Рішення № 8964288, 09.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/309.03.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будавто»

доЗакритого акціонерного товариства «Київська будівельна компанія «Київбудком»

простягнення 112 510, 57 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: Гарматюк А.Д. –представник за довіреністю від 26.11.2009 року; Від відповідача:Кузьменко М.В. –представник за довіреністю від 23.12.2009 року ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будавто»до Закритого акціонерного товариства «Київська будівельна компанія «Київбудком»про стягнення заборгованості у розмірі 99564, 81 грн. –основного боргу, 10115, 64 грн. –інфляційних нарахувань та 2830, 12 грн. –3 % річних, з підстав порушення відповідачем строків оплати за надані послуги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі усного договору позивач надав відповідачеві послуги на загальну суму 104564, 81 грн. Водночас відповідач за надані послуги розрахувався частково, перерахувавши позивачеві 5000, 00 грн. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з останнього заборгованість у розмірі 99 564, 81 грн., нараховані збитки від інфляції у сумі 10115, 64 грн. та 3% річних у розмірі 2830, 12 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2009 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 18.01.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 18.01.2010 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду та надав усні пояснення.

Представник відповідача у судове засідання 18.01.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 14.12.2009 року не виконав, однак через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю направити повноважного представника у дане судове засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2010 року розгляд справи було відкладено на 01.02.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 01.02.2010 року подав витребувані ухвалою суду докази та надав усні пояснення. Судом залучено оригінали актів прийому виконаних робіт (послуг).

Представник відповідача у судовому засіданні 01.02.2010 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що посилання позивача на законність укладання усного договору виконання робіт згідно із приписами статті 205 ЦК україни вступає в протиріччя з вимогами ч. 1 ст. 208 ЦК України, яка вказує на необхідність вчинення договір між юридичними особами в письмовій формі.

Крім того, вказуючи в позовній заяві, що згідно усного договору виконання робіт ТОВ «Будавто»зобов’язується виконати роботи щодо укладки асфальту, а відповідач оплатити виконані роботи на підставі актів здачі-приймання робіт та змінних рапортів, позивач не надав на підтвердження даних умов жодного доказу. Так, в актах здачі-приймання виконаних робіт, які містяться в матеріалах справи, відсутні зміст та обсяги робіт по укладці асфальту, одиниці виміру господарської операції.

Також, змінні рапорти, на підставі яких складено акти здачі-прийняття робіт, порушують вимоги ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні».

До того ж, стаття 180 ГК України передбачає, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язанні у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Надані на підтвердження позовних вимог акти здачі-приймання робіт, змінні рапорти та рахунки-фактури свідчать, що між суб’єктами господарювання не погоджені предмет та ціна договору.

Крім того, сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Згідно з ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

На підставі вищезазначеного, суд задовольнив подане сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору.

Враховуючи надані пояснення сторін та дослідивши подані докази, з метою всебічного та об’єктивного розгляду справи, суд викликав у судове засідання генерального директора ЗАТ «КБК «Київбудком»Білопупа Олександра Володимировича для дачі пояснень щодо правовідносин, які склались між сторонами та щодо того, чи було здійснено відповідачем перерахування коштів за виконані позивачем роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2010 року відклав розгляд справи до 22.02.2010 року.

У судовому засіданні 22.02.2010 року представник позивача подав уточнення позовної заяви, відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача 99564, 81 грн. основного боргу, 14096, 52 грн. збитків від інфляції та 3% річних у сумі 3550, 26 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, судом прийнята подана позивачем заява про уточнення позовних вимог.

У судовому засіданні 22.02.2010 року генеральний директор Закритого акціонерного товариства «Київська будівельна компанія «Київбудком»Білопур О.В пояснив, що в вересні 2008 році, ЗАТ «Київська будівельна компанія «Київбудком»та ТОВ «Будавто»домовилися про те, що останній виконає роботи по укладці асфальту. Згідно вимог наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 року за № 237/5 приймання виконаних підрядних будівельних робіт здійснюється актом типової форми № КБ-2в. Таких актів приймання-передачі виконаних будівельних робіт по укладанню асфальту ніхто з керівників ТОВ «Будавто»Білопуру О.В. не надавав і жодного з них останній не приймав та не підписував.

Щодо часткової оплати у сумі 5000, 00 грн., то генеральний директор зазначив, що дане перерахування здійснено помилково, так як роботи по укладці асфальту не виконувались.

У судовому засіданні 22.02.2010 року оголошено перерву до 09.03.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 09.03.2010 року підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.03.2010 року заперечував проти позовних вимог та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будавто»(надалі - позивач) на підставі змінних рапортів, надав послуги катка Закритому акціонерному товариству «Київська будівельна компанія «Київбудком»(надалі - відповідач) на загальну суму 104 564, 81 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) б/н за жовтень 2008 року, № 65 за листопад 2008 року № 55 за листопад 2008 року, б/н за вересень 2008 року, № 47 за жовтень 2008 року та б/н за вересень 2008 року, підписаними сторонами та скріпленими печатками.

