку лізингу). Крім того, виходячи з умов лізингового протоколу сума лізингових платежів з початку оренди значно перевищує погоджену сторонами первісну вартість предмету лізингу. Так, у п. 8 лізингового протоколу вказується, що вартість автомобілю складає 32673,47 доларів США, що на момент підписання угоди складала 165001,00 грн., тоді як сума всіх лізингових платежів, визначена у п. 5 лізингового протоколу дорівнює 221493,00 грн. Тобто, на момент укладення лізингової угоди лізингові платежі, які за твердженням сторін були сплачені лізингоодержувачем вчасно та у повному обсязі, перевищували вартість автомобілю Mitsubishi Grandis 2.4 Sport AT, державний номер АА 5042 ЕР на 59492,00 грн.

На підставі викладеного, посилання відповідача на положення Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в силу яких Товариство з обмеженою відповідальністю “Юнайтед Кар Лиз” вважає лізингову угоду від 10.12.2007 р. договором оперативного лізингу, насідком якого не може бути купівля-продаж предмету лізингу, видаються некоректними, оскільки законодавець не розрізняє фінансовий та оперативний лізинг саме такими наслідками, а також тому, що зазначені вище умови договору сторін дозволяють віднести його до договору фінансового лізингу в розумінні даного нормативного акту.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом вимагалися від відповідача докази на підтвердження заперечень проти позову, Разом з тим, відповідач не вказав на фактичні дані, якими стверджується розмір його витрат на придбання переданого позивачеві у лізинг автомобілю та не надав їх суду, а також не пред’явив жодного доказу на підтвердження того, що внесені лізингоодержувачем лізингові платежі не перекривають у повному обсязі вартість об’єкту лізингу.

Зважаючи на встановлені судом обставини справи, підстави відмови відповідача від укладення з позивачем договору купівлі-продажу переданого в лізинг майна слід вважати недостатніми та такими, що суперечать лізинговій угоді й дійсному стану правовідносин між сторонами, тоді як направлена позивачем пропозиція та розроблений ним проект договору —правомірними.

Враховуючи наведене, вимоги позивача про зобов’язання відповідача укласти договір купівлі-продажу автомобілю Mitsubishi Grandis 2.4 Sport AT, державний номер АА 5042 ЕР на запропонованих ним умовах є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Юнайтед Кар Лиз” (01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, 4/6, корп. “а”, к. 307, ідентифікаційний код 34980001) укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю “Кейсінг Груп” (02099, м. Київ, вул. Російська, 64, оф. 8, ідентифікаційний код 33632318) договір купівлі-продажу в наступній редакції:

Договір

купівлі-продажу автомобіля

м. Київ                                                                                          дата

(що відповідає даті набрання рішенням законної сили)

Товариство з обмеженою відповідальністю “Юнайтед Кар Лиз”, надалі —“продавець”, в особі генерального директора (вказати прізвище, ім’я, по-батькові), що діє на підставі Статуту,

та

Товариство з обмеженою відповідальністю “Кейсінг Груп”, надалі —“покупець”, в особі генерального директора (вказати прізвище, ім’я, по-батькові), що діє на підставі Статуту, з другої сторони, уклали цей договір про наступне.

1.          Продавець зобов’язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити належний продавцеві на праві приватної власності автомобіль марки Mitsubishi Grandis 2.4. Sport AT 7 seater, державний номер АА 5042 ЕР, комплектації S 02, 2007 року випуску, об’єм двигуна 2378, номер кузова JMBLN A4W8Z001114.

2.          Відчужуваний автомобіль належить продавцеві на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ААС № 444709, виданого 18.12.2007 р. УДАІ ГУ МВС України у м. Києві.

3.          За домовленістю сторін, враховуючи технічний стан автомобіля, сторони погодили, що ціна цього договору складає 3310,80 доларів США, що на день його підписання становить (визначити ціну у національній грошовій одиниці України відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на день підписання договору).

4.          Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві вартість автомобіля протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі автомобіля (видаткової накладної). Оплата здійснюється у безготівковій формі на поточний рахунок продавця (вказати номер рахунку, банківську установу, МФО).

5.          Продавець зобов’язаний протягом п'яти робочих днів з моменту підписання сторонами цього договору зняти автомобіль з обліку в органах ДАІ, передати покупцеві транзитні номери на автомобіль, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу з відміткою про зняття автомобіля з обліку для продажу, а також підписати та надати покупцеві акт приймання-передачі автомобіля (видаткову накладну). При необхідності, сприяти покупцю при держаній реєстрації автомобіля.

6.          Право власності на автомобіль переходить від продавця до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі автомобіля (видаткової накладної).

7.          Спори, що можуть виникнути після укладення цього договору, вирішуються в судовому порядку.

8.          Цей Договір укладений в двох примірниках, по одному для кожної зі сторін і вступає в силу з моменту його підписання сторонами.

ПродавецьПокупець

Товариство з обмеженою відповідальністю “Юнайтед Кар Лиз”

ідентифікаційний код 34980001

01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, 4/6, корп. “а”, к. 307Товариство з обмеженою відповідальністю “Кейсінг Груп”

ідентифікаційний код 33632318

02099, м. Київ, вул. Російська, 64, оф. 8

(підпис) (печатка)

(прізвище, ініціали)(підпис) (печатка)

(прізвище, ініціали) 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнайтед Кар Лиз” (01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, 4/6, корп. “а”, к. 307, ідентифікаційний код 34980001) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю “Кейсінг Груп” (02099, м. Київ, вул. Російська, 64, оф. 8, ідентифікаційний код 33632318) 85 (вісімдесят п’ять) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                       Л.В. Омельченко

Дата підписання: 18.03.2010 р.