Рішення № 8964292, 19.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/1219.03.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Комунального підприємства «Поділ-житло»

про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення 5527250,24 грн.

Суддя Шевченко Е.О.

Представники:

від позивача: Лазаренко Ю.Г. - довіреність №26 від 01.01.2010р.

Ромась Д.М. довіреність №16 від 01.01.2010р.

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Поділ-житло»про стягнення заборгованості за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.07.2009р. по 01.12.2009р. у розмірі 5463121,63 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором №03852/2-07 на поставу питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 03.03.2004р. не оплатив надані йому позивачем послуги за період з 01.07.2009 по 01.12.2009, заборгувавши позивачу 5527250,24 грн. З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 5463121,63 грн. - основного боргу, 64128,61 інфляційних витрат, 25 500,00 грн. державного мита, 236, 00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

До прийняття рішення по суті позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої він просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення з врахуванням штрафних санкцій в розмірі 5820720,20 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, в судове засідання, призначене на 14.01.2010р., не зявився, з огляду на що судом відкладено розгляд справи у відповідності до ст. 77 ГПК України, про що винесено відповідну Ухвалу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2010р. розгляд справи судом було відкладено в межах строку, встановленого чинним законодавством України, у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

В судове засідання, призначене на 04.02.2010р., представник відповідача не зявився повторно, з огляду на що на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи судом відкладено, про що винесено відповідну Ухвалу.

Справа слухалась з оголошеною в судовому засіданні 04.03.2010р. перервою на підставі ст. 77 ГПК України.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.03.2004р. між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»та Комунальним підприємством «Поділ-житло»було укладено Договір №03852/2-07 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

За умовами даного Договору позивач зобовязався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а відповідач зобовязався здійснювати своєчасну оплату наданих йому позивачем послуг на умовах цього Договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Відповідно до підпункту 2.1.1. Договору облік поставленої води здійснюється за показаннями водолічильника, зареєстрованого у позивача. У випадку наявності у відповідача декількох обєктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за відповідачем. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями водолічильника. В разі технічної неможливості встановлення водолічильника, кількість поставленої води може визначатися за узгодженим з позивачем розрахунком.

Відповідно до підпункту 2.1.4. Договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями водолічильників та/або іншими способами визначення обємів стоків у відповідності із розділом 21 Правил користування.

Згідно з підпунктом 2.1.2. Договору зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником позивача у присутності представника відповідача у строки згідно з графіком обслуговування позивача. Для абонента із стабільним обємом водоспоживання (до 20 м. куб. із незначним коливанням), зняття показань з лічильника може здійснюватись позивачем поквартально, при цьому останній направляє відповідачеві щомісячно платіжні документи, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання водолічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків позивачем від відповідача в письмовому вигляді. В разі, якщо відповідач не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті позивачем, є підставою для виставлення платіжних документів на оплату наданих послуг.

Згідно з підпунктом 2.1.3. Договору якщо водолічильник не працює не з вини відповідача, кількість поставленої води визначається, виходячи із середньодобової витрати відповідача, яка визначається за показанням працюючого водолічильника в останні два розрахункові місяці. У випадку, коли водолічильник працював менше двох місяців, кількість води визначається за її середньодобовою витратою не менше 10-ти днів. Облік води за таким порядком здійснюється до встановлення працюючого (повіреного) водолічильника, перерахунки за відповідний період не проводяться.

У відповідності до п.2.2. Договору позивач щомісячно направляє до банківської установи відповідача платіжні документи (в електронному вигляді дебетові повідомлення, вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється відповідачем щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення позивачем платіжного документи до банківської установи відповідача. У разі неотримання від позивача поточного місячного платіжного документи, відповідач здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Відповідно до розділу 7 Договору цей Договір діє протягом всього часу надання послуг до моменту його розірвання. Договір набуває чинності з моменту його підписання.

Доказів розірвання Договору в установленому порядку суду не надано.

Поясненнями позивача, поданим ним розрахунком, проведеним відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства на підставі даних розрахункових листів, документів первинного обліку наданих послуг за період з 01.07.2009р. по 01.12.2009р. стверджується факт надання позивачем відповідачу протягом указаного періоду послуг водопостачання та водовідведення загальною вартістю 13574123,60 грн., а також оплати останнім спожитих у цей період послуг у розмірі 8111001,97 грн.

Доказів належної оплати за договором суми боргу у розмірі 5463121,63 грн. суду не надано.

Крім того, згідно пп. 2.2.5. Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, відповідач зобовязаний у 10-ти денний термін з дня направлення позивачем платіжного документу до банківської установи відповідача, письмово повідомити про це позивача та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова відповідача оплатити платіжний документи позивача вважатиметься безпідставною.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звертався до позивача для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту, на підставі пп. 2.2.5. Договору відмова відповідача від оплати послуг є безпідставною.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановленого договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума інфляційних витрат складає 124928,37 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми інфляційних витрат відповідачем суду не надано.

Судом зроблено свій розрахунок інфляційних витрат, сума якого складає 98155,61 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 28655,39 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних відповідачем суду не надано.

Судом зроблено розрахунок розміру 3% річних, який склав суму 28408,81 грн., що підлягає до стягнення з відповідача.

Таким чином, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України підлягають стягненню суми інфляційних витрат в розмірі 98155,61 грн. та сума 3% річних в розмірі 28408,81 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму пені в розмірі 204014,82 грн.

У відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що у разі порушення строків виконання зобовязання по оплаті за надані послуги, відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексу визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно розрахунку суми пені, зробленого позивачем, її сума складає 204014,82 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку розміру пені відповідачем суду не надано.

Судом зроблено розрахунок розміру пені, який склав суму 173255,78 грн. Ця сума пені підлягає стягненню з відповідача

Таким чином, виходячи з наведеного вище, судом частково задовольняються вимоги позивача та стягується з відповідача сума основної заборгованості в розмірі 5463121,63 грн., сума інфляційних витрат в розмірі 98155,61 грн., сума 3% річних в розмірі 28408,81 грн. та сума пені в розмірі 173255,78 грн.

Державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Поділ-житло»(04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 2/1, код ЄДРПОУ 32557113, п/р 26008200210501 в Подільській філії АКБ, МФО 320401) на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, код ЄДРПОУ 03327664, п/р 2600155030771 в КРФ ВАТ КБ «Хрещатик») 5463121,63 (пять мільйонів чотириста шістдесят три тисячі сто двадцять одна грн. 63 коп.) грн. основного боргу, 98155,61 (девяносто вісім тисяч сто пятдесят пять грн. 61 коп.) грн. суму інфляційних витрат, 28408,81 (двадцять вісім тисяч чотириста вісім грн. 81 коп.) грн. суму 3% річних, 173255,78 (сто сімдесят три тисячі двісті пятдесят пять грн. 78 коп.) грн. суму пені, 25500,00 (двадцять пять тисяч пятсот грн. 00 коп.) грн. державного мита, 236,00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Е.О. Шевченко