Відповідач частково здійснив оплату наданих послуг, перерахувавши 27.03.2009 року на розрахунковий рахунок позивача 5 000, 00 грн.

29.01.2010 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про сплату заборгованості за надані послуги до 10.02.2009 року. Відповідач отримав зазначену претензію 30.01.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення наявного в матеріалах справи.

Відповідач у зазначений строк з позивачем не розрахувався, таким чином, станом на день подання позовної заяви основна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 99 564, 81 грн.

В своїх запереченнях на позовну заяву відповідач посилається на те, що згідно із ч. 1 ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами вчиняються лише у письмовій формі.

З даним запереченням відповідача суд не може погодитися враховуючи наступне.

Так, відповідно до ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі.

Відповідно до ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною 2 ст. 640 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна, або вчинення певної дії.

Як вбачається із матеріалів справи та виходячи з суті спірних взаємовідносин, суд дійшов до висновку, що сторони уклали у спрощений спосіб договір надання послуг, а не договір підряду (виконання робіт) як зазначено позивачем у позовній заяві.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Нормами чинного законодавства не встановлена обов’язкова вимога щодо письмової форми при укладанні договору надання послуг, а тому посилання відповідача на обов’язковість укладання договору у письмовій формі є необґрунтованим.

Згідно із ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як було зазначено вище, в матеріалах справи наявні підписані сторонами та скріплені печатками акт прийому виконаних послуг за жовтень 2008 року на суму 17437, 50 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 65 за листопад 2008 року від 21.11.2008 року на суму 7000, 22 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 55 за листопад 2008 року на суму 27000, 86 грн., акт прийому виконаних робіт (послуг) за вересень 2008 року на суму 14625, 00 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за жовтень 2008 року від 31.10.2008 року на суму 28500, 91 грн., акт прийому виконаних робіт (послуг) за вересень 2008 року на суму 10000, 32 грн., що підтверджує надання позивачем послуг та прийняття їх відповідачем.

Дані акти були підписані на підставі змінних рапортів, наявних в матеріалах справи.

В заперечення позовних вимог відповідач зазначає, що змінні рапорти не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме не зазначені всі обов’язкові реквізити.

В той же час, суд вказує, що змінні рапорти на підставі яких були складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) були підписані представником відповідача без зазначення недоліків та скріплені штампом підприємства.

Крім того, відповідач зазначає, що згідно вимог наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 року за № 237/5 приймання виконаних підрядних будівельних робіт здійснюється актом типової форми № КБ-2в.

Проте, суд відзначає, що чинним законодавством не передбачено типової форми складання актів надання послуг, а тому акти, які містяться в матеріалах справи є належними доказами надання позивачем послуг відповідачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як було встановлено судом, позивач 29.01.2009 року направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості, яка була отримана відповідачем 30.01.2009 року.

Таким чином, відповідач повинен був розрахуватися з відповідачем у строк до 06.02.2009 року.

Відповідач відповіді на претензію не направив, оплату наданих послуг у повному обсязі не здійснив.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 99 564, 81 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму втрат від інфляції у розмірі 14096, 52 грн. та 3% річних у розмірі 3550, 26 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідач повинен був здійснити розрахунок у строк до 06.02.2009 року, тому нарахуванню 3% річних починається з 07.02.2009 року.

Розрахунок 3% річних:

104564, 81 грн. (заборгованість) * 3% * 48 (з 07.02.2009 року по 26.03.2009 року) / 365 = 412, 53 грн.

99564, 81 грн. (заборгованість) * 3% * 333 (з 27.03.2009 року по 22.02.2010 року) / 365 = 2725, 08 грн.

Таким чином, за перерахунком суду загальний розмір 3% річних становить 3137, 61 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

104564, 81 грн. (заборгованість) * 101,5% * 101,4% - 104564, 81 грн. = 3054, 34 грн.

99564, 81 грн. (заборгованість) * 107,96% (зведений індекс за квітень 2009 року –січень 2010 року) –99564, 81 грн. = 7925, 36 грн.

Отже, загальний розмір збитків від інфляції становить 10797, 70 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 205, 530, 901, 903 ЦК України, ст. 181, 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Київська будівельна компанія «Київбудком»(01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 10; код ЄДРПОУ 24934463) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будавто» (04070, м. Київ, вул. Хорива, 2-Б; код ЄДРПОУ 31813297) основну заборгованість у розмірі 99 564 (дев’яносто дев’ять тисяч п’ятсот шістдесят чотири) грн. 81 коп., збитки від інфляції у розмірі 10 797 (десять тисяч сімсот дев’яносто сім) грн. 70 коп. та 3% річних у розмірі 3 137 (три тисячі сто тридцять сім) грн. 61 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 134 (одна тисяча сто тридцять чотири) грн. 95 коп., та 228 (двісті двадцять вісім) грн. 52 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 17.03.2010 року